Вибори президента і парламенту в листопаді: пояснюємо, що може змінитись в Румунії

Друга половина 2024 року стала для Румунії багатою на вибори. Так, на початку літа тут обирали місцеву владу та представників у Європарламенті. Попереду — президентські  вибори, перший тур яких заплановано на 24 листопада, а другий — на 8 грудня. А поміж двома раундами президентських перегонів румуни обиратимуть новий склад парламенту. Символічно, що це відбудеться 1 грудня, коли країна святкує одне з головних національних свят — 106-ту річницю об’єднання та формування румунської держави в її теперішніх кордонах.

Складність прогнозування виборів у Румунії в тому діюча система управління має фактично дворівневу структуру. Перша частина — формальна політична система з її демократичними та ліберальними інститутами, друга — неформальні гравці та інституції з менш прозорим впливом.

Зважаючи на результати соцопитувань, ці вибори мають перевірити на міцність правлячу двопартійну коаліцію та відданість Румунії прозахідній та євроатлантичній політиці. Чому так? Бо класичні партії на кшталт Соціал-демократичної партії (PSD) та Національної ліберальної партії (PNL) втратили явну популярність, сформувавши в суспільстві стереотип своєї упередженості та корумпованості. Хоча й досі продовжують своє правління на підставі коаліційної домовленості.

Друзі по коаліції та політичні фріки: хто в кандидатах

Наразі відомо про дев’ятьох кандидатів на президентське крісло. Серед них — чинний прем’єр-міністр країни Марчел Чолаку (Соціал-демократична партія, PSD), генерал у відставці та експрем’єр Ніколає Чуке (Національна ліберальна партія, PNL), заступник генсека НАТО Мірча Джоане (позапартійний). Мають намір поборотися за посаду глави держави також лідерка головної опозиційної партії «Союз порятунку Румунії» (USR) Елена Ласконі та президент правопопулістської націоналістичної партії AUR Джордже Сіміон. 

Планувала позмагатись і добре відома українцям проросійська депутатка, яка пройшла у червні в Європарламент, Діана Шошоаке (SOS). Однак Конституційний суд Румунії скасував її реєстрацію кандидатом. Формальна причина: її реєстрація суперечить умовам прийнятності, включаючи «цінності демократії, верховенства права, поваги до Конституції, пов’язаної з їх політично-військовими гарантіями, а саме членство Румунії в ЄС і НАТО».

За своєю геополітичною позицією всі прохідні кандидати послідовно притримуються проєвропейського та проамериканського вектора та підтримки України. Серед них тільки дискваліфікована з перегонів Діана Шошоаке виділялась гучною критикою Західного світу. Джордже Сіміон вирішив зайняти золоту середину, водночас маніпулюючи гарячими темами та висловлюючи стурбованість румунськими меншинами в Україні, західними «культурними війнами» та національним суверенітетом проти централізму Європейського Союзу. Водночас він також підтримує проєвроатлантичну орієнтацію Румунії.

Що каже статистика

Останнє соцопитування в Румунії, проведене Бюро соціальних досліджень (BCS) для Newsweek Romania, підтвердило значну перевагу Соціал-демократичної партії (PSD) та її лідера Марчела Чолаку.

Результати соцопитування показують, що Марчел Чолаку та Ніколає Чуке вийдуть у другий тур президентських виборів. Хоча кожному з кандидатів, скоріш за все, хотілося б позмагатись у другому турі з менш сильним відносно себе кандидатом. Так, за даними INSCOP станом на середину жовтня, діючому прем’єру країни важко буде змагатись у другому турі з Мірча Джоане і попри великий розрив непередбачуваними можуть бути результати другого туру з колегою по коаліції Ніколає Чуке, який суттєво виріс у рейтингах за короткий час.

Що стосується партій, то коаліція зберігає паритет і лідерство – PSD має 31%, а PNL віддають 20,5%. Тобто вони мали б набрати достатньо голосів для формування парламентської більшості та правлячої коаліції. Крім того, будь-який інший альянс, який отримує 51% голосів, виглядає важкодосяжним.

Політичні портрети кандидатів у президенти

Попри те, що президент Румунії виконує більше представницькі функції, проте він призначає премʼєр-міністра, суддів та прокурорів. Також серед його повноважень є нагляд за зовнішньою політикою. Тобто саме новий президент відповідатиме за дотримання зобовʼязань щодо допомоги Україні у майбутньому.

