Має «виграти вибори» для Фіцо: Москва призначила нового посла Росії у Словаччині
10 Лютого, 2026
Квітневі вибори в Угорщині можуть стати переломними для Віктора Орбана — опозиційна «Тиса» випереджає «Фідес» на 12 пунктів, але виборча система все ще на боці прем’єра. Водночас у Орбана хизуються запрошенням Дональда Трампа до «Ради миру». Паралельно регіон демонструє суперечливі сигнали: Словаччина підписує ядерну угоду з США, але залишається поза механізмом PURL, Чехія попереджує про можливі компроміси України у війні, а Молдова обговорює можливість об’єднання з Румунією на тлі загрози з боку Росії.
Це та більше – у дайджесті важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 12 по 18 січня 2026 року.
Угорщина: 5 ключових питань щодо найважливіших виборів ЄС 2026 року
Парламентські вибори 12 квітня в Угорщині стануть найсерйознішим випробуванням для прем’єра Віктора Орбана за 15 років влади. Опозиційна партія «Тиса» на чолі з Пийтером Мадяром, колишнім вихідцем з Фідесу, випереджає правлячу партію на 12 пунктів (49% проти 37%).
Мадяр звинувачує Орбан у корупції та кумівстві, але уникає чітких позицій з ЛГБТК-прав та міграції, щоб об’єднати електорат від зелених до розчарованих прихильників Фідесу. Орбан позиціонує Мадяра як «маріонетку Брюсселя» та використовує риторику «війна або мир». Фідес контролює 80% медіаринку та виборчу систему, перекроєну 2011 року на свою користь – для парламентської більшості Тиси потрібна перевага на 3-5%.
Брюссель сподівається на перемогу Мадяра, втомившись від обструкцій Орбана щодо санкцій проти Росії та допомоги Україні. Проте аналітики застерігають: навіть за зміни влади демонтаж орбанівської системи займе роки через контроль ключових інституцій лояльними кадрами. Лише конституційна більшість у дві третини дасть Мадяру можливість реформувати систему.
Водночас іншими помітними партіями у перегонах є Демократична коаліція (DK), ультраправий рух Mi Hazánk (Наша Батьківщина); та сатирична Угорська партія двохвостого пса (MKKP), значною мірою створена для глузування з політики Орбана. Але вони борються за виживання, оскільки можуть не досягти порогу підтримки для отримання місць у парламенті. Це означає, що угорський законодавчий орган може бути виключно контрольований двома правими партіями. Детальніше про перспективи угорського політичного середовища — в матеріалі Politico.
Братислава підписала ядерну угоду з Вашингтоном на будівництво нового реактора
Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що країна стане «винятковою» завдяки угоді з США про співпрацю у сфері цивільної ядерної енергетики. Документ підписано у п’ятницю у Вашингтоні з міністром енергетики США Крісом Райтом і відкриває шлях для постачання американських ядерних технологій до Братислави.
Словаччина планує побудувати новий реактор потужністю 1200 МВт на АЕС у Ясловських Богуніцах, який має запрацювати у 2040-2041 роках. Фіцо наголосив на необхідності нового атомного блоку у 100% державній власності, адже словацькій державі належить лише 34% ядерного потенціалу. Крім того, наразі всі шість діючих словацьких реакторів мають російське походження.
«Словаччина ніколи не буде економічною чи військовою наддержавою, але може стати важливим міжнародним гравцем. Той, хто матиме джерела енергії та здатність експортувати електрику, буде безпечною країною», – заявив прем’єр.
За його словами, новий енергоблок необхідний через завершення терміну служби деяких реакторів та зростаючі потреби у електромобільності, дата-центрах та штучному інтелекті. Після підписання угоди Фіцо мав заплановану зустріч із президентом США Дональдом Трампом у Мар-а-Лаго.
Також обговорення були зосереджені на міжнародних питаннях, зокрема й на темі України. За словами Фіцо, представники США хотіли почути думку Словаччини, оскільки вона «не брюссельський папуга» та дотримується, як він сказав, суверенних позицій щодо війни. Більше — у статті Euractiv.
Президент Чехії: Україні доведеться піти на «болісні компроміси»
Президент Чехії Петро Павел заявив, що Україні, ймовірно, доведеться піти на «болісні компроміси» для припинення війни з Росією. За його словами, ключову роль у мирному процесі відіграють Сполучені Штати, тоді як Прага забезпечує близько половини всіх боєприпасів для Києва.
«Для Європи болісно, що ключова роль досі належить США», — зазначив Павел, додавши, що це не означає, що європейські країни мають стояти осторонь цих зусиль.
Чеський лідер зазначив, що будь-який потенційний мирний план вимагатиме від України прийняття складних поступок, якщо вони приведуть до тривалого завершення війни.
