Комахи в їжі від словацьких ультраправих, загроза для виборів Орбана та як Молдова бореться з пропагандою Кремля — важливе у сусідів за тиждень
01 Червня, 2025
У Польщі виявили помилки при підрахунку голосів на президентських виборах, словацький парламент випадково проголосував проти антиросійських санкцій, угорський уряд проігнорував думку закарпатських угорців та викликав настороженість угорців Румунії, чеська розвідка попередила про активність російських кібершпигунів з ГРУ, Румунія потерпає від фейків про мобілізацію, що розхитують суспільство, а молдованам порекомендували не їздити до Росії.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 2 по 8 червня 2025 року.
У Польщі можуть перерахувати голоси за президента через помилки у виборчих протоколах
Національна виборча комісія у Польщі (PKW) перевіряє протоколи із деяких дільниць через «помилково заповнені» протоколи – йдеться поки про ймовірні неточності в оформленні актів, а не про фальсифікацію результатів. Порушення виявили на кількох виборчих дільницях, і спостерігачі говорять про потенційну шкоду підтримці Рафала Тшасковського.
Політики з табору партії «Право і справедливість» та прихильники опозиції вже звертатися до Верховного суду з вимогами перерахунку або скасування результатів, основна петиція про перерахунок голосів набрала понад 160 тис. підписів. Тепер PKW має оцінити дійсність протоколів до остаточного підтвердження підсумків.
Згідно з офіційними результатами на виборах переміг Кароль Навроцький, якого підтримувала партія PiS, отримавши 10 606 877 голосів, або 50,89%. Він випередив кандидата від Громадянської коаліції (KO) Рафала Тшасковського на 369 591 голос.
Словацька опозиція помилково пропустила в парламенті резолюцію проти антиросійських санкцій
Словацький парламент невеликою кількістю депутатів схвалив резолюцію, яка начебто зобов’язує уряд виступити проти антиросійських санкцій. Однак її прийняли тільки тому, що опозиція помилково не з’явилася на голосування.
Пропозицію подала одна з учасниць коаліційної «трійці» — ультраправа національна партія SNS. Її лідер Андрей Данко назвав резолюцію «історичним документом», який доручає уряду проголосувати проти санкцій ЄС за наступної нагоди. Він також визнав, що сам не очікував, що резолюцію буде прийнято.
Парламент Словаччини має 150 місць, але резолюцію схвалили лише голосами 51 депутата. Намагаючись заблокувати голосування, проєвропейська опозиція поспішно відмовилася від участі в голосуванні, а це означало, що їх більше не враховували як присутніх. Зараз частина експертів коливаються чи визнавати прийняту резолюцію загальнообов’язковим правовим нормативним актом.
У свою чергу прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що Словаччина блокуватиме будь-які санкції Європейського Союзу проти Росії, які шкодять інтересам країни.
Варто додати, що попри проросійські уподобання, уряд Фіцо досі підтримував кожен пакет санкцій ЄС проти Росії.
Угорський уряд залишив без уваги позицію етнічних угорців Закарпаття щодо вступу України до ЄС
20 червня в Угорщині завершується референдум «Voks2025» щодо вступу України до ЄС. Уряд Віктора Орбана активно агітує голосувати «проти» та використовує популістську риторику, представляючи приєднання України як загрозу для Угорщини. Водночас закарпатські угорці, яких стосується це питання, вважають, що їхню думку просто ігнорують.
На Закарпатті мешканці угорської меншини висловлюють суперечливі погляди, більшість воліє не говорити на цю тему відкрито, бо таким чином «вони підуть проти своєї батьківщини». Дехто погоджується з Орбаном і остерігається корупції та фінансового навантаження, інші ж – відкрито підтримують членство України в ЄС, вважаючи це запорукою миру та розвитку. Підприємці, зокрема власник ресторану «Під замком» Юрій Руснак, переконані: майбутнє України – у Європі. А громадські активісти наголошують на економічних перевагах для місцевого бізнесу.
Водночас представники угорськомовної ромської громади, як-от Елеонора Кулчар, вважають членство в ЄС важливим для миру, але визнають: дискримінація ромів залишиться проблемою, незалежно від статусу України.
