Орбан судитиметься за російську нафту, словацькі школярі обурились словам Фіцо, а Польща припинить виплати українцям — важливе у сусідів за тиждень
17 Листопада, 2025
Віктор Орбан та Пийтер Мадяр зібрали прихильників до річниці угорської революції 1956 року, Словаччина погодилась відкликати вето з 19-го пакету санкцій Євросоюзу проти Росії, а Чехія запропонувала їй альтернативний шлях постачання газу. Польські спецслужби знешкодили чергових російських шпигунів, чехи зібрали півмільйона євро на «Фламінго» для Росії, а румунська депутатка відсвяткувала річницю Russia Today.
Це та більше – у дайджесті важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 20 по 26 жовтня 2025 року.
🎧 Публікацію можна прослухати також на одній з платформ:
Spreaker Spotify Apple Podcasts
Фото: Péter Magyar / Facebook, Orbán Viktor / Facebook
У Будапешті відбулись демонстрації Орбана і Мадяра до річниці угорської революції
69-ту річницю угорської революції 1956 року цього року в Будапешті відзначили політичними демонстраціями: урядова «мирна хода» на чолі з Віктором Орбаном протистояла акціям опозиції. Орбан і його прихильники заявили про прагнення «миру» на фоні російсько-української війни, а головний опонент Орбана, Пийтер Мадяр, звинуватив прем’єра у поверненні країни до практик однопартійної системи та дружбі з Кремлем.
Зрив зустрічі Трампа і Путіна в Будапешті угорський уряд пояснив «провоєнною політичною елітою ЄС та їхніми медіа», оминаючи згадки про жорсткі вимоги Кремля до умов припинення війни. Глава МЗС Пийтер Сіярто повторив, що уряд і надалі просуває ідею «мирних переговорів» попри те, що дата потенційного саміту лишається невизначеною.
За останніми соцопитуваннями, шанси партій Орбана та Мадяра на виборах у квітні 2026 майже рівні. Так, опитування Politico показує, що опозиційна партія «Тиса» лідирує з 45% серед тих, хто визначився зі своїми вподобаннями, порівняно з 41% підтримки «Фідес».
Перетворення дня пам’яті на старт виборчої кампанії засвідчило масштаб політичного розколу в угорському суспільстві. Боротьба за владу ведеться між владою й опозицією, а аргументами впливу стали політика щодо війни в Україні, питання відносин із ЄС і Росією та майбутнього країни. Більше – у текстовій трансляції заходів на Telex.
Читай також
“Mars ki, ruszki!” – “Росіяни, забирайтесь!”: буремна осінь 1956 року в угорській Ніредьгазі (ФОТО)
Словаччина зняла вето з 19-го пакету санкцій Євросоюзу проти Росії
Словаччина зняла вето з 19-го пакета санкцій ЄС проти Росії, остаточно відкривши шлях до його ухвалення напередодні саміту європейських лідерів. Нові обмеження спрямовані на виснаження військового бюджету Кремля: санкції запроваджуються проти десятків енергетичних компаній, фінансових установ у третіх країнах, а також 117 танкерів «тіньового флоту», які перевозять російське паливо в обхід цінових стель. Санкційний пакет також обмежує пересування російських дипломатів у межах ЄС. Вони повинні будуть повідомляти інші уряди ЄС про свої пересування, перш ніж перетинати кордон країни перебування.
Словаччина погодилася підтримати пакет після того, як отримала гарантії захисту енергетики та металургії — ключових секторів своєї економіки.
Словацькі дипломати зазначили, що всі вимоги їхньої сторони були враховані у фінальній редакції супровідної заяви. Цей компроміс став результатом тижневих перемовин між країнами-членами, що раніше призводило до затримки нового пакета санкцій — аналогічно до випадків, коли Словаччина та Угорщина блокували санкційні процеси, домагаючись поступок у сфері енергетики.
Австрія й Угорщина погодилися на санкції трохи раніше, висловивши свої побоювання щодо впливу на національні енергетичні інтереси. Детальніше про нові санкції та реакцію Словаччини – на Politico.