Марчел Чолаку

(Ion-Marcel Ciolacu, 56 років, лідер Соціал-демократичної партії, PSD, прем’єр-міністр Румунії)
Рівень підтримки – 23,4%

Після заняття підприємницькою діяльністю Марчел Чолаку приєднався до соціал-демократів у 1990 році, коли став членом Фронту національного порятунку (FSN). Тільки через 22 роки після приєднання до партії, у 2012 році, Чолаку став депутатом парламенту і набув вагомого впливу в керівництві партії.

У 2019 році після поразки керівниці PSD Віоріки Денчіли (Viorica Dăncilă) Клаусу Йоганнісу (Klaus Iohannis) на президентських виборах Чолаку ініціював її усунення від головування в партії, а у 2020-му перебрав на себе керівництво.

У червні 2023 року Марчел Чолаку був призначений прем’єр-міністром Румунії. Він здобув посаду завдяки альянсу між PSD й PNL (Національна ліберальна партія), до якого увійшли також нацменшини – UDMR (Демократичний союз угорців Румунії). За коаліційною домовленістю, кандидатуру прем’єр-міністра затверджують що півтора року, почергово з лідерів PNL і PSD.

Одним зі скандальних рішень, які приписують Чолаку — усунення ультраправої проросійської кандидатки Діани Шошоаке зі списку кандидатів на президентських виборах. Рішення прийняли судді Конституційного суду, четверо з яких були призначені від PSD та UDMR. Опозиція та лідери PNL звинуватили Чолаку у підіграванні таким чином іншому ультраправому кандидату Джордже Сіміону. Нібито прем’єру зручно виграти президентські вибори, зустрівшись у другому турі саме з лідером скандальної партії AUR. 

Щодо України Чолаку заявляв, що підтримка України є важливою для забезпечення миру в Румунії, а Румунія продовжить підтримувати владу в Києві на шляху до миру та свободи. 26 квітня 2022 року разом з прем’єр-міністром Румунії Ніколає Чуке прибув до Києва з офіційним візитом.

Ніколає Чуке

(Nicolae Ciucă, 57 років, Національна ліберальна партія, PNL)
Рівень підтримки – 17,1%

Чуке — колишній військовий генерал та прем’єр-міністр Румунії. З 2022 року він є президентом Національної ліберальної партії PNL. Це партія, яка входить до головного європейського правоцентристського блоку — Європейської народної партії. До 2021 року до цього блоку входила і партія Fidesz угорського прем’єра Віктор Орбана, яка вийшла з нього через два тижні після зупинки членства фракції Фідесу у Європейському парламенті.

Ніколає Чуке обіймав посаду міністра оборони в уряді Людовіка Орбана з 2019 року. До того був начальником штабу оборони з 2015 року по 2019 рік, брав участь у бойових діях в Іраку.

Чуке пішов у відставку з посади прем’єр-міністра у червні 2023 року з огляду на ротацію, передбачену протоколом, підписаним PNL і PSD. Тоді його наступником став теперішній суперник у президентській гонці Марчел Чолаку. Сам Чуке після відставки був обраний головою Сенату Румунії.

У свій час журналістка Емілія Серкан (Emilia Șercan) звинуватила прем’єр-міністра в плагіаті при написанні статті при здобутті наукового ступеня доктора військових наук.

Популярність лібералів у Румунії власне залишається під питанням, адже у 2020 році на виборах головним їх гаслом було «голосуйте за нас, щоб позбутися соціал-демократів», з якими вони потім… уклали коаліційну угоду для сумісного правління.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії, 26 квітня, у статусі прем’єр-міністра Румунії Ніколає Чуке відвідав Україну з офіційним візитом спільно з головою Сенату Марчелем Чолаку.

Попри заклики допомогти Україні не лише захиститися у війні, а й перемогти, Чуке заперечує свій стереотип генерала, який прагне війни. Він підкреслює, що НАТО — оборонний альянс, а сам він не служить ні Україні, ні будь-кому іншому, щоб ризикувати ще більшою ескалацією. 

У статусі голови Сенату Чуке неодноразово заявляв про підтримку Румунією прагнення України стати повноправним членом ЄС і НАТО. 

Джордже Сіміон

(George Simion, 38 років, «Альянс єдності Румунії», AUR)
 Рівень підтримки – 16,1%

Лідер «Альянсу єдності Румунії» виділяється своєю харизматичністю у виступах, проуніоністською активністю (виступає за об’єднання Румунії та Молдови), популістськими та націоналістичними ідеями.

