Орбан підтримав дії Трампа у Венесуелі, Чехія продовжить «снарядну» ініціативу для України (але є але), а словацький міністр виступив на захист українських біженців — важливе у сусідів за тиждень
12 Січня, 2026
Шанси Орбана на перемогу в наступних парламентських виборах, протести угорців проти словацьких законів та будівництво спільного трубопроводу між Угорщиною та Словаччиною, нові заяви про Україну словацького міністра оборони та ультраправого спікера чеського парламенту, чи потраплять етнічні угорці в парламент Румунії та підтримка Румунією військових потреб України, а також атака російських дронів на судно під словацьким прапором біля Одеси.
Це та більше – у дайджесті важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 29 грудня 2025 по 4 січня 2026 року.
Які шанси Орбана на найважчих виборах за 15 років?
Угорський прем’єр Віктор Орбан готується до чергових парламентських виборів у квітні. Попри три послідовні перемоги, цього разу його партія «Фідес» зіткнулася з найсерйознішим опонентом за півтора десятиліття при владі.
Головним суперником Орбана став Пийтер Мадяр, на користь якого грає незадоволення угорців рекордною інфляцією, економічними проблемами та політичними скандалами. На боці Орбана — Трамп, впливові особи MAGA та союзники з групи «Патріоти за Європу», які налаштовані бачити його прем’єр-міністром. За словами керівника брюссельського відділення Mathias Corvinus Collegium Франка Фуреді, вони вже бачать позитив для себе у результатах парламентських виборів у Чеській Республіці у жовтні, на яких партія ANO правого популіста Андрея Бабіша здобула переконливу перемогу. Перемога націонал-консерватора на президентських виборах у Польщі цього року також додає впевненості для Орбана.
Однак чверть виборців досі не визначилися. Політичний аналітик Петер Креко з будапештського аналітичного центру Political Capital зазначає, що «трохи хитрощів і активна кампанія» можуть змінити розклад.
Орбан зображує Мадяра маріонеткою ЄС та «українським агентом впливу», який хоче втягнути Угорщину у війну. Прем’єр розраховує на популістську риторику проти Брюсселя та культурні війни, підтримані дружніми ЗМІ. Більше про цей та інші прогнози на 2026 рік — у матеріалі Politico.
У Будапешті провели протест проти словацького закону, що карає за критику декретів Бенеша
3 січня біля словацького посольства у Будапешті відбулась демонстрація проти закону, що передбачає до шести місяців в’язниці за критику декретів Бенеша. Організатори акції назвали словацький закон «законом про мовчання», що породжує страх.
Активісти вимагали від словацького уряду та парламенту скасувати законодавчу зміну, яка криміналізує обговорення декретів. На тлі історичної пам’яті про колективне покарання угорського та німецького населення після Другої світової війни протестувальники скандували «Відкличте!» біля посольства. Декрети Бенеша, прийняті після 1945 року, дозволили конфіскувати майно етнічних угорців та німців за принципом колективної провини. Словаччина досі використовує їх для вилучення земель, переважно у власників угорського походження, попри те що такі норми суперечать сучасним стандартам прав людини.
Лідер угорської опозиційної партії «Тиса» Петер Мадяр заявив, що у разі перемоги на виборах звернеться до словацького уряду з вимогою скасувати закон. Він розкритикував нинішній угорський уряд за мовчання щодо цієї проблеми. Більше про це – у статті Transtelex.
Угорщина та Словаччина будують новий паливний трубопровід
Угорська компанія MOL почала будівництво продуктопроводу між нафтопереробними заводами Slovnaft у Братиславі та Дунайським НПЗ у Сазгаломбатті. Після завершення, очікуваного на початок 2027 року, магістраль транспортуватиме дизельне пальне, бензин та хімічну сировину обсягом понад 1,1 млн тонн щорічно — це близько третини річного споживання дизпалива в Угорщині.
У MOL заявляють, що інвестиція забезпечить стабільні поставки для словацької дочірньої компанії навіть за складної ситуації із санкціями проти Росії. Трубопровід також допоможе скоротити вантажообіг Дунаєм та залізницею.