Чехія запропонувала Словаччині альтернативний шлях постачання газу замість російського
Чехія запропонувала Словаччині альтернативний маршрут постачання газу замість російського після того, як ЄС затвердив поетапну відмову від російського газу з повною забороною, запланованою на січень 2028 року. Однак Словаччина й Угорщина досі утримуються від підтримки цього плану, пояснюючи це ризиками для енергетичної безпеки та високими цінами.
Словацька газова компанія SPP обґрунтовує потребу збереження транзиту через Україну, оскільки це вигідно нібито не тільки для Європи, а й для самої України — йдеться про збереження її газотранспортної інфраструктури. Україна ж погоджується на транзит газу з альтернативних джерел, але не російського.
Одним з теперішніх шляхів постачання газу (досі російського) стала для Словаччини Угорщина та трубопровід «Турецький потік», який проходить з Росії через Чорне море та Балкани. Серед альтернативних маршрутів словацька влада наразі надає перевагу також західному коридору з Німеччини через Австрію та Чехію – через більшу потужність та нижчі транзитні збори порівняно зі ще одним маршрутом – через Польщу.
Основний маршрут постачання газу з України до Словаччини був зупинений 1 січня 2025 року після завершення транзитного контракту між Україною та Росією. Більше про альтернативні маршрути та пропозицію Чехії – на Infopost VisegradInsight.
Російські агенти намагались відправити вибухівку Новою Поштою з Польщі до України
У Польщі та Румунії затримали вісьмох осіб, підозрюваних у плануванні диверсій. Влада Варшави у вівторок заявила, що три арешти стосуються ймовірного планування відправки посилок з вибухівкою до України.
«Попередня інформація свідчить про те, що вони [зловмисники, – ред.] створили якийсь маршрут для доставки вибухівки через Польщу та Румунію до України», – заявили у координаційному центрі спеціальних служб Польщі.
За даними Національної прокуратури Польщі, вантажі мали спонтанно спалахнути або вибухнути під час транспортування міжнародною транспортною компанією Nova Post, а метою запланованих дій була дестабілізація країн ЄС, які підтримують Україну, та залякування громадськості.
За останні кілька місяців Агентство внутрішньої безпеки Польщі затримало загалом 55 осіб за підозрою роботі на російську розвідку. Це не перший випадок, коли такі плани диверсій щодо перевізників, ймовірно на замовлення російських спецслужб, були зірвані. У 2024 році європейські чиновники звинуватили Росію у вибуху посилок, що перевозилися DHL та DPD. За даними спецслужб це було спробою спровокувати вибухи на вантажних рейсах до США. Росія, звичайно, заперечує наявність таких планів. У звіті Globsec йдеться про щонайменше 110 пов’язаних з Росією диверсійних інцидентів у Європі з 2022 року – найчастіше вони траплялися в Польщі (20) та Франції (15), а також у Чехії та Словаччині. Більше – на Balkaninsight.
500 тисяч євро на Фламінго та супутник для України від Чехії
Чеська ініціатива Darček pre Putina («Подарунок для Путіна») зібрала понад €500 тис. за 48 годин на придбання крилатої ракети «Фламінго». Її назвуть DANA 1 на згадку про співзасновницю організації та чеську фізикиню-ядерницю Дану Драбову.
Після того як ракету придбають у виробника, її передадуть українській армії.
Також стало відомо, що Чеська Республіка протягом наступного року побудує та передасть Україні сучасний супутник спостереження, що надасть незалежне джерело зображень та даних високої роздільної здатності. Оголошений під час Чеського тижня космосу міністром транспорту Мартіном Купкою та президентом Петром Павелом, проєкт підкреслює як підтримку України з боку Праги, так і можливості чеського космічного сектору.
За словами чеських урядовців, Чехія стане першою країною, яка надасть Україні таку систему спостереження, яка міститиме радарну систему, оптичні та радіаційні датчики, а також технологію радіочастотного моніторингу, що дозволить проводити спостереження вночі та крізь хмари. Більше про ініціативу з супутником – на сайті Міністерства транспорту Чеської республіки.
