Аналітика 28 Червня 09:35

В Угорщині рекордний дефіцит робочих рук. Чому українці не залишаються в країні?

Кількість робочих вакансій в Угорщині підібралася до свого історичного максимуму. При чому ситуація негативно впливає як на приватний, так і на державний сектор. Країна знову стикнулася з тією ж проблемою, яка виникла до коронавірусної кризи: надзвичайний дефіцит робочої сили.

І це незважаючи на те, що чимало вакансій на ринку праці планувалося заповнити в тому числі за рахунок працівників з України. Однак експерти вважають, що ця проблема буде лише загострюватися. Спробуємо розібратися чому так сталося і чому українці обирають для працевлаштування інші країни.

В Угорщині гострий брак працівників у всіх сферах економіки

Світ досить швидко почав виходити з кризи, яку спричинила епідемія коронавірусу. Зростання світової торгівлі також значною мірою вплинуло і на угорську економіку, що сприяло зростанню ВВП і, таким чином, росту зайнятості. У результаті досить швидкого відновлення показники угорської економіки нині значно перевищують докризовий рівень.

Утім за даними Центрального статистичного управління, кількість вакансій в Угорщині також зросла до історичного рекорду на початку цього року.

 


У першому кварталі по країні було 87 000 вакансій, це найвищий рівень за всю історію.


 

За офіційними даними, лише у приватному секторі бракує 60 000 працівників, а у бюджетній сфері потребують 24 000 працівників, що також є історичним максимумом.

Ці показники є дуже високими, але насправді проблема може бути ще серйознішою. Адже за оцінками експертів, дефіцит робочої сили в приватному секторі може бути в два-три рази більшим, ніж свідчать офіційні дані.

1график ваканс угор2 (1)

Майже в кожному секторі економіки компанії прагнуть залучати все більше і більше працівників. Зокрема йдеться не лише про сферу торгівлі та гостинності, в той час як кількість вакансій в ІТ також є рекордно високою.

А найбільша проблема у переробній галузі, де необхідно заповнити понад 22 тисячі робочих вакансій. Компанії очікували, що це вдасться зробити завдяки залученню іноземців з третіх країн (тобто з-за меж ЄС), однак ці надії не виправдалися.

Чотири із ста робочих місць вже вакантні у сфері охорони здоров’я і два – в освітній галузі. Крім того, ситуація може бути ще гіршою, оскільки в галузях, пов’язаних з державним сектором, часто не вдається заповнити нову вакансію, якщо кількість працівників зменшується.

Очікується, що в найближчий період дефіцит робочої сили в Угорщині значно зросте. У державному секторі скасування заборон на звільнення (наприклад, у поліції) може також стати реальною проблемою. А сектори, де зарплати є часто мінімальними (наприклад, освіта) також можуть зіткнутися з дедалі більшими проблемами, оскільки все більше людей залишає свою професію, відповідно в Угорщині давно відчувають нестачу вчителів.

У приватному секторі зростання економіки/попиту та старіння суспільства також посилюють дефіцит робочої сили, який досі не вдалося пом’якшити завдяки залученню іноземних працівників. Саме тому все більше компаній, що працюють в Угорщині, прагнуть інвестувати в свою ефективність, але поточна економічна невизначеність цьому не надто сприяє.

Як Угорщина намагається залучити працівників-іноземців з третіх країн?

Уряд Угорщини вже кілька років тому вирішив заповнити прогалини, що виникли на ринку праці, завдяки залученню іноземців.

У 2016 році було прийнято відповідний указ, що дозволяє громадянам сусідніх країн працювати в Угорщині без будь-якого спеціального дозволу. Єдина умова полягала в тому, що вони повинні були працювати в галузях, які борються з дефіцитом робочої сили.

Майже половина з 55 тисяч робітників-іноземців у 2019 році прибула з України, Словаччини, Сербії та Румунії. У 2020 році через епідемію коронавірусу цей показник майже на третину знизився. Наприклад, якщо кількість українських робітників у 2019 році становила 21 тисячу, то у 2020 році – лише 13 тисяч.

Ще одна проблема для країни – еміграція та відтік власного населення. Нині лише в країнах Європейської економічної зони проживає 490 тисяч угорців. З них 400 тисяч виїхали з рідної країни після 2000 року.

