Російські шпигуни у чеській церкві, сценарії президентських виборів у Румунії, та кремлівські наративи у Словаччині – важливе у сусідів минулого тижня
21 Квітня, 2025
ЄС планує методи обходу вето Угорщини при голосуванні щодо України та Росії, Словаччина виступає за продаж зброї Україні, а не дарування, Єврокомісія може використати українські газосховища, щоб «задобрити» Роберта Фіцо, угорський міністр знову поскаржився на утиски прав закарпатських угорців, чеські спецслужби готуються до «румунського сценарію» впливу Росії на наступних виборах, українська організація отримає більше фінансування від румунського уряду, а у Молдові хочуть заборонити партії, пов’язані з корупцією.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 17 по 23 березня 2025 року.
«Торгувати, а не дарувати»: Фіцо висловився в ЄС про зброю для України
На саміті Європейської ради в Брюсселі 20 березня прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо наполіг на тому, щоб будь-який пакет військової допомоги ЄС для України має залишатись добровільним. Він висловився проти обов’язкових внески до запропонованого фонду в 40 млрд євро.
«Ніхто не може змусити Словаччину вийняти 250 мільйонів євро зі свого бюджету на озброєння за рахунок внутрішніх пріоритетів», — сказав Фіцо.
Словаччина послідовно виступає проти надання Україні безкоштовної військової допомоги та наполягає на тому, щоб кожна країна-член ЄС залишала за собою право визначати рівень підтримки. Ця позиція була відображена у висновках саміту.
«Ми повністю скористаємося перевагами цього добровільного підходу», — сказав Фіцо. «Словаччина не виділить жодного цента зі свого бюджету на зброю для України».
В минулому дайджесті ми розповідали про те, як словацька збройна промисловість заробляє на війні в Україні попри урядову політику про припинення постачання Україні зброї після приходу до влади команди Роберта Фіцо.
ЄС може задобрити Словаччину новим газовим маршрутом через Україну
Європейський Союз обговорює новий план використання гігантських потужностей зберігання газу в українських підземних газосховищах для вирішення суперечки між Києвом і Словаччиною.
Цю пропозицію вперше обговорили єврокомісари під час візиту до Києва минулого місяця. Одна з цілей — заспокоїти Словаччину через втрату доходів після зупинки транзиту російського газу через Україну в січні. Завдяки угоді газ надходив до ЄС, а Словаччина збирала плату за транзит — до 500 мільйонів євро на рік.
За інформацією джерел Politico, використання українських газосховищ дозволить уникнути необхідності купувати газ у Росії — це чітка заборона згідно з планом блоку REPowerEU на поступове припинення імпорту з Москви до 2027 року. Натомість Україна збільшить імпорт газу з Греції та Туреччини та зберігатиме до 10 мільярдів кубічних метрів газу у своїх сховищах. Далі газові потоки проходили б через словацькі трубопроводи до таких країн, як Угорщина, повернувши Словаччині транзитні можливості.
Про наміри Євросоюзу використовувати українські газосховища, «80% яких розташовані поблизу держав-членів ЄС» заявляла і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн під час візиту її команди до Києва.
Попри політичну вигоду від використання такої схеми газових потоків, її комерційна доцільність, зважаючи на власні потужності Словаччини, Угорщини та інших членів ЄС для зберігання газу, а також на високу вартість транспортування газу з України до Словаччини, залишається під сумнівом.
Нова одностайність Європи в обхід Віктора Орбана
Європейські лідери більше не покладають надій на те, що Угорщина підтримуватиме ключові політичні рішення ЄС щодо України. Але це не означає, що Будапешт не може створювати проблем.
Правила, які зазвичай вимагають від усіх 27 країн ЄС узгодити спільну заяву для її оприлюднення від імені Європейської Ради пройшли випробування угорським правом вето два тижні тому, після намагання Віктора Орбана зірвати пропозиції Європи замінити американську допомогу Україні. Зрештою текст, узгоджений 26 з 27 країн Євросоюзу, було додано до інших резолюцій, погоджених одноголосно. І хоча Угорщина відмовилася підтримати рішення щодо України, це все одно було видано як офіційний висновок Європейської Ради. І так здається, що цю тактику дипломати ЄС планують використовувати й надалі.
«Сьогоднішня заява щодо України буде опублікована як додаток від імені 26», – заявив на правах анонімності в коментарі Politico високопоставлений дипломат ЄС. – «Це нова норма. І вона корисна, коли йдеться про політичні наміри. Можливо, згодом ми зіткнемося з іншими проблемами».
Також високопосадовець ЄС додав, що заперечення Угорщини враховуються — і швидко ігноруються.
«Орбан обрав ізоляцію та шлях неліберальної демократії всупереч очевидним інтересам ЄС і, власне, Угорщини. Йому було надано багато можливостей і він відхилив протягнуті [йому, – ред.] руки», – зазначив також на правах анонімності інший дипломат. – «Безпека Європи є надто серйозною проблемою, щоб вести переговори з однією людиною, яка бачить речі на 180 градусів інакше, ніж усі інші».
