Бути кримською татаркою — значить, бути вільною: як вимушена переселенка інтегрується в Чернівцях
10 Квітня, 2024
Румунія має потенціал стати експортером природного газу та посилити енергонезалежність Європи від Росії. Відповідний закон, покликаний «забезпечити енергетичну безпеку» країни і відкрити можливості для експорту, днями набув чинності.
Відповідно до внесених ще у травні законодавчих змін, перестануть блокуватися проекти видобутку на шельфі, що було регламентовано румунським законодавством від 2018 року. Розробки відповідних родовищ у Румунії почали майже відразу після того, як законопроект був розглянутий сенаторами.
Так, ще 15 червня румунська газова компанія Black Sea Oil and Gas (BSOG), яка знаходиться у власності американської Carlyle International Energy Partners та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) 15 червня оголосила початок видобування газу в Чорному морі. Планом передбачено видобути цього року 500 млн кубометрів газу та збільшити показник до одного мільярда кубометрів на рік із 2023 року.
Як незалежна Румунія “підсіла” на російський газ
Румунія є однією з найбільш енергонезалежних держав ЄС – вона має найбільші запаси газу на суші, що становлять від 60 до 80 мільярдів кубометрів. А нафто- та газовидобуток тут поєднується з такими джерелами енергії, як гідроелектроенергія, вугілля, вітер та атом.
Однак протягом останніх років країна ставала все більш залежною від російського газу.
Січень 2016 р. Румунія виробляє 94% газу, який вона споживає.
Січень 2020 р. Румунія виробляє 80% газу, який вона споживає.
Різницю покривали за рахунок імпорту російського газу. Однак за цей час його вартість зросла на 50%.
При цьому видобуток природного газу у Румунії у цей період не зменшився через виснаження ресурсів. Не зменшилося і споживання.
Місячне споживання в Румунії коливається в середньому від 550 млн кубометрів у теплі місяці (квітень-вересень) до 1,75 млрд у холодну половину року (жовтень-березень). Місячний видобуток за останні роки становив близько 750 млн кубометрів влітку і 950 млн кубометрів взимку і надлишки Румунія могла накопичувати для використання взимку.
Однак низка законодавчих змін змусили Petrom і Romgaz, двох великих румунських виробників газу, продати значну частину свого видобутку за збитковими цінами. Наслідки від цього не міг бути інакшими, ніж як зниження місцевого видобутку і, відповідно, просуванням російського газу в Румунію.
Однією зі змін стала саме заборона видобутку газу на шельфі Чорного моря.
Це відлякало інвесторів та призупинило модернізацію наземних та морських операцій. Відсутність модернізації та низькі об’єми прокачки протягом років призвели до того, що інфраструктура газопроводів Румунії виявилась заслабкою, аби забезпечити необхідний рівень тиску у точках з’єднання на виході з країни.
Ще однією різкою законодавчою зміною 2018 року стало обмеження ціни для споживачів на рівні 68 леїв/МВт-год. Воно спочатку стосувалось побутових споживачів і короткого списку промислових – великих приватних заводів “ІнтерАгро”, національного виробника електроенергії ELCEN, енергетичного комплексу Oltenia і газових складів у Румунії.
Якщо для пересічного користувача газу ситуація не змінилась, то для виробників нові закони зробили їхню діяльність нерентабельною. Вони були змушені продавати газ зі збитками, за цінами, нижчими ніж витрати, які вони понесли на видобуток.
У міністерстві фінансів Румунії такий крок пояснили турботою про румунську економіку.
«Це захід, спрямований на захист як внутрішніх споживачів, так і економіки. На жаль, поведінка деяких компаній з різних секторів економіки явно демонструє зневагу до того, що означає румунська економіка», – зазначив тодішній міністр фінансів Євген Теодорович.
Таким чином частка імпорту в загальному споживанні природного газу в Румунії зросла за останні роки, перевищивши 20% у 2021 році. А за підрахунками аналітиків, можливості власного видобутку в Румунії будуть виснажені за 10-12 років.
Ще одним чинником, яким підштовхнув Румунію до російської “газової голки” стала поступова відмова від вугілля, яке покривало 16% потреби в енергії у 2018 році.
Як Румунія планує стати експортером?
У той же час, за оцінками аудиторської компанії Deloitte від 2018 року, до 2040 року на чорноморському шельфі може бути видобуто 170 мільярдів кубометрів, що дорівнює 15-річному споживанню газу в Румунії.
Румунська державна компанія Romgaz придбала частку американської компанії ExxonMobil у спільній із ще одним австрійським гігантом OMV концесії в Чорному морі. Таким чином OMV та Romgaz планують з 2026 року планують почати видобуток на шельфі із запасами до 84 мільярдів кубометрів газу.
