Румунський суд визнав недійсними показання свідків у справі про антиконституційні дії екскандидата в президенти Келіна Джеорджеску
10 Березня, 2026
Угорський прем’єр Віктор Орбан напередодні квітневих виборів оголосив Брюссель «прямою загрозою» та пообіцяв знищити «брюссельських агентів» – неурядові організації, журналістів і суддів. Словацький прем’єр Роберт Фіцо під час візиту держсекретаря США Марко Рубіо розкритикував Україну через зупинку постачання нафти та запропонував Вашингтону співпрацю у форматі Вишеградської четвірки.
Тим часом 60% українських біженців у Європі мріють повернутися додому, хоча стикаються з дискримінацією та погіршенням ставлення у приймаючих країнах. Румунія купує стратегічний молдовський порт Джурджулешти на Дунаї, а лідер Придністров’я звинувачує екс-президента Молдови Додона у провалі переговорів.
Читайте у щотижневому дайджесті Infopost.media про найважливіші події у країнах-сусідах України, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 9 по 15 лютого 2026 року.
60% українських біженців після чотирьох років війни хочуть повернутися додому
Через чотири роки після початку повномасштабної війни 60% українських біженців у Європі мріють повернутися додому, показує дослідження ЄБРР. Серед країн ЄС найбільшу роль для тих, хто виїхав з України через війну, зіграли три країни – Німеччина прийняла 1,2 млн українців, Польща – 1 млн, Чехія – 375 тис.
При цьому, за даними ЄБРР рівень працевлаштування українських біженців становить лише 45%, безробіття – 14% проти 5,1% серед місцевих. Частина українців скаржиться на дискримінацію в оплаті праці.
Погіршилось і ставлення до українців: у Польщі праві політики звинувачують їх у навантаженні на бюджет, хоч насправді українці більше вносять в економіку, ніж отримують. У Молдові 130 тис. біженців стикаються з низькими зарплатами та проросійською пропагандою. Антимігрантська риторика використовується як виборчий інструмент. Тимчасовий захист у ЄС діятиме до березня 2027-го, що змушує українців шукати альтернативні шляхи легалізації через роботу чи освіту.
«Путінізм», світове правління Shell та Erste Bank і знищення «брюссельських агентів» – ключове зі щорічної промови Орбана
Напередодні квітневих виборів угорський прем’єр Віктор Орбан назвав Брюссель «прямою загрозою», а термін «путінізм» – примітивним і легковажним. У традиційній щорічній промові Орбан зосередився на критиці ЄС та опозиції, яку звинуватив у співпраці не лише з Брюсселем, а й з транснаціональними корпораціями Shell та Erste Bank. Крім того він пообіцяв після виборів «очистити країну від брюссельських агентів» – неурядових організацій, журналістів, суддів та політиків.
«Це був план [на 2025 рік, – ред.], але мушу визнати, що ми виконали лише половину роботи: брюссельська репресивна машина все ще працює в Угорщині, і ми наведемо там порядок після квітневих виборів. Замасковані громадські організації, куплені журналісти, судді, політики, алгоритми, бюрократи, євромільйони – ось що означає Брюссель тут, в Угорщині, сьогодні».
До речі, закон «Про прозорість суспільного життя», який міг ускладнити роботу та існування організацій з іноземним фінансуванням, був поданий на розгляд парламенту, але залишився досі не ухваленим. Також угорський прем’єр вчергове заявив, що Європа готується до війни з Росією до 2030 року, обіцяючи, що Угорщина не надсилатиме зброю чи гроші Україні.
Наостанок Орбан презентував соціальні ініціативи для населення, що фінансуватимуться через спецподатки для великого бізнесу, продовжуючи свою стратегію балансування між ЄС та авторитарною моделлю влади.
Марко Рубіо з Робертом Фіцо обговорили російську нафту та Вишеградську четвірку
Держсекретар США Марко Рубіо після Мюнхенської конференції з безпеки відвідав Братиславу, де обговорив із прем’єром Робертом Фіцо постачання російських енергоносіїв. Планувалось, що Рубіо порушить питання відмови цих країн від імпорту з Росії. Інша мета візиту – зміцнити зв’язки зі Словаччиною та Угорщиною, консервативні лідери яких часто конфліктують з іншими країнами Європейського Союзу, однак мають теплі стосунки з президентом США Дональдом Трампом.
