Має «виграти вибори» для Фіцо: Москва призначила нового посла Росії у Словаччині
10 Лютого, 2026
Україна та Угорщина обмінялися викликами послів на тлі українсько-угорського конфлікту перед виборами в Будапешті, уряд Орбана розіслав громадянам антиукраїнську петицію проти фінансування України з бюджету ЄС, а Єврокомісія розпочала процедуру порушення проти Словаччини за демонтаж антикорупційних інституцій. Чехія переживає інституційне протистояння між президентом Павелом та новим урядом Бабіша через звинувачення в шантажі, а Молдова потрапила в блекаут через технологічний збій в українській енергосистемі.
Це та більше – у дайджесті важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 26 січня по 1 лютого 2026 року.
Дипломатична суперечка з послами України та Угорщини
27 та 28 січня Україна й Угорщина викликали послів одна одної для офіційних протестів. МЗС України закликало угорську сторону припинити агресивну антиукраїнську риторику та втягування країни у передвиборчу кампанію.
Напередодні Будапешт викликав українського посла через нібито втручання Києва у квітневі парламентські вибори на користь опозиційної «Тиси». Міністр закордонних справ Угорщини Пийтер Сіярто у Facebook обурився, що Київ заперечує проти національної петиції, через яку «угорський народ висловить думку про наміри Брюсселя витратити гроші народу на функціонування та озброєння України».
Конфлікт розгорівся після заяви Зеленського у Давосі, що «кожен Віктор, який намагається продати європейські інтереси, заслуговує на потиличник». Орбан відповів: «кожен отримає те, на що заслуговує». Київ підкреслив готовність до конструктивної співпраці з Угорщиною та наголосив на необхідності розблокувати вступні переговори України до ЄС.
Орбан запустив антиукраїнську петицію перед виборами в Угорщині
Уряд Віктора Орбана розіслав угорцям текст «національної петиції» проти фінансової допомоги Україні від ЄС. У документі стверджується, що Україну приймуть до ЄС протягом чотирьох років і виплатять їй 800 мільярдів доларів, а Брюссель нібито готується «вступити у війну», перекладаючи тягар на європейських платників податків.
У петиції угорцям пропонують поставити галочку навпроти трьох пунктів:
- «Я кажу ні подальшому фінансуванню російсько-української війни»;
- «Я кажу ні тому, щоб ми платили за функціонування української держави протягом наступних 10 років»;
- «Я кажу ні підвищенню цін через війну».
Громадяни можуть безкоштовно повернути заповнені бланки до 23 березня.
Ініціатива Орбана з’явилася на тлі квітневих виборів, де його партія «Фідес» вперше за 15 років ризикує програти опозиційній «Тисі» на чолі з Пийтером Мадяром. За грудневими опитуваннями, підтримка фінансової допомоги Україні впала з 57% у 2023 році до 36% на початку 2026-го. Прем’єр використовує це, представляючи вибори як вибір між «війною і миром». Детальніше про «національні петиції» на Telex.
Єврокомісія загрожує Словаччині санкціями за демонтаж антикорупційних інституцій
Європейська комісія 30 січня розпочала процедуру порушення проти Словаччини через ліквідацію Управління захисту викривачів (ÚOO) і створення нової інституції з політично призначеним керівництвом. Нове управління мало б взяти на себе від Міністерства юстиції питання компенсації жертвам злочинів та переглядати захист викривачів як у кримінальному, так і в адміністративному порядку.
«Комісія неодноразово висловлювала занепокоєння словацькій владі. Словацький парламент ухвалив ці зміни, незважаючи на ці заперечення», – йдеться в офіційній ноті Брюсселя.
Словацький парламент схвалив законопроект у грудні 2025 року, попри вето президента Петера Пеллегріні. На звернення опозиційних партій Конституційний суд Словаччини зупинив дію закону до перевірки на відповідність конституції після того, як провладна коаліція подолала президентське вето, тому ÚOO продовжує працювати.
Брюссель надав Братиславі місяць на відповідь – менше стандартних двох місяців. Якщо пояснення не задовольнять ЄК, справу може бути передано до Суду ЄС з можливими санкціями. Крок відбувається на тлі демонтажу антикорупційних інституцій урядом Роберта Фіцо: ліквідовано Спеціальну прокуратуру та елітний підрозділ NAKA. Крім того, Словаччина вже є об’єктом іншої процедури порушення через конституційну реформу про два біологічні статі. Більше про це — в матеріалі Politico.
