Має «виграти вибори» для Фіцо: Москва призначила нового посла Росії у Словаччині
10 Лютого, 2026
Словаччина та Угорщина поскаржились на удари українськими дронами по вузлам нафтопроводу «Дружба» в Росії, однак їх не засмутили удари по сусідньому Закарпаттю – президент Угорщини навіть прибрав згадку про Росію в публікації співчуття. Польща висловила протест після падіння російського Шахеда, а самі поляки не вірять у те, що Путін не нападе на ЄС. Закордонні чехи готуються вперше голосувати поштою на осінніх парламентських виборах, а в Молдові продовжують боротьбу з проросійськими партіями.
Це та більше – у дайджесті важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 18 по 24 серпня 2025 року.
🎧 Публікацію можна прослухати також на одній з платформ:
Spreaker Spotify Apple Podcasts
Словаччина та Угорщина звинуватили Україну у атаках на «Дружбу»
Братислава та Будапешт направили спільний лист до Європейської комісії з протестом проти ударів українських дронів по нафтопроводу «Дружба» в Росії, унаслідок яких припинились поставки нафти до обох країн. 21 серпня черговий удар по перекачувальній станції в Брянській області спричинив пожежу та зупинку транзиту, що вплинуло на роботу нафтопереробного заводу в Братиславі. Варто додати, що контрольний пакет акцій Slovnaft належить угорській нафтовій компанії MOL.
Атаки були здійснені в середині серпня українськими силами безпілотних систем на чолі з майором Робертом «Мадяром» Бровді.
Міністр економіки Словаччини Деніса Сакова підтвердила припинення поставок, але запевнила, що немає ризиків для енергопостачання завдяки 90-денним стратегічним запасам. Президент Петер Пеллегріні попередив про загрозу економічній стабільності країни, а проросійська національна партія SNS вимагала викликати українського посла та витребувати компенсації за пошкодження.
Дональд Трамп заявив, що «дуже розгніваний» через пошкодження трубопроводу українськими дронами, отримавши скаргу від Віктора Орбана. В рукописній записці, опублікованій партією «Фідес», американський президент доручив угорському прем’єру «сказати Словаччині» про своє невдоволення, хоча залишається незрозумілим, чому Трамп не міг звернутися до Братислави безпосередньо. Більше про ситуацію — в підбірці Slovak Spectator.
Угорщина готується до початку будівництва АЕС «Пакш II» під керівництвом «Росатому»
У листопаді 2025 року розпочнеться активна фаза будівництва другої черги АЕС «Пакш II» в Угорщині. Російська компанія «Росатом» почне тут заливку фундаменту для двох нових енергоблоків потужністю 1200 МВт кожен. Цей етап символізує перехід від підготовчих робіт до повномасштабного зведення об’єкта вартістю 12,5 мільярдів євро, що підтвердив генеральний директор Росатома Алєксєй Ліхачов.
Проект реалізується на основі міждержавної угоди з Росією від 2014 року, що передбачає фінансування до 10 мільярдів євро. Угорський парламент схвалив розширення єдиної в країні атомної станції ще у 2009 році, дозволи на будівництво отримано у 2022-му, а Єврокомісія погодила ключові зміни до контракту минулого року.
На майданчику п’ятого енергоблоку завершено підготовчі роботи та укладання плит, будівництво ведуть російська «Титан-2» та угорська «Байєр».
При цьому у липні цього року в навчальному центрі Ленінградської атомної електростанції в РФ завершилось навчання угорських спеціалістів, які навчатимуть операторів АЕС «Пакш II». Детальніше про будівництво у статті Interfax.
Президент Угорщини прибрав згадку про російське походження ракет, які вразили американський завод на Закарпатті
21 серпня Росія вдарила двома ракетами «Калібр» по місту Мукачево на Закарпатті, знищивши підприємство з американськими інвестиціями Flex, яке виготовляло електроніку. Вогонь охопив 7 тисяч квадратних метрів. Пожежу продовжували гасити і в наступні дні. За даними Закарпатської ОВА, внаслідок удару в Мукачеві постраждали 23 людини.
