Угорщина планує україноскептичний блок з Чехією та Словаччиною
28 Жовтня, 2025
Економіка країн Вишеградської четвірки уповільнилась, через це вповільнення, вплив китайських інвестицій та «заморожені» 18 мільярдів євро від ЄС уряд Угорщини опинився в невигідному становищі. Щоб уникнути подальшого тиску ЄС угорська енергетична компанія Mol хоче транспортувати європейську нафту з одеського порту. Словацький прем’єр планує сторгуватись із ЄС щодо зняття вето з нового пакету санкцій проти Росії, а сам словацький уряд може отримати вотум недовіри вже у вересні. Водночас Росія через Telegram вербує агентів для розхитування ситуації в Чехії.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 7 по 13 липня 2025 року.
Економіка країн Вишеградської четвірки уповільнилась через мита Трампа та вторгнення Росії
Країни «Вишеградської четвірки» (Чеська Республіка, Угорщина, Польща та Словаччина) попри сильну раніше економіку знизили темпи росту. За прогнозом Європейської комісії, Польща все ще очікує зростання на 3,3% цього року. Однак економіка Угорщини зросте лише на 0,8%, Словаччини – на 1,5%, а Чеської Республіки – на 1,9%. Зниження темпів росту виникло через низку факторів на кшталт зростання цін на енергоносії внаслідок пандемії та повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Також економіка V4 отримує побічну шкоду від тарифів США, що виникла через тісні зв’язки країн Вишеградської четвірки з експортно-залежними галузями промисловості Німеччини. 25% тарифи Трампа на імпорт європейських автомобілів, загальне скорочення економічного росту Німеччини, зниження попиту на німецьку автомобільну продукцію та зростання конкуренції з боку Китаю тільки посилили ці проблеми. Адже Mercedes, Volkswagen та BMW є великими інвесторами в Чехії, Угорщині та Словаччині.
Про ці процеси свідчить, наприклад, відкритість угорського уряду до китайських інвестицій. Так, у травні китайський виробник електромобілів BYD оголосив, що відкриє свою європейську штаб-квартиру в Угорщині, де будує величезний завод. Китайська CATL будує величезний завод з виробництва акумуляторів для електромобілів в угорському місті Дебрецен.
За звітом Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) автомобільна промисловість є «перлиною» промислового серця Центральної Європи. Вона генерує 9% ВВП як у Чеській Республіці, так і в Словаччині. В Угорщині це близько 5 % ВВП, однак автомобільні компанії розглядаються як важливе джерело робочих місць. Так, Audi (частина VW) наймає понад 11 000 працівників на заводі в Дьйорі, на заході Угорщини, а сама компанія розглядає пропозиції Китаю щодо купівлі частини своїх надлишкових потужностей. У Кечкеметі, на південь від Будапешта, на заводі Mercedes працює понад 5000 співробітників.
ЄС поки не розблокує «заморожені» для Угорщини 18 мільярдів євро
У Єврокомісії заявили, що Угорщина «не досягла жодного прогресу» щодо семи з восьми рекомендацій, наданих їй минулого року, таких як реформи правил лобіювання, боротьба з корупцією на високому рівні та редакційна незалежність суспільних ЗМІ.
«Ми дуже розчаровані, що не можемо повідомити про подальший прогрес у виконанні рекомендацій, наданих минулого року», – заявив європейський комісар з питань юстиції Майкл Макграт.
На рішення Єврокомісії могли також вплинути дві нещодавні суперечливі події: заборона уряду на проведення «маршу рівності» та проєкт закону про прозорість для неурядових організацій, що фінансуються з-за кордону, впровадження якого уряд відклав через негативну реакцію.
Кошти, що наразі заморожені для Угорщини, складають близько 8,4 млрд євро з фондів згуртування та 9,5 млрд євро з фондів відновлення після COVID-19. Угорщина раніше розблокувала 10,2 мільярда євро після проведення судової реформи та напередодні вирішального саміту лідерів ЄС, на якому прем’єр-міністр Віктор Орбан погрожував накласти вето на ключові угоди щодо України. За це розблокування Європарламент навіть подав позов проти Європейської комісії.
Також Угорщина має сплатити штраф Європейського суду за «безпрецедентне» порушення країною міграційного законодавства у розмірі 200 млн євро одноразової виплати та 1 млн євро за кожен день продовження правопорушень. Щоденний штраф періодично віднімається від виділеної Угорщині частки бюджету ЄС.
Словацький прем’єр планує сторгуватись із ЄС щодо зняття вето з нового пакету санкцій
Двосторонні переговори між Брюсселем та Братиславою не призвели до зняття вето Роберта Фіцо щодо нового пакету санкцій ЄС проти Росії. Словаччина не проти санкцій як таких, однак натомість очікує поступок з боку Євросоюзу в дорожній карті з поступової відмови від усіх російських викопних видів палива до кінця 2027 року.
Під час саміту ЄС минулого місяця прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо опублікував відеозвернення з вимогами фінансової компенсації можливих судових претензій з боку РФ на суму від 16 до 20 млрд євро через дострокове розірвання контракту, який діє до 2034 року.
