Попри те, що команда Віктора Орбана та особисто угорський прем’єр продовжують наполягати, що забороняють транзит зброї для України через Угорщину, на практиці все інакше.

Пояснюємо, як це стало відомо і можливим.

Розслідування німецького Welt

Нещодавно журналісти-розслідувачі оприлюднили докази того, що в перші місяці війни одним з ключових донорів України в питаннях зброї та пального стала Болгарія. 

Це звучить неймовірно з огляду не тільки на давні дружні відносини між Софією та Москвою, історичну проросійськість Болгарії та міцні позиції в країні російського бізнесу разом зі спецслужбами. А також присутність у правлячій коаліції орієнтованих на Кремль соціалістів, яких у владі представляє також президент країни Румен Радев. 

Але експрем’єр міністр Болгарії Кирил Петков та його колега ексміністр фінансів Асен Васильєв зробили неможливе: використовуючи недержавні суб’єкти для купівлі та транспортування зброї та пального, Болгарія передала Україні безпрецедентну кількість радянської зброї та пального навесні 2022 року.

Це підтвердили у ексклюзивному інтерв’ю для німецького Welt особисто Кирил Петков та Дмитро Кулеба. Вони переповіли, як усе відбулося в той час під самісіньким носом у росіян та болгарського естеблішменту. Більше того, як випадку з пальним, йдеться про те пальне, яке переробляється в Болгарії на заводі Lukoil із російської нафти.

І якщо пальне з Болгарії до України йшло переважно через Румунію, то зброя — в тому числі через Угорщину як один з ключових маршрутів постачання. Про це прямо заявив Кирил Петков. Зброю постачали вантажівками суходолом. 

«За нашими оцінками, близько третини боєприпасів, необхідних українській армії на ранньому етапі війни, надходило з Болгарії», — сказав Петков WELT. 

Як це можливо?

Важливо зауважити, що команда Петкова нічого не порушувала ні з точки зору болгарського законодавства, ні з точки зору юридичного регулювання транзиту зброї для України в Угорщині.

І справа не тільки в тому, що це постачання відбувалося без домовленостей на міждержавному рівні, а на основі комерційних контрактів третіх осіб. 

Річ у тому, що болгарська зброя, яка йшла до України транзитом через Угорщину, не завозились в Україну через українсько-угорський кордон, тобто безпосередньо з Угорщини в Україну. А скоріш за все транспортувалася з Угорщини далі до Словаччини чи Польщі. 

А така опція, відповідно, не заборонена угорським законодавством. Згідно з рішенням угорського уряду від 7 березня 2022 року, тобто на другий тиждень після російського вторгнення, офіційний Будапешт дозволяє транзит зброї для України через свою територію. Однак уряд не дозволяє її транзит безпосередньо через українсько-угорський кордон. Водночас безпосередньо через українсько-угорський кордон можуть транспортуватися нелетальні засоби. 

Саме таке формулювання рішення дозволяє Віктору Орбану та його команді продовжувати наполягати, що вони “забороняють транзит зброї для України територією Угорщини, бо не хочуть наражати на небезпеку 150-тисячну угорську громаду Закарпаття”. Це відверто риторика для внутрішньої аудиторії та, звісно ж, Кремля.

Про те, що зброя для України може йти транзитом територією Угорщини, хоч і не передаватися українській стороні через безпосередній міждержавний кордон, у липні 2022 року заявив заступник міністра МЗС Угорщини Левенте Модьор під час свого візиту в Україну, обравши інший аспект згаданого вже рішення уряду Орбана.

Реакція Росії

Звісно, росіяни якщо не знали достеменно, то мали окремі факти про це постачання з боку Болгарії. Інакше б у травні 2022 Софія не потерпала від чисельних хакерських атак на поштову та енергетичну інфраструктуру. Потерпала настільки, що навіть заблокувала тимчасово виплату пенсій болгарським службовцям. Протягом березня-червня за втручання у внутрішні справи Болгарії з країни було вислано 70 російських дипломатів. Ще раніше, 27 квітня Газпром заявив про зупинку постачання газу до Болгарії. І це була перша країна ЄС щодо якої Москва ухвалила таке рішення — явно показове та демонстративне. Усі ці факти наводяться у розслідуванні.

Власне, як йдеться у публікації, Кирил Петков звинуватив у своїй відставці (голосування за недовіру уряду) саме проросійські сили та особисто російського посла у Болгарії Елеонору Мітрофанову.

Варто звернути увагу з точки зору хронології, що єдиний обстріл Закарпатської області, де компактно проживає угорська громада, через безпеку якої Орбан начебто не дозволяє транзит зброї, відбувся саме у травні (3 травня). І російська ракета поцілила у залізничну інфраструктуру у високогір’ї Карпат. Не виключено, що саме з метою заблокувати транспортування чи то зброї, чи то пального. Можливо навіть болгарського походження.

Реакція Угорщини

Не відразу, але слова Кирила Петкова стали інформаційним приводом в Угорщині. Цікавим є той факт, що як критичні до уряду Орбана медіа, так і медіа з проурядового пулу (до прикладу, Magyar Nemzet), не уникали акценту на тому, що болгарська зброя йшла через Угорщину. Хоча це є вкрай чутливим та маніпулятивним питанням для правлячої команди в Угорщині. Насамперед медійним та політичним, а не юридичним, адже як описано вище, транзит зброї для України через Угорщину не є забороненим.

Відкрите інформування про факт транзиту зброї через Угорщину з боку підконтрольних медіа є також зайвим доказом того, що у Віктора Орбана намагаються дещо збалансувати свою відверто проросійську позицію після 24 лютого. 

Ще одним таким кроком стала відмова Угорщини від блокування 500 мільйонів євро військової допомоги з боку ЄС для України, про що було анонсовано неофіційно раніше. 

Дмитро Тужанський, спеціально для Infopost

Головне фото WELT/J.Baumgarten

* Цей матеріал підготовлений у рамках ініціативи Re:Open Ukraine, яка реалізується Інститутом Центральноєвропейської Стратегії

Re:Open Ukraine – це проєкт Інституту Центральноєвропейської Стратегії, метою якого є перевідкрити та пояснити нову Україну як для неї самої, так і для її безпосередніх західних сусідів. Проєкт має 3 фокусні регіони України, а саме Закарпаття, Буковина та Одещина, та 5 фокусних країн ЄС і НАТО, а саме Польщу, Румунію, Угорщину, Словаччину та Чехію.