Одним з перших угорських лідерів, який відреагував на обстріл Закарпаття, де проживає чисельна угорська громада та правами якої активно опікується угорський уряд став президент Угорщини Тамаш Сульок. Він висловив співчуття постраждалим та закликав до якнайшвидшого завершення російсько-українського конфлікту. Однак пізніше із його повідомлення на сторінці Facebook зникло слово «російський» у реченні про російський ракетний удар. У канцелярії президента це пояснили очікуванням офіційної інформації про походження ракетного удару.
Однак згодом відреагував і прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який запропонував закарпатським угорцям допомогу угорського уряду та доручив у разі необхідності підготувати лікарні у Дебрецені та Ніредьгазі для прийому постраждалих. Більше про ракетний удар по Мукачеву та реакцію угорських чиновників на 444.hu.
У Польщі та в НАТО обурились падінням російського шахеда в Люблінському воєводстві
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час візиту до Києва заявив, що Польща «повинна якимось чином відреагувати» на інцидент з російським дроном, який впав і вибухнув на кукурудзяному полі біля населеного пункту Осіни в Люблінському воєводстві. За його словами, Альянс підтримує тісний контакт із польською стороною щодо цього випадку, не розкриваючи деталей внутрішніх обговорень.
У ніч на середу 20 серпня військовий Shahed упав на полі в повіті Лукув, спричинивши вибух. Прокуратура встановила, що на двигуні літального апарата були написи, ймовірно, корейською мовою. Слідчі опитали близько 10 свідків і зібрали значний обсяг доказів, підозрюючи, що безпілотник прилетів з території Білорусі орієнтовно опівночі.
Однією з версій падіння є зачіпання дроном ліній електропередач, оскільки двигун знайшли поблизу пошкоджених кабелів із слідами свіжих ушкоджень. Прокуратура розслідує справу за статтею про створення загальнонебезпечної ситуації через вибух, що загрожує життю багатьох людей або великій матеріальній шкоді.
Міністерство закордонних справ Польщі вручило Росії ноту протесту у зв’язку з падінням безпілотника на своїй території. Варшава вимагає від російської сторони негайно надати пояснення щодо інциденту, зокрема обставин та причин появи БпЛА на території Польщі, а також інформацію про дії, вжиті відповідними органами РФ для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому. Детальніше про порушення польського кордону російським безпілотником – на Rzeczpospolita.
Поляки не вірять, що Путін зупиниться на Україні, але воювати не хочуть – опитування
Дослідження SW Research показало, що лише 14,7% поляків вірять у припинення російської агресії після укладення миру з Україною. Натомість 66,8% респондентів переконані, що Москва продовжить напади на європейські країни навіть після завершення конфлікту в Україні. Найбільший скептицизм щодо російських мирних намірів демонструють люди після 50 років (70%) та мешканці середніх міст.
На тлі попереджень командування НАТО про можливу глобальну конфронтацію з Росією та Китаєм у 2027 році, експерти особливо занепокоєні долею Молдови – нейтральної країни з малочисельною армією, де вже перебувають російські “миротворці” в Придністров’ї. Німецькі органи влади також побоюються можливого нападу Росії на одну з менших країн НАТО.
Щодо можливої участі польських військових у миротворчих силах в Україні, лише 17,3% опитаних підтримують таку ініціативу, тоді як 61,1% висловлюються проти. Детальніше про результати соцопитувань у Польщі – також на Rzeczpospolita.
Румунія готова дати доступ військам НАТО до своїх військових баз для досягнення миру в Україні
Прем’єр-міністр Румунії Іліє Болоян заявив, що Бухарест може сприяти досягненню тривалого миру в Україні, надавши союзникам по НАТО доступ до румунських військових баз. Водночас він підкреслив, що країна дотримується «червоних ліній» – не направлятиме власні війська до України та не братиме участі у розгортанні сил на українській території.
Водночас членство в Альянсі дозволяє Румунії пропонувати альтернативний внесок через використання військових аеродромів союзницькими силами. На сьогодні румунські авіабази вже приймають повітряні патрулі, місії з контролю повітряного простору над Чорним морем та спільні військові навчання з НАТО та США. Наприклад, на стратегічній авіабазі Михаїл Когелнічану нещодавно пройшла сертифікація німецького авіаційного підрозділу, який виконує місії посиленого повітряного патрулювання разом з румунськими пілотами. Більше про заяви румунських політиків — на Romania-Insider.com.