За даними ООН, 714 тисяч угорців, які покинули Угорщину, зараз проживають у 64 країнах світу.

Хоча за даними угорського Інституту демографічних досліджень (KSH), з 2016 року кількість угорців-емігрантів зменшилася. Крім того, з 2019 року їх більше повертається додому, ніж їде на Захід. Утім ситуацію, що виникла на ринку праці це не особливо рятує.

Якими є основними причини для переїзду іноземців до Угорщини?

Загалом до початку російської агресії та напливу українських біженців в Угорщині офіційно проживало понад 200 тисяч іноземців. Це вдвічі більше, ніж у 2000 році.

Основними причинами переїзду було саме працевлаштування в Угорщині та навчання. Так, 58 % мігрантів отримали роботу на фабриках кількох компаній-гігантів, а 16% вступили до місцевих ВНЗ для отримання диплому європейського зразка. За даними Євростату, більшість українців та сербів зазвичай приїжджали в країну на роботу, натомість дві третини китайців і половина росіян наводили інші причини.

У 2020 році Угорщина видала 54 835 дозволів на проживання громадянам країн, які не входять до ЄС.

Основна їх частина припала на резидентів десяти країн, в тому числі найбільше з України. Загалом посвідку на проживання в Угорщині отримали 20 744 українців (37,8 % від загальної кількості).

 


Робочу силу готують і на Закарпатті, але це також, виявляється, не вихід з критичної ситуації


 

Угорщина також намагається на території Закарпаття готувати професійні кадри. Угорський уряд декілька років тому розпочав активно підтримувати розвиток тут професійно-технічних закладів.

Так звані Центри професійного навчання відкриті та діють вже у Великій Доброні та Пийтерфолво, а також у Берегові. Загалом тут мали навчатися близько 1000 студентів з усієї області. Мова навчання – виключно угорська.

Лише для відкриття Центру професійної підготовки “Еде Егана” у Берегові на повну реконструкцію, переобладнання та розширення будівлі було витрачено 123,1 мільйона гривень, а на обладнання, меблі та обладнання нового закладу додатково 42 300 000 форинтів (більше 3,5 млн. грн. за курсом на сьогоднішній день).

Цікаво, що перші дипломи випускникам із Закарпаття були вручені минулого року в угорському місті Матезалка. Було вперше вручено 69 дипломів для випускників курсів, які проходили в Центрі професійної підготовки у селі Велика Добронь на Закарпатті. Студенти мали можливість опанувати професії електрика, кухаря, перукаря, косметолога, автомеханіка та зварювальника.

Церемонія відбулася за участі Каталін Сілі, уповноваженого держсекретаря прем’єр-міністра Угорщини. І у своєму виступі вона наголосила, що основною метою курсів є підтримка угорської молоді на Закарпатті, аби молоді люди залишались на батьківщині та зберігали свою ідентичність.

Отже, всі ці кадри готуються не для Угорщини. Але парадокс ситуації полягає у тому, що більшість випускників цих закладів планують шукати собі роботу у майбутньому саме у сусідній країні.

 


Чому вони не залишаються у рідному Закарпатті, чого так прагне угорський уряд?


 

Одна з причин – погане знання державної української мови. Натомість фахівцям-білінгвам (зі знанням обох мов) набагато простіше знайти роботу.

Однак, як не дивно, саме Угорщина довгий час виступає проти українських законів про освіту та мову, практично позбавляючи закордонних угорців на належному рівні вивчити державну українську мову. І таким чином позбавляє їх можливості знайти пристойну роботу та працювати вдома, на Закарпатті.

Цього року ще одним фактором відтоку закарпатських угорців за кордон стала російська агресія.

Багато закарпатських угорців не планує повертатися додому з Європи

Вже з перших днів війни в Україні маса угорців Закарпаття також покинула країну – одні перебралися до Угорщини, інші – в різні країни Західної Європи.

У 2022 році кількість закарпатської угорської меншини може зменшитися до 100 000 і навіть менше, адже через війну, близько 30 000 угорців виїхало за межі країни.

