Українські залізничні зерновози (вагони-хопери) можуть дістатися наразі без проблем до 4 портів Європи. Морські порти ще щонайменше чотирьох країн для українського експорту наразі недоступні.

Про це повідомили у німецькій консалтинговій компанії DB Engineering & Consulting, яка визначила маршрути по Європі, сумісні з українськими вагонами-хоперами.

Річ у тім, що українські хопери вищі та ширші за європейські, тому не можуть використовуватись на більшості залізниць в країнах Європи. А перевантаження на кордоні займає досить багато часу.

Хопери-зерновози – це вагони-бункери, які транспортують зернові культури: пшеницю, гречку тощо.

Куди дістанеться «Укрзалізниця» і куди ні

«Укрзалізниця» замовила відповідне дослідження, щоб визначити актуальні маршрути доставки українських зернових. Отже, за висновками DB Engineering & Consulting з 12 досліджених портів чотири порти були визначені такими, до яких можна дістатися українськими хоперами — це німецькі Гамбург і Росток, польський Гданськ та румунська Констанца. У дослідженні розглядався вантажний вагон типу 19-752.

Були також визначені чотири країни, для яких такі перевезення є нездійсненними — це Італія, Хорватія, Словенія та Чехія. Це означає, що такі порти, як Рієка, Трієст або Генуя, не є варіантом для українських хоперів як кінцевого пункту призначення.

«У подальшому необхідно розглянути та вирішити інші питання технічної сумісності з європейськими стандартами, такі як правила безпеки, зниження шуму та сертифікація систем зміни візків (сертифікат ECM)», — прокоментували в німецькій консалтинговій фірмі.

Зазначається, що вагони-хопери можуть вмістити значно більшу кількість сільськогосподарських вантажів, ніж звичайні контейнери, і тому більшість компаній вважають їх найбільш підходящим транспортним обладнанням. Проте є й ті, хто виступає за перехід на контейнери.

Як зазначає Марчін Вітчак з Laude Intermodal:

«При використанні хоперів перевантаження поїзда займає 24 години. Але платформи з контейнерами скорочують перевантаження до двох-чотирьох годин на потяг».

Куди і як їде українське зерно

Наразі Україна експортує зернові до ЄС залізницею через Польщу, Угорщину, Словаччину та Румунію.

Як зазначають у австрійській залізничній компанії RailCargoGroup, коридор через Угорщину є найбільш використовуваним RCG, він обслуговує Італію та Австрію на додаток до ринку в Угорщині. Загалом цим маршрутом було перевантажено 455 658 тонн сільськогосподарських товарів, причому Угорщина була найбільшою країною-імпортером (290 754 тонни).

Маршрут через Словаччину в основному обслуговує Німеччину, другу за величиною країну-імпортера з 203 820 тоннами сільськогосподарської продукції.

Маршрут через Польщу, який також обслуговує Австрію, перевантажив 12 285 тонн вантажу.

Основними ж країнами-імпортерами є Угорщина та Німеччина, за якими йдуть Італія, Румунія та Австрія.

Така важлива євроколія

У будь-якому разі Україні слід розв’язувати питання з переходом на залізничну євроколію. Хоча б у прикордонних регіонах, що значно полегшить транспортну логістику.

У окремому матеріалі ми досліджували важливість питання переходу на євроколію та розповідали про типи колії у сусідніх країнах.

Читай також: Залізничне сполучення Україна-Румунія: чому важлива євроколія та її модернізація

Взагалі залізниці світу використовують близько 16 типів ширини залізничної колії – надширокі, широкі та вузькі. Вони різняться між собою по розповсюдженню та призначенням. Європейська колія має ширину 1435 мм та є найпоширенішою у світі, займаючи (до 60% від загальної довжини всіх залізниць. Таку колію мають, зокрема, залізниці Центральної і Західної Європи, за винятком країн Балтії та деяких інших.

Другою за поширеністю у світі (17% загальної довжини залізниць) є так звана «руська» колія з шириною 1524 мм. З 1970 року до початку 1990-х її у СРСР перевели на стандарт 1520 мм.

Ділянки залізниці із широкою (1520 мм) колією мають також сусідні з Україною Словаччина та Польща, адже вони були тісно прив’язані до вантажоперевезень з СРСР.

У адаптації України до євроколії зацікавлена зокрема Словаччина. Про це, наприклад, повідомляв радник з міжнародної співпраці прем’єр-міністра Словаччини Едуард Бураш. Він зазначав, що наразі Євросоюз робить ставку на розвиток саме залізничного сполучення.

«Наразі курсує потяг Кошице-Мукачево і якщо проект буде реалізовано, то буде налагоджене пряме залізничне сполучення Ужгород-Кошице. Це однозначно сприятиме покращенню міждержавних зв’язків і значно розвантажить автомобільний пасажиропотік на наших пунктах пропуску», – розповів Едуард Бураш.

Нагадаємо, що в бюджеті на 2021 рік було закладено виділення 5 млн грн на відновлення залізничної євроколії 1435 мм від Ужгорода до Чопа. Європейська колія існувала між цими містами, але поки з невідомих причин була демонтована у 1991 році.

У свою чергу на Львівщині також планували збудувати євроколію між Львовом та Варшавою. Першим етапом мала стати євроколія від державного кордону до Рава-Руської.

Проєкт мав на меті дозволити запустити пасажирські сполучення без пересадок. Це мало сприяти пожвавленню туристичних, дипломатичних, підприємницьких та інших контактів між Україною та державами Європи.

У рамках іншого проєкту за сприяння ЄС планувалося збудувати євроколію Київ-Варшава, час подорожі якою займатиме до 4-х годин.

Зазначимо, що всі ці домовленості відбувалися саме у лютому 2022 року. Подальшим планам стала наразі на заваді російська повномасштабна агресія в Україну. Однак, сподіваємося, що цим проєктам таки вдасться реалізуватися у недалекому майбутньому.

InfoPost.Media

Титульне фото: logist.today

* Матеріал підготовлений у рамках ініціативи Re:Open Ukraine, яка реалізується Інститутом Центральноєвропейської Стратегії

Re:Open Ukraine – це проєкт Інституту Центральноєвропейської Стратегії, метою якого є перевідкрити та пояснити нову Україну як для неї самої, так і для її безпосередніх західних сусідів. Проєкт має 3 фокусні регіони України, а саме Закарпаття, Буковина та Одещина, та 5 фокусних країн ЄС і НАТО, а саме Польщу, Румунію, Угорщину, Словаччину та Чехію.

Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.