Угорське суспільне ТБ зупинило мовлення, Fidesz вийшов на протест, Словаччина виступила проти України в НАТО, а Молдова змінює прем’єра в розпал кризи — важливе у сусідів за тиждень
12 Липня, 2026
Латвійська розвідка зафіксувала ознаки підготовки Росії до гібридних провокацій проти країн Балтії або Польщі, а шеф польської розвідки попередив про можливу появу «зелених чоловічків» у Балтії. На цьому тлі словацький прем’єр Роберт Фіцо заявив, що Братислава не братиме участі у пакеті НАТО на €70 млрд для України та відправить делегацію на анкарський саміт «без мандату» на будь-яку допомогу Києву.
Угорський прем’єр Пийтер Мадяр, знявши 17-місячне вето Орбана на перший переговорний кластер, тепер блокує відкриття наступних для України та Молдови, пояснюючи це «неправильним сигналом» для Балкан. Румунія входить у третій місяць без уряду — вже третя кандидатура на прем’єра провалилась у парламенті. А Єврокомісія запропонувала позбавити тимчасового захисту в ЄС новоприбулих чоловіків призовного віку з України.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень, з 22 по 28 червня 2026 року.
«Зелені чоловічки» та дрони: розвідки Польщі та Латвії попереджають про російську загрозу для Європи
The Guardian з посиланням на двох союзників НАТО на східному фланзі повідомляє, що латвійська розвідка зафіксувала ознаки підготовки Росії до «провокацій» проти країн Балтії або Польщі. Йдеться не про повномасштабне вторгнення, а про гібридні дії — ракетні удари, дрони або інші акції, покликані «відправити сигнал» Заходу зупинити підтримку України.
Інший високопосадовець НАТО повідомив, що Путін може хотіти «перевірити стійкість американських гарантій» для найменших членів Альянсу.
Шеф Агентства розвідки Польщі Павел Шота в першому інтерв’ю польським медіа також попередив: у країнах Балтії можуть з’явитися «зелені чоловічки». Прем’єр Польщі Дональд Туск оцінив ситуацію як «дуже нестабільну» і попередив про можливу ескалацію в найближчі тижні та місяці.
Новоприбулі чоловіки призовного віку з України можуть залишитись без тимчасового захисту в ЄС
26 червня Єврокомісія запропонувала продовжити тимчасовий захист для українців в ЄС до березня 2028 року, але з важливим винятком. Відтепер новоприбулим чоловікам призовного віку (23–60 років), яким українське законодавство забороняє виїзд через військовий обов’язок, тимчасовий захист надаватися не буде.
Комісар з міграції Магнус Бруннер підкреслив, що це зроблено на прохання самого Києва. Чинний статус понад 4,3 млн українців, що вже перебувають в ЄС, змінюватись не буде. Заявники, яким відмовлять у тимчасовому захисті, збережуть право на індивідуальний притулок за нормами права ЄС.
Рішення потребує схвалення кваліфікованою більшістю 27 країн. Найбільш послідовним противником звуження критеріїв стала Франція. Рада Європи також застерегла проти згортання захисту для осіб призовного віку.
Наразі в Чехії тимчасовий притулок отримали майже 380 тисяч українців, у Польща — 961 тисяча і обидві раніше висловлювали підтримку обмеженням. Дорослі чоловіки становлять 26,6 відсотка українських біженців у Європі, хоча немає даних про те, скільки з них призовного віку або скільки прибули нелегально.
Словаччина перебирає в Угорщини головування у V4: Фіцо виклав чотири пріоритети
На саміті «Вишеградської четвірки» 23 червня прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо представив пріоритети майбутнього річного словацького головування, яке країна перебирає від Угорщини 1 липня. Захід вперше за два роки зібрав усіх чотирьох прем’єрів V4 — господаря зустрічі Петера Мадяра, а також Дональда Туска та Андрея Бабіша.
«Чотири країни мають амбіцію бути сильними — 65 мільйонів громадян. Ми не хочемо бути лише об’єктом чужих рішень, ми хочемо бути їхніми співавторами», — заявив Фіцо.
