Словаччина бойкотувала декларацію про повернення українських дітей і відновила аташе з Росією, Мадяр розблоковує переговори, а Румунія п’ять місяців без уряду — важливе у сусідів за тиждень
11 Жовтня, 2026
3 вересня Верховна Рада одноголосно визнала злочином тоталітарного режиму операцію «Малі роботи» — депортацію угорськомовного й німецькомовного населення Закарпаття до ГУЛАГу в 1944–1946 роках. МЗС Угорщини наступного дня подякувало Києву за «важливий крок». Водночас прем’єр Угорщини Мадяр оголосив, що Будапешт і надалі захищатиме українських чоловіків призовного віку попри нові правила ЄС.
Тоді ж прем’єр Словаччини Фіцо, перебуваючи в Болгарії, пригрозив заблокувати санкційні пакети ЄС проти Росії, якщо вони загрожуватимуть словацьким інтересам. Польща викликала посла Росії та вручила протест через «державний тероризм» у вигляді дронових атак. А Кишинів вручив ноту протесту російському послу через плани Москви відкрити 16 незаконних виборчих дільниць у Придністров’ї для виборів до Держдуми.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 31 серпня по 6 вересня 2026 року.
Угорщина відреагувала на українську резолюцію, що засуджує звірства радянських військ проти угорців на Закарпатті
Верховна Рада 3 вересня одноголосно (261 «за») визнала злочином тоталітарного режиму репресії радянської військової адміністрації проти угорського й німецького населення Закарпаття у 1944–1946 роках — операцію «Маленькі роботи» (malenkij robot), коли чоловіків 18–50 років без суду депортували до ГУЛАГу, десятки тисяч, в тому числі й угорськомовних та німецькомовних чоловіків, тоді загинули. Це перше у світі визнання цих репресій державним органом, а постанова також проводить паралель із нинішньою окупаційною практикою Росії й передбачає меморіали, дослідження та освітні програми.
МЗС Угорщини 4 вересня подякувало Києву за «важливий крок до осмислення радянського минулого».
Міністр закордонних справ Угорщини Аніта Орбан, назвала декларацію «гідною даниною» тисячам людей, які стали жертвами радянського терору через їхню угорську ідентичність. Вона заявила, що Угорщина готова допомогти розкрити правду про минуле та вшанувати пам’ять жертв. Водночас голова комітету з питань закордонних справ угорського парламенту Мартон Хайду заявив, що примирення має супроводжуватися повним виконанням Києвом червневої угоди з Будапештом щодо прав меншин.
Пийтер Мадяр заявив, що Угорщина і надали захищатиме українських чоловіків призовного віку
Прем’єр Угорщини Пийтер Мадяр 3 вересня заявив, що Будапешт продовжить надавати захист новоприбулим українцям призовного віку попри нові правила ЄС. За його словами, значна частина цих чоловіків — етнічні угорці із Закарпаття.
«Угорщина діятиме інакше й допомагатиме тим, хто цього потребує», — сказав Мадяр.
Єврокомісія 4 вересня визнала, що держави-члени мають «певну свободу розсуду» у застосуванні правил.
У липні країни ЄС продовжили тимчасовий захист для українських біженців до 4 березня 2028 року, але нові заявники мають підтвердити виконання військового обов’язку — паспортом про легальний виїзд або документами про звільнення від призову. При цьому на вже захищених 4+ млн українців норма не поширюється. Мадяр обговорив позицію з головою Євроради Антоніу Кошта.
Роберт Фіцо заявив, що може ветувати санкційні пакети ЄС проти Росії
Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо 4 вересня відвідав столицю Болгарії Софію, де з президенткою країни Іліаною Йотовою обговорив розвиток відносин між Болгарією та Словаччиною в широкому спектрі сфер, а також на їхній конструктивній співпраці в рамках ЄС. Під час перемовин торкнулись і питання війни в Україні.
Президентка Йотова заявила, що війна в Україні не має військового рішення і повинна завершитися дипломатичним шляхом, адже це спільна відповідальність усіх країн ЄС. Фіцо підтримав тезу й розкритикував санкційну політику:
«Скільки ще пакетів санкцій має бути? 100, 200? Коли ми зможемо сказати, що це успішно? Ми постійно переконуємося, що вони успішні, і постійно приймаємо нові».
