Мадяр розблокував переговори України і ЄС, у румунському порту вибухнув морський дрон, а Росія розширює вплив у Придністров’ї — важливе у сусідів за тиждень
07 Червня, 2026
Угорщина скасувала надзвичайний стан після шести років правління Орбана, президент Шуйок відмовився піти у відставку за вимогою прем’єра Мадяра, чехи масово вийшли захищати незалежність суспільних ЗМІ, Фрідріх Мерц скасував візит до Фіцо через московський парад. У той час словаки готуються голосувати на референдумі проти довічних виплат чиновникам, румунський AUR лідирує на тлі вимог дострокових виборів, а Путін «паспортизує» Придністров’я для майбутньої мобілізації.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень.
В Угорщині скасували надзвичайний стан, який тривав шість років
Новоназначений угорський уряд скасував надзвичайний стан («стан небезпеки»), запроваджений шість років урядом Віктора Орбана.
Надзвичайний стан в Угорщині вступив у силу в 2020 році через пандемію Covid. Цей крок викликав міжнародні суперечки, а опозиційні партії застерігали від ослаблення парламентської системи. Згодом у 2020-му надзвичайний стан був ненадовго скасований, але потім знову запроваджений у 2022 році через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Протягом цього періоду уряд прийняв від 140 до 160 нормативних актів через надзвичайні декрети, починаючи від компенсації фермерам за шкоду від заморозків, і до обмежень цін на паливо та продукти харчування.
Термін дії надзвичайного стану закінчився 13 травня, і новий парламент перетворив деякі декрети на звичайні закони, щоб убезпечити угорське населення від різкого зростання цін. Однак міністр фінансів вже дав зрозуміти, що постійне втручання уряду в ринкові ціни не може бути довгостроковою політикою. Надзвичайний стан продовжувався кожні шість місяців і мав закінчитись у вересні.
Президент Угорщини відмовився виконати ультиматум прем’єра Мадяра про відставку
Президент Угорщини Тамаш Шуйок відмовився виконати ультиматум прем’єр-міністра Пийтера Мадяра про добровільну відставку до 31 травня.
Мадяр назвав Шуйока «маріонеткою» і «пережитком режиму Орбана».
«Він недостойний репрезентувати єдність угорської нації», — заявив Bloomberg новий глава уряду, вимагаючи відставки також вищих суддів та генпрокурора.
Шуйок у розмові з Index.hu відповів, що «юридичних підстав для відставки немає», і наголосив: в Угорщині відбулася лише зміна уряду, а не «зміна режиму», як стверджує Tisza. Президент заявив, що залишить посаду тільки якщо виконання обов’язків стане неможливим.
Шуйока обрали 26 лютого 2024 після скандальної відставки Каталін Новак через амністію педофіла.
Тисячі людей по всій Чеській Республіці вийшли на демонстрації на підтримку громадських ЗМІ
Кілька тисяч людей зібралися з у неділю в містах по всій Чеській Республіці на підтримку Чеського телебачення та Чеського радіо. Захід організувала асоціацієя «Мільйон моментів за демократію». Мітинг під гаслом «Руки геть від ЗМІ» закликав до підтримки суспільних ЗМІ та боротьби проти переведення їхнього фінансування до державного бюджету.
Відповідну петицію на підтримку суспільних медіа підписали понад 180 000 осіб, вона закликає до збереження чинної системи фінансування.
Найбільше людей зібралося в Брно, де їх було близько трьох тисяч.
Редактор Чеського радіо Філіп Черни повідомив, що 22 квітня працівники Чеського радіо оголосили про загальнокорпоративний страйк.
«Ми оголосили страйк, бо хочемо, щоб система концесійних зборів залишилася такою, як є. Щоб суспільні ЗМІ й надалі оплачувалися народом, а також щоб зберігався якомога більший ступінь незалежності», – сказав Черни.
Канцлер Німеччини Мерц скасував зустріч із Робертом Фіцо
Німецький канцлер Фрідріх Мерц скасував візит до Словаччини після поїздки прем’єра Роберта Фіцо до Москви 9 травня, повідомляє SME.
Фіцо стверджує, що зустріч 29 травня мала бути неофіційною перед «приватним візитом» Мерца 30 травня.
«Беру до уваги, що в нього змінився програм, зустрінемося іншим разом», — заявив він.
Водночас німецький уряд спростував плани офіційного візиту.
Іван Корчок, який кілька років обіймав посаду посла в Берліні, назвав три причини скасування: Фіцо передчасно оголосив візит як факт, що викликало «велику невдоволеність» Берліна, візит Фіцо до Москви на парад; заява депутата Smer-SD Яна Ріхтера, що «Мерц — прем’єр країни, яка викликала війну».
Майже 8,5 тисяч словаків з-за кордону планують проголосувати на референдумі за позбавлення довічних виплат для Фіцо
8460 виборців зареєструвалися для голосування поштою з-за кордону на липневому референдумі, найбільше – 3540 – з Чеської Республіки, повідомив речник Міністерства внутрішніх справ Матей Нойманн.
Референдум із двох питань відбудеться 4 липня. Виборці вирішуватимуть два питання – чи згодні вони зі скасуванням так званої довічної виплати, наприклад, для прем’єр-міністра Роберта Фіцо, та чи згодні вони з відновленням Офісу спеціального прокурора та Національного агентства з розслідування кримінальних справ.
Референдум оголошується президентом, якщо щонайменше 350 000 громадян вимагають цього через петицію. Петицію щодо референдуму ініціювала позапарламентська партія Демократи. До питань референдуму не включили дострокові вибори парламенту, оскільки, за словами глави держави Петера Пеллегріні це суперечить конституції.
56% румунів підтримують дострокові вибори на тлі лідерства ультраправої AUR
Більшість румунів (56%) вважають необхідними дострокові вибори на тлі найглибшої кризи довіри до інститутів держави, йдеться у результатах опитування CURS, проведеного 1-14 травня.
Якби вибори відбулися наступної неділі: ультраправий AUR — 32%, PSD — 24%, PNL — 20%, USR — 10%, UDMR — 5%. За даними Romania Insider, це найнижчий рівень AUR за рік, що знижує мотивацію партії вимагати дострокових виборів.
При цьому 82% вважають, що Румунія йде неправильним шляхом, 70% песимістично дивляться у майбутнє. Головні проблеми: інфляція (81%), політична нестабільність (59%), корупція (38%).
Довіра до політиків обвалилась: Келін Джеорджеску — 32%, Нікушор Дан — 31%, Іліє Боложан — 25%. Інституції: церква (79%), армія (76%) судова система (20%), парламент (24%).
Путін спростив набуття російського громадянства для жителів Придністров’я
Президент Росії Владімір Путін 15 травня підписав указ, який кардинально спрощує отримання російського громадянства для жителів невизнаного Придністров’я. Президентка Молдови Мая Санду назвала це рішення замаскованим інструментом мобілізації для війни проти України. Наступного дня вона публічно засудила спробу Кремля використати «паспортизацію» як важіль тиску на Кишинів.
Раніше для натуралізації в Росії потрібно було виконати три обов’язкові умови: постійне проживання на території РФ протягом п’яти років, володіння російською мовою, знання історії Росії. Тепер жителі регіону Молдови можуть подати заявку на російське громадянство безпосередньо в дипломатичні представництва та консульські установи Росії, не виконуючи жодної з цих умов.