Наприкінці тижня, 12 липня, словацький прем’єр заявив, що Словаччина прагне досягти угоди з європейськими партнерами щодо поставок російського газу найближчими днями, щоб схвалити новий пакет санкцій ЄС проти Росії.
«Нам потрібно щось виграти в цій боротьбі, хоча це не буде результат 100%», – сказав Фіцо. – «Ми хочемо політичних зобов’язань, гарантій від партнерів і Комісії, що ця проблема не залишиться лише на плечах Словаччини».
Відколи Україна припинила транзит російського газу своїми трубопроводами (з 1 січня 2025 року), Словаччина почала отримувати частину газу через трубопровід «Турецький потік» та з Угорщини.
У вересні словацький уряд може отримати вотум недовіри
У вересні словацькі законодавці можуть розглянути ініціативу опозиційних сил щодо вираження недовіри до діючого кабінету міністрів та відставки декількох урядовців. Таку інформацію оприлюднив спікер парламенту Словаччини Річард Раші, який представляє коаліційну партію Hlas-SD.
До переліку міністрів, щодо яких опозиція може ініціювати процедуру недовіри, входять: керівник оборонного відомства Роберт Каліняк (партія Smer-SD), очільник екологічного міністерства Томаш Тараба (SNS), міністр внутрішніх справ Матуш Шутай Ешток (Hlas-SD) та керівниця культурного відомства Мартіна Шимковічова (SNS).
За словами Раші, питання щодо відкликання урядовців, які наразі перебувають на розгляді в парламенті, мають бути винесені на обговорення. Спікер зазначив, що це його позиція як керівника законодавчого органу та заступника лідера партії Hlas-SD. Він підкреслив наявність п’яти відкликань, які були раніше відкладені, включаючи вотум недовіри уряду загалом та окремим міністрам.
Експерти припускають, що таким чином правляча політична сила Роберта Фіцо під назвою Smer-SD прагне забезпечити собі підтримку опозиційних партій, демонструючи готовність до компромісів перед голосуванням за державний бюджет. Проте навіть у разі, якщо парламент не надасть довіри урядові Фіцо, це не призведе до автоматичного призначення позачергових парламентських виборів.
Кінцеве рішення залишатиметься за президентом Петером Пеллегріні (Hlas-SD), який матиме повноваження оголосити дострокові вибори або доручити політичним силам створення нового урядового складу.
Для Фіцо подібний розвиток подій створює складну дилему, адже затягування з проведенням нових виборів зменшує його шанси на повернення до посади глави уряду через падіння електоральної підтримки. Водночас втрата влади загрожує Фіцо та його політичним соратникам можливістю стати об’єктами кримінальних розслідувань.
Росія через Telegram вербує агентів для розхитування ситуації в Чехії
Росія активізувала таємні операції в Чехії, але її зусилля поки призвели тільки до «незначних безпекових інцидентів». Про це йдеться у щорічному звіті чеської розвідувальної служби (BIS).
Брак досвідчених агентів на місцях спонукає Росію вербувати охочих до незаконного підробітку через анонімні оголошення в Telegram. Так, за звітом BIS, «агенти Telegram» отримували доручення фотографувати військові об’єкти, надсилати підозрілі посилки та навіть вчиняти підпали. Один з випадків випадок стосувався громадянина Колумбії, який підпалив автобус у Празі. Інший стосувався розсилки самозаймистих посилок.
Також розслідувальне видання Odkryto.cz повідомило про ймовірний план Росії атакувати чеську ініціативу з постачання боєприпасів Україні. Повідомляється, що в операції брав участь 52-річний чоловік пострадянського походження, який проживав у Празі.
Угорська Mol хоче транспортувати нафту з одеського порту
Угорська енергетична корпорація Mol виявила зацікавленість у використанні нафтопроводу Одеса-Броди, що з’єднує українське чорноморське узбережжя з польським кордоном. Представники компанії заявили, що це забезпечить їм можливість диверсифікувати постачання, отримуючи сиру нафту від різних міжнародних виробників через море. Планується, що потоки згодом спрямовуватимуться до Угорщини через південну гілку трубопроводу «Дружба», який наразі транспортує російські енергоносії та перетинається з одеським маршрутом біля українсько-польського кордону.
Така стратегія набуває особливого значення у контексті європейських санкцій проти російського енергетичного сектору та вимог до Угорщини з боку ЄС.
МММ
Реалізація проекту стикатиметься з серйозними викликами, оскільки одеська інфраструктура регулярно потерпає від російських ракетних обстрілів, а сам трубопровід, який наразі не функціонує, потребуватиме масштабних капіталовкладень для відновлення. Додатковою перешкодою стане сильне замінування акваторії Чорного моря поблизу українського узбережжя після початку повномасштабної війни. Mol, яку неодноразово критикували за енергетичну залежність від росії, розраховує на участь Європейського Союзу у фінансуванні відновлення одеського маршруту, який також може стати альтернативним джерелом постачань для Сербії.
