Угорщина вперше назвала Росію загрозою, Польща намагається розблокувати активи РФ, а Румунія, Молдова й Україна вперше разом відзначили День румунської мови — важливе у сусідів за тиждень

Уряд Пийтера Мадяра вперше в офіційному документі назвав «поведінку Росії загрозою для Угорщини, Європи та світового порядку» і майже відразу отримав відповідь-попередження із Москви. Тим часом Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща надіслали спільного листа Каї Каллас із вимогою відновити дискусію про €210 млрд заморожених активів Росії.

На святкуванні 82-ї річниці Словацького національного повстання прем’єр Фіцо оминув у промові генералів Голіана і Вієста, процитував комуніста Гусака й жодного разу не засудив «агресивну війну Росії проти України», Словацький антифашистський рух назвав це навмисним спотворенням. У Румунії ультраправа AUR просуває в парламенті закон про звітування неурядових організацій, критики порівнюють його з угорським законом Fidesz проти незалежних медіа. А 31 серпня Румунія, Молдова й Україна вперше одночасно відзначили День румунської мови.

Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 24 по 30 серпня 2026 року.

Польща із союзниками намагаються розблокувати гроші РФ для України, Бельгія проти

27 серпня Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща надіслали спільного листа Каї Каллас та ірландському міністру МЗС Гелен МакЕнті з вимогою відновити дискусію про використання заморожених €210 млрд активів ЦБ Росії для підтримки України. Автори пропонують доручити технічним експертам Єврокомісії розробити «нові варіанти» — з умовою, що ризики несуть всі держави-члени, а не лише Бельгія як базова країна Euroclear.

Активізація таких дій пов’язана із бюджетною кризою в Україні: дефіцит Міноборони становить €23 млрд, а кредитна лінія ЄС у €90 млрд може не перекрити потреби 2026–2027 років. Шведська міністерка МЗС Мальмер Стенергорд анонсувала, що питання підніметься на неформальній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС в Ірландії 1–2 вересня.

Бельгія відразу відхилила ініціативу: прем’єр Де Вевер повторив позицію країни від грудня 2025-го, за якою без рівного розподілу ризиків погоджуватись не буде. Euroclear також залишається проти й паралельно судиться з ЦБ Росії.

Угорщина вперше за роки зафіксувала Росію як загрозу в офіційному документі і отримала погрози від депутатів Держдуми

27 серпня напередодні 81-ї Генасамблеї ООН уряд Пийтера Мадяра оприлюднив позиційний документ із формулюванням, що «поведінка Росії становить загрозу для Угорщини, Європи та світового порядку». Документ підтверджує підтримку суверенітету і територіальної цілісності України та визнає, що угорська меншина на Закарпатті опиняється під загрозою через російську агресію. Реакція Москви не забарилась: депутат Держдуми, член Комітету з оборони Андрій Колесник заявив Gazeta.ru, що «постачання нафти й газу до Угорщини тепер під сумнівом».

Погроза реальна, хоча й не офіційна. Угорщина разом зі Словаччиною досі отримує російську нафту трубопроводом «Дружба» за санкційним винятком 2022 року. За уряду Віктора Орбана саме ця залежність була головним аргументом проти будь-якого тиску на Москву.

Угорщина обрала главу антикорупційного агентства, але є нюанс

28 серпня угорський парламент 137 голосами проти 7 обрав Анну Унгер першим президентом Національного агентства з повернення та захисту активів (NVVH). Це нове «антикорупційне суперагентство», створення якого було ініційоване партією «Тиса». Фідес і KDNP бойкотували голосування, провівши аналогію зі створенням «таємної поліції». Агентство, що діятиме з 1 вересня, матиме повноваження розслідувати зловживання публічними активами, трасувати фінансові операції, порушувати кримінальні провадження і представляти обвинувачення в суді. Уряд оцінює, що за 20 років правління Віктора Орбана в приватні руки перейшло близько 30 трлн форинтів (≈€83 млрд).

Проте сам процес відбору вибухнув суперечкою, адже «Тиса» в обхід відкритого конкурсу висунула свого кандидата, угорсько-канадського бізнесмена Ніколаса Сарварі, однак той несподівано відмовився. Попри те, що більшість експертів вважали найкваліфікованішим кандидатом адвоката Ліґеті з Transparency International, на посаду призначили політологиню Анну Унгер.

Забув героїв національного повстання: Словацькі антифашисти звинуватили прем’єра Фіцо у вибірковій пам’яті

Виступ прем’єра Словаччини Роберта Фіцо на святкуванні 82-ї річниці Словацького національного повстання 30 серпня в Банській Бистриці різко розкритикував Словацький антифашистський рух. За заявою організації, промова знову звелася до критики опозиції, вільних медіа й громадських ініціатив замість вшанування учасників спротиву.

«Усі заслуговують на повагу, вибір лишень деяких спотворює характер повстання», — йдеться у заяві.

Цитуючи комуніста Густава Гусака, Фіцо демонстративно оминув генералів Яна Голіана й Рудольфа Вієста та діячів Йозефа Леттріха й Яна Урсіні, які так само боролися проти нацистської окупації, рух назвав це навмисним.

На думку представників антифашистського руху, прем’єру забракло й засудження «агресивної війни Росії проти України» — найбільшого збройного конфлікту в Європі з 1945 року, натомість він розкритикував Євросоюз.

Румунські ультраправі хочуть звітування неурядових організацій за аналогією з ініціативою угорської Fidesz

Ультраправа румунська партія AUR зробила пріоритетом осінньої сесії парламенту Румунії законопроєкт про фінансову прозорість громадських організацій. За пропозицією AUR неурядові організації щороку звітуватимуть перед податковою про доходи й джерела фінансування, а дані фізосіб, внесок яких склав понад 5000 лей, оприлюднюватимуть. За невиконання діяльність організацій зможуть призупиняти, а через рік — ліквідувати.

Сенат ухвалив документ 18 травня (75 «за», 32 «проти») голосами AUR і всіх присутніх соціал-демократів PSD. Проти проголосували USR та угорська партія RMDSZ. Тепер слово за Палатою депутатів.

Понад 430 організацій і структури Ради Європи розкритикували ініціативу, порівнюючи її з аналогічним угорським законопроектом Фідес проти незалежних медіа й критиків влади.

День румунської мови вперше об’єднав Бухарест, Кишинів і Київ

Уперше в історії День румунської мови (31 серпня) відзначають одночасно в Румунії, Молдові та Україні. Про це повідомив у зверненні на Facebook президент Румунії Нікушор Дан. Він назвав це моментом особливого значення й наголосив, що захист прав румунів усюди у світі та підтримка мови й культури лишаються пріоритетом держави і поза її кордонами.

«Нас єднає цінний зв’язок румунської мови, що закорінює в історії й відкриває майбутнє», — написав Дан.

Привітання надіслала і президентка Молдови Мая Санду.

В Україні румуномовна громада (за переписом 2001 року — понад 150 тисяч осіб) традиційно живе на Буковині та Закарпатті. Утім жодна нацспільнота країни поки не має власного офіційного Дня мови — ідею запровадити його для румунів обговорювали під час червневого візиту Дана до Одеси.

Читай також 👇
Одна дата для всіх чи голос для кожного? Чи потрібен Україні окремий День румунської мови

Молдова посилить квоти на румунську мову й місцевий контент на ТБ з винятком для нацменшин

Парламент Молдови в першому читанні ухвалив зміни до Кодексу аудіовізуальних медіапослуг, що збільшують частку румуномовного й місцевого контенту на ТБ. Кканали муситимуть транслювати не менш як 50% програм румунською або з дубляжем. Виняток зробили для каналів, орієнтованих на громади, де більшість становить нацменшина.

Частку румуномовних каналів у пакетах провайдерів піднімуть з 50% до 60%, а частку каналів будь-якою іншою окремою мовою обмежать 30%. Не менш як 5% ефіру відведуть під продукцію незалежних молдовських виробників, а частку музики молдовських виконавців — з 10% до 20% (квота на румуномовну музику, 30%, лишиться незмінною).

Окремий розділ закону вперше врегулює діяльність регіонального суспільного мовника Гагаузії. Після другого читання норми можуть набрати чинності з 1 січня 2027 року.