Румунський суд визнав недійсними показання свідків у справі про антиконституційні дії екскандидата в президенти Келіна Джеорджеску
10 Березня, 2026
Угорщина блокуватиме €90 мільярдів кредиту ЄС для України та санкції проти Росії, разом із Словаччиною зупинила експорт дизелю та загрожує припиненням постачання електроенергії – все через зупинку транзиту російської нафти через пошкоджений нафтопровід «Дружба».
Тисячі чехів вийшли на Староміську площу в Празі на мітинг солідарності з Україною за участі президента Петра Павела попри зміну уряду, а Румунія вперше за чотири роки повномасштабної війни готує державний візит президента Нікушора Дана до Києва.
Більшість угорців виступають проти права голосу закордонних співвітчизників на парламентських виборах, а опитування в Румунії демонструє зростаючий песимізм щодо перспектив України у війні.
Це та більше – у дайджесті важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 16 по 22 лютого 2026 року.
Заблокували €90 млрд, зупинили екпорт дизелю та погрожують електрикою: Угорщина та Словаччина відреагували на вимушену зупинку «Дружби»
Угорщина заблокувала €90 млрд кредиту ЄС для України напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення, звинувативши Київ у «шантажі» через зупинку транзиту російської нафти. Кредит був узгоджений у грудні та мав стабілізувати бюджет України до квітня.
27 січня російський удар пошкодив нафтопровід «Дружба», однак Будапешт стверджує, що Україна навмисно зволікає з відновленням. У відповідь 18 лютого Угорщина та Словаччина припинили постачання дизелю до України, звільнивши по 250 тис. тонн нафти зі стратегічних резервів. МЗС Пийтер Сіярто заявив, що експорт не відновиться до відновлення транзиту.
За тим Роберт Фіцо та Віктор Орбан пригрозили припинити постачання до України електроенергії якщо транзит нафти через її територію не відновиться з понеділка, 23 лютого. Однак невдовзі міністр закордонних справ Угорщини Пийтер Сіярто заявив, що у питанні постачання електроенергії Україні потрібна «особлива обережність», щоб не нашкодити угорцям Закарпаття. Водночас Сіярто пригрозив Україні блокуванням 20 пакета санкцій Євросоюзу проти Росії.
Угорщина є важливим постачальником електроенергії для України, частка імпорту з Угорщини досягала 50% у загальній структурі імпорту електроенергії в лютому 2026 року. За оцінками ExPro, Україна у 2025 році імпортувала близько 1,4 млн МВт-год з Угорщини, що складає 42% усього імпорту.
Єврокомісія скликала екстрене засідання Координаційної групи з питань нафти на 26 лютого за участю Угорщини, Словаччини та Хорватії. Брюссель запевняє, що енергобезпека обох країн не під загрозою завдяки достатнім резервам, але висловлює занепокоєння енергокризою в Україні.
У центрі Праги тисячі людей вийшли на мітинг підтримки України
21 лютого у центрі Праги відбувся масовий мітинг «Разом з Україною», організований чеськими волонтерськими організаціями. Кілька тисяч людей зібрались на Староміській площі з чеськими та українськими прапорами. Серед учасників — президент Петр Павел, чеські політики та посол України Василь Зварич.
Павел подякував співвітчизникам за підтримку України, наголосивши:
«Це не чужа війна — вона торкається і Чехії. Війна може закінчитись миттєво, якщо одна людина — Володимир Путін — вирішить це зупинити».
Президент закликав не забувати, хто розпочав збройний конфлікт.
Організатори підкреслили: мітинг має чітко засвідчити, що громадяни Чехії продовжують стояти з Україною, попри зміну уряду.
«У час, коли політичні сигнали розмиваються, коли провину агресора релятивізують, а популізм зростає, ми хочемо голосно заявити світу: умови миру визначають не агресор чи великі держави, а українські чоловіки та жінки. Кінець війни не повинен означати кінець вільної України», — йдеться у заяві організаторів.
Акції солідарності з Україною до четвертої річниці повномасштабного вторгнення проходять у багатьох країнах світу.
Україна дозволила ексгумацію жертв Волинської трагедії в Гуті Пеняцькій
Міністерство культури України та польський Інститут національної пам’яті (IPN) 18 лютого оголосили про дозвіл на пошукові роботи у селі Гута Пеняцька на Львівщині. За даними IPN, 28 лютого 1944 року українські члени нацистських військ Waffen-SS разом з підрозділом УПА провели «операцію з умиротворення», у якій загинули близько 850 осіб.
