Угорське суспільне ТБ зупинило мовлення, Fidesz вийшов на протест, Словаччина виступила проти України в НАТО, а Молдова змінює прем’єра в розпал кризи — важливе у сусідів за тиждень
12 Липня, 2026
Президент Польщі Навроцький позбавив Зеленського Ордена Білого Орла через указ про підрозділ ССО імені Героїв УПА. Зеленськийу відповідь відправив орден назад «Новою поштою», а три екс-президенти України також відмовилися від польських орденів.
У Будапешті загострюється криза: 64% угорців хочуть відставки президента Шуйока, який блокував конституційну реформу Мадяра про обмеження термінів прем’єра. Той звернувся до Венеційської комісії і водночас підписав конституційну поправку про обмеження термінів прем’єрства. Також в Угорщині скасували дев’ятимісячну заборону на 12 українських медіа. А у Румунії ультраправа AUR набирає 35–40% підтримки, становлячи загрозу євроатлантичному курсу країни.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень, з 15 по 21 червня 2026 року.
Зеленський відправив польський орден «Новою поштою», за ним від нагород відмовились три екс-президенти
19 червня президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського Ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди країни, якою той був нагороджений у 2023 році. Приводом став травневий указ Зеленського про присвоєння підрозділу ССО ЗСУ найменування «імені Героїв УПА». Зеленський наступного дня відправив орден назад до Варшави «Новою поштою», іронічно зазначивши, що якщо відзнаку досі мають Катерина II, Беніто Муссоліні та Герхард Шредер — Україна сперечатися не буде. Він підкреслив, що вважав нагороду адресованою українському народу та ЗСУ.
20 червня у відповідь на солідарність із Зеленським від власних Орденів Білого Орла відмовилися три екс-президенти України — Кучма, Ющенко і Порошенко. Від різних польських відзнак відмовились також міністр Сибіга, голова ОПУ Буданов, його заступник Жовква та посол Боднар. Прем’єр Туск заявив, що конфлікт тішить Путіна і «лінія фронту проходить в іншому місці».
Угорський прем’єр скасував блокування 12 українських медіа через 9 місяців після того, як Орбан їх закрив
19 червня угорський уряд Пийтера Мадяра скасував дев’ятимісячну заборону на 12 українських медіа, введену Віктором Орбаном у вересні 2025-го. Міністр культури Золтан Тарр написав у Facebook, що блокування «Української правди», «Європейської правди», «Громадського», ТСН та інших видань лише поглиблювало прірву між Будапештом і Києвом. Новий уряд, за його словами, зосереджений на налагодженні добросусідських відносин і забезпеченні українських біженців інформацією рідною мовою. За даними Kyiv Post, в Угорщині наразі перебуває близько 35 тисяч українських біженців.
У вересні 2025-го Україна обмежила доступ до угорських Origo та Demokrata за поширення проросійської пропаганди, а Fidesz відповів блокуванням 12 українських сайтів, назвавши це «цілковито невиправданою атакою».
64% угорців хочуть відставки президента, але той звернувся до Венеційської комісії щодо свого звільнення
Президент Угорщини Тамаш Шуйок заявив, що не піде у відставку і використає всі правові механізми, щоб утриматися на посаді. Угорський прем’єр-міністр Пийтер Мадяр ще у своїй першій парламентській промові закликав Шуйока «піти з гідно піднятою головою, поки ще можна». Депутат провладної партії Тиса Мартoн Гайду зазначив:
«Шуйок ніколи не захищав засади демократії, поки Орбан їх демонтував. Тепер він хоче переконати нас, що уряд Тиси місячного віку небезпечніший за 16 років Фідес».
Шуйок натомість звернувся до Венеційської комісії Ради Європи з проханням терміново оцінити конституційність «особистісного законодавства», спрямованого на його відсторонення. Наразі комісія готує «термінову думку». Паралельно семеро суддів Конституційного суду взяли самовідвід від розгляду його клопотання через «особисту причетність», фактично заблокувавши його. Зрештою в п’ятницю Шуйок підписав конституційну поправку, що обмежує термін прем’єрства вісьмома роками й блокує повернення Орбана. Водночас він назвав її обмеженням «демократичного вибору». За даними травневих опитувань, 64% угорців хочуть відставки Шуйока.
