Угандійський трюк Віктора Орбана

Президентка Угорщини Каталін Новак наклала вето на ухвалений парламентом закон, який європейські спостерігачі вважають спробою відтворити в угорських умовах знаменитий російський закон про «заборону пропаганди гомосексуалізму». З таких, на перший погляд, просто безглуздих законів, як правило, і починається будь-який авторитаризм, фашизм, комунізм.

Бити по меншинах — улюблений прийом будь-якого диктатора. Меншість не може захистити себе від державної машини без підтримки більшості і якщо більшість виявляється тупою і відсталою, згодом диктатура приймається за неї — штампує все страшніші закони, посилає у концтабори і на фронт, перетворює країну на ГУЛАГ… Власне, у Росії все так і сталося.

Прем’єр Угорщини Віктор Орбан та президентка Угорщини Каталін Новак. Фото: PAP/EPA

Про рішення Каталін Новак говорять як про рідкісний акт політичної мужності – адже закон підтримував сам фактичний правитель Угорщини Віктор Орбан. Однак, варто зауважити, що президентка не виступає проти закону як такого. Їй лише не сподобався параграф, який заохочує донесення на одностатеві союзи й вона вважає, що ця частина законодавства не посилює, а послаблює фундаментальні цінності та суперечить законодавству Євросоюзу. Але зрозуміло, що законодавству Євросоюзу суперечить сам закон, а щодо фундаментальних цінностей, так головна, вистраждана цінність європейської цивілізації — це людяність. І будь-хто, хто намагається замістити людяність її запереченням, ксенофобією, гомофобією та іншими фобіями, жодного відношення до фундаментальних цінностей не має взагалі, хай навіть він собі лоба у храмі розіб’є.

Натомість це має відношення до цинічної хитрості. Орбан чудово розуміє, як до його спроб збудувати маленьку Росію всередині великої Європи ставляться у Брюсселі і грає у демократію і дискусію — парламент приймає закон, президентка відкидає, потім парламент або долає вето президентки, або ухвалює той самий закон з поправками. Все як у інших, «керована демократія»!

Але для того, щоб зрозуміти сенс цієї демократії, варто подивитися не на карту Європи, а на карту Африки. Практично одночасно з Каталін Новак її угандійський колега Йовері Мусевені відмовився підписувати закон, який погіршує становище сексуальних меншин у його країні, хоча сам був його ініціатором.

Президент Уганди Йовері Кагута Мусевені. Фото: AP

Мусевені – сам собі і Орбан, і Новак, тому він змушений грати у демократію сам із собою. Угандійський закон, звичайно, теж не угорський — це вже про страту. Закон зазнав безпрецедентної міжнародної критики, у Вашингтоні пообіцяли угандійському автократові санкції після його ухвалення. І Мусевені вирішив погратися в гуманізм, йому не сподобалося, що нове законодавство передбачає карне покарання для осіб, які добровільно вирішили «лікуватися» від гомосексуалізму. Але зрозуміло, що в результаті парламент Уганди ухвалить той самий закон. І парламент Угорщини ухвалить той самий закон. Яка ганьба!

Ганьба у тому, що політика Угорщини, країни-члена НАТО та Європейського Союзу, може бути схожою на політику Уганди з її нескінченним авторитаризмом та громадянськими війнами. Що парламент Угорщини повторює трюки парламенту Уганди. Що Орбан, голова уряду демократичної держави, фактично копіює не тільки Путіна, який — якби дотримувалися законів — мав би давно вже перестати бути президентом Росії, а й Мусевені, який обіцяв залишити посаду глави держави, перепрошую, ще у 1990 році, а втратив право балотуватися знову ще у 2005 році.

І мені добре зрозуміло, навіщо Путіну та Мусевені боротися з кожним, хто не може дати відсіч диктаторам – щоб померти у президентському кріслі. Не дуже зрозумілим залишається інше — навіщо ті самі трюки виконувати Віктору Орбану.

Рекомендуємо прочитати авторські колонки Віталія Портникова для нашого видання