В Ужгороді на українсько-угорській конференції говоритимуть про пам’ять, війну та Голокост
11 Грудня, 2024
Віктор Орбан ставить ставку на Трампа та «мирну» політику, словацький прем’єр Роберт Фіцо домовляється з Китаєм, Молдова робить вирішальний крок на президентських виборах, а Румунія до них активно готується.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 28 жовтня по 3 листопада.
Віктор Орбан: перемога Трампа змусить Європу переглянути підтримку України
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Європі доведеться переглянути свою підтримку України, якщо Дональда Трампа буде обрано президентом Сполучених Штатів, оскільки континент «не зможе самотужки нести тягар війни».
Орбан виступає проти військової допомоги Україні та чітко дав зрозуміти, що вважає, що республіканець Трамп поділяє його погляди та буде вести переговори про мирне врегулювання для України.
«Ми (в Європі) повинні усвідомити, що якщо в Америці буде президент, який виступає за мир, у що я не тільки вірю, але також читаю цифри таким чином, … якщо станеться те, що ми очікуємо, і Америка виступить за мир, тоді Європа не може залишатися провійськовою», – сказав Орбан.
Україна буде займати перше місце в порядку денному під час зустрічі європейських лідерів у Будапешті наступного тижня, сказав він, маючи на увазі зустріч Європейського політичного співтовариства та більш неформальну зустріч лідерів ЄС, яка має відбутися.
«Європа не може нести тягар [війни] сама, і якщо американці перейдуть до миру, то нам також потрібно адаптуватися, і це те, що ми обговоримо в Будапешті», – сказав Орбан, натякаючи на зустріч Європейського політичного співтовариства та більш неформальну зустріч лідерів ЄС наступного тижня.
Водночас угорські офіційні особи відхилили запрошення приєднатися до зустрічі в Будапешті всіх послів і військових радників країн НАТО, дислокованих в Угорщині. Метою було обговорити політику Будапешта щодо заохочення зв’язків з Росією та Китаєм.
Китай і Словаччина налагоджують тісніші стосунки на тлі торгових суперечок ЄС
На запрошення прем’єр-міністра Лі Цяна прем’єр-міністр Словацької Республіки Роберт Фіцо 31 жовтня прибув з візитом до Китаю. У рамках візиту Китай і Словаччина заявили, що будуть зміцнювати торгівельні та інвестиційні зв’язки. Окремо прем’єри обговорили необхідність миру в Україні.
Президент Китаю Сі Цзіньпін заявив, що заохочуватиме «потужні» китайські підприємства інвестувати в Словаччину, і запросив словацькі фірми досліджувати ринок Китаю. За його словами, Китай посилить співпрацю зі Словаччиною в таких сферах, як зелена енергетика, транспорт і логістика, а також будівництво інфраструктури.
Варто зазначити, що Словаччина була однією з п’яти країн ЄС, які виступили проти пропозиції Європейської комісії ввести компенсаційні мита на імпорт електромобілів китайського виробництва. Уряд Фіцо розраховував на китайські інвестиції для будівництва заводу з виробництва акумуляторів для електромобілів. У завод 1,2 мільярда євро інвестували китайський виробник літієвих акумуляторів Gotion High Tech і словацький партнер InoBat.
Детально про будівництво заводів з виробництва комплектуючих для електрокарів поблизу кордону з Україною в Угорщині та Словаччині ми розповідали в матеріалі «Угорщина збудує під кордоном з Україною завод з виробництва комплектуючих для електрокарів. Пояснюємо контекст».
Коментуючи війну в Україні, Сі сказав, що Китай вітає спільні зусилля щодо просування мирних переговорів, а Фіцо заявив, що Китай може зіграти «вирішальну роль щодо українського конфлікту».
Шанс для проєвропейської Санду: молдовани голосують у другому турі президентських виборів
У Молдові проходить вирішальний другий тур президентських виборів, у якому змагаються проєвропейська президентка Мая Санду та представник проросійської Партії соціалістів Александр Стояногло.
Попри те, що Стояногло у своїх заявах балансує між Сходом і Заходом, влада Молдови заявляє про його залежність від Кремля. Результати президентських виборів покажуть вектор електоральних вподобань перед парламентськими виборами наступного року. На них партія Маї Санду намагатиметься зберегти більшість.
Хоча Санду отримала найбільшу частку голосів у першому турі президентських виборів два тижні тому (20 жовтня) – 42,3%, вона не змогла отримати абсолютну більшість.
