Орбан підтримав дії Трампа у Венесуелі, Чехія продовжить «снарядну» ініціативу для України (але є але), а словацький міністр виступив на захист українських біженців — важливе у сусідів за тиждень
12 Січня, 2026
Євросоюз працює над обходом вето Орбана та Фіцо, Словаччина робить ставку не на військову безпеку, а на аеропорт в Ужгороді, Румунія захищається від російських безпілотників літаками F-16, у Молдові планують боротись із засиллям російської мови, а Польща продовжує інвестувати у безпеку свого кордону з Україною.
Це та більше – у дайджесті важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 22 по 28 грудня 2025 року.
Як ЄС шукає способи обійти національні вето Угорщини та Словаччини
ЄС цього року зробив кроки для обходу національних вето, зокрема Угорщини, яка використала право вето 19 разів з 2011 року — найбільше серед усіх країн-членів. На грудневому саміті лідери Євросоюзу схвалили €90 мільярдів для України на 2026-2027 роки, використовуючи принцип «посиленої співпраці», що обійшло вето Угорщини, Словаччини та Чехії. Єврокомісія також застосувала статтю 122 договору про ЄС для безстрокового заморожування російських активів через кваліфіковану більшість замість одностайності. План REpowerEU про припинення імпорту російського палива до 2027 року також буде схвалений кваліфікованою більшістю.
Експерти попереджають про юридичні та політичні ризики, адже Угорщина та Словаччина планують судові позови проти рішень про російське паливо. Однак, за словами Даніела Хегедуша з German Marshall Fund, «це не є безпомилковим рішенням ні юридично, ні політично». Усі країни-члени колись погрожували своїм правом вето для захисту національних інтересів, і воно служить вирівнювачем між меншими та більшими державами. Зміна правил потребувала б зміни договорів, що саме може бути заблоковано. Більше про боротьбу ЄС проти вето Віктора Орбана — у матеріалі Euronews.
Словаччина не підтримала висновки ЄС щодо України
На ключовому саміті ЄС Словаччина вперше відмовилася підтримати висновки Європейської Ради щодо України, приєднавшись до Угорщини у блокуванні консенсусу. Братислава також відмовилася брати участь у гарантіях кредиту на €90 млрд для Києва.
19 грудня Роберт Фіцо категорично заявив про відмову від військової допомоги Україні, наполягаючи на «цивільній підтримці».
«Словаччина не братиме участі у військових позиках для України», – заявив прем’єр, стверджуючи, що Україні потрібні гроші на відбудову, а не зброя.
Так, зокрема, він наголосив на більшій практичності постачання електроенергії та відновлення аеропорту в Ужгороді, ніж фінансування військової спроможності, що дозволяє українцям захищатися.
Фіцо наголосив на величезних людських втратах – «480 тисяч загиблих чи поранених на рік за 5 тисяч солдатів щотижня», але оминув той факт, що ці жертви спричинені російським вторгненням, яке триває з лютого 2022 року. Більше — у пресконференції Роберта Фіцо на сторінці уряду.
Румунія підіймає F-16 через загрозу російських дронів, але війська в Україну не надсилатиме
Два винищувачі F-16 були підняті в повітря вранці 26 грудня у відповідь на атаку російських безпілотників на кордоні Румунії з Україною, що стало другим подібним інцидентом минулого тижня.
Міністерство оборони Румунії повідомило, що літаки вилетіли з 86-ї авіабази у Фетешті для моніторингу ситуації на кордоні країни-члена НАТО після останньої атаки російських безпілотників на українські порти на Дунаї. Влада попередила населення на півночі повіту Тулча, надіславши на їхні телефони повідомлення RO-Alert.
«Під час місії не зафіксовано жодних несанкціонованих порушень національного повітряного простору», – йдеться у заяві міністерства.
Водночас міністр оборони Румунії заявив, що «Румунія не відправлятиме війська, поки триває конфлікт в Україні». Щодо того, що робитиме Румунія після можливого перемир’я, він сказав, що «ми побачимо, як виглядатиме гіпотетичне завершення мирних переговорів, після чого президент Румунії, CSAT та Міністерство оборони приймуть рішення». Детальніше про заяви румунського міністра оборони – у матеріалі Digi24.
