Російські шпигуни у чеській церкві, сценарії президентських виборів у Румунії, та кремлівські наративи у Словаччині – важливе у сусідів минулого тижня
21 Квітня, 2025
Чехія наростила імпорт російського газу, Угорщина обурилась посиленням заходів безпеки в ЄС, Словаччина відмовилась стати частиною європейської «коаліції охочих», Румунія дозволила собі збивати російські безпілотники, у Молдові заарештували проросійську лідерку молдовської автономії, Румунія активно будує міст та пункт пропуску на кордоні з Україною, а в Києві обіцяють прийняти нові нормативні акти для захисту нацменшин.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 24 по 30 березня 2025 року.
ЄС збільшив імпорт російського газу на 18% у 2024 році
Аналіз енергетичного аналітичного центру Ember показує, що імпорт російського газу до ЄС зріс на 18% у 2024 році, попри наміри поступово відмовитися від російських джерел викопного палива до 2027 року. Зростання відбулося завдяки збільшенню імпорту до Італії, Чехії та Франції.
Дані Ember також показують, що ЄС планує збільшити потужності імпорту скрапленого природного газу (СПГ) на 54%, хоча очікується, що попит на нього залишиться незмінним до 2030 року.
Річ у тім, що ЄС досі не має юридично обов’язкової цілі чи затвердженого плану поетапної відмови. Країни-члени все ще можуть імпортувати російський газ через різні лазівки, попри обмеження, використовуючи «тіньовий» флот чи непрямі закупівлі. Практика «відбілювання» російського СПГ стає все більш поширеною, що дозволяє російському газу надходити на європейські ринки. Наприклад, попри заборону Німеччини імпортувати російський СПГ напряму, країна продовжувала закуповувати російський скраплений газ через інші європейські порти. Частково це стало можливим через відсутність прозорості внутрішнього газового ринку ЄС.
Трубопровідний імпорт із Росії також продовжується, попри припинення потоків через Україну з 1 січня 2025 року. Так у лютому 2025 року ЄС отримав 56 (млн кубометрів на добу) російського газу через трубопровід «Турецький потік», що на 11% більше, ніж за попередній за місяць.
Словаччина не приєднається до «коаліції охочих» для військової допомоги Україні
Правляча коаліція та опозиція Словаччини за ініціативою президента Петера Пеллегріні обговорили питання витрат на оборону. За словами Пеллегріні, і представники коаліції, і опозиції погодилися, що Словаччина не приєднається до «коаліції охочих» та відхилили відправку словацьких військ у складі потенційної миротворчої місії до України.
Ключовим рішенням зустрічі стало те, що і уряд, і опозиція поділяють небажання збільшувати витрати на оборону Словаччини. Наразі Словаччина досягає цілі НАТО щодо витрат на оборону 2% ВВП.
Учасники президентського круглого столу також погодилися з важливістю зміцнення європейської опори НАТО. Вони погодились, що якщо Сполучені Штати скоротять свою участь у НАТО, Словаччина має стати частиною потенційної нової незалежної європейської моделі безпеки.
Розбіжності у поглядах владної коаліції та опозиції виявило питання фінансового внеску Словаччини на підтримку України в ЄС. Коаліційні партії виступали проти будь-якої додаткової фінансової підтримки, натомість деякі опозиційні партії наполягають, що Словаччина повинна відігравати більш активну та істотну роль у допомозі Україні.
Ніхто на нас не нападе: Орбан та Сіярто засудили рекомендації Єврокомісії про підготовку до надзвичайних ситуацій
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відреагував на рекомендацію Єврокомісії громадянам країн ЄС підготувати 72-годинний набір для виживання в надзвичайних ситуаціях. Угорський лідер засудив ці плани у своєму щотижневому зверненні на національному радіо.
Орбан заявив, що не вважає зовнішню загрозу Європі реальною, а бойові дії в Україні не дійдуть до Будапешта, Варшави чи країн Балтії, оскільки ніхто не нападе на країну НАТО. За його словами, якщо хтось готується до війни, значить, готується до бойових дій. На думку Орбана, Брюссель хоче продовжити нинішню війну, підтримуючи Україну, а пропозиція про набори екстреної допомоги є підготовкою до глибшого втягнення у військові дії.
Його в соцмережі X (ex-Twitter) підтримав і міністр закордонних справ Угорщини Пийтер Сіярто, звинувативши Брюссель у тому, що вони чіпляються за «невдалу провоєнну політику».
Стратегія, оприлюднена Європейською комісією, включає список із 30 конкретних дій, які варто вжити державам-членам ЄС, щоб підвищити свою готовність до потенційних майбутніх криз, починаючи від стихійних лих і промислових аварій до атак зловмисників у кібернетичній або військовій сферах.
