Угорське суспільне ТБ зупинило мовлення, Fidesz вийшов на протест, Словаччина виступила проти України в НАТО, а Молдова змінює прем’єра в розпал кризи — важливе у сусідів за тиждень
12 Липня, 2026
Угорщина зняла блокування першого переговорного кластера України з ЄС. Прем’єр-міністр Пийтер Мадяр ввечері 3 червня оголосив про досягнення угоди з Києвом щодо прав угорської меншини в Закарпатті. Того ж дня посли всіх 27 країн-членів ЄС у Брюсселі запустили формальну процедуру відкриття першого кластера переговорів.
Прем’єрка України Юлія Свириденко написала в X:
«Чудові новини — усі країни-члени ЄС дали зелене світло на відкриття Кластера 1 у переговорах про приєднання з Україною та Молдовою. Ми на один крок ближче до членства в ЄС».
Офіційна міжурядова конференція з Україною та Молдовою запланована на 15 червня в Люксембурзі. Загальноєвропейська позиція щодо кластера буде формально затверджена наступного тижня.
Заяву Мадяр зробив під час візиту до Франції — і вибір моменту не був випадковим. Виступ відбувся напередодні 4 червня — річниці підписання Тріанонського договору 1920 року, який в Угорщині вважають національною катастрофою через втрату двох третин довоєнної території після Першої світової війни.
«За три тижні нам вдалося досягти того, чого Віктор Орбан не міг зробити за 10 років», — заявив Мадяр.
Така риторика Пийтера Мадяра має важливе значення напередодні місцевих виборів, розрахована насамперед на внутрішню угорську аудиторію та має зберегти лідерство правлячої партії Тиса. Другий мотив торпедування цієї теми суто фінансовий. Угорщина прагне розблокування €17 млрд заморожених коштів ЄС. Їх Єврокомісія заблокувала через корупційні проблеми та відступ від демократичних норм за Орбана.
Про що домовились Україна та Угорщина: освіта, символіка, 10% бар’єр
Раніше Угорщина висувала перелік із 11 вимог. За оцінками аналітиків, дев’ять із них ніколи не становили принципової проблеми для Києва. Сучасна угода між Києвом та Будапештом зосереджена на чотирьох ключових блоках, які стосуються етнічних угорців у Закарпатті.
Статус шкіл. Школам, де навчаються діти з угорської громади, буде повернуто юридичний статус «шкіл з угорською мовою навчання» — зміна, яка скасовує наслідки закону про освіту 2017 року, що посилив роль української як єдиної мови навчання. Головним принципом стає волевиявлення батьків: якщо вони обирають угорську мову навчання для дитини, держава зобов’язана це забезпечити.
Обов’язкові предмети. Водночас Київ не відступив від принципових позицій: історія України та українська мова залишаються обов’язковими для викладання виключно державною мовою — без жодних винятків для меншин.
Символіка. Окремо прописано право шкіл використовувати угорські написи та вивішувати угорський прапор як символ нації.
10%-й бар’єр замість «місць історичного проживання». Найбільш чутливе питання про регіональний статус вирішуватиметься через сучасну статистику: якщо в населеному пункті проживає понад 10% представників меншини — там запроваджуватимуть додаткові культурні права (двомовні написи, документообіг). Це суттєва поступка з боку Будапешта, оскільки раніше Орбан раніше вимагав надати особливий статус цілому Закарпаттю на основі даних сторічної давнини. Це автоматично охоплювало б Ужгород і Мукачево, де угорська етнічна спільнота не така численна, як, наприклад, Берегівщина.
Найгострішим зі списку «вимог Орбана» залишався 11-й пункт — вимога гарантованого квотного представництва угорської меншини у Верховній Раді. Для України ця вимога неприйнятна, адже передбачала зміни до Конституції, які неможливі під час воєнного стану і порушувала рівність прав інших меншин. Важливо, що Мадяр у своїй заяві жодного слова не сказав про політичне представництво.
Реакція Києва та Будапешта на угоду
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга висловив вдячність Кіпрському головуванню за лідерство у просуванні процесу вступу України до ЄС та державам-членам ЄС за підтримку. Він зазначив, що Україна «відкриває нову главу у відносинах Україна–Угорщина — засновану на взаємній повазі, довірі та нашому спільному європейському майбутньому».
Попри прорив у переговорах, Пийтер Мадяр одразу окреслив горизонти, які наразі виглядають доволі далекими. Він допустив, що переговори України про вступ можуть тривати 10-15 років. Також долю рішення Угорщини щодо вступу України до ЄС вирішить референдум після завершення переговорного процесу. Про це Мадяр заявив у інтерв’ю французькій газеті Le Monde.
«Україна зараз перебуває у стані війни. Ми сподіваємося, що цей конфлікт закінчиться якомога швидше, і що вона зможе завершити 33 розділи про вступ протягом п’яти, десяти чи п’ятнадцяти років. Потім ми проведемо референдум з цього питання в Угорщині. До речі, процес вступу нашої країни також тривав понад десять років», – зазначив він.
Тут важливо відрізняти, що самій Угорщині на офіційні переговори про вступ до Європейського Союзу знадобилося трохи більше 4,5 років. Тоді як Мадяр мав на увазі, скоріш за все, весь шлях країни від подання офіційної заявки наприкінці березня 1994 року до повноправного членства у 2004-му.
За процедурою відкриття першого кластера «Основи» — це лише початок з 33 переговорних розділів, які потребують одностайного схвалення всіх 27 країн-членів.
