ЄС без України чи кінець правління Орбана: в річницю революції в Угорщині відбулись провладний та опозиційний мітинги
15 Березня, 2025
Ультраправі Румунії намагаються звільнити президента країни, угорський міністр Сіярто таємно зустрічається з чеським експрем’єром Бабішем, Росія проводить масштабні дезінформаційні кампанії у Польщі та решті Європи, частина словаків попри проєвропейські протести чекає перемоги Росії, Польща та Україна організовують ексгумації жертв Другої світової війни, а «Патріоти за Європу» збирались разом на перший саміт.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 3 по 9 лютого 2025 року.
Росія веде «довготривалу когнітивну війну» в Польщі за допомогою дезінформації
Про вплив Росії на інформаційне середовище у Європі йдеться в доповіді Комісії з вивчення російського та білоруського впливу. Комісію створив прем’єр-міністр Дональд Туск для вивчення впливу цих двох держав на польське суспільне життя з 2004 по 2024 рік.
Згідно зі звітом, кампанія має на меті поглибити соціальні розбіжності, підірвати довіру до демократичних інститутів і послабити Захід. Ключові наративи включають зображення НАТО та ЄС як репресивних сил. Російська пропаганда також поширює теорії змови та псевдонауку, як-от дезінформацію про вакцини та мережі 5G, що ще більше підриває довіру суспільства. У меседжах кампанії також стверджується, що Росія виграє війну в Україні, а Україна є державою, що не відбулась.
Когнітивна війна є ключовою частиною військової стратегії Росії, її річний бюджет оцінюється в 2-4 мільярди доларів. Російська розвідка та збройні сили систематично поширюють дезінформацію, щоб вплинути на громадську думку, політику та економіку Польщі.
Міністр закордонних справ Угорщини таємно відвідав Прагу, щоб зустрітися з чеською опозицією
Міністр закордонних справ Угорщини Пийтер Сіярто провів приватну зустріч з лідерами опозиції в Празі. Замість спілкування з чеським урядом ін зустрівся із союзниками Fidesz з групи «Патріоти за Європу» — колишнім прем’єр-міністром Андреєм Бабішем і чеським депутатом Карелом Гавлічеком.
«На жаль, ми стикаємося з тим, що нинішній чеський уряд чомусь не вважає хороші угорсько-чеські відносини важливими, а ми вважаємо їх важливими», — сказав Сіярто журналістам видання Deník N.
Сіярто також висловив надію на відновлення співпраці з нинішнім лідером чеської опозиції Бабішем, який є фаворитом майбутніх парламентських виборах цієї осені. Інші подробиці їх зустрічі невідомі.
Словаки більше за сусідів підтримують перемогу Росії в Україні
Опитування Central European Digital Media Observatory показало, що 32% людей у Словаччині, 44% у Чехії та 68% у Польщі хочуть, щоб Україна виграла війну. Перемоги Росії хочуть 17% респондентів у Словаччині, 7% у Чехії та лише 4% у Польщі.
Третина населення Словаччини віддає перевагу тимчасовому миру без явного переможця, і така сама частка хоче перемоги України.
У Словаччині та Чехії опитувалося також, яких сценаріїв розвитку російсько-української війни бояться найбільше. Найчастіше респонденти висловлювали побоювання, що конфлікт триватиме багато років – 67% людей у Чехії та 71% у Словаччині.
55% чехів і 60% словаків побоюються, що напад на Україну переросте у відкриту війну між Росією і НАТО. Понад половина населення обох країн побоюється, що бойові дії перемістяться ближче до території Словаччини та Чехії.
На ці переконання можуть вплинути поширені наративи дезінформації в країні. Словацькі політики постійно заявляють, що санкції проти Росії не працюють і що Україна несподівано припинила постачання газу до Словаччини, що призвело до різкого зростання цін.
До речі, минулої п’ятниці, 7 лютого, вчергове відбулись акції проти політики Роберта Фіцо, які організували у 41 місті Словаччини. Також акції протесту, за даними організаторів, відбулися у 13 містах за кордоном. Щоп’ятничні протести стали найбільшими з часів великих вуличних акцій у 2018 році, викликаних вбивством репортера-розслідувача Яна Куцяка та його нареченої.
Польща та Україна організовують ексгумації жертв Другої світової війни
Польські та українські чиновники зайняті організацією ексгумацій, які мають відбутися на Волині. Це сталося після рішення, ухваленого минулого місяця, згідно з яким обидві країни погодилися ексгумувати перші тіла загиблих під час масових вбивств на Волині.
Посол України в Польщі Василь Боднар підтвердив, що «видано всі дозволи» для початку ексгумації одного масового поховання в Західній Україні. Міністерка культури та національної спадщини Польщі Ганна Вроблевска (Hanna Wróblewska) підтвердила, що ексгумацію місця буде проводити група польських та українських експертів. Йдеться про захоронення в селі Пужники, де у 2023 році виявили могильну яму.
Хоча точні дати ексгумації ще не підтверджені, обидві сторони заявили, що вони відбудуться навесні, а Вроблевска заявила, що сподівається, що вони відбудуться у квітні.
Крім належного поховання жертв і шанобливого вшанування їхньої смерті, Польща та Україна планують співпрацювати в наукових дослідженнях, взятті зразків ДНК жертв, а також у визначенні причин їх смерті та того, чи вони були наслідком насильства.
Ультраправі Румунії втретє намагаються звільнити президента країни Клауса Йоганніса
Опозиційні сили в Румунії втретє вимагатимуть відставки діючого президента Румунії Клауса Йоганніса, їх подання мають обговорити в парламенті в понеділок, 10 лютого. Після двох спроб, під час яких вони не зібрали всі необхідні підписи, депутати від ультраправих AUR, SOS та POT отримали підтримку депутатів від ліберальної партії USR Елени Ласконі. Таким чином, запит про призупинення відповідає першій умові для досягнення голосування, оскільки його підтримують більше третини сенаторів і депутатів.
Перші дві пропозиції відставки правлячі партії блокували, посилаючись на технічні та процедурні причини.
В кінцевому підсумку на пленарному засіданні потрібно щонайменше 233 голоси за звільнення президента, консультації та висновок Конституційного Суду. Останній етап передбачає, що у разі голосування за відсторонення протягом 30 днів має бути організований референдум щодо звільнення президента. Сам глава держави нещодавно оголосив, що залишатиметься в президентському палаці, поки не передасть повноваження новообраному президенту.
У Мадриді відбувся саміт «Патріотів за Європу», створених Орбаном, Бабішем та австрійськими «правими»
На саміті у Мадриді лідери ультраправої партії «Патріоти за Європу» (PfE) заявили, що розпочнуть «експансію» під прапором «Зробити Європу знову великою».
Участь у саміті взяли участь прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, віцепрем’єр Італії Маттео Сальвіні, неформальна лідерка французької партії «Національне об’єднання» Марін Ле Пен, лідер нідерландської Партії свободи Герт Вілдерс та інші. Під час зустрічі обговорили питання міграції та критикували неурядові організації.
Однак деякі з найвпливовіших партій ЄС відмовилися брати участь у цій зустрічі. Мова йде про партію прем’єр-міністра Італії Джорджії Мелоні «Брати Італії», а також німецьку «Альтернатива для Німеччини» та польську «Право і справедливість».