Історик, професор Ласло Зубанич, який очолює Демократичну спілку угорців Закарпаття (UMDSZ) вважає, що звісно, частина угорців, які зараз покинули країну, повернеться, але, за його словами, після врегулювання ситуації кількість угорців на Закарпатті суттєво зменшиться – їх залишиться, скоріш за все, менше ста тисяч.

“Раптово, за такий короткий час, такого переселення ніколи не було в історії. Навіть зміна режиму чи війна (що розпочалася) у 2014 році не мали такого драматичного ефекту. Була, звісно, постійна еміграція, незначне переселення, 1-2 тисячі людей на рік, але ця війна зараз практично (зменшила) на одну третину нашу громаду”, – каже Зубанич.

За його словами, у першу чергу виїхали чоловіки призовного віку, які не бажали брати участь у війні. Але багато хто давно вже планував спробувати щастя в іншому місці, а тепер війна стала останнім поштовхом для цього рішення.

Більшість угорців Закарпаття мають угорське громадянство, навіть якщо вони не мають постійної адреси (прописки) в Угорщині. Зараз багато хто з тих, хто виїхав, отримає такий документ разом із соціальним забезпеченням, що дозволить їм остаточно закріпитися в Європі.

“У багатьох випадках угорське громадянство тепер стало їхнім рятівним колом, дозволяючи легко перетинати кордон і бути звільненими від призову”, – зазначають журналісти Telex.

Тож у деякій мірі саме закарпатські угорці заповнять наявні вакансії в Угорщині, але, слід зазначити, що багато хто з них попрямував в інші країні. Тож сподіватися на них особливо не доводиться.

Більшість українських біженців не залишається в Угорщині

Очевидно, що кризу робочих руки не вдасться вирішити і за рахунок українських біженців. З подібної причини – вони воліють не затримуватися в Угорщині.

Хоча вже на початку квітня уряд Угорщини стверджував, що країна прийняла понад 540 000 біженців з України. Проте правозахисні групи доводять, що угорська влада вводить громадськість в оману, оскільки більшість українців не залишаються на території Угорщини, а прямують далі, в інші країни.

Здебільшого вони їдуть далі на захід, щоб возз’єднатися з членами сім’ї та родичами. Лише незначна частина з них залишається саме в Угорщині. За даними британського видання The Guardian угорський уряд свідомо завищує “кількість українських біженців, яких прихищає, оскільки прагне отримати європейські кошти для їхнього забезпечення”.

Згідно із заявою Угорського Гельсінського комітету, ця статистика є такою, що вводить у оману. Адже для багатьох українців Угорщина є лише транзитною країною.

Віктор Орбан, який заявив, що “всі ті, хто тікає з України, знайдуть друга в угорській державі”, ще 18 березня звернувся до Європейської комісії з вимогою надати додаткове фінансування з Фонду відновлення та стійкості для того, щоб допомогти впоратися з припливом біженців. На той момент він назвав їхню кількість у 450 тисяч осіб. Рішення за цією заявою прийнято не було.

За даними ООН, з початку війни до 8 травня з України в Угорщину прибуло близько 570 тисяч українських біженців. Незважаючи на це, лише 20 тисяч з них звернулися з проханням про так званий “захищений статус” в Угорщині, який гарантує фінансову підтримку та медичну допомогу. Наявність цього статусу дає право на медичне обслуговування, відвідування школи, проживання, харчування, безкоштовні мовні курси та 22 000 форинтів (58 євро) матеріальної допомоги на місяць.

Отримали його близько половини із заявників. А це надзвичайно маленька кількість, зазначає видання Telex.

“Кількість тих, хто звернувся з проханням про надання захищеного статусу про притулок, надзвичайно низька”, – каже Каталін Югас, експерт з правових питань програми біженців Угорського Гельсінського комітету.

Для порівняння. Наприклад, до середини квітня в Польщі з подібним запитом подали у 52 рази більше людей, а в Чехії – у 19 разів більше. Навіть в Іспанії в 2,5 рази більше людей подали запит на подібний правовий статус, ніж в Угорщині.

Чому українці не залишаються в Угорщині, а їдуть далі у країни Західної Європи?

На це є кілька причин.