Він заявив, що Братислава не підтримає обмеження, які загрожують її національним інтересам, зокрема на ядерне паливо, адже 75% електроенергії Словаччини виробляють АЕС. За його словами, Словаччина може вдатися до вето, хоча заперечив, що блокуватиме весь санкційний пакет.
З прем’єром Руменом Радевим Фіцо домовився про спільну комісію з ядерної енергетики (обидві країни ведуть переговори з Westinghouse для заміни російського ядерного палива). Йотова також подякувала Словаччині за підтримку болгарської меншини, зокрема школи імені Христо Ботева в Братиславі, якій цього року виповнюється 80 років.
Варшава викликала посла Росії через «державний тероризм» у вигляді атак дронів та неопізнаних літаків
Польське МЗС 3 вересня викликало посла Росії Георгія Міхна і вручило офіційний протест — «категоричне заперечення проти державного тероризму Росії та ескалації гібридних операцій» у Польщі та інших країнах, зокрема Німеччині. Окремо у Варшаві заявили про «рішучу протидію повторюваним провокаціям» біля свого повітряного простору, адже російська військова авіація літає з вимкненими транспондерами, створюючи загрозу цивільним рейсам.
Крок став продовженням солідарності з Німеччиною після того, як 1 вересня Берлін підтвердив причетність Росії до спроби атаки безпілотником на український вантажний літак в аеропорту Лейпциг-Галле у серпні. Верховна представниця ЄС Кая Каллас заявила, що атака має «всі ознаки державного тероризму», і анонсувала близько 1600 нових позицій санкцій проти оборонного комплексу Росії.
Українці дедалі частіше залишають Польщу на користь Німеччини і Чехії
Українці дедалі активніше покидають Польщу: за червень–липень статус тимчасового захисту втратили 14,4 тис. осіб, залишилось 953,1 тис. (наприкінці 2025-го було майже мільйон). Новий магніт вторинної міграції вже не Німеччина, а Чехія, там на 1000 жителів припадає 35,2 українця. Відтік українців із Польщі збігся в часі зі зростанням кількості злочинів на ґрунті ненависті проти українців на 30% у першій половині 2026 року порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Серед інших причин зміни місця — нижчі виплати, ніж у Німечині, легше вивчення мови у Чехії.
У Польщі викрили фейкову кампанію про нібито намір захопити територію Чехії
У Польщі викрили масштабну дезінформаційну кампанію, яка просувала твердження, що Польща готується анексувати чеську прикордонну територію біля міст-близнюків Цешин/Тешин. Журналіст Лукаш Валашек назвав це «першою операцією такого масштабу», адже задіяні були платна реклама у Facebook, ШІ-зображення, фейковий сайт під Чеське радіо та підроблені акаунти посадовців. Таким чином замовники кампанії намагались розпалити страх захоплення земель і давню образу довкола прикордонного договору 1958 року.
Чеський експерт Богуміл Картоус зазначив, що операція має ознаки російської гібридної атаки, а мета — посварити союзників у пропроукраїнській коаліції.
Однак кампанія провалилась, Дональд Туск і Радослав Сікорський назвали звинувачення абсурдними. Туск опублікував зображення дружби польського песика Рексьо й чеського кротика з підписом чеською, а Сікорський нагадав, що анексія Тешинської Сілезії Польщею 1938-го була «однією з найдурніших дій» польської дипломатії.
Кишинів вручив ноту протесту російському послу через намір відкрити 16 «зайвих» виборчих дільниць у Придністров’ї
МЗС Молдови 3 вересня викликало російського посла Росії Олега Озерова й вручило ноту протесту через плани Москви відкрити ще 16 виборчих дільниць у Придністров’ї для виборів до Держдуми РФ. У відомстві наголосили, що Росія може проводити виборчий процес на території Молдови лише за попередньою офіційною згодою молдовської влади та закликали Кремль відмовитися від цих планів.
Лідер Тирасполя Вадим Красносельський 28 серпня заявляв про намір відкрити 17 дільниць на лівому березі Дністра. За його даними, у регіоні живе 220 тис. громадян Росії. МЗС уточнило, що посольство РФ у Кишиневі узгодило відкриття лише однієї дільниці — у самому посольстві, а намір додати ще 16 назвали «неприйнятним».
