Торги Віктора Орбана, Роберт Фіцо проти української розвідки, та поділ України румунським кандидатом у президенти – важливе у сусідів минулого тижня
03 Лютого, 2025
Словацькі депутати минулого тижня літали до Москви та Києва (але є нюанс), прем’єр Словаччини Роберт Фіцо перед голосуванням про недовіру уряду розкритикував проукраїнського студента, угорські урядовці виправдали те, що не отримали запрошення на інавгурацію Дональда Трампа, румунські ультраправі провели демонстрації в частині міст країни, вимагаючи чесних виборів, а молдовське Придністров’я досі чекає «гуманітарний» російський газ.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 13 по 19 січня.
Словацька опозиція готується оголосити недовіру уряду Фіцо
Опозиційні партії Словаччини вперше після виборів 2023 року змогли зайняти єдину позицію та передали в офіс Національної ради Словацької Республіки підписи за скликання позачергового засідання парламенту, на якому вони хотіли б висловити недовіру уряду Словацької Республіки.
Щоб відправити уряд у відставку та призначити позачергові вибори, опозиції знадобиться принаймні 76 голосів із 150, але зараз у неї лише 71 голос. Однак потрібно врахувати, що оскільки і сам Роберт Фіцо, і його міністри зазнали критики зсередини коаліції після низки суперечливих кроків і внутрішніх суперечок. А всередині коаліції виникли кілька груп депутатів, які почали вимагати більших прав, а деякі відкрито висловились за можливий вихід із коаліції.
Сам прем’єр-міністр Роберт Фіцо запропонував провести позачергове засідання Національної ради щодо відставки його уряду у вівторок, 21 січня.
Словацький уряд, який складається з ліво-популістської правлячої партії Smer, соціал-демократичної Hlas і праворадикальної Словацької національної партії (SNS) зіткнувся з найсерйознішою політичною загрозою відтоді, як Фіцо повернувся на посаду в жовтні 2023 року.
Фіцо проти словацького студента
У Словаччині під час нагородження переможців олімпіади з математики 19-річний студент Симон Оманік жестом промовистим відмовився потиснути простягнуту руку президента Словацької республіки Петера Пеллегріні. Оскільки на піджаку студента була стрічка в кольорах українського прапора, його жест відразу ж оголосили політичним.
Сам Оманік підтвердив, що його жест був відповіддю на проросійську позицію нинішнього уряду, а в коментарі словацьким ЗМІ він та засудив Пеллегріні за перемогу на президентських виборах шляхом обману та брехні, використовуючи цькування проукраїнського кандидата Івана Корчка (PS/RE) нібито за розпалювання війни.
Жест студента розкритикували урядовці коаліції, зокрема генпрокурор Марош Жилінка та міністр внутрішніх справ Матуш Шутай Ешток (HLAS). До критики приєднався і словацький прем’єр Роберт Фіцо, обурившись тим, що «антисловацькі та антиурядові ЗМІ аплодують учневі», і назвав відмову студента потиснути простягнуту руку прикладом «браку дисципліни».
Словацькі депутати літали до Москви і Києва
Словацька делегація депутатів проросійської коаліції, відвідала Москву, розпаливши дипломатичний конфлікт із Польщею щодо дозволу на повітряний простір. Група депутатів на чолі з віце-спікерами парламенту лідером ультраправої партії SNS Андреєм Данко та депутатом від Smer Тібором Гашпаром змушена була змінити маршрут свого урядового літака після того, як Польща не отримала від них повної документації про політ. Данко звинуватив Варшаву у відвертій відмові, що спростували польські офіційні особи.
Зрештою делегати провели в Москві екскурсію торгівельними центрами, назвали поїздку нейтральною, обійшовши дискусії про війну в Україні, а в соціальних мережах вихваляли Москву, її магазини, будівництво та туалетний папір.
Натомість інша делегація на чолі з лідером опозиційної партії «Прогресивна Словаччина» Міхал Шимечка неочікувано прибула до Києва для переговорів з президентом України Володимиром Зеленським. Лідер опозиції разом із колегами вирушив до Києва після загострення дипломатичної суперечки між президентом України та прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо.
