Орбан підтримав дії Трампа у Венесуелі, Чехія продовжить «снарядну» ініціативу для України (але є але), а словацький міністр виступив на захист українських біженців — важливе у сусідів за тиждень
12 Січня, 2026
Румунські ультраправі допомагали просувати президента Польщі у Facebook, Орбан заявив, що не знає, хто на кого напав у війні Росії проти України, словаки вийшли на нові протести проти уряду через загрозу викривачам злочинів, а Росія продовжує відрізати сполучення Одещини з Румунією та Молдовою.
Це та більше – у дайджесті важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 17 по 21 грудня 2025 року.
«Навіть незрозуміло, хто на кого напав»: Віктор Орбан прокоментував відмову підтримати допомогу ЄС Україні
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у п’ятницю, 19 грудня заявив, що «віддавати» активи центробанку Росії Україні було б «ідеалістичним, безпідставним та наївним». Таку заяву він зробив після саміту ЄС, де ухвалили рішення про кредит на €90 мільярдів для підтримки України.
Орбан підтвердив, що розглядав можливість застосування вето, оскільки для надання кредиту з бюджету ЄС потрібна одностайність, але зізнався:
«Навіть з такими сильними м’язами було б, напевно, нестерпно мати італійський, німецький та французький черевик на грудях».
Також Орбан заявив, що €90 мільярдів достатньо лише для «підтримки відступу України».
Країни ЄС на саміті прийняли рішення, що бюджет ЄС буде використано як забезпечення за кредитом, але це не накладатиме жодних фінансових зобов’язань на Чехію, Угорщину чи Словаччину. На думку Орбана, Україна не зможе повернути кредит, тому держави-учасниці будуть змушені це зробити, якщо не переможуть Росію. За словами Орбана, «платить завжди той, хто програв», тому європейські лідери, які ухвалили це рішення, «спрямували Європейський Союз на курс, де Росія має бути переможена».
На думку прем’єра Угорщини, західні жителі «спокійно сидять снідати вдома, п’ють каву та думають про те, як чудово та морально правильно допомагати маленькій країні, на яку напали, хоча, звісно, вона не така вже й маленька, і навіть незрозуміло, хто на кого напав». Детальніше про це — на Telex.
Угорські політики розкритикували Словаччину за криміналізацію оскарження декретів Бенеша про конфіскацію майна угорців після Другої світової
Напруга в словацько-угорських відносинах зросла минулого тижня через історично суперечливі «декрети Бенеша», видані після Другої світової війни. Декрети позбавили етнічні німецькі та угорські громади в Чехословаччині майна та громадянства, визнавши їх колективно відповідальними за воєнні злочини. Останніми роками словацький уряд використовує декрети Бенеша для конфіскації землі в угорських (та деяких словацьких) власників без компенсації.
Хоча ця практика триває деякий час, прем’єр Угорщини Віктор Орбан досі мовчав, очевидно, через політичну дружбу зі словацьким прем’єром Робертом Фіцо. Однак ситуація змінилась, коли уряд Фіцо у відповідь на вимогу опозиційної партії «Прогресивна Словаччина» прояснити ситуацію, протягнув поправку до Кримінального кодексу, яка карає до шести місяців в’язниці кожного, хто оскаржує декрети.
Реакція була швидкою з багатьох сторін. Угорський альянс, головна політична партія угорської меншини в Словаччині, та угорські політики — включаючи голову комітету закордонних справ парламенту Жолта Неймета та лідера опозиції Петера Мадяра — звинуватили словацький уряд у «антиугорському законодавстві». Ліберальна опозиційна партія Momentum заявила, що звернеться до ЄС, оскільки новий закон загрожує не лише угорській меншині, а й усім, хто виступає за права людини, меншин та свободу слова. Мадяр також розкритикував уряд Орбана за нездатність захистити угорську меншину в Словаччині.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто у відповідь заявив, що новий словацький закон аналізується юридично, але визнав: «З Словаччиною нам вдалося розрядити напругу з низки питань, але декрети Бенеша залишаються джерелом напруги». Більше про суперечку — у матеріалі BalkanInsight.
Президент Чехії Павел призначив новий коаліційний уряд Бабіша з ультраправими та ультраконсерваторами
Президент Чехії Петр Павел у понеділок, 15 грудня, призначив новий коаліційний уряд на чолі з мільярдером та колишнім прем’єром Андреєм Бабішем після тижнів інтенсивних переговорів. Популістський рух ANO Бабіша, який повертається до влади майже через чотири роки після усунення коаліцією Петра Фіали, формуватиме уряд з ультраправою партією «Свобода і пряма демократія» (SPD) та ультраконсервативною партією «Автомобілісти». Трипартійна коаліція має більшість у 108 місць із 200 у Палаті депутатів. Президент Павел повторив, що нове керівництво не повинно робити кроків, які ставлять під сумнів роль Чехії в ЄС або НАТО, хоча це було однією з довгострокових вимог SPD, але не було включено до коаліційної угоди.
Читай також 👇
Привид популізму над центральною Європою. Нотатки до парламентських виборів в Чехії
На тлі зростаючих побоювань, що Бабіш намагатиметься наслідувати політику Роберта Фіцо чи Віктора Орбана Павел додав, що «пильно стежитиме, як політичне керівництво сприятиме дотриманню принципів демократичної країни, як воно наглядатиме за незалежністю публічних медіа та сил безпеки». Більше про новий чеський уряд — на сайті ČTK.
