30 відомих українців подякували словацькому народу за боєприпаси для ЗСУ (Відкритий лист)
23 Квітня, 2024
Уряд Угорщини ухвалив рішення про продовження цінових обмежень, кредитного мораторію та зупинки відсоткових ставок. Про відповідне рішення у четвер, 16 червня повідомив глава угорського уряду Віктор Орбан.
Так, в Угорщині і далі до 1 жовтня 2022 року залишаться фіксованими ціни на 6 базових продуктів харчування. Їх залишили на рівні 15 жовтня минулого року. Те ж стосується палива на угорських АЗС. Крім того продовжиться кредитний мораторій (призупинення обов’язкового погашення кредитів) та фіксована відсоткова ставка для кредитів, зокрема житлових, до 31 грудня 2022 року.
“Заморожені” ціни на продукти
Фіксування цін на продукти харчування угорський уряд ввів з 1 лютого для шести категорій продуктів.
До них увійшли куряча грудка, свиняча гомілка, соняшникова олія, молоко 2,8% жирності, борошно дрібного сорту та цукровий пісок. Ціни на ці продукти зафіксували на рівні 15 жовтня минулого року
Таке рішення отримало критику через те, що може призвести до припливу іноземної продукції нижчої якості, адже угорські крамниці намагаються знайти продукти, які можна продавати з високим прибутком. Однак фіксування цін не змогло повністю зупинити їх ріст. Так, станом на травень, через зростання вартості сировини ціни на продукти зросли на 18,6%.
У листопаді минулого року уряд Віктора Орбана запровадив фіксування цін на паливо. Так, відповідно до урядового указу, вартість 95-го бензину та дизельного палива не може перевищувати 480 форинтів за літр. При цьому ринкова ціна того ж 95-го бензину зараз в Угорщині становить 801,9 форинтів за літр (близько 61,73 грн/л), а дизелю – 820,9 форинтів/літр (близько 63,19 грн/л).
Таке зниження ціни привабило іноземних автомобілістів, що спричинило колапс на угорських АЗС у прикордонних регіонах. Тому, щоб запобігти дефіциту палива, у березні угорський уряд обмежив можливість заправляти за спеціальними цінами, залишивши це доступним тільки вантажівкам понад 7,5 тонн, а вантажівкам на іноземній реєстрації – від 3,5 тонн. Всі решта могли заправляти автомобілі на АЗС за ринковими цінами.
Згодом пільгові ціни на паливо залишили взагалі доступними тільки для автомобілів на угорській реєстрації.
Таке рішення вразило Європейську комісію і Угорщина вже отримала попередження щодо призупинення дискримінаційного ціноутворення на пальне. Інакше ситуацію доведеться вирішувати у судовому порядку, згідно з офіційним листом Європейської комісії.
Рішення уряду Віктора Орбана щодо “замороження” було заплановане тривало до кінця квітня цього року, однак 27 квітня прем’єр оголосив про продовження стримуючих заходів до 1 липня. Втім уже 16 червня він знову продовжив термін дії урядового указу.
При цьому президент і генеральний директор компанії Mol, яка має найбільшу мережу АЗС і зараз є практично єдиним оптовим постачальником палива Жолт Гернаді, на початку червня запропонував поступово скасувати цей захід з липня. Однак уряд аргументи паливної компанії не врахував.
Критичні до уряду медіа та аналітики акцентують, що обмежувальні заходи та введення надзвичайного стану, навіть з приставкою “воєнний” – це спроба Орбана в ручному режимі врятувати економіку країни від інфляції.
Важливо не забувати, що перші рішення щодо ручного регулювання цін на продукти та паливо були ухвалені напередодні виборчої кампанії в Угорщині, які відбулися 3 квітня і за підсумками яких Віктор Орбан на чолі блоку Фідес з християнськими демократами вкотре сформували уряд на основі конституційної більшості в парламенті. Утім, це були, мабуть, перші парламентські вибори в Угорщині за 12 років, на яких Віктор Орбан не на 100% був впевнений у перемозі своєї партії. Популістична політика стала одним з вирішальних козирів Орбана, одночасно з спекуляціями на темі російського вторгнення в Україну.
Рекорди інфляції
Хоч рівень інфляції в Угорщині наразі є рекордним для країни, але не особливо вирізняється від інфляції в інших країнах єврозони. У лютому інфляція складала в Угорщині 8,3%, у березні вже 8,5 %.
Теперішній рівень інфляції є рекордним для Угорщини починаючи з 1999 року.
Так, за рік ціни на продукти харчування зросли в середньому на 13%. Однак для деяких продуктів, наприклад хліб чи маргарин, зростання перевищило – 27-33%.
Ситуація на ринку позначилась і на угорській валюті. Так курс форинта цього тижня впав на небувалу глибину, досягнувши 400 форинтів за євро.
Боротьба з надприбутками
Врятувати економіку угорський уряд вирішив, використовуючи можливості великих компаній, які працюють в Угорщині.
Згідно з рішенням уряду від травня цього року, банки, страхові компанії, великі мережі роздрібної торгівлі, енергетичні та торгові компанії, телекомунікаційні компанії та авіакомпанії мають сплачувати значну частину свого додаткового прибутку до двох державних фондів у вигляді спеціального податку. Його в уряді назвали податком на надприбутки і наповнювати він має фонди громадянської та військової оборони.
Однак після впровадження податку стало зрозумілим, що компанії не надто бажають ділитися своїми прибутками з державою та швидше за все перекладуть тягар на кінцевих споживачів. Крім того частина галузей, які увійшли до переліку оподатковуваних, через пандемію опинились без прибутку. Яскравим прикладом стали авіаперевезення.
Це призвело до відкритого протистояння між керівниками авіакомпаній та урядом Орбана. Лоукостер Ryanair, до прикладу, вирішив стягувати з пасажирів податок на “надприбутки” уряду Угорщини. Компанія почала додавати до вартості квитка 9,87 євро (3900 форинтів) навіть за бронювання, зроблені до введення податку.
У компанії назвали новий податок “невчасним і непродуманим” та таким, який “незрозумілим чином порівнює збиткову авіагалузь із високоприбутковими нафтовими та енергетичними компаніями”. Це, на думку керівників Ryanair, зробило Угорщину відразу неконкурентоспроможною та менш привабливою для авіакомпаній та туристів. Генеральний директор Ryanair Майкл О’Лірі в інтерв’ю авторитетному угорському тижневику HVG взагалі назвав міністра економічного розвитку Угорщини Мартона Нодя “повним ідіотом”.
Той у свою чергу ініціював розслідування щодо дій компанії та запевнив, що уряд слідкуватиме, чи перекладають тягар на споживачів компанії, які постраждали від податку на надприбуток. У разі виявлення таких випадків Нодь пообіцяв “швидкі та жорсткі дії”.
Фото: Orbán Viktor / Facebook
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.