Румунська ультраправа депутатка відсвяткувала день народження Russia Today у Москві
Ультраправа депутатка Європарламенту від Румунії Діана Шошоаке стала єдиною євродепутаткою, якій російський президент Владімір Путін особисто подякував за участь у святкуванні 20-річчя телеканалу Russia Today у Москві. Цей візит партія SOS Romania подала як «суверенну дипломатію», а сама Шошоаке під час заходу критикувала ЄС за «диктатуру брехні» і «цензуру свободи преси».
Під час інтерв’ю для Russia Today політикиня стверджувала, що румунська влада хоче її ізолювати, а Румунія і Молдова «перетворилися на колонії». Раніше Генеральна прокуратура Румунії оголосила, що стосовно Діани Шошоаке відкрито кримінальне провадження за 11 правопорушеннями, включаючи незаконне позбавлення волі, пропаганду фашизму та заперечення Голокосту. Більше подробиць – на Romania Insider.
Українці стали третьою за чисельністю етнічною групою в Молдові
Загальна чисельність населення Молдови за даними на 8 квітня 2024 року склала 2,4 млн осіб, при цьому переважна більшість ідентифікують себе як молдовани (1,8 млн осіб або 76,7%). Такі дані показали результати перепису населення 2024 року.
Наступними за чисельністю йдуть румуни (193 тис., 8,0%) та українці (123 тис., 5,1%), які разом із молдованами утворюють трійку найбільших етнічних груп. Значні частки становлять також гагаузи та росіяни.
Щодо концентрації національних меншин, то українці становлять більшість (понад 50%) у 31 селі, при цьому їхня частка перевищує 70% у деяких населених пунктах на півночі країни (Ведмежа, Унгур, Халахора де Сус та інших селах Бричанського та Окницького районів).
Найпоширеніша за переписом рідна мова — молдовська (1,159 млн осіб або 48,1%), за якою йде румунська (765,8 тис. або 31,8%). У сумі ці мови назвали рідними майже 80%. Російська мова є рідною для 280 тис. осіб (11,6%). Далі йдуть гагаузька (87,4 тис. або 3,6%), українська (71,8 тис. або 3%), і болгарська (28,8 тис. або 1,2%). Більше про населення Молдови – на Newsmaker.
Нова євроколія сполучить Львів із Польщею
Кабмін планує наступного року продовжити реалізацію проєктів із розвитку євроколії. Зокрема у планах завершити електрифікацію ділянки Чоп-Ужгород. Це дасть змогу європейським локомотивам доїжджати на електротязі до Ужгорода.
Також у 2026-му планують запустити будівництва євроколії до Львова на ділянці Мостиська – Львів.
Цьогорічним успішним «євроколійним» проєктом стала ділянка Чоп-Ужгород та її електрифікація, яка на 50% фінансується коштом гранту ЄС в межах Connenting Europe Facility, коштом державного бюджету і кредитів Європейського інвестиційного банку.
Завдяки реалізації цієї ділянки євроколії вже з 12 вересня пасажирські поїзди щоденно сполучають Ужгород із Братиславою, Віднем та Будапештом. У новому розкладі руху, який буде введено в грудні, заплановане розширення мережі поїздок з Ужгорода. Більше – на сайті ЦТС.
Україна виконала майже всі рекомендації у сфері нацменшин – ДЕСС
Україна виконала або перебуває в процесі реалізації дев’яти з десяти рекомендацій, наданих Офісом Верховного комісара щодо захисту прав національних меншин. Про це під час зустрічі з Надзвичайним та Повноважним Послом Алле Дорхаут заявили у Державній службі України з етнополітики та свободи совісті.
За словами керівництва ДЕСС, процес імплементації дорожніх карт із захисту національних меншин (спільнот) України знаходяться під серйозним моніторингом як європейських структур, так і українського Уряду, а також українського громадянського суспільства.
Заступник Голови ДЕСС Ігор Лоссовський також розповів про нещодавню зустріч керівництва ДЕСС із Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин, який високо оцінив зусилля України та відзначив суттєвий прогрес у питаннях міжетнічної консолідації. Детальніше – у матеріалі ДЕСС.