Частина ж етнічних угорців Закарпаття обурені, що Будапешт не цікавиться їхньою думкою, хоча саме вони безпосередньо відчують наслідки рішення. Професор Ласло Зубанич, який брав участь у написанні листа до Орбана на підтримку вступу України до ЄС, вважає, що національні консультації та інші референдуми в Угорщині не сприяють діалогу між країнами.
Підтримкою Сіміону в Румунії Орбан похитнув довіру румунських угорців
Угорське видання Válasz Online пише, що заява Віктора Орбана 9 травня про підтримку румунського кандидата Джорджа Сіміона здивувала навіть урядові кола Угорщини. Сіміон та його партія AUR раніше демонстрували антиугорські настрої, а тому заява Орбана викликала нерозуміння серед угорців Румунії. За даними журналістів, Орбан діяв під тиском союзників: Італії (Джорджия Мелоні), Португалії (партія Chega) та трампівських кіл у США, які прагнуть створити європейський правий альянс.
Союз угорців Румунії (RMDSZ) публічно не протистояв Орбану, але за лаштунками намагався «гасити пожежу». Особливо обурило заявлене «повне єднання» з Сіміоном, що для багатьох в угорській громаді звучало як зрада. Водночас вперше за тривалий період партія Орбана Fidesz зіткнулась із серйозною конкуренцією серед закордонних угорців. Пийтер Мадяр і його партія Tisza у травні провели ходу до Ораді, де звернулися до місцевих угорців із меседжем про необхідність зламати монополію Фідесу в Трансільванії. Це створило прецедент: угорці Румунії вперше за довгий час виявили готовність слухати альтернативу.
За інформацією Válasz Online, Пийтер Мадяр прагне не прямого розриву з RMDSZ, а «гнучкого відокремлення» – у разі зміни політичного ландшафту після 2026 року.
Чеська та західні розвідки попереджають про російське кібершпигунство
Чеські організації з кібербезпеки та контррозвідки разом із спецслужбами США, Великої Британії, Австралії, Канади, Німеччини, Польщі, Франції, Нідерландів, Естонії та Данії опублікували спільну заяву. Вони звинувачують російський підрозділ ГРУ 26165 (Fancy Bear) у кібершпигунстві проти компаній оборонного та транспортного секторів НАТО, України та сусідніх країн. Агентство DPA повідомило, що цей підрозділ ГРУ атакував цілі в 13 країнах, включаючи Чехію, США та Німеччину.
За даними розвідки, росіяни також стежать за доставкою західної допомоги Україні. За даними західних розвідувальних агентств пишуть, що деякі зловмисні дії московських кібершпигунів включали моніторинг поставок західної допомоги Україні, хоча й не виконали поки своїх військових цілей.
Fancy Bear вже перебуває під санкціями ЄС за злам Бундестагу у 2015 році та атаки проти Демократичної партії США у 2016-му.
В Румунії поширюють фейки про мобілізацію чоловіків з діаспори
Міністерство внутрішніх справ та Міністерство оборони Румунії попередили про триваючі дезінформаційні кампанії в соціальних мережах. Остання хвиля дезінформації стосувалась запровадження воєнного стану та закриття кордонів.
«Поширюється неправдива інформація щодо так зване закриття пунктів пропуску через кордон. Ми повторюємо наше звернення до громадян не поширювати такі повідомлення та шукати інформацію в офіційних джерелах», – заявили у Міністерстві внутрішніх справ Румунії.
Минулого тижня в мережі опублікували серію підроблених документів, які нібито містили вимогу до румунських чоловіків із закордонної діаспори повернутися до країни в рамках ймовірної мобілізаційної кампанії. Також було опубліковано відео військової техніки, яка нібито переміщується територією Румунії.
Громадянам Молдови порекомендували не їздити до Росії
МЗС Молдови рекомендувало своїм громадянам утриматися від поїздок до Росії через погіршення ситуації з безпекою та випадків застосування «примусових заходів» проти іноземців.
За даними міністерства, «примусові заходи», які вживає російська влада щодо іноземців, включають:
- затримання при перетині кордону чи під час переміщення біля кордонів з РФ;
- довільне застосування законодавства;
- переведення до слідчих ізоляторів, включаючи Багатофункціональний міграційний центр;
- адміністративні санкції чи кримінальні звинувачення без переконливих доказів;
- ризик переслідування чи неправомірного затримання правоохоронними органами.