Таким чином MOL диверсифікує шляхи постачання нафтопродуктів, адже Slovnaft переробляє нафту, яка надходить через нафтопровід «Дружба» з Росії, а також може отримувати альтернативну нафту через хорватський порт Омішаль по нафтопроводу Adria. Більше про трубопровід у матеріалі Világgazdaság.
Словацький міністр оборони заявив, що Україна ніколи не буде в НАТО
Міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк заявив, що Україна ніколи не вступить до НАТО, критично оцінивши роботу «коаліції рішучих». В інтерв’ю словацькому агентству TASR він наголосив, що Євросоюз не повинен втручатися у спільну оборону — нею має командувати Північноатлантичний альянс.
Каліняк розцінює можливе створення спільної європейської армії як важливий елемент федералізації ЄС.
«Або ми в НАТО і тоді вона нам не потрібна, або ми в Європі», — зазначив він.
Словацький міністр також вважає, що Україна матиме проблеми зі вступом до Європейського Союзу. Він різко розкритикував «коаліцію рішучих», стверджуючи, що вона «нічого не зробила» і «не надіслала жодного солдата». Каліняк додав, що Україна мала шанс закінчити війну у 2022 році. Детальніше про заяви Роберта Каліняка — на Teraz.sk.
Польща вимагає від Єврокомісії розслідувати TikTok через ШI-дезінформацію про вихід з ЄС
Польща звернулася до Єврокомісії з вимогою розслідувати масштабне поширення ШI-контенту в TikTok, що закликає до виходу країни з ЄС. Заступник міністра цифровізації Даріуш Стандерський надіслав офіційного листа до Єврокомісії, вказуючи на загрозу громадському порядку та демократичним процесам у Польщі та всьому ЄС.
У відео фігурували молоді жінки в одязі з польською символікою, що заохочували до виходу з ЄС. Один з акаунтів орієнтувався на аудиторію 15-25 років. Речник уряду Адам Шлапка заявив, що це «безсумнівно російська дезінформація», оскільки тексти містили російський синтаксис.
Польща вимагає від TikTok детального звіту про масштаби розповсюдження контенту та вжитих заходів. TikTok заявив про видалення контенту та співпрацю з польською владою.
Раніше в польському сегменті TikTok спостерігалась хвиля відео, в яких висловлювалась нетерпимість до українських біженців. Розлого про ситуацію з TikTok у Польщі — в статті Euractiv.
Спікер чеського парламенту Окамура назвав Зеленського «хунтою», спровокувавши дипломатичний конфлікт
Голова Палати депутатів Чехії Томіо Окамура у новорічному зверненні назвав українське керівництво «злодіями», які будують «золоті туалети», та закликав зупинити постачання зброї, назвавши війну «повністю безглуздою». Окамура різко виступив проти членства України в ЄС, звинувативши президента Зеленського та його оточення у корупції.
Посол України Василь Зварич відреагував у Facebook, назвавши заяви «образливими та ненависницькими», що «сформовані під впливом російської пропаганди». Він закликав чеську владу оцінити відповідність таких висловлювань посадовця демократичним цінностям.
Водночас замість дистанціювання від риторики Окамури, чеський уряд підтримав спікера. МЗС Чехії заявило, що амбасадор іноземної держави не повинен публічно оцінювати висловлювання конституційних посадовців. Натомість міністр закордонних справ України Андрій Сибіга захистив посла, заявивши, що всі українські амбасадори мають інструкції захищати гідність держави.
Дипломатичний конфлікт посилився після заборони міністру оборони Чехії Яроміру Зуні публічно підтримувати Україну. 7 січня Рада нацбезпеки вирішить долю чеської ініціативи з постачання 1,8 млн снарядів. Більше про дипломатичний конфлікт у статті CTK.
Румунські угорці ризикують втратити представництво в парламенті
Згідно з опитуванням інституту IRES, Демократичний союз угорців Румунії (RMDSZ) може вперше за 35 років не потрапити до парламенту. Партія отримує лише 2% підтримки, що нижче 5% виборчого бар’єру. Це контрастує з 6,4% на виборах 2024 року, коли RMDSZ легко увійшов до законодавчого органу та уряду.