Конституційний суд Румунії дозволив збивати російські дрони
Конституційний суд Румунії постановив, що румунська армія має повноваження збивати дрони, які несанкціоновано літають у повітряному просторі Румунії. При цьому суд відхилив скарги праворадикальних партій AUR, POT і SOS про неконституційність закону щодо контролю повітряного простору. Як аргумент в суді заявили, що членство Румунії в НАТО передбачає спільну оборонну відповідальність, яка не порушує національний суверенітет.
Новий закон, який регулює процедуру протидії дронам, що порушили повітряний простір Румунії в мирний час, румунський парламент прийняв у лютому цього року. Його ініціювали у відповідь на численні інциденти, пов’язані з безпілотниками або фрагментами безпілотників, які впали на території Румунії під час атак Росії на Україну. Так, наприклад, кілька російських безпілотників увійшли в повітряний простір Румунії, що викликало попередження Ro-Alert у повітах Галац і Тулча. Досі румунська влада не могла вжити заходів через юридичні обмеження.
Варто додати, що після прийняття закону в румунському сегменті TikTok та Facebook поширилася небезпечна хвиля дезінформації щодо його положень, а також щодо військових операцій на території Румунії. Тоді міністр оборони заявив, що в інтернеті поширюються фейки про відправку румунів на війну в Україну або встановлення в Румунії військової диктатури.
У Молдові відправили під варту проросійську лідерку Гагаузії Євгенію Гуцул
В аеропорту Кишинева під час спроби вилетіти до Стамбула 25 березня затримали башкана Гагаузії Євгенію Гуцул. У Генпрокуратурі Молдови повідомили, що арешт на 72 години пов’язаний із порушенням заборони залишати країну.
Після судового засідання Євгенію Гуцул помістили під арешт на 20 днів через підозру в співучасті у незаконному фінансуванні виборчої кампанії на виборах башкана у 2023 році, фальсифікації офіційних документів та звітів про кампанію. Тоді 16 травня 2023 року Національний центр боротьби з корупцією Молдови провів обшук в офісі Центральної виборчої комісії (ЦВК) Гагаузії у справі про підкуп виборців та вилучив виборчі списки.
На затримання відреагували в Росії — прес-секретар президента Дмітрій Пєсков також засудив цей факт. За його словами, влада Молдови використовує «методи найнеприкритішого тиску» на політиків, які «хоч якось популярні» і складають конкуренцію президенту Маї Санду.
Варто нагадати, що 2023 року Євгенія Гуцул висунула кандидатуру на виборах башкана Гагаузії від проросійської партії «Шор». Вона обіцяла в разі обрання побудувати аеропорт за 100 млн євро, підвищити зарплати бюджетникам на 30 %, побудувати парк атракціонів і знайти інвестиції в інфраструктуру, освіту та інші сектори економіки.
Західний кордон: відкриття КПП «Велика Паладь – Нодьгодош» з Угорщиною та будівництво КПП «Біла Церква – Сігету Мармацієй» з Румунією
На початку квітня на українсько-угорському кордоні має почати роботу новий пункт пропуску «Велика Паладь – Нодьгодош», повідомляє «Європа без бар’єрів» з посиланням на Інститут центральноєвропейської стратегії. Він запрацює на основі митної і прикордонної інфраструктури модульного типу. Тут вже завершили розширення майданчика й ділянки дороги та облаштували напрямки руху транспорту. Це буде перший за останні декілька десятків років новий пункт пропуску.
А вже до кінця 2025 року має запрацювати КПП «Біла Церква – Сігету Мармацієй» на кордоні з Румунією в межах Закарпатської області. З румунського боку роботи ведуться активно та будівництво мосту завершене вже на понад 50%. Станом на початок березня цього року роботи також тривають на українському боці, адже румунські підрядники отримали дозвіл на виконання робіт з будівництва мосту і дороги за ним.
Більше про деталі будівництва читайте в нашому матеріалі «Міст через Тису: як іде будівництво нового пункту пропуску з Румунією та чому це важливо».
В Україні планують прийняти ще 16 нормативних актів щодо захисту прав національних спільнот
У Києві відбувся Третій діалог національних меншин (спільнот) «Посилення захисту національних меншин (спільнот)» щодо взаємодії між державою та національними спільнотами, забезпечення їх прав на освіту, збереження ідентичності та захисту від дискримінації.
За повідомленням Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) наразі проводиться розробка 16 нормативно-правових актів, які мають посилити сферу захисту прав національних меншин. Також на форумі анонсували новий законопроєкт №13072, який передбачає зміни у законодавстві щодо використання мов у освітньому процесі. Документ містить дві ключові частини: впровадження українськомовного середовища у школах та врахування побажань національних меншин щодо можливості використання рідних мов у навчальному процесі.
Окремо в ДЕСС презентували План дій щодо захисту національних меншин, розроблений за підтримки Ради Європи. Документ охоплює всі сфери суспільного життя, зокрема освіту, культуру, правозахисну діяльність, та приділяє особливу увагу ромській спільноті. Заступник Голови ДЕСС Ігор Лоссовський наголосив, що цей план має стати дієвим механізмом реалізації прав нацменшин, а не просто декларативним документом.
