Польська опозиція пропонує депортувати безробітних українців призовного віку, уряд проти
09 Серпня, 2026
7 липня угорське суспільне телебачення MTVA припинило мовлення — eряд Мадяра призначив тимчасове керівництво й звільнив частину журналістів. Цього ж тижня прем’єр подав до парламенту 17-ту конституційну поправку, яка автоматично завершує мандат президента Шуйока, за відставку якого виступають 64% угорців. Fidesz відповів першим із часу виборів протестом під гаслом «Стоп Свавілі», але сам Віктор Орбан на мітинг не прийшов.
На саміті НАТО в Анкарі 7–8 липня словацький міністр Бланар заявив, що решта союзників «усвідомила, що Україна не може бути в НАТО»,а Братислава підтвердила курс на гуманітарну допомогу без жодних нових військових зобов’язань. У Румунії праворадикальна AUR залишається найбільшою партією за рейтингом, більшість румунів хочуть дострокових виборів, і президент Дан скликав нові консультації щодо кандидата в прем’єри. А Молдова вже має нову кандидатуру: після відставки прем’єра Мунтяну президентка Санду висунула на посаду прем’єра 44-річного бізнесмена та випускника Harvard Business School Василе Тофана.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 6 по 12 липня 2026 року.
«Вибачте, бо ми брехали»: в Угорщині припинило мовити суспільне телебачення
7 липня угорське суспільне телебачення та радіо припинили мовлення. На екранах замість програм суспільного мовниказ’явився чорний екран з написом «Суспільне медіа не може брехати. Вибачте, бо ми це робили». Уряд Пийтера Мадяра призначив тимчасове керівництво MTVA, кількох менеджерів і журналістів звільнили та під охороною вивели з будівлі.
«Історичний день. Сьогодні припинилася трансляція пропаганди на каналах державних ЗМІ», — написав Мадяр в соцмережах.
Ліквідація MTVA у теперішньому вигляді була передвиборчою обіцянкою партії Пийтер Мадяра «Тиса». За роки правління Віктора Орбана мовника звинувачували в систематичній упередженості: після виборів у квітні ОБСЄ зафіксувала, що новини MTVA «відкрито та непропорційно» підтримували провладний наратив, опозиції майже не давали слова, а якщо і давали, то з дискредитуючими редакційними коментарями.
Фідес вперше протестував проти усунення президента Шуйока, але без Віктор Орбана
9 липня Фідес провів першу з часу програних виборів опозиційну акцію протесту під гаслом «Стоп Сваволі» біля президентського палацу в Буді. Мітинг був спрямований проти 17-ї конституційної поправки, запропонованої перм’єр -мінстром Пийтером Мадяром, що позбавляє президента Тамаша Шуйока його посади.
Сам лідер Фідес Віктор Орбан до участі у мітингу закликав, але особисто не з’явився. Його прес-секретар пояснив: «Якби прийшов, перетягнув би увагу на себе. Але час його виступу ще настане».
Головним промовцем став колишній президент Янош Адер, який сказав, що волів би рибалити, але «порушення Конституції змусило» його вийти на сцену. Він трактував конституційну поправку як «кінець конституційної демократії». Пийтер Мадяр тардиційно саркастично відреагував у Facebook:
«150–200 осіб хочуть зупинити свавілля. Туристів біля Шандорського палацу трохи більше».
Парламент очікувано ухвалить поправку наступного тижня і конституційна більшість Тиси це дозволяє.
Глава МЗС Словачини на саміті в Анкарі заявив, що Україна не може бути в НАТО
На саміті НАТО в Анкарі 7–8 липня словацька делегація дотрималась передвиборчого курсу та підтвердила, що не візьме жодних нових зобов’язань щодо військової допомоги Україні. По дорозі до Анкари міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар заявив: радий, що решта союзників «усвідомила, що Україна не може бути в НАТО» і тепер з нею треба шукати «інші форми співпраці». Словаччина, за його словами, продовжить лише гуманітарну допомогу та постачання нелетальних систем — розмінувальних машин «Божена», екскаваторів, цистерн і детекторів.
Після завершення саміту Бланар підсумував його як підтвердження «міцної прив’язаності Словаччини до альянсу» і провів двосторонню зустріч із міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою.
