Як Кая Каллас ветувала Орбана, а ЄС бореться з блокуванням санкцій

Угорщина вкотре скористалась правом вето, щоб протидіяти санкціям Європейського Союзу проти Росії. Так, міністр закордонних справ Пийтер Сіярто доклав зусиль, щоб вдруге вивести з-під санкційного удару патріарха Московського Кирила та не допустити потрапляння в санкційний список постійного представника Росії при ООН Васілія Небензі.

Важливо нагадати, що у липні 2022 року угорський прем’єр Віктор Орбан вже використовував можливість ветувати санкційне рішення щодо патріарха Кирила. За його словами, в іншому випадку нікому буде «творити мир». 

При цьому основними тезами, які використала Угорщина в обгрунтуванні своїх дій стали посилання на важливу роль церковної дипломатії за участі Кирила та політичних консультацій в ООН щодо миру, які стали б неможливими без Небензі.

Цікаво, що не заблокованими залишились решта пунктів 15-го санкційного пакета, які Угорщина підтримала, отримавши взамін виняток щодо експорту продуктів переробки російської нафти. Тут варто нагадати, що Угорщина все ще отримує щонайменше 80% своїх поставок нафти та газу саме з Росії.

Церковну карту Угорщина вже розігрувала, провівши у червні 2023 року передачу з Росії 11 військовополонених із начебто угорським корінням. Тоді посередниками у рамках міжцерковного співробітництва стали Благодійна організація Мальтійська служба допомоги Суверенного ордену госпітальєрів та… Російська православна церква. А список випадків застосування Угорщиною права вето, починаючи із 202 року, можна перераховувати довго.

Однак не завжди Угорщині вдається результативно маніпулювати своїми можливостями блокування невигідних їй рішень ЄС. Найбільш резонансним випадком стало голосування про початок євроінтеграційних переговорів з Україною, під час яких канцлер Німеччини Олаф Шольц запропонував угорському прем’єр-міністру випити кави за межами зали. 

Читай також 👇
Що насправді криється за «мирною місією» Віктора Орбана?

Проте у випадку із виведенням з-під санкцій патріарха Кирила був ще один нюанс. Зусиллями Угорщини з них виключили також деяких керівників поліції Грузії, відповідальних за насильство з боку правоохоронців під час протестів у Тбілісі. Та тут Угорщина досягнула своїх цілей не сповна. 

Під час голосування за окремий план призупинення безвізового режиму для грузинських власників дипломатичних і службових паспортів угорське вето не спрацювало. У свій перший після вступу на посаду план антиугорський «запобіжник» запропонувала головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас. Суть в тому, що в плані прямо прописали необхідність голосування кваліфікованою більшістю голосів.

Наголосила на цьому і сама Каллас, зазначивши, що це перший випадок її протидії угорському вето, однак не останній.

І цей приклад є частиною ширшої тенденції. ЄС прагне розширити сфери застосування кваліфікованої більшості (QMV), включаючи деякі аспекти зовнішньої політики та безпеки. Багато в чому приводом у цьому напрямку стало вторгнення Росії в Україну та рішення про надання статусу кандидата в ЄС Україні та Молдові в червні 2022 року. 

Основним локомотивом цієї ініціативи є Німеччина, яка прагне до ширших інституційних реформ Євросоюзу. Це пов’язано із прагненням підвищити швидкість та ефективність ухвалення рішень, особливо у кризових ситуаціях. Її зусилля підтримує Франція, яка, однак, має своє бачення «Європи на різних швидкостях». Адже Париж давно тяжіє до менших коаліцій та інтеграції всередині Європейського Союзу.

Однак, повне перенесення питань санкцій під кваліфіковану більшість залишається суперечливим. Адже ця ініціатива стикається з опором деяких країн-членів ЄС, які побоюються втрати впливу на ухвалення рішень. Здогадаєтесь, хто боїться? Правильно, Угорщина та її союзник у блокуваннях – Словаччина в обличчі своїх урядів.

Віталій Дячук, головний редактор Infopost.media
аналітик Інституту центральноєвропейської стратегії