Як працює пропаганда: угорці вважають Україну майже такою ж загрозою, як і Росію
14 Липня, 2025
В Угорщині готуються призупиняти громадянство через загрозу нацбезпеці та маніпулюють опитуваннями серед етнічних угорців Трансильванії, Словаччина хоче наростити оборонні витрати, поки Роберт Фіцо знову погрожує блокуванням антиросійських санкцій, Румунія відкриє закрите через війну консульство у Одесі та разом з Молдовою опинилась під прицілом фейкових Telegram-каналів, у Придністров’ї вирішили провести реконструкцію радянської військової наступальної операції, а Євросоюз продовжив тимчасовий захист для українців до березня 2027 року.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 9 по 15 червня 2025 року.
В Угорщині призупинятимуть громадянство через загрозу громадському порядку або нацбезпеці
Парламент Угорщини ухвалив закон, який дозволяє призупинити громадянство тих, чия «дія становить загрозу громадському порядку, громадській безпеці або національній безпеці Угорщини».
Закон може бути застосований до осіб з подвійним громадянством, які мають громадянство країни поза межами Європейської економічної зони (27 країн-членів ЄС та Ісландії, Ліхтенштейну та Норвегії). Але, на думку юристів, він навмисно сформульований розпливчасто та може бути спрямований проти тих, хто має подвійне громадянство США та Угорщини.
Закон отримав назву «Lex Soros» на честь американського філантропа угорського походження Джорджа Сороса, який давно перебуває під прицілом урядової партії «Fidesz» (хоча мільярдер здебільшого відійшов від зв’язків з Угорщиною та громадського життя). Закон дещо послаблений порівняно з початковим проектом: призупинення має бути «пропорційним» ризикам, а також будуть враховані сімейні зв’язки та поточна індивідуальна й сімейна ситуація постраждалих. Призупинення громадянства може тривати до 10 років, але обвинувачені можуть оскаржити це рішення протягом 30 днів до Верховного суду.
Ті угорці, чиє громадянство було «призупинено», будуть зобов’язані покинути територію Угорщини протягом 72 годин.
Словаччина готується збільшити витрати на оборону з 2% до 5% ВВП
Президент Словаччини Петер Пеллегріні, прем’єр-міністр Роберт Фіцо (Smer-SD) та спікер парламенту Ріхард Раші (Hlas-SD) погодились провести політичні дебати щодо збільшення витрат на оборону. Круглий стіл з лідерами партій планують скликати вже наступного тижня.
Засідання відбудеться напередодні саміту НАТО в Гаазі, де очікується, що країни-члени домовляться про підвищення цільового показника витрат на оборону з 2% до 5% ВВП.
Словацькі опозиційні партії SaS та KDH вже підтвердили свою участь у круглому столі.
Позиція Словаччини щодо збільшення витрат на оборону довгий час була неясною. Хоча урядовці неодноразово заявляли, що не можуть уявити собі навіть 3% ВВП, зараз вони, схоже, готові підтримати ціль у 5%. Президент Пеллегріні дав зрозуміти це минулого тижня у Вільнюсі.
Словацький прем’єр Роберт Фіцо знову погрожує не підтримати нові санкції проти Росії
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо написав у Facebook, що Словаччина не підтримає 18-й пакет санкцій проти Росії, якщо Європейська комісія «не запропонує реального вирішення кризи, з якою зіткнеться наша країна, якщо постачання газу, нафти та ядерного палива з Росії буде повністю припинено».
Фіцо вже робив подібні погрози в минулому, але насправді Словаччина ніколи не голосувала проти санкцій у Брюсселі.
Новий, 18-й пакет санкцій Європейської комісії проти Росії має на меті знизити ліміт ціни на сиру нафту, що транспортується морем, до 45 доларів за барель та торкнутися використання інфраструктури газопроводу «Північний потік», суден тіньового флоту та банків. Пакет наразі перебуває на стадії обговорення державами ЄС і потребує одноголосного схвалення.