42% поляків вважають, що зброя для України не робить Польщу безпечнішою
За даними опитування SW Research для видання «Rzeczpospolita», проведеного 7–8 липня серед 800 поляків, 42,2% вважають, що передача зброї Україні не зміцнює безпеку Польщі, 38,5% — що зміцнює, ще 19,2% не мають думки. Скептиків більше серед жінок (44% проти 40% чоловіків), серед людей 35–49 років (49%), із нижчою освітою та доходами до 3000 злотих нетто (46%).
Опитування вийшло на тлі гучного рішення про передачу Польщею Україні ракет PAC-3 до систем Patriot. Вони були куплені у США для захисту від російських «Іскандерів». Після атак США та Ізраїлю на Іран і відповідних ударів Тегерану по об’єктах у Перській затоці, боєприпаси до Patriot стали одними з найдефіцитніших у світі, а американські запаси PAC-3 суттєво виснажені.
Раніше Міністерство оборони Польщі оприлюднило дані про обсяг військової допомоги Україні з початку повномасштабного вторгнення. Загальна вартість переданого озброєння склала близько €3,87 млрд (16,45 млрд злотих). Детальніше що кі коли передавала Польща – у матеріалі Україна отримала від Польщі зброї на €3,87 млрд: Міноборони розсекретило дані за чотири роки.
У Румунії за рейтингами лідирує ультраправа AUR, а більшість румунів хочуть дострокових виборів
За даними липневого барометра ARP Poll/Int, опублікованого 9 липня, праворадикальна румунська партія AUR Джордже Сіміона залишається найбільшою партією за рейтингом, який навіть дещо зріс. Найбільший же приріст підтримки виборців за два місяці кризи зафіксовано у ліберальної PNL. Головним рушієм зростання PNL автори дослідження називають виконувача обов’язків прем’єра та лідера партії Іліє Боложана. Лівоцентристська соціалістична PSD загалом утримує електорат, але має найнижчу мобілізацію серед великих партій, тоді як прихильники PNL і AUR найбільш схильні прийти на вибори.
Саме через це дострокові вибори, яких хоче більшість опитаних, могли б вигідно зіграти і для AUR, і для PNL одночасно.
На тлі урядової кризи президент Нікушор Дан скликав нові консультації з партіями щодо нового кандидата в прем’єри.
Молдова змінює прем’єра на шляху до ЄС: хто такий Василе Тофан і чому саме він
5 липня президентка Молдови Мая Санду висунула кандидатуру бізнесмена Василе Тофана на посаду прем’єра. Це сталося після того як попередній прем’єр-міністр Александру Мунтяну пішов у відставку 3 липня, пропрацювавши менш ніж вісім місяців. Мунтяну пояснив відхід тим, що більше не може виконувати мандат «відповідно до власних принципів і переконань».
Василе Тофан — 44-річний випускник Harvard Business School, керуючий партнер Horizon Capital (фонд прямих інвестицій, що фокусується на Україні та Молдові) і колишній голова ради директорів виноробні Purcari. Голова партії PAS Ігор Гросу кандидатуру Тофана підтримав ще в п’ятницю, назвавши спільними цілями «вступ до ЄС, інституційну реформу та економічне зростання».
Санду наголосила: перше завдання нового прем’єра — просування курсу євроінтеграції, «зміцнення стійкості державних інститутів» і «відновлення економіки». Тепер Тофан має два тижні, щоб отримати підтримку парламенту.
«Токмак», що відбиває від вовка: історія уйгура, який воює за Україну, щоб прискорити падіння імперій
Дрони, які зараз летять над Україною, виробляються в тому числі й уйгурами в таборах примусової праці КНР. Це одна з причин, яка привела «Токмака», етнічного уйгура, з Канади до ЗСУ на початку 2026 року.
До речі, частина родичів новоспеченого бійця Сил оборони України досі в китайських концтаборах, і він не знає, чи вони живі.
У розмові з етнічним уйгуром в Україні — про невизнання мусульманськими країнами геноциду уйгурів та природу сучасних союзів, про шосту ознаку геноциду, яку втілюють Китай та росія, а також про мрію побудувати Євразійський центр деколонізації в Києві.