Рішення стало результатом зустрічі президента Польщі Кароля Навроцького з Володимиром Зеленським у грудні. Українська сторона підкреслює «важливість вшанування загиблих та збереження їхньої пам’яті». У разі виявлення решток розпочнеться ексгумація з подальшим перепохованням.
У 2022 році IPN підрахувала, що останки близько 55 000 етнічних поляків та 10 000 євреїв «досі лежать у ямах смерті на Волині, чекаючи, щоб їх знайшли, ексгумували та поховали».
Дипломатичний прорив 2025 року дозволив відновити ексгумації після семирічної заборони України у відповідь на демонтаж пам’ятника УПА у Польщі. Торік у Пузниках виявили рештки 42 осіб, у вересні їх перепоховали за участі міністрів культури обох країн. У жовтні Україна дозволила ексгумацію в Углах, у грудні — у трьох інших локаціях.
60% угорців проти голосування поштою з-за кордону на парламентських виборах
Згідно з опитуванням, проведеним у травні 2025 року соціологічною робочою групою «Руху за рівноправнішу Трансільванію» у співпраці з Дослідницьким центром «21», 60% угорських виборців проти, і лише 38% підтримують можливість угорців, які проживають за кордоном, голосувати на угорських виборах. При цьому 41% виборців взагалі не згодні з правом голосу угорців, які проживають за кордоном.
Розподіл за партійними уподобаннями показує, що підтримка голосування закордонних угорців серед виборців опозиції є низькою: лише близько чверті прихильників партії «Тиса» визнають право голосу з-за кордону, і ця частка є подібною серед виборців інших опозиційних партій. Підтримка вища в таборі «Фідес», але й там консенсус не є повним.
Угорська опозиційна партія «Демократична коаліція» (DK) навіть висунула пропозицію позбавити права голосу угорців, які проживають за кордоном. За словами лідерки партії Клари Добрев, «тим, хто ніколи не жив в Угорщині, не сплачував тут податки та не несе відповідальності за наслідки свого рішення, не має бути дозволено голосувати». Однак ні правляча партія, ні інші опозиційні сили таку пропозицію в парламенті не підтримали.
Вперше за чотири роки війни: Румунія готує державний візит президента Нікушора Дана до Києва
Візит президента Румунії Нікушора Дана до Києва включено до порядку денного і, можливо, відбудеться 2026 року, заявив посол України в Бухаресті Ігор Прокопчук.
За чотири роки повномасштабної війни ні обраний у 2025 році Нікушор Дан, ні його попередник Клаус Йоганніс не відвідали Київ, хоча Зеленський був у Бухаресті у жовтні 2023-го. Дипломат підкреслив, що два президенти спілкувалися телефоном два тижні тому, обговорюючи безпеку та співпрацю. Україна прагне підняти двосторонні відносини до рівня стратегічного партнерства, для чого готується базовий документ. Держави активно співпрацюють у сфері виробництва дронів – міністр оборони Румунії торік відвідав Україну, відбулися зустрічі високопосадовців обох міністерств оборони.
Крім того, Дан відвідував Одесу минулого року в рамках міжнародного формату, проте повноцінний державний візит до Києва ще не відбувся.
Більшість румунів звинувачують Росію у війні, але 44% очікують її перемоги
Понад половина румунів вважають Росію відповідальною за війну в Україні, проте 44% очікують перемоги Москви, свідчить опитування INSCOP Research за замовленням New Strategy Center, проведене 28 січня – 6 лютого. Дані вказують на зростаючий песимізм щодо перспектив Києва.
54,9% респондентів вважають Росію винною у розв’язанні конфлікту (падіння з 71,2% у травні 2022-го, але зростання з 49,8% у листопаді 2023-го). Водночас 44,5% вважають, що Росія переможе (зростання з 26,1% у 2022-му та 32,6% у 2023-му). Лише 23,4% очікують перемоги України проти 50,3% відразу після вторгнення. 14,1% звинувачують Україну, 7,7% — США, 9% — ЄС.
Щодо завершення війни: 53,3% вважають, що Росія має вивести війська (падіння з 64,7%), 35,4% — що Україна повинна піти на поступки (зростання з 24,5%). Стосовно ролі Румунії: 31,5% підтримують гуманітарну допомогу, 10,5% — військову, 12,2% — фінансову, проте 42,6% виступають проти будь-якої допомоги.