Закордонні чехи вперше голосуватимуть поштою. Чи вплине це на результат?
Напередодні парламентських виборів у Чехії вперше запровадять голосування поштою для громадян за кордоном. Ініціативу підтримав уряд Петра Фіали, хоча первісно кореспондентське голосування обіцяв ще Андрей Бабіш у 2018 році. Парламентські вибори відбудуться 3 та 4 жовтня 2025 року і на них буде визначено новий склад нижньої палати парламенту Чеської Республіки.
До початку серпня в спеціальний виборчий список записалося лише близько 20 тисяч осіб з очікуваних 50-80 тисяч, що свідчить про низький інтерес до нововведення.
Ініціатива спростить процедуру голосування для орієнтовно 400-600 тисяч чехів (за оцінками Міністерства закордонних справ), які проживають за кордоном. Раніше вони могли голосувати лише в консульствах, що іноді вимагало подорожі на сотні кілометрів. Термін реєстрації закінчується 24 серпня, після чого незареєстровані громадяни втратять можливість взяти участь у виборах.
Довкола запровадження поштового голосування поширилися теорії змови про «армію з мільйонів виборців», які нібито можуть вплинути на результат. Насправді навіть при максимальному прогнозі в 50 тисяч голосуючих це становитиме менше ніж 1% від загальної кількості виборців, що спростовує спекуляції про можливий вплив на підсумки виборів. Детальніше про вибори у Чеській республіці — на Novinky.cz.
У Італії арештували українця, підозрюваного у вибухах на газопроводах «Північний потік»
22 серпня італійський суд у Болоньї відмовив у екстрадиції до Німеччини українця, затриманого за підозрою в координації диверсії на газопроводах «Північний потік» у 2022 році. Чоловіка заарештували напередодні в готельному комплексі провінції Ріміні за ордером німецького федерального суду.
Підозрюваний відмовився від добровільної екстрадиції до Німеччини, попросив українського перекладача та можливості ознайомитися зі справою рідною мовою. Він заявив суду, що перебував в Україні під час вибухів у Балтійському морі у вересні 2022 року, а до Італії приїхав з особистих причин.
Суд постановив залишити підозрюваного під вартою до наступного засідання 3 вересня, коли судді розглянуть питання його видачі німецькій стороні. Видання The Wall Street Journal назвало підозрюваного Сергієм К., капітаном української армії у відставці, який раніше працював у Службі безпеки України (СБУ) та служив в елітному підрозділі, що захищав Київ у 2022 році. Детальніше про арешт – у статті Corriere di Bologna.
У Молдові обмежили діяльність партій олігарха-втікача Шора та пов’язаної з ним ексантикорупціонерки Вікторії Фуртуне
Апеляційна палата Кишинева тимчасово обмежила діяльність партій «Відродження», «Шанс», «Альтернативна сила порятунку Молдови» та «Перемога» до розгляду позову мін’юсту, який вимагає їхньої ліквідації як правонаступників неконституційної партії «Шор».
Закон забороняє брати участь у виборах, запускати політичну рекламу, створювати ЗМІ, організовувати збори, мітинги, демонстрації, пікети та інші публічні акції.
Податкова служба тим часом заморозила банківські рахунки лідерки партії Moldova Mare Вікторії Фуртуне та філії агентства «Росія сьогодні» у Кишиневі. У податковій пояснили це рішення повідомленнями, що надійшли від банків. Фуртуне назвала блокування рахунку спробою «примусити її замовкнути».
Колишня антикорупційна прокурорка Вікторія Фуртуне пропрацювала в системі 18 років та скандально подала у відставку в березні 2024 року. У жовтні 2024 року балотувалася на пост президента як незалежний кандидат і набрала 4,45% голосів, а в березні очолила партію «Moldova Mare». Напередодні виборів вийшло розслідування про її можливе отримання вигоди від корупційної схеми втікача-олігарха Ілана Шора, що викликало додаткові питання до її кандидатури. У липні 2025 року Європейський Союз включив Фуртуне до санкційного списку за дії, спрямовані на дестабілізацію Молдови. В серпні ЦВК зобов’язала повернути до держбюджету близько 309 тисяч леїв за порушення під час виборчої кампанії. Більше про політичні перипетії в Молдові – на Newsmaker.