Віктор Орбан сподівається на візит Трампа до Європи
Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан не отримав запрошення на інавгурацію Дональда Трампа. Про це заявив речник уряду Золтан Ковач у Facebook. Натомість Орбан виступить у Будапешті на конференції, присвяченій шестимісячному президентству Угорщини в Раді ЄС, який завершився 31 грудня.
Попри твердження проурядових угорських ЗМІ, що інавгурація в США є загальнонаціональною церемонією без іноземних високопоставлених осіб, запрошення за різними повідомленнями отримали чимало лідерів — від Герта Вілдерса та Джорджії Мелоні до президента Аргентини Хав’єра Мілея та колишнього президента Бразилії Жаіра Болсонару.
Керівник апарату Орбана Гергей Гуяш заявив, що «їхати до Вашингтона варто, лише якщо є шанс на змістовні переговори з новою адміністрацією США – день інавгурації, звичайно, не той день. Віктору Орбану не потрібно штовхатися з тисячами людей, присутніх на інавгурації, щоб продемонструвати власну важливість або близькість до нового президента».
Є припущення, що Трамп планує офіційний візит до Центральної Європи, можливо, для зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним у Братиславі. Прихильники такої теорії стверджують, що приймати президента США в Будапешті було б набагато вигідніше для Орбана, ніж просто бути частиною натовпу на інавгураційній церемонії.
AUR тестує нові протести до виборів у Румунії
Прихильники радикального «Альянсу єдності Румунії» (AUR) в Румунії організували в суботу, 18 січня, загальнонаціональні акції. Серед іншого учасники протестували проти продовження президентського мандату Клауса Йоганніса та вимагали чесних виборів. Демонстрації організували партійні осередки перед урядовими установами у щонайменше у 14 містах та повітах Румунії.
Водночас Верховний суд Румунії відхилив апеляцію кандидата в президенти Келіна Джорджеску щодо скасування президентських виборів. За документами, оприлюдненими CSAT (Вища рада національної оборони), Джорджеску порушив закони про фінансування кампанії та фінансував свою кампанію з незаконних джерел, зокрема не прозвітував 1 мільйон євро, витрачених на рекламу в TikTok. Спецслужби також виявили гібридні загрози та кібератаки, які впливали на виборчу інфраструктуру. За рішенням Конституційного суду ЦВК призначила повторні вибори президента.
Також у Румунія виникла суперечка мід провладною коаліцією та опозицією щодо часу роботи виборчих дільниць для діаспори за кордоном. Згідно з новими правилами, голосування в діаспорі в п’ятницю та суботу триватиме з 7 ранку до 21 вечора, а в неділю виборчі дільниці закриються одночасно із закриттям дільниць у Румунії.
Росія пообіцяла дати невизнаному Придністров’ю «благодійний» газ
Сепаратистський регіон Молдови Придністров’я отримуватиме газ від Росії як «гуманітарну допомогу», але решта країни залишатиметься відрізаною від постачання з Москви, заявив лідер Придністров’я Вадим Красносельський.
Молдова та Придністров’я оголосили надзвичайний стан після того, як Росія припинила постачання газу 1 січня, посилаючись на нібито 709 мільйонів доларів (688 мільйонів євро) боргу за минулі поставки – історичний борг, який уряд Молдови рішуче заперечує.
Тоді ж Вадим Красносельський звернувся до президента Молдови Маї Санду та звинуватив конституційну владу країни в «протидії» постачанню газу в придністровський регіон. В адміністрації президента запевнили, що Кишинів ніколи не перешкоджав постачанню газу на лівий берег Молдови. За тим Красносельський заявив, що постачання газу в регіон буде відновлено після «переговорів» з Міненерго Росії. Він пояснив, що поставки будуть відновлені для надання Придністров’ю «гуманітарної та технічної допомоги», хоча він не назвав термінів, коли це станеться.
Тим часом правоохоронні органи перевіряють компанію Natural Gaz DC, через яку Росія збиралася постачати європейський газ у Придністров’я, оскільки згідно із законом постачати газ у придністровський регіон може лише Moldovagaz.