Проведений одночасно референдум про те, чи закріплювати європейську інтеграцію в конституції Молдови, відбувся з найменшою кількістю голосів — 50,4% підтримали цей крок і 49,6% — висловились проти. Санду звинуватила Росію в «купівлі 300 000 голосів» і використанні безпрецедентної кампанії дезінформації та пропаганди, щоб спробувати утримати колишню радянську республіку в її сфері впливу.
Вибори у Румунії: чи візьмуть владу праворадикали?
Друга половина 2024 року знаменується в Румунії проведенням одразу чотирьох виборів. З кандидатурами місцевих депутатів та представників Європарламенту країна вже визначилася на початку літа. Попереду — президентські вибори, перший тур яких заплановано на 24 листопада, а другий — на 8 грудня. А поміж двома раундами президентських перегонів румуни обиратимуть новий склад парламенту. Символічно, що це відбудеться 1 грудня, коли країна святкує одне з головних національних свят — 106-ту річницю об’єднання та формування румунської держави в її теперішніх кордонах.
Наразі відомо про дев’ятьох кандидатів на президентське крісло. Серед них — чинний прем’єр-міністр країни Марчел Чолаку (Соціал-демократична партія, PSD), генерал у відставці та експрем’єр Ніколає Чуке (Національна ліберальна партія, PNL), заступник генсека НАТО Мірча Джоане (позапартійний). Мають намір поборотися за посаду глави держави також лідерка головної опозиційної партії «Союз порятунку Румунії» (USR) Елена Ласконі та президент правопопулістської націоналістичної партії AUR Джордже Сіміон. Могла б позмагатись і добре відома українцям проросійська депутатка, яка пройшла у червні в Європарламент, Діана Шошоаке (SOS), однак Конституційний суд Румунії скасував її реєстрацію кандидатом, стверджуючи, що її реєстрація суперечить умовам прийнятності, включаючи «цінності демократії, верховенства права, поваги до Конституції, пов’язаної з їх політично-військовими гарантіями, а саме членство Румунії в ЄС і НАТО».
Останнє соцопитування в Румунії, проведене Бюро соціальних досліджень (BCS) для Newsweek Romania, підтвердило значну перевагу Соціал-демократичної партії (PSD) та її лідера Марчела Чолаку.
Результати соцопитування показують, що Марчел Чолаку та Ніколає Чуке вийдуть у другий тур президентських виборів. PSD має 31%, а PNL приписують 20,5%.
Що стосується політичних партій, то PNL і PSD мали б достатньо голосів для формування парламентської більшості та правлячої коаліції, згідно з результатами опитування. Формування будь-якого іншого альянсу, який мав би понад 51% голосів, виглядає важкодосяжним.
«Вишеградська четвірка» спіткнулась на виборах у Грузії: Польща засуджує, Угорщина підтримує, Чехія та Словаччина мовчать
Суперечливі вибори в Грузії ще чіткіше проявили тріщини у політиці «Східного партнерства» з боку Вишеградської четвірки. Польща відкрито виступила проти визнання результатів виборів та перемоги проросійської «Грузинської мрії», уряд Угорщини привітав партію ще до того, як Центральна виборча комісія оприлюднила попередні результати, а Словаччина та Чехія залишились мовчазними.
Правляча в Грузії партія «Грузинська мрія» (GD) здобула перемогу на парламентських виборах 26 жовтня, отримавши понад 54% голосів, а проєвропейські опозиційні альянси отримали близько 38%. Однак лідери опозиції швидко спростували результати, посилаючись на залякування, підкуп голосів і вкидання бюлетенів. Хоча Центральна виборча комісія оголосила про частковий перерахунок голосів, поки невідомо, коли будуть оприлюднені результати. Серйозну стурбованість висловили і міжнародні спостерігачі.
Історично склалося так, що країни V4 вважали стабільну, проєвропейську Грузію вигідним партнером, який врівноважує вплив Кремля в регіоні. Протягом більшої частини останнього десятиліття V4 активно виступала за прагнення Грузії вступити в ЄС, заохочуючи демократичні реформи всередині країни.
Засідання Європейської ради в листопаді, яке має відбутися в Будапешті і до якого Мішель нещодавно додав відносини між ЄС і Грузією, може пролити більше світла на те, як ці країни позиціонують себе в дискусіях ЄС і чи можна виправити внутрішні розбіжності.