Суд змусив уряд Фіцо отримувати довіру парламенту через держборг у 59,7% ВВП
18 червня словацький парламент висловив довіру уряду Фіцо — 78 голосами «за» проти 54 «проти» після восьмигодинної дискусії. Конституційний суд зобов’язав уряд звернутися до парламенту після того, як державний борг досяг критичних 59,7% ВВП. Фіцо сім місяців відтягував голосування — і нарешті погодився після вчорашнього вердикту суду.
Опозиція звинуватила коаліцію в тому, що вона не надала жодного плану оздоровлення фінансів.
«Довіра — це не формальність, не голосувальна машина. Довіра спирається на результати, план і правдивість», — заявив лідер KDH Маєрський.
Показово, що з 72 опозиційних депутатів проти проголосували лише 54 і Фіцо цим саркастично скористався, запитавши, які ж «справжні цілі словацької опозиції». Після голосування прем’єр заявив:
«Коаліція іде далі, дострокових виборів не буде».
Румунська ультраправа партія AUR на порозі 50%: чому румунська криза підштовхує виборців до ультраправих
За даними опитувань, AUR зараз набирає 35–40% підтримки в Румунії, деякі аналітики не виключають, що за певних обставин партія Джордже Сіміона може здобути навіть 50% на виборах. За результатами спільного дослідження Інституту національних меншин (ISPMN) і Секейського центру публічної політики, успіх AUR не пояснюється антиугорськими настроями, як зазвичай стверджує Демократичний союз угорців Румунії (RMDSZ).
Дослідники виявили, що виборці AUR у питаннях культурної та мовної автономії угорців на Секейщині навіть більш поміркованіші, ніж виборці PSD. Наприклад, 20% прихильників AUR підтримують територіальну автономію угорців проти лише 15% загалом по країні. Однак там, де угорці сприймаються як чинник впливу на всю країну, зокрема, як «безпекова загроза» для Румунії, саме виборці AUR демонструють найнижчі оцінки. Справжня вісь поляризації, за висновком авторів, — це ставлення до ЄС, НАТО та ліберальних цінностей, а не міжетнічне протистояння.
На тлі політичної кризи AUR фактично став єдиним чинником із стабільно зростаючим рейтингом, і саме його голоси розглядає новий прем’єр-міністр Адріан Вештя для отримання більшості.
ЄС не підтримав прискорену євроінтеграцію України та Молдови
На саміті Ради ЄС 19 червня Угорщина заблокувала формулювання про «прискорення» вступу Молдови та України до ЄС у підсумковій декларації.
«У зв’язку з процесом вступу України до ЄС за моєю ініціативою в останній момент із тексту було вилучено формулювання, що вказувало на прискорення вступу. Це було нелегко», — написав Мадяр у Facebook.
Президент Румунії Дан після саміту підтвердив: проти «прискореної інтеграції» виступили Угорщина та кілька інших членів ЄС, але назвав це «дипломатичним моментом без практичних наслідків». За його словами, Молдова й Україна залишаються в одному переговорному пакеті на рівних умовах.
Єврокомісія закликала Кишинів врахувати два нещодавні висновки Венеційської комісії щодо реформи судової системи, пов’язані із зовнішньою оцінкою (веттингом) суддів та прокурорів.
Потяг «Бессарабія» до Кишинева переходить на щоденний рейс із 28 червня
З 28 червня потяг «Бессарабія» переходить на щоденний графік — Київ і Кишинів тепер сполучені залізницею кожного дня. Одночасно змінюється час відправлення з Кишинева: з 29 червня поїзд вирушатиме о 19:52 замість 17:42 — для зручніших пересадок.
У першому рейсі за новим розкладом курсуватиме і новий дитячий вагон для сімей із дітьми. За словами віцепрем’єра Кулеби, це результат спільної роботи Мінрозвитку, «Укрзалізниці» та молдовської CFM. Маршрут популярний зокрема завдяки зв’язку з кишинівським аеропортом, який відкриває рейси до багатьох міст, недоступних із українських аеропортів.