Одна з них, за даними Угорського Гельсінського комітету, у тому, що деякі біженці не знають про свої права на будь-яку допомогу, оскільки угорська влада не надає їм належної інформації про це. До цього додається той факт, що нещодавнє зміни у регулюванні ще більше ускладнило для них фактичне отримання фінансової допомоги.

Можна назвати ще кілька причин. Одна з них – мовна проблема. Адже для того, аби вивчити угорську мову хоча б на мінімальному рівні потрібен певний час. Зрозуміти польську, словацьку або чеську мову для українців набагато простіше.

Ще один цікавий нюанс. Навіть ті українські працівники, які працювали в Угорщині роками, зараз розглядають варіанти працевлаштування у інших країнах.

“Ми працювали в Угорщині, на підприємстві останні два роки. Нас все більш-менш влаштовувало. І зарплати, і ставлення, і умови проживання у гуртожитку. Але зараз роздивляємося варіант переїзду. Справа у тім, що наші рідні тепер у Фінляндії, їм довелося покинути Україну через війну. Тож ми хочемо бути разом. Тим більше, заробітна плата там набагато більша”, – розповідає нашому виданню сімейна пара українців, які працюють в Угорщині.

Для порівняння – у травні в Польщі, яка прийняла понад 3 мільйони біженців з України, майже 850 тисяч українців вже отримали так звану PESEL-карту, яка дає їм право працювати, отримувати медичне обслуговування, харчування та проживання в країні.

У другій половині червня міністерка сім’ї та соціальної політики Марлєна Мальонґ в інтерв’ю Польському прес-агентству зазначила, що понад 1,2 мільйона біженців з України мають номер PESEL, половина з них – діти, а понад 500 тис. це люди, переважно жінки, працездатного віку. Як повідомила міністерка, у Польщі почали працювати понад 240 тисяч українських біженців.

«Можна сказати, що кожен другий знайшов роботу», – зазначила вона.

Мер Варшави Рафал Тшасковскі також нещодавно повідомив про те, що із майже 200 тисяч українських переселенців, які приїхали до Варшави, 36% вже мають роботу.

Утім Угорщина таки намагається “зупинити” українців у себе. Нагадаємо, що з початку травня громадяни України, які подали заяву на отримання статусу притулку в Угорщині, можуть влаштуватися на будь-яку роботу без відповідного дозволу. Роботодавці також отримують матеріальну підтримку для працевлаштування біженців з війни.

Однак, вони можуть працювати лише в галузях, у яких є дефіцит робочої сили, як IT, громадське харчування та будівництво. Дефіцитними професіями в Угорщині є інженер-будівельник, кухар, офіціант та інші. Скористатися цією державною пільгою можуть лише ті громадяни України, які в’їхали на територію країни з біометричним паспортом. Вони мають право перебувати в Угорщині максимум 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду.

Державна допомога надається у разі як працевлаштування громадян України, так і осіб з подвійним україно-угорським громадянством, за бажанням роботодавця.

Угорщина виплачує надбавку роботодавцям, якщо український працівник пропрацював не менше 90 днів і прибув до Угорщини після початку війни, а також подав заяву або отримав тимчасовий притулок.

Розмір субсидії на одного працівника становить половину вартості житла та проїзду працівника до місця роботи на місяць – максимум до 30 000 форинтів (приблизно 2 400 гривень), якщо працівник прибув до Угорщини до початку війни.

Верхня межа допомоги для тих, хто прибув після початку війни 24 лютого, становить 60 000 форинтів (приблизно 4 700 гривень).

Кожен неповнолітній, який проживає разом з евакуйованим працівником, також може отримати від Угорщини 12 тисяч форинтів (955 гривень).

Для порівняння. Відповідно до ухваленого в березні закону, українські біженці, які приїхали до Польщі після 24 лютого, також можуть працевлаштуватися без потреби в спеціальних дозволах чи деклараціях. На початок травня понад 102 тисячі українців, 75% з яких жінки, вже знайшли роботу.

Близько 14 200 зайняті як промислові робітники та ремісники, а 10 700 працюють у сфері послуг та продавцями. Ще 10 тисяч знайшли роботу інженерами та машиністами. Менше влаштовуються офісні працівники, спеціалісти та технічні працівники.

