Національні спільноти України як амбасадори євроінтеграції: досвід Буковини
02 Грудня, 2024
Для розуміння двосторонніх стосунків України й Угорщини потрібно розуміти, що відбувається всередині обидвох країн — від історичного контексту, електоральних вподобань до медіаландшафту, які разом впливають на ситуацію.
Наразі зростає відсоток угорців, які вважають, що ЄС не повинен підтримувати Україну навіть фінансово. Частка таких респондентів перевищила 50% у 2024-му році, і це зростаюча тенденція, що дуже лякає. Цікаво, що зростає й кількість тих, які відмовили б Україні і в гуманітарній допомозі. Частка таких наразі становить 25%. Тут варто пам’ятати, що Угорщина разом зі Словаччиною наче й дотримуються політики не постачання україні зброї, але це не зовсім так. Вони не дають зброю безкоштовно, але залюбки постачають на комерційній основі. Однак чомусь це замовчується у медіа.
Найбільша частка тих, хто відмовляється підтримувати охоплену війною сусідню країну — серед виборців правлячої партії. І одне з великих нововведень Fidesz полягає якраз у тому, що вона звертається не до всіх 10 мільйонів жителів Угорщини, а цих 2 мільйонів своїх виборців, які за неї голосують. Цей електорат отримує інформацію про політику Fidesz переважно через державне телебачення і радіо, де є місце лише офіційній пропаганді.
Читай також 👇
Національні спільноти України виграють від вступу в ЄС найбільше. Колонка Анджея Садецького
Україна має підтримувати зв’язки з усіма угорськими партіями, представленими в угорському парламенті чи парламенті ЄС. Але для цього потрібно розуміти їх, їхнє мислення та мотивацію. Це стосується й опозиційних сил, зокрема партії Пийтера Мадяра Tisza. Адже за ними поки відсутнє експертне обгрунтування позиції щодо України. Причиною швидкого успіху цієї партії є те, що вони говорять як Fidesz, роблять як Fidesz, але підкреслюють, що роблять це не у своїх інтересах чи інтересах сім’ї, а на захист всіх громадян країни.
Вплив угорського уряду помітний не тільки в медіа, а й у всіх інших сферах, зокрема й у науковій. Багато десятиліть чи не єдиною науковою інституцією, яку визнавали пересічні угорці, була Угорська академія наук. У її дослідницькій мережі працювало багато авторитетних науковців. Але зрештою уряд Орбана дослідницьку мережу від академії наук відділив та майже щороку змінює її назву, таким чином нівелювавши її авторитет серед угорців. Натомість було створено систему аналогічних проурядових інституцій. Тому пересічні угорці не розуміють зараз не тільки Україну, а й того, чому, наприклад, поляки її підтримують. Та й сам уряд шукає відповідь, чому поляки дружать не з Угорщиною, а з Україною.
Читай також 👇
«Пересічні угорці досі не розуміють Україну»: чому стосунки між нашими країнами напружені та що може їх поліпшити?
Посилює цей бар’єр у розумінні угорцями України й те, що українську мову вони не знають та отримують новини тільки з угорської преси, слухаючи тільки угорське радіо й державне телебачення. Тому вони не думають про сусідню країну та її людей, а просто йдуть за правлячою партією. Але варто пам’ятати, що Угорщина також неоднорідна — є Fidesz, є прем’єр-міністри, є двомільйонний електорат, але є й 8 мільйонів людей, які думають інакше та роблять інакше. Що стосується реваншистських настроїв, про які так часто говорять в контексті Угорщини до України, то це вкрай маргінальні думки, які ніколи не були мейнстрімом.
Цікавим в офіційній політиці уряду Угорщини є те, що він мислить не категоріями національної держави, коли кордони держави та нації історично зміщуються, а категоріями культурної нації, коли турбота про угорців, які живуть за її межами, є не просто моральним питанням чи формалізмом з Конституції, а стає програмою уряду. І різниця в тому, як різні уряди діють у цьому напрямку.
Після грудня 2023 року, коли Україна зробила певні кроки для поліпшення двосторонніх відносин з Угорщиною, відбулось кілька речей. На початку 2024-го в Ужгороді зустрілись міністри закордонних справ двох країн — Пийтер Сіярто та Дмитро Кулеба. Ймовірно, щоб обговорити деталі потенційної зустрічі Віктора Орбана та Володимира Зеленського. Однак замість цього на поверхні з’явились 11 пунктів про захист прав угорської національної спільноти в Україні, які та має виконати, аби отримати підтримку Угорщини в процесі євроінтеграції. Після тривалих перемовин їх результати мали б закріпити в новому двосторонньому договорі між нашими країнами. Навіть президент Зеленський анонсував, що готується новий двосторонній документ між Україною і Угорщиною, у якому є багато речей для того, щоб прибрати непорозуміння або відповісти на виклики сучасності, майбутнього і минулого.
Але щоб укласти нову міждержавну угоду, потрібно буде фактично викинути базовий договір 1991 року. У ньому якраз і закріплені білатеральні відносини наших країн, ним вже врегульовані всі ці питання. Його можна переписати іншими словами, але додати щось нове просто неможливо.
Чілла Фединець
старший науковий співробітник
Інституту досліджень меншин
Центру соціальних наук (Угорщина)
Фото: Сергій Денисенко
* Конспект з виступу на міжнародному форумі Re:Open Zakarpattia 2024, відтак у ньому представлені, перш за все, думки спікера, які можуть не збігатися з позицією редакції InfoPost. Ми публікуємо авторські колонки насамперед заради дискусії на важливі теми, бо віримо в силу публічного діалогу. Якщо ви маєте бажання написати для нас авторську колонку, напишіть нам на editor.infopost@gmail.com.
Форум Re:Open Zakarpattia ініційований та проводиться ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» у партнерстві з представниками громадянського суспільства, органами державної влади та місцевого самоврядування, бізнесом та міжнародними партнерами.
** Матеріал підготовлено в рамках проєкту Re:Open Ukraine, що реалізується за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