«Я вірю, що є болісні компроміси, на які Україна повинна піти — і готова піти — якщо це призведе до миру», — підкреслив він, зауваживши, що Київ уже провів значну роботу над прийнятністю запропонованих рішень.
Павел також наголосив, що Європа має зробити «все можливе» для того, щоб дипломатичні зусилля та підготовча робота над мирною рамкою не були змарновані. Більше про заяви президента Чехії — у матеріалі Kyivpost.
У Орбана похвалились запрошенням Трампа до «Ради миру»
Румунія та Угорщина отримали запрошення до «Ради миру» – нового органу, створеного президентом США Дональдом Трампом для нагляду за відновленням Сектора Гази та роботою перехідного уряду палестинських експертів. Президент Румунії Нікушор Дан отримав листа від Трампа у суботу, підтвердила президентська канцелярія. Міністр закордонних справ Угорщини Пийтер Сіярто оголосив про запрошення для прем’єра Віктора Орбана, назвавши це «честю».
За даними Reuters, запрошення також отримали Франція, Німеччина, Австралія, Туреччина, Єгипет та Канада. Членство у Раді розраховане на три роки, але країни, які профінансують її роботу мінімум 1 мільярдом доларів протягом першого року, автоматично звільняються від часових обмежень.
Міжнародна реакція стримана: дипломати побоюються, що Вашингтон намагається обійти ООН і створити політично лояльний орган. До виконавчої ради увійшли екс-прем’єр Британії Тоні Блер, зять Трампа Джаред Кушнер, а також представники Туреччини, Катару та ОАЕ. Ізраїль публічно критикує виключення зі складу ради, вважаючи це загрозою своїй безпеці. Угорщина відреагувала найшвидше серед запрошених країн, безумовно підтримавши ініціативу та підкресливши «миротворчу роль» Трампа. Більше — на Telex.
На кордоні України та Словаччини відкрили новий пішохідний перехід
На українсько-словацькому кордоні на початку січня 2026 року запрацював пішохідний перехід у пункті пропуску «Ужгород – Вишнє Німецьке». Рішення стало результатом міжурядових домовленостей, офіційно погоджених 17 жовтня 2025 року і його реалізували у стислі терміни.
За перші дні переходом скористалися майже 4 тисячі людей, що свідчить про високу потребу у цьому сервісі, повідомив заступник міністра розвитку громад Сергій Деркач.
Пішохідний перехід спрощує та прискорює перетин кордону для мешканців прикордонних громад, громадян, які подорожують з особистих, робочих або гуманітарних причин, а також зменшує навантаження на автомобільний рух. Це частина ширшого пакета рішень з розвитку прикордонної інфраструктури між Україною та Словаччиною.
У 2026 році Мінрозвитку планує завершити будівництво пасажирського термінала, що дозволить збільшити пропускну здатність пункту пропуску на 20%, а також розширити можливості переходу «Малий Березний – Убля» до 5 тонн вантажопідйомності. Детальніше — на сайті Мінрозвитку.
Румунія підтвердила готовність розглянути об’єднання з Молдовою
Президентка Молдови Мая Санду вперше публічно заявила, що проголосувала б за об’єднання з Румунією на референдумі. В інтерв’ю британським журналістам вона пояснила: малим країнам дедалі складніше зберігати демократію та суверенітет, особливо в умовах опору Росії. Однак Санду наголосила, що як президент розуміє – більшість молдован поки не підтримує унію, натомість схвалює євроінтеграцію, тому саме цей шлях є реалістичнішим. Згодом міністр культури Крістіан Жардан та прем’єр Олександру Мунтяну як приватні особи також заявили про підтримку об’єднання, наголосивши на дотриманні волі більшості громадян щодо євроінтеграції.
Депутат парламенту Молдови від партії «Демократія вдома» Василе Костюк пообіцяв винести питання референдуму про об’єднання з Румунією на обговорення на першій же сесії 2026 року.
Румунія підтвердила готовність розглянути об’єднання. Президентський радник Еуджен Томак нагадав про резолюцію парламенту від 27 березня 2018 року, згідно з якою Бухарест прийме територію, коли Молдова буде готова. Проте молдовські експерти скептичні щодо реалістичності цього сценарію. Політолог Віктор Чобану підкреслив, що заява Санду – особиста позиція в умовному способі, а реальною метою залишається ЄС.
Екс-міністр юстиції Олександр Тенасе зазначив: контекст змінився після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Якщо раніше унія була риторикою, сьогодні це питання виживання. Відстань від президентського палацу в Кишиневі до найближчого російського військового – лише 30-35 кілометрів. За словами Тенасе, більшість молдован обрали б безпеку замість загрози нової російської окупації. Більше про заяви румунських та молдовських політиків — у статті RFE/RL.