За пропозиціями офіційного сайту пошуку роботи в Польщі українським біженцям здебільшого пропонують роботу в ресторанах, на складах та заводах. Середні зарплати стартують від 3300 злотих/міс (21,7 тис. грн).

Українці таки частково вирішать проблему нестачі робочих рук в єврозоні

Українці, які переїхали до країн ЄС з початком повномасштабної війни, можуть поступово зменшити нестачу робочої сили в єврозоні, оскільки деякі з них, ймовірно, поселяться в ЄС назавжди. Про це йдеться у висновках Європейського центрального банку.

В середньому щотижня з України в сусідні країни виїжджає близько 330 000 біженців. За оцінками УВКБ ООН, загалом до кінця року Україну можуть покинути до 8,3 мільйона біженців.

1график біженці шкала (1)

Повідомляється, що перші хвилі біженців охопили людей похилого віку, дітей та жінок працездатного віку. Однак очікується, що в майбутньому, коли скасують воєнний стан, буде і хвиля чоловіків працездатного віку.

Згідно з висновками Європейського центрального банку (ЄЦБ) у роки, що передували війні, українські мігранти, як правило, оселялися у Польщі (53%), Чехії (9%), Німеччині (8%) та Угорщині (8%), а 24% – у єврозоні. Однак, 75% від загальної кількості українських мігрантів зараз проживає саме в єврозоні, особливо велика їх кількість в Італії (30%), Німеччині (18%) та Іспанії (13%).

Припускають, що затяжна і жорсткіша війна, ймовірно, також зменшить частку біженців, які повертаються в Україну в середньостроковій перспективі. Відповідно, є ймовірним сценарій, коли кількість українських біженців може перетнути позначку у 10 мільйонів.

Зазначається, що частка біженців працездатного віку матиме вирішальне значення для впливу на робочу силу єврозони.

Україна ввела воєнний стан по всій країні після початку військової агресії з боку Росії 24 лютого, не дозволяючи чоловікам у віці від 18 до 60 років залишати країну. Отже, перші хвилі біженців охопили здебільшого людей похилого віку, дітей та жінок працездатного віку.

Проте очікується, що майбутні хвилі також охоплять чоловіків працездатного віку після скасування воєнного стану, поступово збільшуючи відсоток біженців працездатного віку.

Отже, в середньостроковій перспективі від 50% до 75% біженців, які прибувають в зону євро, будуть працездатними. Це припущення ґрунтується на тому факті, що на даний момент жінки становлять приблизно 80% усіх опитаних біженців і 80% жінок-біженок подорожують принаймні з однією дитиною.

Очікується, що частка біженців працездатного віку буде вищою, якщо війна буде тривалішою та більш жорсткою, а деякі чоловіки працездатного віку зрештою переїдуть, щоб приєднатися до своїх сімей за кордоном, а пізніше переїдуть до єврозони.

Таким чином, підрахунки передбачають залежність між кількістю біженців працездатного віку та тривалістю та тяжкістю війни у бік збільшення.

Що заважає українським біженцям швидко працевлаштуватися?

Як зазначають у ЄЦБ, незважаючи на швидкі політичні заходи, вжиті європейськими органами влади, бар’єри на ринку праці та інші проблеми залишаються значними перешкодами для біженців, що ускладнює їх інтеграцію на ринки праці приймаючих країн, особливо в короткостроковій перспективі.

Для біженців, як правило, процес доступу до ринку праці країни перебування є досить тривалим.

Більшості біженців необхідно надати притулок (і, в деяких випадках, дозвіл на роботу), вони мають набути мовних навичок, а ще слід подеколи визнати їх професійну кваліфікацію. Щоб пом’якшити бар’єри для інтеграції, з якими стикаються українські біженці, ЄС погодився надати тимчасовий захист людям, які тікають від війни в Україні, надавши негайну допомогу та надавши їм право доступу до ринку праці.

Проте невідповідність навичок, недостатнє знання мови, відсутність закладів догляду за дітьми та проблеми з визнанням кваліфікації можуть стати перешкодами для інтеграції біженців.