Глава МЗС Угорщини в інтерв’ю російським ЗМІ поскаржився на стан захисту прав закарпатських угорців
Міністр закордонних справ Угорщини Пийтер Сіярто в інтерв’ю телеканалу RT (колишній Russia Today) поскаржився на європейських союзників і не сказав жодного поганого слова про Росію.
На початку інтерв’ю Сіярто заявив, що позиція уряду Угорщини не змінилася з початку російсько-української війни: на його думку, конфлікт можна завершити тільки за столом переговорів. За словами глави МЗС, для припинення війни потрібна не українсько-російська чи європейсько-російська угода, а домовленість між Росією та США.
Частину інтерв’ю Сіярто присвятив правам угорської меншини на Закарпатті, заявивши, що в цьому питанні відсутній прогрес. За його словами, він уже веде переговори з міністром закордонних справ України.
«Я отримав від них стільки хороших слів, багато, але реального прогресу не було», – сказав він.
Глава МЗС також наголосив, що поки Угорщина виступає проти вступу України до Європейського Союзу, вона точно не зможе приєднатись до ЄС, оскільки для цього потрібна згода всіх держав-членів.
Крім того, в розмові з міністром закордонних справ Австрії 22 березня Сіярто заявив, що поки угорським громадам в Україні не будуть повернуті їхні права, «не може бути й мови про будь-який прогрес у переговорах про вступ України до ЄС».
Чеські спецслужби готуються до інформаційних атак перед парламентськими виборами
Передвиборча кампанія перед осінніми парламентськими виборами в Чехії буде під атакою дезінформації, яка поширюється через онлайн-платформи та соціальні мережі. Про це ще в січні заявив керівник чеської контррозвідки BIS генерал Міхал Куделка (Michal Koudelka).
«Як і Румунія та Молдова, Чехія також входить до числа держав, які є пріоритетними цілями підривних, інформаційних та кібероперацій, керованих і координованих органами російської державної влади», — заявив Куделка на парламентській конференції в Празі, присвяченій іноземному втручанню.
Він закликав ЄС та його країни-члени чинити тиск на основні онлайн-платформи, такі як TikTok, щоб вони покращили прозорість для «легшого та швидшого виявлення неавтентичного поширення контенту». За словами Куделка, добре організована внутрішня мережа дезінформації, яка пустила коріння після пандемії COVID-19, здатна мобілізувати групи населення та впливати на суспільний вибір.
Чеські служби безпеки вже почали протидію іноземним пропагандистам, зокрема наклали санкції на прокремлівську медіа-платформу «Голос Європи» перед виборами до Європейського парламенту навесні минулого року. Однак боротьба з внутрішніми підсилювачами іноземної пропаганди може стати ще більшою проблемою.
Попередження Куделка прозвучало в той момент, коли популістська партія ANO, очолювана екс-прем’єр-міністром, мільярдером Андреєм Бабішем, очікує повернення до влади.
Українська національна спільнота в Румунії отримає 4,2 млн євро з румунського бюджету
У 2025 році загалом 296,36 млн леїв (приблизно 60 млн євро) розподілять між 20 організаціями-бенефіціарами, повідомляє видання Libertatea.
Найбільше грошей отримає Демократичний союз угорців Румунії (RMDSZ) – близько 13 млн євро, що на 1,17 млн євро більше, ніж у 2024 році. Друга за величиною державна підтримка у Асоціації ромської партії «Pro Europa» – понад 8,2 млн євро.
При цьому Союз українців у Румунії отримає понад 4,2 млн євро.
У Румунії одна з найактивніших українських діаспор. За даними перепису населення у 2021 році кількість українців у Румунії зменшилась та складала 45 тисяч осіб, які визнавали себе українцями. Це на 10% менше, ніж у 2011 році. Однак під час війни до Румунії приїхало чимало біженців з України, що підсилило українську меншину. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на лютий 2024 року в Румунії перебувало понад 78 тисяч українців.
Союз українців Румунії є провідною національною організацією, від якої українці мають свого депутата в парламенті. Державна підтримка організацій національних спільнот може спрямовуватися на утримання штабів організацій, філій, будинків культури, видавництв і редакцій, а також на особисті витрати, пресу та інформаційні матеріали.
У Молдові можуть заборонити діяльність наступників неконституційних політичних партій
Згідно з поправкою до закону «Про політичні партії», заборона потрібна для «ефективної боротьби з феноменом передвиборчої корупції». Парламентська юридична комісія навела приклад партій «Шанс», «Відродження» та блоку «Перемога», які пов’язують із олігархом Іланом Шором та його партією «Шор», оголошеною неконституційною у 2023 році.
Згідно з пропонованими поправками, наступниками партій, оголошених неконституційними, будуть вважатися формування, які приймають у свої лави лідерів і представників заборонених організацій, висуваючи їх потім кандидатами на виборах, продовжують їх політику та ідеологію, а також користуються тими ж чи схожими символами, джерелами фінансування та підтримкою.
