Угорський прем’єр Мадяр про Україну, євроінтеграцію, права угорців Закарпатття та російський газ

Візит прем’єр-міністра Пийтера Мадяра до Польщі 19 травня не став чимось, що може налагодити взаємовідносини між двома країнами повністю та відновити спроможність Вишеградської четвірки.  Якщо раніше скоординованість зусиль Варшави та Будапешта через приналежність лідерів обидвох країн до Європейської народної партії дозволяла впливати на порядок денний ЄС, то у 2022-му році такий зв’язок обірвався.

Однак угорська делегація у складі прем’єр-міністра Мадяра та ключових міністрів його уряду відвідала Краків, Варшаву та Гданськ з метою відновити втрачені точки дотику та повернути Угорщину на європейське політичне поле. Ключові питання – від спільних культурних програм до співпраці в наземній та морській інфраструктурі енергетичної безпеки.

У ході поїздки Пийтер Мадяр дав низку коментарів польським медіа, зокрема в інтерв’ю Rzeczpospolitą розповів про сприйняття в Угорщині України та українців, євроінтеграції України, залежність Угорщини від російських енергоресурсів і демократію в країні.

Для поляків українці – герої, які зупинили російський наступ. Чи сприймають їх так само в Угорщині? 

Кожна країна, включаючи Україну, має право та обов’язок захищати свою територіальну цілісність та незалежність. Однак наша ситуація в Угорщині унікальна. В Україні проживає угорська меншина, яка не має основних прав. У Центральній Європі у 2026 році! Йдеться про право на мову, на культуру, на адміністративну автономію. У Закарпатті понад 100 000 угорців живуть без основних прав людини.

Наш уряд, однак, готовий відкрити нову главу у відносинах з Україною. Але спочатку наша меншина повинна отримати ці основні права. Життя наших співвітчизників у країні, яка вже п’ять років перебуває у стані війни, і без того дуже складне. Ми домовилися з українцями розпочати технічні переговори з цього питання. Ми виклали нашу позицію в 11 пунктах. Переговори розпочалися. Побачимо, як вони розвиватимуться. Якщо вони дадуть результати, ми зможемо вести переговори на вищому рівні. І якщо ці переговори будуть успішними, я зустрінуся з президентом Зеленським в одному з міст Закарпаття, щоб відкрити нову главу в наших відносинах. 

Чи є це умовою для того, щоб Угорщина погодилася на початок переговорів про вступ між ЄС та Україною?

Це неодмінна умова! Перший розділ переговорів про вступ, зрештою, стосується верховенства права та демократії. Якщо ви хочете приєднатися до європейського клубу, ви повинні поважати ці права. Це не є чимось складним чи комплексним. 

Угорщина продовжує імпортувати газ і нафту з Росії, що допомагає фінансувати війну з Україною. Коли це закінчиться? Чи приваблива пропозиція Польщі експортувати скраплений природний газ до Угорщини через термінал у Гданську?

Ми виграли вибори, ми перемогли Орбана. Наша перемога була разючою. Але географія від цього не змінилася. Росія залишиться там, де вона є. Так само, як Угорщина та Польща.

Я отримав мандат від угорського народу досягти максимально можливої ​​диверсифікації наших джерел енергії, з особливим акцентом на забезпеченні безпеки поставок. Але також враховувати ціну на сировину. Тим часом скраплений природний газ, який перекачується через Балтійське море, через Польщу та Словаччину, значно дорожчий за газ, імпортований з Румунії, Росії чи Австрії.

Звичайно, ми розпочнемо переговори. І ми хочемо працювати разом. Прем’єр-міністр Туск сказав, що зробить усе, щоб знизити цю ціну, щоб зробити цю пропозицію максимально конкурентоспроможною. Але це залежить не лише від Польщі, а й від США на газових ринках. Однак ми були б дуже раді мати кілька джерел постачання, тому що це забезпечує більшу безпеку. І це забезпечує кращу відправну точку для переговорів щодо нижчих цін. Є також фонди ЄС, які дозволяють нам отримати кращі умови постачання. Нарешті, ми хочемо побудувати більше інтерконекторів; ми хочемо працювати разом. 

Чи перестане Угорщина купувати російський газ чи нафту через три роки? Така політика ЄС.

Я це знаю, але думаю, що політика ЄС суттєво зміниться після закінчення війни. Сподіватимемося, що це станеться дуже швидко. Нам потрібно бути конкурентоспроможними, – Угорщині, Польщі. І для цього нижчі ціни на енергоносії є надзвичайно важливими. Я дуже прагматичний у цьому плані. Я знаю, що мене за це критикують. Я розумію цю критику. І хоча мені це не подобається, я її приймаю. Але я просто хочу не лише безпеки постачання, а й нижчих цін. Це мій мандат від угорського народу. Але я не маю наміру забігати наперед. Ми хочемо зосередитися на сьогоднішніх питаннях, на переговорах щодо фондів ЄС. 

Просто щоб було зрозуміло: коли війна закінчиться, ви не виключаєте повернення до закупівлі нафти та газу у Росії?

Я думаю, що коли війна закінчиться, весь Європейський Союз повернеться до закупівлі російського газу, бо він дешевший. Конкуренція та географія диктують це. Простіше кажучи. Але панове, ви самі побачите. Я не можу все передбачити, але таке моє відчуття. 

Ви зустрічалися з Каталін Яноші, онукою Імре Надя, лідера Угорської революції 1956 року, вбитого за наказом Москви. Чи можна порівняти сучасну Росію з Радянським Союзом того часу?

Є певна схожість. Росія становить загрозу для всього Європейського Союзу, для всієї Європи. У цьому немає жодних сумнівів. 

Для контексту варто нагадати, що Україна та Угорщина домовились розпочати двосторонні експертні консультації щодо врегулювання прав угорської етнічної спільноти на Закарпатті. Перша онлайн-зустріч відбулась у вівторок, 19 травня. Передувала цьому заява Пийтер Мадяра на зустрічі з президентом Європейської Ради, що його уряд підтримає початок процесу вступу України до ЄС лише за умови, що Київ надасть більше прав угорській меншині в Україні.

За тим, 22 травня, міністри закордонних справ України та Угорщини Андрій Сибіга та Аніта Орбан мали першу особисту зустріч під час відвідування засідання НАТО в Гельсінгборзі. Як повідомив міністр Сибіга, вони поспілкувались про підсумки першого раунду двосторонніх консультацій на рівні експертів щодо національних меншин та обговорили хід бойових дій в Україні, мирний процес та потенційну нову роль Європи. В останній тиждень травня заплановані наступні переговори на рівні міністрів, деталі яких наразі узгоджуються.

Також, за даними Європейської правди, у Єврокомісії підтримали запропонований раніше Україною на вимогу Угорщини план дій щодо національних меншин відповідає європейським стандартам. За заявою речника Єврокомісії Гійома Мерсьє, ЄК готова сприяти подальшому діалогу двох держав з цього приводу.

Infopost.Media
Титульне фото: The Economist via Getty Images