Експерти вважають результат заниженим — інший опитувальник INSCOP зафіксував 4,8% підтримки наприкінці листопада. Лідирує радикально-націоналістична партія AUR з 36% підтримки, за нею — Національна ліберальна партія (PNL) з 18% та Союз порятунку Румунії (USR) з 11%.
Спостерігачі пов’язують падіння рейтингу RMDSZ з участю в урядовій коаліції під час економічної кризи та скасуванням результатів президентських виборів 2024 року. 53% румунів заявили про негативний вплив урядових заходів жорсткої економії. Угорські виборці, схоже, хочуть змін у політичному курсі партії, яка представляє їхні інтереси з 1989 року. Більше про це — на Hungary Today.
Румунія виділить 50 млн євро на підтримку оборони України через механізм PURL
Уряд Румунії ухвалив рішення приєднатися до американської ініціативи PURL («Пріоритетний список закупівель для оборони України»), виділивши 50 млн євро. Бухарест долучився до більшості європейських союзників, які підтримують цей механізм у межах бюджетного ліміту на 2025 рік.
PURL є ключовим інструментом зовнішньої та безпекової політики адміністрації США, особливо в контексті підходу президента Трампа щодо справедливого розподілу безпекових відповідальностей між союзниками. Механізм передбачає пряму та вимірювану участь держав-партнерів у підтримці України через координовану систему дій на принципах ефективності та стратегічної відповідальності.
Підтримка України перед обличчям російської агресії є заходом власної безпеки Румунії, наголошує МЗС у Бухаресті. Наразі до PURL приєдналися майже двадцять країн, зокрема Німеччина, скандинавські та балтійські країни, Нідерланди, Бельгія, Польща, а тепер, 31 грудня, – Румунія з вищезгаданими 50 мільйонами євро. Однак, є дві держави-члени НАТО, які послідовно залишаються поза ним: Угорщина та Словаччина. За заявою угорського уряду, PURL не служить миру, а навпаки, продовжує війну. Віктор Орбан та Пийтер Сіярто неодноразово заявляли, що Будапешт не бажає брати участь у фінансуванні озброєнь України, оскільки, на їхню думку, це суперечить угорським інтересам як ідеологічно, так і з точки зору політики безпеки.
Більше про військову підтримку України — у заяві Міністерства закордонних справ Румунії.
Російські дрони пошкодили судно під прапором Словаччини під час атаки на Одесу
Під час нічного обстрілу приміського Одеського порту 25 грудня російські дрони пошкодили вантажне судно під словацьким прапором, про що повідомив віцепрем’єр України Олексій Кулеба. МЗС Словаччини підтвердило інцидент, уточнивши, що на борту не було словацьких громадян.
У результаті атак у порту виникли численні пожежі, частина регіону залишилася без електропостачання. За словами Кулеби, крім словацького судна постраждали баржа та судна під прапорами Палау, пошкоджено також склади цивільних підприємств.
Уражена річкова нафтоналивна баржа «Majestic» довжиною 105 метрів зареєстрована в Словаччині. Судно перебувало у Чорному морі, останній раз воно ходило Дунаєм майже три місяці тому. На момент удару на борту нікого не було — баржу вже пошкодили попередні російські обстріли.
МЗС Словаччини зазначило, що судно обслуговувалося виключно українськими громадянами. Відомство готове надати допомогу власнику у разі звернення за консульським сприянням. Більше про цю атаку на noviny.sk.
Буджак. Наша Європа. Колонка Віталія Портникова
Продовжуючи тему російських атак на інфраструктуру Одещини – вони покликані не тільки фізично обірвати зв’язок регіону із рештою України, а й психологічно створити образ нестабільності, відволікти увагу Заходу та активніше втягнути в цю геополітичну гру Молдову і Румунію.
У своїй колонці публіцист Віталій Портников розповідає, чому для нас Буджак – не просто клаптик території та у яких напрямках має діяти українська держава, аби вберегти його фізично та ментально. Читати або слухати аудіоверсію можна за посиланням.
