Як працює пропаганда: угорці вважають Україну майже такою ж загрозою, як і Росію
14 Липня, 2025
Угорські діячі написали відкритий лист солідарності з Україною, словацький уряд намагається арештувати попередників через передачу зброї Україні, Угорщина та Словаччина не планують скорочувати залежність від російських енергоносіїв, Польща виступила проти продовження пільг для українських перевізників, румунського праворадикального кандидата в президенти підозрюють у використанні персональних даних пенсіонерів та зв’язках з Угорщиною, а кремлівська дезінформаційна мережа «Matryoshka» знову атакувала президентку Молдови перед самітом ЄС–Молдова.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 16 по 22 червня 2025 року.
«Є й інша Угорщина»: угорські діячі виступили із відкритим листом солідарності з Україною
Близько 50 відомих угорських інтелектуалів, політиків, митців та науковців опублікували відкритий лист українському народу, в якому рішуче відмежувалися від антиукраїнської політики уряду Віктора Орбана. Лист оприлюднили на платформі aHang і він вже зібрав понад 22 тисячі підписів. Серед підписантів — колишній глава МЗС Угорщини Геза Єсенський, історик Боттоні Штефано, дослідник ХХ століття Унґварі Кріштіан, філософ Кіш Янош та інші.
Автори листа висловили солідарність з українським народом та повагу до ЗСУ, які захищають країну від російської агресії. Вони засудили вторгнення Росії, яке розпочалось у 2014 році і перейшло у повномасштабну війну у 2022-му, та відкинули будь-яке насильницьке втручання у внутрішні справи України.
У своєму зверненні підписанти наголосили, що існує «інша Угорщина», яка не шукає вигоди у співпраці з Кремлем, а цінує внесок України у стримування російського імперіалізму, що є спільною справою для Європи.
Угорські політики, науковці та громадські діячі висловили сподівання, що українська угорська спільнота в Україні не стане жертвою «ганебної, політично мотивованої комунікації» уряду Орбана. Автори закликають до миру, заснованого на гарантіях безпеки, репараціях і притягненні винних у воєнних злочинах до відповідальності, а також наголошують:
«Наш фундаментальний інтерес — бачити в сусідстві незалежну демократію, а не васала путінської Росії».
Словацька поліція намагалась заарештувати ексміністра оборони Ярослава Надя у справі щодо поставок боєприпасів Україні
Європейська прокуратура розслідує можливі фінансові зловживання при передачі боєприпасів Україні зі Словаччини у 2022 році. 19 червня поліція намагалася затримати колишнього міністра оборони Ярослава Надя (2020–2023), однак він перебував у відпустці в Канаді. Для допиту затримали ексголову держкомпанії Konštrukta Defense Александра Гурського та ексчиновника Міноборони Петера Козака. Загалом поліція затримала 8 осіб, зокрема 4 з Міноборони.
Розслідування базується на аудиторському звіті Вищої аудиторської служби Словаччини, яка виявила невідповідності у звітності Міноборони щодо військової допомоги Україні. Євросоюз тоді відшкодовував значну частину вартості поставок зі свого бюджету, тому під підозрою – завищення цін та можливе шахрайство з коштами. За словами прокурора Юрая Новоцького, йдеться про орієнтовні втрати на суму €7,4 млн.
Ярослав Надь назвав спробу його затримання «політичним театром» і заявив, що гордиться допомогою Україні:
«Якщо проросійські агенти хочуть кинути мене за ґрати за це — нехай спробують».
Його підтримала опозиція, зокрема очолювана ним партія «Демократи». Тим часом урядова коаліція Роберта Фіцо, яка виступає проти військової допомоги Україні, раніше називала Надя «зрадником» і навіть пов’язувала його політсилу з замахом на самого Фіцо — без доказів. Міністр внутрішніх справ Матуш Шутай-Ешток заперечив політичний мотив дій поліції.
Угорщина та Словаччина не підтримали європейський план скорочення залежності від російських енергоносіїв
Європейська комісія представила новий законопроєкт, який зобов’яже країни-члени ЄС поступово припинити імпорт російської нафти й газу — повністю до кінця 2027 року. Ця ініціатива є частиною плану REpowerEU, але не охоплює ядерну енергетику — її планують врегулювати окремо.
За цим проєктом:
- забороняються нові контракти на імпорт російського газу з 1 січня 2026 року;
- чинні короткострокові контракти мають завершитись до 17 червня 2026 року;
- винятки можливі лише для країн без виходу до моря — до кінця 2027 року;
- послуги LNG-терміналів для російських компаній будуть заборонені, щоби звільнити інфраструктуру для альтернатив.