Наприклад, дані Німеччини про великий наплив біженців, що спостерігався між 2014 і 2016 роками, показують дуже поступову інтеграцію на ринок праці з часом: лише 17% біженців працездатного віку працюють після двох років перебування в країні і менше 50% через п’ять років. Ці показники зайнятості були значно нижчими для жінок (відображаючи, певною мірою, культурні бар’єри в країнах походження біженців).

Очікується, що поєднання географічної та культурної близькості України із Західною Європою та тимчасового захисту, який ЄС надав українським громадянам, допоможе зменшити серйозність інституційних та кваліфікаційних невідповідностей, збільшивши участь українських біженців на ринку праці (робочій силі) в короткостроковій перспективі.

Таким чином, передбачається середньостроковий рівень участі у поповненні робочої сили від 25% до 55% для біженців працездатного віку.

Загалом, очікується, що приплив українських біженців призведе до поступового збільшення чисельності робочої сили в єврозоні. Згідно з усіма наведеними на даний момент припущеннями, розрахунки вказують на зростання робочої сили в єврозоні в середньостроковій перспективі на 0,2-0,8% (діаграма Б). Це відповідає зростанню від 0,3 до 1,3 мільйонів робочих місць в єврозоні внаслідок притоку біженців з України.

1график робоча2 (1)

За висновками ЄЦБ, збільшення пропозиції робочої сили, що є результатом притоку українських біженців, може дещо послабити напруженість, яка спостерігається на ринку праці в єврозоні. Якщо українські біженці зможуть знайти роботу без тривалого процесу інтеграції, то зможуть допомогти ринку задовольнити нині зростаючий попит на робочу силу та подолати дефіцит кваліфікованих працівників.

Однак високий рівень невизначеності навколо майбутнього перебігу війни ускладнює точну оцінку та кількісну оцінку підсумкового впливу.

Угорщина перед складним завданням – зберегти національну меншину та отримати робочі руки

Очевидно, що в таких умовах таким країнам як Угорщина буде важко конкурувати з іншими країнами ЄС у намаганні залучити українських біженців в якості робочої сили.

Для цього уряду Віктора Орбана слід буде прийняти ще ряд законодавчих актів, які ще більш сприятимуть та спростять працевлаштування для іноземців, в тому числі біженців. І мова не лише про пільгові умови, додаткові бонуси, а й, скажімо, запровадження безкоштовних мовних курсів.

Одночасно в Угорщині планують подбати і про те як повернути закарпатських угорців, які виїхали з родинами до Угорщини за останній період, на свою рідну землю.

Зокрема з цією метою Угорщина нещодавно виділила більше 2 млрд форинтів на виплати угорцям Закарпаття, які не покинули свої домівки. Мова йде про пакет соціальних програм, що діє з 2015 року і включає надання щорічної надбавки до заробітної плати.

“Таким чином уряд надає подальшу підтримку постраждалим від війни закарпатським угорцям”, – йдеться у повідомленні уряду Угорщини.

Держсекретар Янош Арпад Потапі наголосив, що цього року програма підтримки оголошена з бюджетом 2 362 820 000 форинтів (більше 184 млн гривень). На фінансову підтримку можуть претендувати вчителі угорської мови, медичні працівники, працівники соціальної та культурної сфери, журналісти, актори та представники інших верств, а також часть коштів надається на забезпечення харчування для дітей.

За словами угорського урядовця, за останні роки програма внесла вагомий внесок у те, щоб угорці Закарпаття масово не покидали свою батьківщину. Він нагадав, що минулого року одноразову допомогу отримали 15 119 осіб, які “здійснюють діяльність загальнодержавного політичного значення”.

Мета програми залишається незмінною – збереження угорської національної меншини в регіоні, а також мотивація угорських фахівців залишатися на своїй батьківщині та виконувати свою роботу на благо суспільства.

“Для Угорщини надзвичайно важливо, щоб в Україні якнайшвидше настав мир. Угорщина зацікавлена в тому, щоб сусідня Україна стала суверенною, збалансованою, демократичною правовою державою, де національні меншини, зокрема угорська на Закарпатті, могли б жити в безпеці та мирі на своїй батьківщині”, – зазначив Потапі.

 

InfoPost.Media

Діаграми: Portfolio.hu та European Central Bank


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі