ЄС без України чи кінець правління Орбана: в річницю революції в Угорщині відбулись провладний та опозиційний мітинги
15 Березня, 2025
Віктор Орбан залишився в ізоляції після розгляду допомоги ЄС Україні, в Угорщині планують провести «національні консультації» щодо вступу України до ЄС, словаки знову вийшли на протести у 40 містах країни та світу через дії політиків, президент Словаччини попросив президента Чехії вплинути на цькування Словаччини у його країні через дії Роберта Фіцо, польський міністр пригрозив США через можливість відключення Starlink Україні, а Румунія вислала російського військового аташе через вплив на президентські вибори.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 3 по 9 березня 2025 року.
«Угорщина ізольована»: ЄС схвалив оборонний пакет на суму 150 млрд євро попри позицію Орбана
Лідери ЄС схвалили знаковий план витрат на оборону президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн вартістю 150 мільярдів євро на довгоочікуваному екстреному саміті 6 березня. Усі 27 країн ЄС погодилися розглянути план «в терміновому порядку». Проте заяву про підтримку України підтримали лише 26 країн, в опозиції залишився прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.
«В Угорщини інший стратегічний підхід щодо України», – заявив президент Європейської ради Антоніу Кошта наприкінці зустрічі в Брюсселі. – «Це означає, що Угорщина ізольована серед 27. Ми поважаємо позицію Угорщини, але це одна з 27. А 26 — це більше, ніж одна».
Після саміту Віктор Орбан відповів на критику у свій бік.
«Ізоляція актуальна для Європейського Союзу. Євросоюз ізолював себе від США, від Китаю через торгову війну і від Росії через санкційну політику», – заявив журналістам угорський прем’єр. – «Тож якщо хтось тут ізольований, то це Європейський Союз. В Угорщини хороші стосунки по всіх трьох напрямках, тому ми зовсім не ізольовані».
Позиційного союзника Угорщини Словаччину вдалося переконати підтримати «українську» частину резолюції про збільшений пакет допомоги на 2025 рік завдяки включенню в останню хвилину формулювання про пошук «працездатних рішень» для її поточної суперечки щодо постачання газу.
Віктор Орбан оголосив «національні консультації» щодо вступу України до ЄС
Після екстреного саміту 27 лідерів ЄС у Брюсселі, на якому Угорщина була єдиною стороною, яка відмовилася схвалити спільну заяву щодо збільшення військової допомоги Україні, Орбан сказав, що його уряд проведе опитування угорців щодо їхньої підтримки вступу України до ЄС.
«У нас є так звана схема національних консультацій, за якою ми регулярно збираємо думку людей, тому зараз ми будемо використовувати таку ж схему», – сказав він.
Практику так званих національних консультацій з різних питань — від міграції до прав ЛГБТК+ та енергетичних санкцій ЄС проти Росії, — уряд Орбана розпочав з 2010 року. З 2015 року вони часто використовуються за підтримки масштабних рекламних кампаній, щоб виправдати антиєвропейську позицію уряду нібито підтримкою населення. Однак жодної юридичної сили таке анкетування не має, а відповіді надсилає зазвичай менш ніж 20% одержувачів.
Загалом «національні консультації» – це анкетування угорських громадян поштою, під час яких усі угорці, які мають право голосу, отримують листи із запитаннями та пропозицією вибрати зі списку відповідей (іноді це просто відповідь «так» чи «ні»). Питання часто формулюються в навідній формі, переважна більшість відповідей, як повідомляють угорські ЗМІ, узгоджується з позицією уряду, а проголосувати через недосконалу систему безпеки може будь-який користувач інтернету. Опозиція та громадянське суспільство критикують національні консультації як засоби пропаганди.
Тисячі словаків знову вийшли на протести проти дружньої до Росії політики уряду
Словацькі протестувальники у п’ятницю, 7 березня, на площі Свободи в Братиславі знову скандували «Ганьба» уряду країни. За словами організаторів, акції протесту відбулися також у близько 40 інших містах країни та за кордоном. Протестувальники назвали Фіцо «зрадником», додавши, що Словаччина є і залишиться європейською.
Учасники акцій протесту також засудили нещодавні проросійські заяви соратників прем’єра Роберта Фіцо. Так, його головний радник Ерік Каліняк зазнав критики за заяву, що Словаччина «нарешті матиме надійного сусіда», якщо Росія завоює Україну.
Порцію критики від словаків отримав і член партії Фіцо Smer Любош Блаха, відомий своєю крайньою лівою риторикою. Він днями зустрівся в Москві з Сергієм Наришкіним, керівником Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації. Він також заявив, що це факт, що «Захід програє» Росії.
Президенти Словаччини та Чехії обговорили вплив прем’єра Фіцо на взаємовідносини між країнами
Президенти Чеської Республіки, Словаччини та Австрії зустрілися 5 березня у чеському Славкові, щоб обговорити транскордонне співробітництво та зовнішню політику в рамках президентського саміту у Славковському форматі (S3).
Однією з тем обговорення стали двосторонні відносини між Чехією та Словаччиною. Вони суттєво погіршились із початком роботи четвертого уряду Роберта Фіцо, що призвело навіть до дипломатичних суперечок. Минулоріч чеський уряд навіть призупинив міжурядові консультації через розбіжності щодо ключових питань зовнішньої політики, зокрема й щодо України. Цей крок став відповіддю на проросійську позицію словацького уряду під керівництвом Фіцо, включно з його зустріччю з Володимиром Путіним.
Пеллегріні попросив Петера Павела «втрутитися» у негативне висвітлення Словаччини у чеських медіа, зокрема ток-шоу, обкладинках журналів, публічних дебатах та навіть стендап-виступах. Загалом президенти погодилися, що словацько-чеські відносини не повинні залежати від емоцій чи окремих політиків, оскільки це тимчасові епізоди спільної історії двох націй, які колись утворювали Чехословаччину.
Дискусія також торкнулася саміту ЄС, який мав відбутись наступного дня, щодо якого Фіцо погрожував заблокувати можливі рішення, якщо ЄС не вимагатиме від України відновлення транзиту газу через її територію. Пеллегріні намагався підкреслити, що Словаччина ніколи офіційно не застосовувала право вето на рішення ЄС, але підкреслив, що нинішня зупинка транзиту газу через Україну «значно шкодить економіці Словаччини».
Президент Чехії у відповідь заявив, що якщо якась країна блокуватиме рішення саміту, то, можливо, доведеться розглянути можливість її руху далі разом з «коаліцією охочих».
Поляки обурились натяком Ілона Маска відключити Україні Starlink
Після того, як Сполучені Штати призупинили військову допомогу Україні та перестали ділитися розвідданими, очікуваним кроком стало відключення доступу до інтернету через Starlink, який належить мільярдеру Ілону Маску.
Однак міністр цифрових технологій Польщі Кшиштоф Гавковський (Krzysztof Gawkowski) під час засідання Європейської ради у Варшаві попередив, що якщо Маск відключить Україну від мережі Starlink, це спровокує кризу між Польщею та США.
За його словами, розірвання договору з країною-членом ЄС спровокує «велику кризу в міжнародних відносинах».
«Я не можу уявити ситуації, в якій ділові відносини між Польщею та американською компанією раптово будуть розірвані», – зазначив він.
Варто зазначити, що переважна більшість терміналів Starlink в Україні надані не США. За офіційними оцінками, з початку війни у 2022 році Україна придбала 47 тис. терміналів. З них 24 500 надала Польща, 10 000 — Німеччина, 5 000 отримані за посередництва Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та інших донорів, у тому числі самої SpaceX. Тобто тільки польські внески становлять половину вартості всіх терміналів Starlink, що працюють в Україні.
Румунія вислала російського військового аташе за вплив на президентські вибори
Влада Румунії рішуче засудила заяви російської Служби зовнішньої розвідки про те, що нібито рішення румунського суду висунути звинувачення кандидату в президенти Келіну Джеорджеску було «підтримано керівництвом ЄС».
Російська розвідка стверджувала, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн нібито попереджала про можливі обмеження фінансування ЄС для Румунії, якщо Джеорджеску продовжить свою президентську кампанію.
В румунському МЗС ці тези росіян назвали «смішними та абсолютно необґрунтованими». В уряді Румунії звинувачення спростували, заявивши, що подібні висловлювання є частиною «серії гібридних дій, здійснених Російською Федерацією з метою підриву демократії в Румунії».
Між тим з Бухаресту видворили російського військового аташе Віктора Маковського та його заступника за порушення Віденської конвенції про дипломатичні відносини. Їх оголосили персонами нон грата в Румунії.
Водночас за даними джерел Euronews, Маковський та його заступник власне були пов’язані з ультранаціоналістичним політиком і кандидатом на президентських виборах 2024 року Келіном Джеорджеску та його політичною кампанією.