Фіцо заперечив повідомлення Politico про те, що назвав Трампа «небезпечним» після зустрічі у Мар-а-Лаго
Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо заперечив інформацію Politico, за якою він начебто назвав президента США Дональда Трампа «небезпечним» і висловлював занепокоєння його психічним станом після зустрічі у Мар-а-Лаго 17 січня. За даними Politico, п’ять європейських дипломатів стверджували, що Фіцо на саміті ЄС бив на сполох щодо Трампа. Один дипломат зазначив, що словацький лідер виглядав «травмованим» після зустрічі.
Фіцо різко відкинув публікацію як вигадку, звинувативши Politico у поширенні брехні. Члени уряду також відкинули репортаж як плітки, а Білий дім назвав його фейковою новиною на основі анонімних джерел.
Скандал підживив спекуляції про напругу всередині правлячої коаліції Словаччини. Партнер Фіцо по коаліції, лідер SNS Андрей Данко, першим заявив, що прем’єр повернувся зі зустрічі «приголомшеним та наляканим». Це контрастує з публічною підтримкою Фіцо Трампа, попри критику військових операцій США у Венесуелі. Детальніше про конфлікт Фіцо з журналістами — у статті Politico.
Чехія переживає політичне протистояння між президентом Павелом та міністром уряду Бабіша
Політичне співіснування різних гілок влади в Чехії переросло у відкрите протистояння між президентом Петром Павелом та новим міністром закордонних справ Петром Мацінкою. 27 січня Павел звинуватив Мацінку у спробі шантажу через вимогу призначити його однопартійця міністром навколишнього середовища. Президент не погодив кандидатуру Філіпа Турека від партії «Автомобілісти за себе» через гомофобні, расистські та антисемітські коментарі в минулому, а також звинувачення з боку його колишньої дівчини в насильстві. Павел оприлюднив листування з Мацінкою та звернувся до поліції, а справу передали до Управління боротьби з організованою злочинністю.
Тоді Мацінка заявив, що Павел не може представляти Чехію на самітах НАТО та нібито порушує Конституцію, відмовляючись від призначення міністра. Та це, в свою чергу, суперечить політичній традиції, за якою прем’єр-міністр Чехії відвідує засідання Європейської Ради, а президент — саміти НАТО. З іншого боку, це загрожує Павелу обходом президентських повноважень за «польським сценарієм» – призначенням тимчасових повірених, які не потребують президентського схвалення. Також чеський парламент може скоротити бюджет Адміністрації Павела, представивши це як «захід жорсткої економії».
У неділю, 1 лютого, десятки тисяч людей вийшли на Вацлавську та Староміську площі в Празі, щоб висловити свою підтримку президенту Петру Павелу. Детальніше про протистояння у владі Чеської Республіки — в матеріалі Visegrad Insight.
Румунське суспільство довіряє церкві та армії, але не парламенту чи президенту
Церква та армія залишаються найбільш довіреними інституціями в Румунії, натомість парламент займає останнє місце за довірою громадян, свідчить опитування INSCOP Research, проведене 12-15 січня.
Так, за результатами опитування, церкві довіряють 64% респондентів (зростання з 57,7% у липні 2025-го), армії — 61,8% (зниження з 63%). Довіра до поліції зросла до 50% порівняно з 43,2% минулого року.
Натомість політичні інститути демонструють катастрофічно низькі показники: президенту довіряють 27,9% (падіння з 34,8%), судовій системі — 25,4%, уряду — 18,4%. Парламент — аутсайдер з 11,9% довіри проти 14,5% у липні.
«Політичні інституції потрапили у структурний дефіцит довіри. Це не тимчасове незадоволення, а хронічна недовіра до представницьких інститутів, що живить популізм та радикальні форми політичного представництва», — заявив директор INSCOP Research Ремус Штефуряк.
Довіра до церкви вища серед старших респондентів, сільських мешканців та виборців PSD і AUR. Детальніше про результати опитування — на сайті INSCOP.
Молдова потрапила в блекаут через технологічний збій в українській енергосистемі
31 січня технологічне порушення в українській енергосистемі спричинило масштабні відключення електроенергії в обох країнах. Одночасно вийшли з ладу лінія 400 кВ між Румунією та Молдовою і лінія 750 кВ між західною та центральною Україною, що призвело до каскадного відключення електростанцій.
Частота в молдовській енергомережі впала до критичної відмітки, спрацювала автоматична система захисту. Без світла залишилися Кишинів з передмістям, а також Тараклія, Кагул, Аненій Ной та найбільше північне місто країни Бєльці. Електропостачання магістральної мережі Молдови відновили до 15:40.
У неділю, 1 лютого, фахівці закінчили ремонт високовольтної лінії, що з’єднує Україну і Молдову. Детальніше — на Newsmaker.
