Російський дрон впав за кілометр від Польщі, Словаччина вдруге блокує санкції проти олігархів Путіна, а Мадяр висуває умови для євроінтеграції України — важливе у сусідів за тиждень
14 Вересня, 2026
11 серпня угорський парламент 140 голосами обрав нового президента — Андраша Бака, якого у 2012 році Орбан усунув із поста голови Верховного суду після критики судової реформи. Fidesz бойкотував голосування й назвав результат нелегітимним.
Над Румунією іспанський літак НАТО збив четвертий за рік дрон, цього разу над Галацем. Молдовський повітряний простір російські безпілотники порушили двічі за тиждень: 9 серпня дрон впав біля Крокмазу, 17 серпня — вибух стався поблизу Талмази. Президентка Санду визнала: одні дрони потрапляють у повітряний простір Молдови випадково, інші — навмисно.
Польща, попри тиск Брюсселя, оголосила, що не скасовуватиме заборону на українське зерно, апелюючи до інтересів фермерів перед виборами 2027 року.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 10 по 16 серпня 2026 року.
В Угорщині парламент проголосував за нового президента — суддю, якого раніше звільнив Орбан
11 серпня угорський парламент 140 голосами парламенту обрав нового президента. Нам став Андраш Бака — колишній голова Верховного суду та дворазововий суддя Страсбурзького суду з прав людини. Депутати Фідес бойкотували голосування і назвали процес голосування та й самого нового президента нелегітимними. 73-річний Бака складе присягу 19 серпня й перебуватиме на посаді до ухвалення нової конституції, що відкриє шлях до прямих президентських виборів. Однак тривати такий процес може тривати до п’яти років.
У 2012-му Орбан усунув Андраша Бака з поста голови Верховного суду після критики судової реформи. Бака подав до суду і виграв у Суді ЄС, але поновлений він не був. Примітно, що він уже розкритикував конституційну поправку Мадяра, яка обмежує депутатський мандат 12 роками, назвавши її обмеженням пасивного виборчого права.
Варшава продовжить тримати заборону на українське зерно попри тиск Брюсселя
Польський міністр сільського господарства Стефан Краєвський заявив, що Варшава не має наміру скасовувати заборону на імпорт українського зерна попри тиск Брюсселя.
«Це зерно має експортуватися на ринки третіх країн, а не залишатися в Європі і шкодити торговельним відносинам».
На питання про можливе збільшення транзиту через Польщу (який формально дозволений) Краєвський відповів скептично:
«Я готовий допомагати Україні, але не за рахунок польських фермерів».
На тлі виборів 2027 року опозиційна партія PiS посилила тиск на уряд Туска, атакуючи угоду ЄС–Україна про торгівлю 2025 року та квоти на українські агропродукти. Паралельно атаки в Чорному морі порушили український експорт до третіх країн. Україні довелось знову скористатись «коридорами солідарності» через ЄС. Єврокомісія неодноразово нагадувала Польщі, Угорщині та Словаччині, що їхні заборони порушують норми ЄС, однак поки безрезультатно.
Іспанський F-18 НАТО збив четвертий за рік дрон над Румунією
16 серпня іспанський бойовий літак F/A-18 Hornet, що перебував на чергуванні НАТО з авіабази Міхаїл Когелнічану, збив дрон над повітом Галац у Румунії. Це вже четвертий збитий безпілотник над Румунією цьогоріч. Ціль виявили о 4:44 з боку Молдови, за 24 км на північ від Галаца, від виявлення до знищення минуло лише 17 хвилин. Уламки впали в незаселеному районі між двома селами, жертв і руйнувань немає.
Молдовський повітряний простір у серпні 2026-го вже двічі порушувався: після вибуху дрона 9 серпня Кишинів відкликав посла з Москви, наступної ночі зафіксували ціль з характеристиками «Герані-3». У п’ятницю іспанські F-18 також підіймались через об’єкт поблизу українського кордону — той провів 12 хвилин у румунському повітряному просторі, після чого повернувся в Україну. Паралельно, у п’ятницю НАТО повідомило, що італійські винищувачі збили дрон над латвійським повітряним простором.
Черговий російський дрон впав на молдовську територію
Міністр оборони Молдови Анатолій Носатий заявив, що фахівці вивчають дрон, який впав і вибухнув 9 серпня біля населеного пункту Крокмаз поблизу україно-молдовського кордону. Чиновник додав, що, за попередньою інформацією, дрон – російський. Носатий також визнав, що радари, якими користується Національна армія для захисту населення від дронів, поки що не покривають весь повітряний простір країни.
Цікаво, що міністр перервав журналістку молдовського видання, яка почала ставити йому питання російською мовою, заявивши: «Я вас не розумію». При цьому у своєму резюме раніше він зазначив, що володіє російською мовою, а також чотири роки проходив військове навчання в Україні. Після того як журналістка переформулювала питання румунською, Носатий відповів і похвалив її за те, що вона говорить державною мовою.
Президентка Молдови Мая Санду заявила, що деякі російські дрони потрапляють у повітряний простір країни випадково, а інші – навмисно.
Ще один повітряний об’єкт, який увійшов у повітряний простір Республіки Молдова зафіксували системи Національної армії в напрямку Кучурган-Тирасполь 17 серпня. Після зникнення обєкта з радарів поблизу села Талмаза, за 3 кілометри від цього населеного пункту стався вибух.
Кабмін затвердив угоду з Румунією: КПП Біла Церква — Сігету-Мармацієй наближається до відкриття
13 серпня Кабінет Міністрів України схвалив проєкт угоди з Румунією про внесення змін до домовленостей щодо відкриття нового міжнародного пункту пропуску Біла Церква — Сігету-Мармацієй. Розпорядження №781-р. Тепер обидві сторони мають завершити необхідні процедури для набрання угодою чинності та практичного відкриття КПП.
Для України цей пункт пропуску після запуску відкриє конкретні перспективи: зв’язок із Сігету-Мармацієй через новий перехід скоротить маршрут і розвантажить сусідній КПП Солотвино, що вже зараз функціонує через тимчасовий дерев’яний міст з обмеженням 3,5 тонни. Раніше Закарпатська ОВА повідомляла, що тимчасова модульна інфраструктура на новому переході вже готова і дозволить відкрити КПП для легкових авто ще цього року — з пропускною спроможністю до 600 автомобілів на добу.