Польща будує протидронову систему на східному кордоні за €2 млрд
Польща планує завершити розгортання багаторівневої системи протидії дронам на кордоні з Україною впродовж двох років. Система вартістю понад €2 млрд включатиме кулемети, гармати, ракети та засоби радіоелектронної боротьби для глушіння безпілотників. Перші елементи мають запрацювати за шість місяців, повне впровадження – за 24 місяці.
Рішення прийняли після вересневих інцидентів, коли до Польщі залетіли 19 російських дронів, із яких збили лише чотири. Заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик назвав це «тестуванням Польщі без формального початку війни».
Більшість коштів надійде з європейського кредитного фонду SAFE, решта – з держбюджету. Паралельно Варшава розбудовує «Тарцу Схід» – фортифікаційну лінію на кордонах з Білоруссю та Калінінградською областю. Детальніше про те, як Польща готується захищати свої кордони — на rp.pl.
Майбутнє українсько-польських відносин залежить від парламентських виборів — Портников
Перша зустріч Зеленського з польським президентом Навроцьким залагодила протокольний конфлікт, але не варто перебільшувати її значення. Навроцький працює з опозиційним парламентом, тому про реальну політику Зеленському варто говорити з прем’єром Туском, вважає публіцист Віталій Портников.
На відміну від Дуди, Навроцькому потрібно стати лідером для правого електорату – від консервативного до ультраправого. Це його історичний шанс стати граючим політиком. Але в такій ситуації він не може відштовхувати електорат Гжегожа Брауна і повинен бути «трішки антиукраїнським».
Все залежить від наступних парламентських виборів. Якщо «Право і справедливість» піде на коаліцію з ультраправими, стосунки Польщі з Україною стануть нагадувати стосунки з Угорщиною Орбана. Більше — у колонці Віталія Портникова на Infopost.
Молдова інвестує €47 млн у програму вивчення румунської мови замість російської
Міністерство освіти Молдови планує витратити 241,4 млн леїв (близько €47 млн) на реалізацію Національної програми вивчення румунської мови впродовж 2026–2028 років. Програма має на меті скоротити освітню нерівність та полегшити інтеграцію національних меншин. Серед пріоритетів — підвищити рівень володіння румунською мовою, розвивати багатомовну освіту в школах, де навчання йде мовами національних меншин, розширити програми вивчення румунської для дорослих та окремо підтримати вивчення мови в діаспорі.
Близько 15% дітей у дитсадках навчаються російською мовою, у школах – 62 тис. учнів. Кожен п’ятий студент обирає програми російською мовою. Міністерство констатує брак кваліфікованих педагогів та перевантаження: навчальне навантаження в школах нацменшин на 20% вище, ніж у румунськомовних закладах.
До 2028 року влада планує, що 30% дітей перед школою володітимуть румунською на базовому рівні, а 90% успішно складатимуть національні екзамени. Безкоштовні курси румунської для дорослих мають охопити 25 тис. осіб за три роки. Більше про програму в Молдові — на Newsmaker.
Поїзди на маршруті Кошице-Ужгород тимчасово прямуватимуть лише до прикордонної станції Чоп
Словацька залізнична компанія ZSSK повідомила про зміну маршруту міжнародних поїздів R 961 та R 964 сполученням Кошице-Ужгород. З 19 грудня потяги прямують лише до прикордонної станції Чоп.
Причина – позапланова реконструкція залізничної інфраструктури в Чопі. Обмеження діятимуть до завершення електрифікації ділянки Чоп-Ужгород, роботи планують закінчити до квітня 2026 року.
Змін зазнав розклад потягу R 964 (відправлення з Кошиць о 17:46, прибуття до Чопа о 21:41 за київським часом) та R 961 (відправлення з Ужгорода о 8:09, прибуття до Чопа о 8:31). Для пасажирів “Укрзалізниця” організовує пересадку на електропоїзд, узгоджений за часом із міжнародними рейсами.
