В Ужгороді на українсько-угорській конференції говоритимуть про пам’ять, війну та Голокост
11 Грудня, 2024
Зеленський та Орбан не дійшли згоди щодо миру на саміті Європейського політичного співтовариства, лідер угорської опозиції звинуватив Орбана у шпигунстві, Роберт Фіцо покритикував Дональда Трампа і вкотре озвучив російські наративи, а румуни почали голосування на президентських і парламентських виборах.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 4 по 10 листопада.
У Будапешті 7 листопада відбувся саміт Європейського політичного співтовариства, на який були запрошені лідери 47 країн ЄС та Європи включно з Британією, Молдовою, Албанією, Сербією та Туреччиною. Одне з головних питань, яке планувалось до обговорення — безпекова ситуація, зокрема й в контексті війни Росії в Україні.
За підсумками прем’єр Угорщини Віктор Орбан та президент України Володимир Зеленський провели окремі пресконференції, на яких висловили свої діаметрально протилежні бачення того, як покласти край війні в Україні.
За словами Орбана, «люди Європи все менше готові фінансувати війну, яку вони точно не розуміють. […] Це нова ситуація, і Європа повинна відреагувати».
Коментарі Орбана викликали гострий докір з боку самого Зеленського, який назвав пропозиції щодо швидкого припинення вогню «небезпечними» та «безвідповідальними», оскільки вони ігнорують сувору реальність війни.
«Пересічні угорці досі не розуміють Україну»: чому стосунки між нашими країнами напружені та що може їх поліпшити?
Сьогодні в Угорщині зростає відсоток тих, хто вважає, що ЄС не повинен підтримувати Україну фінансово – це 50% в 2024 році і тенденція зростає. Збільшується й кількість тих, хто б відмовив у гуманітарній допомозі – зараз 25%. Такі цифри у ході п’ятого форуму ідей та рішень Re:Open Zakarpattia 2024 озвучила старша наукова співробітниця Інституту досліджень меншин Центру соціальних наук (Угорщина) Чілла Фединець. За словами її колеги старшого наукового співробітника Центру врядування у Східній Європі, Росії та Центральній Азії DGAP Ондраша Раца, ставлення угорців до України пов’язане з тим, що середньостатистичний угорець до війни мав дуже обмежені знання про Україну. Політика Угорщини традиційно була орієнтована на півдні на Балкани, на сході — на Польщу. Щодо України був вакуум, і його виявилось дуже легко заповнити різними конспірологічними ідеями.
Більше деталей розмови щодо угорсько-українських відносин експертами у ході п’ятого форуму ідей та рішень Re:Open Zakarpattia 2024 можна прочитати у матеріалі «Пересічні угорці досі не розуміють Україну»: чому стосунки між нашими країнами напружені та що може їх поліпшити?.
Роберт Фіцо розкритикував обіцянку Трампа зупинити війну в Україні
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо поставив під сумнів ефективність підтримки України Заходом, критикуючи передвиборну обіцянку нового президента США Дональда Трампа припинити війну в Україні за «24 години».
В суботньому інтерв’ю словацькому суспільному мовнику STVR Фіцо (Smer-SD/NI) назвав заяву Трампа припинити війну в Україні протягом 24 годин «передвиборчою обіцянкою, яку важко виконати», хоча й визнав, що «йому доведеться щось представити».
За словами прем’єра Словаччини, значне скорочення підтримки України з боку США «було б шляхом до вирішення», адже «війна не закінчиться, поки Захід масово підтримує Україну». Також, називаючи себе «прихильником миру», Фіцо закликав «припинити вбивство слов’ян в Україні». Обидві озвучені словацьким прем’єром тези часто використовуються у проросійській риториці та російській пропаганді.
Лідер угорської опозиції звинуватив Орбана у шпигунській змові у стилі Вотергейта
Лідер угорської опозиції Пийтер Мадяр звинуватив уряд прем’єр-міністра Віктора Орбана у шпигунстві за ним та його штабом. Виступаючи на прес-конференції в Будапешті, Мадяр оголосив про відкриття так званого «угорським Вотергейтом», маючи на увазі політичний скандал із прослуховуванням телефонних розмов, який призвів до відставки президента США Річарда Ніксона в 1974 році.
За словами лідера опозиційної партії «Tisza», уряд і правляча партія «Fidesz-KDNP» місяцями прослуховували його квартиру, офіси та автівки партії, а також планували дискредитувати його за допомогою суміші справжніх записів приватних розмов і підробних, створених штучним інтелектом. Також, на думку Пийтера Мадяра, його колишній дівчині керівництво Фідес заплатило кошти, щоб та його таємно записувала.
Офіційної реакції угорської влади не було, однак речниця уряду Естер Віталіос (Vitályos Eszter) на своїй сторінці написала, що «хтось із нудьги переглянув забагато шпигунських фільмів».
Закордонні румуни почали голосування на президентських і парламентських виборах
Румунська пошта повідомила про отримання перших поштових голосів на президентських і парламентських виборах від громадян Румунії, які проживають за кордоном. Перші 184 конверти надійшли з кількох європейських країн, зокрема Угорщини, Греції, Франції та Швеції.
На підставі контракту з Постійним виборчим органом (AEP) пошта надіслала пакети для голосування понад 6000 громадянам Румунії на президентських і парламентських виборах, які відбудуться 24 листопада та 1 грудня 2024 року. Метою пошти є забезпечення прозорого та безпечного виборчого процесу для всіх громадян Румунії, які проживають за кордоном і обрали цей спосіб голосування.
Під час голосування виборці мали заповнити виборчий бюлетень, а потім помістити його у внутрішній конверт, який заклеювався у зовнішній конверт і повертався за вказаною адресою. Важливим правилом було те, що вони повинні були повернути конверти щонайменше за три дні до виборів, щоб голоси були дійсними.
У розлогому матеріалі «Вибори президента і парламенту в листопаді: пояснюємо, що може змінитись в Румунії» ми розповідали особливості цьогорічної виборчої кампанії в Румунії та формували портрети основних кандидатів.