Свою політичну кар’єру Сіміон почав у 2000-х роках з організації протестів та марші за об’єднання Румунії з Республікою Молдова, що було центральною темою його політичної діяльності. У 2011 році він об’єднав мережу громадських організацій в єдину уніоністську платформу «Дія 2012» («Acțiunea 2012»). 

У 2019 році Джордже Сіміон спробував увійти в європейську політику, самостійно балотувавшись до Європарламенту, але не пройшов. Того ж року він став співзасновником «Альянсу єдності Румунії». За рік AUR досягла дивовижного успіху на парламентських виборах 2020 року, набравши 10% голосів.

Через провокаційність Джордже Сіміона кілька разів видворяли з Республіки Молдова. У 2011 році ексміністр оборони Молдови заявив, що Сіміон мав зустрічі в Чернівцях з представниками російської спецслужби ФСБ. До речі, до україни в’їзд Сіміону також заборонений.

Найбільшу популярність Джордже Сіміон здобув у 2015 році після його чергової депортації з Молдови та заборони на повторний в’їзд протягом 5 років за підготовку до демонстрацій.

Улюбленими темами Сіміона та AUR стали антивакцинаторські теорії змови, підтримка курсу провладних партій Угорщини, Словаччини й ультраправих європейських сил та заклики до уряду про припинення допомоги Києву і переосмислення відносин Румунії зі США та ЄС. 

Елена Ласконі

(Elena Valerica Lasconi, 52 роки, «Союз порятунку Румунії», USR)
Рівень підтримки – 14,7%

Елена Ласконі економіст за фахом, 25 років вона пропрацювала на телебаченні. З 2020 року вона є мером міста Кимпулунг від USR – «Союзу порятунку Румунії» (Uniunea Salvați România). Це відносно нова ліберальна політична сила, яка, як і українська «Слуга народу» та молдовська CUB, входить до європейської сім’ї ALDE.

Серед поглядів, які просуває кандидатка є підтримка цивільних партнерств у Румунії. Попри це Ласконі позиціонує себе як християнка і відстоює сімейні цінності.

У своїх заявах Ласконі підтримує Україну та заявляє про подальшу її підтримку. Вона відверто критикує провладний альянс PSD і PNL за відсутність реакції на польоти російських дронів над територією Румунії та вимагає посилення присутності військ НАТО.

Мірча Джоане

(Mircea Dan Geoană, 66 років, позапартійний)
Рівень підтримки – 10%

З жовтня 2019 року обіймав посаду заступника генерального секретаря НАТО. 10 вересня він оголосив, що завершує роботу на посаді через рішення балотуватись на президентських виборах.

До того у 1996-2000 роках Джоане був послом Румунії в США, а між 2000-2004 роками займав пост міністра закордонних справ Румунії.

З 2005 по 2010 рік він був президентом Соціал-демократичної партії PSD. Кандидат від неї, – прем’єр-міністр Марчел Чолаку, – зараз є його головним суперником. У 2009 році він вже балотувався на пост президента Румунії, однак програв чинному на той час президенту Траяну Бесеску з мінімальною різницею в 0,66%. 

Після того Мірча Джоане займав пост голови сенату Румунії.

Напередодні виборів Джоане опинився в центрі скандалу — міжнародне журналістське розслідування виявило можливий зв’язок між ним і близьким до Кремля російським бізнесменом. Річ у тому, що ще під час каденції Джоане в НАТО колишній мер одного з округів Бухареста Рареш Менеску (Rareș Mănescu), який був координатором президентської кампанії кандидата, мав ділові зв’язки Олексієм Козловим — російським бізнесменом і пропагандистом, тісно пов’язаним з проросійською діяльністю в Криму.

Менеску відмовився коментувати зв’язки з росіянином. Мірча Джоане заявив, що став мішенню «компромату», який організувала сама російська влада проти нього.

Що стосується України, то після повномасштабного вторгнення Джоане у статусі  генерального секретаря НАТО підтвердив про те, НАТО рішуче підтримує Україну.

* Опитування було проведено Бюро соціальних досліджень (Biroul de Cercetări Sociale) під керівництвом соціолога Бруно Штефана (Bruno Ștefan) на замовлення Newsweek Romania з 24 по 28 жовтня 2024 року.

Вибірка склала 1150 осіб з правом голосу, які мають постійне місце проживання в Румунії. Інтерв’ю проводились телефоном (CATI – computer assisted telephonic interview).

Infopost.media
Джерело колажу: Inquam Photos