Також Рубіо зустрівся президентом Петером Пеллегріні, а також міністрами внутрішніх справ Робертом Каліняком, навколишнього середовища Томашем Тарабом, закордонних справ Юраєм Бланаром та міністром економіки Денісою Саковою.
Під час зустрічі Роберт Фіцо запропонував Сполученим Штатам співпрацю в рамках Вишеградської четвірки, яку спільно з Віктором Орбаном намагається перетворити на опір «брюссельському диктату», що, за його словами, не поважає національну ідентичність угорців та словаків. Рубіо ж запевнив, що незабаром всі стануть свідками більшої участі США в Центральній Європі.
Водночас словацький прем’єр розкритикував Україну через кількатижневу зупинку постачання російської нафти. Варто нагадати, що 27 січня російський безпілотник завдав удару по місту Броди у Львівській області, пошкодивши енергетичну інфраструктуру, пов’язану з нафтопроводом «Дружба». Фіцо ж стверджує, що ситуація незрозуміла, і що він не довіряє поясненням України. Він заявив, що не знає, хто розбомбив нафтопровід «Дружба», оскільки пропаганда тече з обох сторін, і він більше нікому в конфлікті не довіряє.
Словацька ж опозиція розкритикувала уряд Роберта Фіцо за те, що він не інформував суспільство про зупинку поставок нафти та не висловив жодної критикуки Росію через атаку на енергетичну інфраструктуру нафтопроводу.
Угорщина та Словаччина звернулись до Хорватії за постачанням російського газу замість «Дружби»
Угорщина та Словаччина звернулися до Хорватії з проханням забезпечити транзит російської нафти через нафтопровід Adria після того, як Україна більше трьох тижнів не відновлює постачання через «Дружбу». Міністр Пийтер Сіярто разом зі словацькою колегою Денісою Саковою надіслали листа хорватському міністру економіки Анте Сушняру, посилаючись на санкційний виняток ЄС: якщо трубопровідний транзит неможливий, обидві країни мають право на морські поставки з Росії.
Нафтопровід «Дружба» зупинився після атаки 27 січня. Сіярто заявив, що «енергобезпека не може бути ідеологічною« та закликав Хорватію не ризикувати постачаннями з політичних мотивів. Однак торік «Mol заявляла, що Adria поки «не доріс до завдання» і може забезпечити максимум 80% необхідних потужностей.
Молдовський порт Джурджулешти на Дунаї стане румунським: що це означає для регіону та України
Румунська державна компанія-оператор порту Констанца придбає єдиний молдовський порт на Дунаї – Джурджулешти – у Європейського банку реконструкції та розвитку.
Порт має стратегічне значення як головна морська брама Молдови, через яку проходить понад 70% імпорту й експорту країни. Розташований на кордоні з Румунією та Україною на 133,8 км Дунаю, він забезпечує вихід до міжнародного каналу Рейн-Майн-Дунай.
Після блокади українських портів Росією значення Джурджулешти зросло як альтернативного маршруту експорту. Бухарест зобов’язався інвестувати в розвиток інфраструктури. Угода посилює позиції Румунії в регіоні і може полегшити доступ Молдови до міжнародних ринків, а також відіграти важливу роль у майбутній реконструкції України, враховуючи невизначеність навколо порту Одеса.
Лідер Придністров’я звинуватив екс-президента Молдови Додона у провалі придністровських переговорів
Лідер Придністров’я Вадим Красносельський несподівано звинуватив екс-президента Молдови Ігоря Додона в провалі переговорного формату «5+2», стверджуючи, що у 2019-му представник Додона відмовився підписати підсумковий документ.
Останню зустріч в цьому форматі провели сім років тому.
Формат «5+2» передбачає участь Кишинева, Тирасполя, Росії, України, ОБСЄ, США та ЄС. Кишинів вважає його нефункціональним через війну в Україні. Тирасполь наполягає на можливості переговорів лише у повному форматі, відмовляючись від двосторонніх зустрічей через закон про сепаратизм. Експерти припускають, що завершення війни може запустити новий переговорний формат, оскільки «5+2» застарів.