Це дозволить Румунії не лише звільнитися від імпорту, а й експортувати власний газ.
При цьому нове законодавство, прийняте у травні, обіцяє інвесторам «конкурентоспроможну податкову систему» та дотримання «принципів вільного ринку» на противагу обов’язковому продажу на місцевому ринку не менше 50% видобутого газу, як було до цього. Однак варто зазначити, що обов’язок продажу газу на місцевому ринку не відмінили, а тільки скоротили до 40%.
Ще одним кроком в бік від російського газу може стати повернення до Румунії Shell з підрозділом зі зрідженого природного газу після майже 15-річної відсутності. Так, наприкінці травня цього року міністр енергетики Румунії Вірджіл Попеску зустрівся з представниками Shell, яка вийшла з Румунії в 2007 році. Попеску заохочує повернення Shell на румунський ринок і реалізацію довгострокових проектів, «особливо зрідженого природного газу».
Угорщина мала плани на румунський газ
Ще у 2020 році Румунія та Угорщина планували збільшити потужність інтерконектора між газовими мережами двох країн – газопроводу ROHU. Це мало стати одним з кроків після початку видобутку Румунією в Чорному морі. Потужність прокачки планувалось збільшити більш ніж вдвічі з річних 1,75 млрд кубометрів до 4,4 млрд кубометрів.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто тоді сказав, що запуск видобутку на чорноморських газових родовищах Румунії допоможе Угорщині диверсифікувати постачання газу. Він додав, що поставки через розширений інтерконектор можна буде відправити на інші ринки Центральної та Західної Європи.
Однак той раунд переговорів закінчився невдачею.
Інший газопровід – BRUA (Болгарія-Румунія-Угорщина-Австрія) має транспортну потужність 4,6 млн кубометрів на добу, що дає річний обсяг 1,68 млрд кубометрів. Угорщина має точку з’єднання з румунською частиною труби у Чанадпалота (Угорщина), яка використовується для транзиту природного газу, що надходить з Болгарії до Румунії.
Існуюча інфраструктура дозволяє постачати з Румунії до Угорщини до 3 млрд кубометрів газу на рік.
Україна-Румунія: взаємна газова вигода
У грудні 2019 року оператори газотранспортних систем України та Румунії – ТОВ “Оператор ГТС України” (ОГТСУ) і Transgaz – підписали міжоператорську технічну угоду (interconnection agreement) про взаємодію за європейськими правилами з 1 січня 2020 року.
Переговори за посередництва Єврокомісії тривали три роки і до них також були залучені оператори Болгарії, Греції та Молдови. У результаті угоди у всіх постачальників з’явилась можливість вільно транспортувати газ новим маршрутом постачання – з Південної Європи і Туреччини – через Болгарію та Румунію – в Україну і далі в Молдову. Тобто з 1 січня 2020 року в міждержавній точці “Ісакча-1 – Орлівка-1” стала доступною потужність за маршрутом Україна-Румунія у розмірі 17,8 мільйонів кубометрів на добу, а також у зворотному напрямку – 15,8 мільйона кубометрів на добу.
Раніше підписана між операторами ГТС України та Румунії угода не дозволяла транспортувати газ у реверсному напрямку. Також вона не забезпечувала європейських правил взаємодії, оскільки така можливість була заблокована чинним контрактом між НАК “Нафтогаз України” і ПАТ “Газпром”.
Чотири роки тому Київ та Бухарест обговорювали можливість будівництва додаткового інтерконектора для сполучення з Україною. Проєкт оцінювався в 125 млн євро та додаткових 5 млрд кубів для потреб українського ринку.
Будівництво додаткового газопровода-інтерконектора Україна-Румунія стало б альтернативою трубопроводу Болгарія-Румунія-Угорщина-Австрія для експорту газу з родовищ Чорного моря (які румуни освоювали на той час спільно з американською ExxonMobil та австрійською OMV). У свою чергу це дозволило б Румунії скористатися українськими газосховищами, бо власних у неї недостатньо.
У Оператора ГТС України наприкінці 2021 року заявляли, що працюють над збільшенням кількості “робочих” точок міждержавного з’єднання із Румунією. Їх кількість планувалось збільшити з однієї (Ісакча/Орловка1) до чотирьох (+Теково + Ісакча/Орловка2, +Ісакча /Орловка3). Теково забезпечило б доступ румунських компаній до українських підземних сховищ газу на західній Україні, Ісакча/Орловка2, +Ісакча/Орловка3 мали б розширити можливості використання Трансбалканського трубопроводу в реверсному напрямку.
Наразі ГВС Теково працює на поставку російського газу через Україну до Румунії.
Фото з відкритих джерел
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.