Словаки вийшли на протести проти змін до Кримінального кодексу та обмеження захисту викривачів злочинів
У вівторок, 16 грудня, у Братиславі, Кошицях, Банській Бистриці та інших словацьких містах відбулися протести проти останніх кроків правлячої коаліції, зокрема ухвалення поправок до Кримінального кодексу, змін до Кримінально-процесуального кодексу та перетворення Офісу захисту викривачів на новий орган.
Мітинги організували опозиційна партія «Прогресивна Словаччина» разом з KDH, SaS та позапарламентськими «Демократами». Опозиція розкритикувала факт додавання суттєвих змін у останню хвилину до поправки, яка спочатку мала розв’язати проблему дрібних крадіжок. Наприклад, визначення кримінального злочину перешкоджання виборчій кампанії розширили, включивши співпрацю з «іноземною державою», а також вводиться кримінальна відповідальність «за заперечення або оскарження післявоєнних документів про організацію умов після Другої світової війни в Словаччині».
Кримінально-процесуальний кодекс також змінює інститут свідків-співробітників обвинувачення. Коаліція стверджує, що зміни виправдані, оскільки, на їхню думку, вільна політична конкуренція під час парламентських виборів 2023 року зазнала впливу ззовні (британський уряд фінансував кампанію для збільшення явки молодих виборців). Більше — на Al Jazeera.
Румунська ультраправа AUR допомагала просувати в соцмережах президентську кампанію Навроцького в Польщі
Розслідування VSquare, Context.ro та FRONTSTORY виявило, що румунські спеціалісти з соцмереж допомагали президентській кампанії Кароля Навроцького в Польщі через просування в Facebook. Головним румунським зв’язком PiS став Джордже Сіміон, лідер націоналістичної партії AUR, якому заборонено в’їзд до Молдови та України через антиукраїнську діяльність. Сіміон неодноразово відвідував Польщу під час президентської кампанії, виступаючи на мітингах на підтримку Навроцького.
Партія AUR заплатила румунській компанії Follow Digital Solutions, співвласник якої Ніколає Капчеля (Nicolae Capcelea) також працює для євродепутата PiS Патрика Які (Patryk Jaki), понад €2 мільйони за онлайн-просування у 2024-2025 роках. Серед адміністраторів Facebook-сторінки Які виявлено кілька румунських акаунтів, також румунські адміністратори керують офіційними сторінками партії Suwerenna Polska, лідера ECR Матеуша Моравецького та Кароля Навроцького. За словами джерел у PiS, «Сіміон дав Навроцькому людей із соцмереж. Це були ті самі люди, які працювали над соцмережами Які». Румунські спеціалісти використовували інструмент Manychat для автоматизації взаємодії з користувачами Facebook. Сіміон хвалився на конференції MEGA у Варшаві:
«Моя партія дуже добре працює онлайн, і ми підтримали Навроцького онлайн-інструментами для залучення молодих виборців».
Розлого про співпрацю румунської AUR та польської PiS – у дослідженні Vsquare.
Росія відрізала Одещину від Румунії та Молдови дроновою атакою на останній міст через Дністер
18 грудня російський дрон-камікадзе вдарив по мосту через Дністер біля села Маяки на трасі М-15 Одеса-Рені — єдиному працюючому українському мосту через Дністер в Одеській області, що є головним маршрутом до Молдови та Румунії. Інший міст у Затоці, який перетинає Дністер біля гирла, зазнав сотень атак з початку повномасштабного вторгнення та давно непрохідний. Під час атаки під вибух потрапив автомобіль з матір’ю та трьома дітьми: мати загинула, діти госпіталізовані. Вранці 19 грудня інший дрон вдарив по мосту Маяки, завдавши серйозних структурних пошкоджень, що повністю зупинило рух.
Прикордонники України та Молдови радять використовувати альтернативні маршрути через Вінницьку область. Якщо звичайна дорога між Одесою та Кишиневом через Одеса-Рені займає близько 4 годин, маршрут через Вінницю вимагає приблизно 11 годин.
Читай також 👇
Півострів Бессарабія – як не повторити долю Криму?
Залишаються робочими чотири прикордонні переходи з Молдовою: Паланка, Старокозаче, Рені та Орлівка. Мета російських атак — відрізати західну частину Одеської області та запобігти доступу України до дунайських логістичних маршрутів. 14 грудня російські сили атакували міст у Затоці майже 40 дронами «Шахед», близько двох десятків влучили у цілі. Детальніше про російські атаки – Kyiv Post.
Єврокомісарка Кос пояснила, чому Молдова не відкрила переговори по кластерах у 2025 році
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос 18 грудня заявила, що Молдова щодня стає ближче до ЄС, але у 2026 році країні передує велика робота. Кос підкреслила, що Молдова в стислі терміни завершила двосторонній скринінг — перевірку національного законодавства на відповідність нормам ЄС — та провела технічні консультації з Єврокомісією за трьома з шести переговорних кластерів: «Основоположні цінності», «Внутрішній ринок» та «Зовнішні відносини». Однак переговори по кластерах не були офіційно відкриті цього року, як очікувалося.
«Країні належить реалізувати кілька внутрішніх реформ, щоб привести законодавство у повну відповідність із європейськими стандартами», — пояснила Кос.
Єврокомісарка наголосила, що розвиток мирних переговорів щодо врегулювання війни в Україні матиме пряме значення для Молдови:
«Як країни-кандидати та сусіди, Молдова та Україна залишаються взаємозалежними в питаннях безпеки».
Кос також зазначила, що у Молдові є партії, які просувають проросійські ідеї та підтвердила, що ЄС поважає суверенітет та територіальну цілісність Молдови в контексті Придністров’я. Детальніше про євроінтеграцію Молдови — у інтерв’ю Марти Кос для Pro TV.