Кожна країна ЄС має подати власний план диверсифікації з конкретними етапами скорочення залежності.
Під час зустрічі міністрів енергетики 17 червня Угорщина й Словаччина виступили проти ініціативи. Глава МЗС Угорщини Пийтер Сіярто назвав її «загрозою енергетичній безпеці» та зажадав зняти пропозицію з порядку денного. Попри це, Єврокомісія вирішила рухатись далі. Уряд Данії, який 1 липня головуватиме в Раді ЄС, має амбіцію досягти політичної угоди до кінця 2025 року.
Польща виступила проти продовження Угоди про автомобільні перевезення між ЄС та Україною
Європарламент проголосував за продовження дії угоди про автомобільні перевезення між Європейським Союзом та Україною до кінця 2025 року. Однак польські члени Європейського парламенту проголосували проти. Вони стверджують, що продовження дії цієї угоди обмежить конкурентоспроможність польських транспортних фірм.
За угодою, на відміну від українських перевізників, польські фірми зобов’язані дотримуватися ширшого спектру правил ЄС (стандарти викидів, оплату праці водіїв, страхування, оновлення тахографів та обмеження робочих годин).
Польська делегація планує представити свою позицію Європейському комісару з питань транспорту та туризму.
Підписана у червні 2022 року угода мала на меті полегшити транспортування критично важливих товарів, таких як паливо та гуманітарна допомога, до України та дозволила експорт українських товарів, включаючи зерно, залізну руду та сталь, до ЄС та за його межі. Термін дії угоди мав закінчитися в червні 2024 року, але її дію було тимчасово продовжено.
Передвиборча кампанія в Румунії виявила зв’язок Джордже Сіміона з Будапештом
Документи, отримані розслідувальним виданням DeFapt.ro, свідчать, що друк агітаційних листів Джордже Сіміона (лідера праворадикальної партії AUR) під час президентської кампанії здійснювала компанія Zipper Services SRL. Вона перебуває у більшості власності угорської державної друкарні ANY Biztonsági Nyomda Nyrt. Компанія пов’язана також з колишнім високопосадовцем Демократичного союзу угорців Румунії (RMDSZ) Керекешем Габором, засудженим у Румунії за корупцію. Всього через румунську державну пошту Romanian Post було розіслано понад мільйон листів.
Компанія Zipper Services отримала плату за друк через компанію DGI Multimedia Design, пов’язану з AUR, що вказує на непряме фінансування партії. Наразі розслідуються джерела фінансування та сама процедура замовлення — хто саме розпоряджався особистими даними громадян для адресної розсилки.
За словами самого Джордже Сіміона, AUR розіслала близько трьох мільйонів листів пенсіонерам, скориставшись виборчими реєстрами. Однак частина листів потрапила до людей, які вже померли, або не давали згоди на обробку даних. Центральне виборче бюро заявило, що партії можуть переглядати реєстр, але не мають права використовувати ці дані для кампаній.
Кремлівська «Matryoshka» знову атакувала Санду та Каллас перед самітом ЄС–Молдова
Мережа ботів «Matryoshka», пов’язана з російськими спецслужбами, розгорнула нову кампанію дезінформації проти президентки Молдови Маї Санду та віцепрезидентки Єврокомісії Каї Каллас. Ціль — спровокувати конфлікт між ними та дискредитувати обох перед самітом ЄС–Молдова 4 липня в Кишиневі.
Відео, замасковані під продукцію DW, Der Spiegel, Euronews і Business Insider, стверджують, що Санду нібито намагається усунути Каллас з посади у Єврокомісії. В одному з фейкових роликів, приписаному Euronews, нібито Жозеп Боррель заявляє:
«Мая Санду не може впоратися з проблемами крихітної держави у Східній Європі. Як вона може бути віцепрезидентом Єврокомісії?»
Інші відео звинувачують Санду й Каллас у підкупі ЗМІ для дискредитації одна одної. Контент почали масово поширювати з 19 червня, хоча перші публікації з’явились ще 28 травня. За даними аналітиків, це продовження атак на Санду, які почалися ще в квітні: її намагалися скомпрометувати через звинувачення у корупції, репресіях і некомпетентності.
Ця хвиля дезінформації відбувається на тлі падіння рейтингу партії Санду — PAS, і напередодні парламентських виборів у Молдові, запланованих на 28 вересня.
Більше про мережу «Matryoshka» ми писали в розгорнутому матеріалі ПМР, Гагаузія та російська «Матрьошка»: що може вплинути на євроінтеграцію Молдови.
