Від розміновувачів до артилерії: словаки та чехи збирають кошти на артилерійські снаряди для України
17 Квітня, 2024
Уже цього тижня – 1 і 2 жовтня – у Харкові відбудеться грандіозна прем’єра опери “Вишиваний. Король України”.
Як повідомляє газета “День”, музику до цього амбітного проєкту написала композиторка Алла Загайкевич, диригентом виступить Юрій Яковенко (заявлена раніше Оксана Линів через брак часу та інші свої творчі проєкти не братиме участі у виставі), постановником вистави є режисер Ростислав Держипільський, художниця — Олеся Головач, балетмейстер — Ольга Семьошкіна, автор лібрето — Сергій Жадан, продюсерка — Олександра Саєнко.
Головну партію Василя Вишиваного довірили молодому співакові (баритон), солісту “Схід-Опери” Володимиру Козлову; раніше організатори анонсували, що цю роль виконуватиме В’ячеслав Довженко, зірка кіно та київського Театру на Подолі, але прем’єра через пандемію COVID-19 кілька разів відкладалася, і за цей час у актора змінилися плани. Втім, як кажуть: “Що не робиться — усе робиться на краще”, бо В’ячеслав все ж драматичний актор, котрий гарно співає, а Володимир Козлов — професійний співак, а вистава “Вишиваний. Король України” — оперний твір.
Наразі триває активна підготовка до прем’єри. Щоби втілити експериментальні задуми і здивувати вибагливого глядача, творча команда планує задіяти в опері всі можливості сцени та освітлювальної техніки. Так, в опері буде використовуватися обладнання з інтелектуальним управлінням, щоб керувати одночасно 240 каналами сценічного освітлення. Це дає можливість задіяти всю палітру сценографії: передавати настрій героїв, акцентувати увагу на рухах акторів, додавати кінематографічні спецефекти. За допомогою консолі можна регулювати світло виносного софіту, портальних куліс, балконів, освітлювальних рам.
Конструкція великої сцени театру не менш інноваційна. Вона оснащена плунжерною системою, що дає можливість піднімати акторів на висоту понад два метри, роблячи їхній вихід максимально ефектним. Механічна система сцени дає також можливість керувати завісою і переміщувати декорації.
Харківський національний академічний театр опери і балету ім. М. Лисенка має одну із найбільших у Європі сцен — її загальна площа 270 кв. м. Тут усе масштабно: повна глибина сцени сягає 38 м, куліси завдовжки 12 м, а оркестрова яма — 16 м. Крім цього, на сцені передбачено висувну балетну платформу завдовжки 15 м і завширшки 9 м.
“У нас із Всеволодом Кожемяком від початку була ідея робити щось модерне, — розповів письменник, автор лібрето Сергій ЖАДАН в інтерв’ю “Дню”. — Робити класичну оперну постановку — не цікаво, бо їх і до нас було багато зроблено. Хотілося зробити щось сучасне, але у форматі оперної постановки, щоб там були всі її складові: балет, хор, оркестр, щоб це не була одноразова постановка в якомусь Будинку культури. Щодо постаті, то ми із Всеволодом давно спілкуємося, в якийсь момент здійснили мозковий штурм, і постать Вишиваного виникла сама по собі…
Дуже важливим є момент приходу, відчуття, віднаходження української ідентичності у Вишиваного. Бо це те, що було надзвичайно важливим і болючим сто років тому: коли багато громадян різних імперій — Австро-Угорської, Російської — проходили кожен своїм індивідуальним шляхом до віднаходження, пригадування українського, яке в ньому було, або ж до формування українського — як це було, скажімо, у випадку В. Габсбурга.
Проте все це мало змінилося і через сто років! Тому що і сьогодні вибір українства — це теж свідомий, ідеологічний, політичний крок. Попри те, що вже 30 років Україна незалежна і в нас виросло нове покоління українців. Щоразу це якийсь свій шлях, свій вибір. Щоразу це доволі не просто, з певною відмовою від чогось та прийняттям для себе дуже важливих рішень…
Для довідки:
1895, 10 лютого – у містечку Пула (нині Хорватія) народився Вільгельм Габсбург (Василь Вишиваний), нащадок королівської династії Габсбургів, ерцгерцог, якого вважали претендентом на гетьманську булаву, політик, дипломат, поет, полковник Легіону Українських Січових Стрільців та Армії УНР.
З 12 років Вільгельм Габсбург жив у місті Живець у Західній Галичині.
“Там я перший раз почув про Українців, – писав у мемуарах Василь Вишиваний, – Поляки називали їх “Русіни” і висказувалися про них, як про розбишаків, бандитів. Я свято вірив, що Українці, які так недалеко від Живця живуть, це дійсно розбишацьке племя. В 17 році життя довелося мені поїхати в гуцульські гори. Їхав через Львів і Станиславів інкогніто. Вражіння з гуцульських гір мав чудесне… В Ворохті зустрів гуцула-селянина… я замешкав у нього. Їздив скрізь, шукаючи українських розбишаків. Але надармо. Це мене розчарувало. Від тоді я зовсім змінився і до Живця вернув іншим, як виїхав”.
Він закінчив військову академію і 1915-го поїхав на фронт, де командував українською сотнею. Згодом – армійською групою, до складу якої належав легіон Українських січових стрільців. Розмовляв українською, під одностроєм часто носив вишиванку, яку йому подарував один із підлеглих. За це отримав прізвисько Василь Вишиваний.
“Моя сотня, зложена тільки з українців, мала національну українську свідомість, але боялася виявляти її, бо тоді кождого українця уважали політичне підозрілим. Старшини в сотні були самі німці. Страх українців перед переслідуванням доходив до того, що деякі признавалися до польської народности. За це я лаяв страшенно і казав їм, що коли я признаюся до українського народу, то і вони можуть це сміло робити. Військова і моральна вартість моєї сотні представлялася дуже добре. Я взагалі уважаю українців найкращими жовнірами. Тільки вони трохи подібні до овець: як мають провід, котрому вірять, то підуть в огонь і в воду, та й виконають навіть неможливе до виконання”.
Вільгельм Габсбург, як член імператорської родини, автоматично став членом сенату. Там він познайомився з українськими парламентарями, зокрема з Євгеном Петрушевичем.
До кінця життя Василь Вишиваний вважатиме себе українцем. Після поразки Української революції він житиме у Відні. Там його 1947-го заарештує радянська секретна служба СМЕРШ. Згодом Вільгельма Габсбурга перевели до Лук’янівської в’язниці Києва. Йому інкримінували шпигунську діяльність із західними державами, союзниками СРСР по антигітлерівській коаліції, та звинувачували в зв’язках з ОУН.
Допитували його російською, він відповідав українською. Вирок – 25 років таборів. 18 серпня 1948-го Вільгельм Габсбурґ помер у в’язничній лікарні. Похований у безіменній могилі на Лук’янівському цвинтарі або на подвір’ї тюрми.
Квитки на прем’єру можна придбати на сайті театру.
Фото: ФБ-сторінка “Вишиваний. Король України“
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.