За словами президента України Володимира Зеленського, очікується, що цей пакет санкцій проти РФ буде прийнятий у червні, попри те, що «є моменти з деякими представниками Європейського Союзу, через яких бувають складнощі».
Президент Румунії пообіцяв знову відкрити консульство в Одесі
Президент Румунії Нікушор Дан із першим візитом побував в Україні, відвідавши 11 червня Одесу. В Асоціації румунів Одещини приїзд Дана назвали історичним візитом і висловили сподівання на відновлення румунського діалогу з представниками діаспори.
У Асоціації сподіваються, що цей візит допоможе вирішити низку проблем етнічних громад. Румунська спільнота запропонувала, зокрема, закріпити румунську мову у 14 середніх та старших школах регіону. Зараз офіційно учні цих закладів вивчають молдовську, що на думку Асоціації є «неправильною назвою» для цієї мови. Також Асоціація пропонує відкрити в Ізмаїлі, Києві та Чернівцях румунські культурні центри.
Після зустрічі Нікушор Дан заявив, що Румунія швидко знову відкриє консульство в Одесі, яке було закрите через війну у лютому 2022 року.
Востаннє президент Румунії відвідував Одесу 23 роки тому. У 2002 році це зробив Іон Ілієску.
Фейковий Telegram-канал Euronews звинуватив лідерів Румунії та Молдови у тиску на ЗМІ
Фактчекери EuroVerify виявили Telegram-канал, запущений на початку червня та замаскований під Euronews Romania, який поширює дезінформацію проти президентів Румунії та Молдови. Автори каналу, які не мають жодного відношення до Euronews, стверджують, що нещодавно обраний президент Румунії Нікушор Дан обговорив «методи боротьби з опозиційною пресою» зі своєю молдовською колегою Маєю Санду під час свого візиту до Кишинева 10 червня. Новина в Telegram-каналі стала основою для поширення у російських та проросійських медіа.
Euroverify проаналізував заяви обох президентів пресі під час цього візиту та не знайшов жодних доказів на підтвердження цих звинувачень.
Санду натомість звинуватила Росію у веденні «війни маніпуляцій та дезінформації», тоді як Дан пообіцяв тіснішу співпрацю у боротьбі з «гібридною війною» Москви. У Euronews Romania заявили, що це є частиною «тривалої» дезінформаційної кампанії, яка «незаконно» використовує брендинг Euronews. Після завершення напруженого другого туру президентських виборів у Румунії увага дезінформаторів перемкнулась на сусідню Молдову. Серед основних тез — те, що Республіка Молдова нібито посідає перше місце у Європі за кількістю носіїв захворювань, що передаються статевим шляхом, або що Молдова є рушійною силою нелегальної міграції до Європейського Союзу. Це пов’язано з тим, що вирішальні парламентські вибори в Молдові відбудуться 28 вересня. У підготовці до них проєвропейська партія президента Санду стикається зі зростаючим викликом з боку опозиційних сил.
У Придністров’ї без погодження Кишенева вирішили провести реконструкцію радянської військової наступальної операції
Придністров’я знову викликало занепокоєння не лише в Кишиневі, а й у Бухаресті. Сепаратистська влада в Тирасполі готується до того, що вона називає «історичною реконструкцією, присвяченою 80-річчю Перемоги». Фактично, так зване керівництво в Тирасполі разом з російськими військами, розміщеними в регіоні, організовує військові навчання, натхненні наступальною операцією південного крила радянських військ у 1944 році під назвою Яссько-Кишинівська операція.
Маневри відбуваються в Зоні безпеки, на берегах річки Дністер, поблизу міста Тирасполь.
Молдовські журналісти стверджують, що ці реконструкції організовані з пропагандистською метою, але тираспольський режим не запитував на це згоди уряду Кишинева попри те, що переміщення військової техніки, бронетехніки, яка буде задіяна в цих навчаннях, мали б бути узгоджені з владою Молдови.
У свою чергу молдовська президентка Мая Санду заявила, що Росія може спровокувати ще більшу кризу в невизнаному Придністров’ї, щоб дестабілізувати ситуацію в Молдові перед парламентськими виборами цієї осені і вплинути на хід голосування на Лівому березі Дністра. Вона зазначила, що має «певну інформацію» про підготовку Росією розширення контингенту у Придністров’ї. Премʼєр-міністр Молдови Дорін Речан стверджує, що Росія хоче розгорнути тут 10 тисяч військових.
Близький до Демократичного союзу угорців Румунії фонд замовив опитування, яке стало пропагандою Фідесу
Угорське проурядове видання Magyar Nemzet опублікувало результати опитування громадської думки, за даними якого підтримка партії «Fidesz–KDNP» серед трансільванських угорців Румунії становить 96%, тоді як опозиційні партії, включаючи партію «Tisza», «навіть не близькі до того, щоб змінити ситуацію». У статті стверджується, що підтримка Віктора Орбана не лише стабільна, але й перебуває на рівні 89%, «що забезпечує йому політичний простір без жодних викликів серед виборців за кордоном».
Водночас за даними опитування підтримка Пийтера Мадяра у Трансільванії становить тільки 4,9%.
Однак, за даними видання Transtelex.ro стаття не містить жодної методологічної інформації — незрозуміло, на якій вибірці базувалося опитування, скільки людей було опитано, на які питання вони мали відповісти, коли саме і як відбувався збір даних, і хто його фінансував. Фонд-замовник опитування Eurotrans угорські опозиційні медіа називають частиною політичної інфраструктури між Fidesz та Демократичним союзом угорців Румунії (RMDSZ).
Країни Балтії розроблять спільні плани масової евакуації через зростання російської загрози
Литва, Латвія та Естонія підписали угоду, в якій зобов’язалися спільно планувати масову евакуацію, оскільки над регіоном нависає привид війни з Росією.
Міністри внутрішніх справ країн Балтії зобов’язалися розробити спільні плани масової евакуації, спростити обмін інформацією та забезпечити, щоб вразливі групи не залишалися без уваги під час евакуації. Згодом будуть оприлюднені дані щодо евакуаційних можливостей, можливих коридорів евакуації та стану ключових пунктів перетину кордону. Прискорення цим процесам дало побоювання щодо безпекової ситуації в Балтійському регіоні, поки Путін продовжує вести війну проти України.
Цей крок відбувається напередодні спільних військових навчань Москви та Мінська «Захід-2025», які мають відбутися в Білорусі цього вересня. Представники країн Альянсу дедалі більше стурбовані цими навчаннями, які деякі вважають потенційною прелюдією до агресії.
Балтійську угоду країни уклали на основі спільної декларації, зробленої наприкінці травня міністрами внутрішніх справ та цивільного захисту восьми країн ЄС — Бельгії, Естонії, Латвії, Литви, Люксембургу, Нідерландів, Фінляндії та Швеції. У ній міністри закликали до термінових додаткових заходів для посилення цивільного захисту, готовності та стійкості як на національному рівні, так і на рівні ЄС.
Євросоюз продовжив тимчасовий захист для українців до березня 2027 року
Цього тижня на засіданні Ради ЄС у Люксембурзі 27 країн висловили свою підтримку пропозиції продовжити тимчасовий захист для понад 4 мільйонів українців до 4 березня 2027 року.
«Система тимчасового захисту зменшує тиск на національні системи надання притулку, оскільки людям, які підпадають під цей вид захисту, не потрібно подавати заяву про надання притулку індивідуально. Продовження до березня 2027 року є сигналом для переміщених людей із України, що їм не потрібно подавати заяву про надання притулку», – йдеться в повідомленні Ради ЄС.
Окрім продовження тимчасового захисту, держави-члени обговорюють рекомендацію Ради щодо підготовки до скоординованого переходу від тимчасового захисту (стратегія виходу з тимчасового захисту). Рекомендація стосуватиметься таких питань, як перехід до інших правових статусів (статусів проживання), прокладання шляху до поступового повернення до України та активізація надання інформації про доступні варіанти.