Фіцо виклав чотири основні пріоритети головування Словаччини. Перший — посилення конкурентоспроможності ЄС та спільні позиції щодо нового бюджету Союзу з 2028 року, зокрема зниження цін на електроенергію. Другий — розширення ЄС зі «справедливим підходом» до країн-кандидатів:
«Ми бачимо, що крім трьох відмінників — Сербії, Албанії та Чорногорії — переговори про вступ відкрито також з Україною. Ми хочемо справедливого підходу, щоб країни, які хочуть стати членами ЄС, виконали умови, необхідні для вступу до Союзу».
Третій — практична галузева співпраця в сферах оборони, боротьби з нелегальною міграцією та захисту зовнішніх шенгенських кордонів. Четвертий — підтримка людських контактів через Вишеградський фонд, який вже 26 років об’єднує людей регіону.
Спільна декларація саміту підтвердила зобов’язання «відродити та зміцнити Вишеградську групу», а також поглибити співпрацю у цифровізації, штучному інтелекті та кібербезпеці, насамперед уздовж осі Північ — Південь.
«Словаччина не платитиме за війну»: Фіцо заявив, що не братиме участь у пакеті військової допомоги Україні
27 червня, за два тижні до саміту НАТО в Анкарі (має відбутись 7–8 липня), прем’єр Фіцо оголосив, що Братислава не братиме участі у фінансових та військових зобов’язаннях перед Україною.
«Словаччина не платитиме за військові витрати України», — заявив він.
Фіцо додав, що домовлятиметься з міністром оборони Каліняком про відправку делегації «без мандату» на ухвалення будь-якої допомоги. Зобов’язання НАТО щодо України він назвав «величезними». Проти самого Альянсу Фіцо риторично не виступав, зазначивши лише, що не може «заважати іншим країнам, які хочуть готуватися до війни».
Це заява на тлі очікуваного пакету в €70 млрд, який союзники НАТО планують задекларувати в Анкарі. США, за даними Kyiv Independent, у пакеті участі не беруть. Словаччина таким чином може опинитися в одному таборі з Вашингтоном, але з протилежних причин. Паралельно Фіцо знову використав дронові інциденти в Румунії як аргумент: «Прилетить дрон, вдарить у будинок — і Третя світова на столі».
Будапешт заблокував прискорене відкриття наступних кластерів для України і Молдови
23 червня Угорщина стала єдиною з 27 країн ЄС, яка заблокувала спільний лист Євроради та Єврокомісії. Це процедурний крок, необхідний для відкриття наступних переговорних кластерів з Україною та Молдовою. Без цього листа під загрозою опиняється план Києва відкрити всі шість кластерів до середини липня, про що публічно говорила єврокомісарка з розширення Марта Кос. Питання мало бути обговорено знову наступного тижня.
Прем’єр-міністр Угорщини Пийтер Мадяр пояснив блокування тим, що відкривати всі кластери одночасно — «погана ідея». На його думку, це «надішле неправильний сигнал» країнам Західних Балкан, які роками домагаються членства в ЄС. Тим самим він відтворює логіку, за якою ще на саміті ЄС 19 червня вилучив з декларації формулювання про «прискорення» для України.
Водночас, за даними Європейської правди, Угорщина перешкодила робочій групі Ради ЄС затвердити результати скринінгу для переговорних кластерів 2-6 для України та Молдови, продовживши блокування подальших кроків до початку переговорів про вступ до ЄС у цих сферах.
Тобто Пийтер Мадяр зняв 17-місячне вето Орбана на перший кластер, однак тепер керує темпом євроінтеграції через точкові блокування кожного наступного кроку.
У Румунії політична криза входить у третій місяць без уряду
22 червня кандидатура Адріана Вешті на посаду прем’єр-міністра Румунії провалилась у парламенті — він не зібрав потрібних 233 голосів. Це вже третя спроба сформувати уряд за майже два місяці після відставки Боложана. 26 червня PNL, USR та УДМР висунули нового кандидата — євродепутата від ЄНП Зіґфріда Муреша, того самого, який раніше критикував призначення позапарламентського Томача як такого, що «живить популізм». Тепер Муреш сам іде тим самим шляхом.
Але вже 27 червня стало відомо, що партії не можуть домовитися навіть щодо Муреша — PSD висуває умови, AUR оголосив бойкот, а конфлікт між президентом Нікушором Даном і парламентськими фракціями поглибився. Майже два місяці після відставки уряду Іліє Боложана вже три кандидатури на пост прем’єр-міністра зазнали невдачі, а парламент не змін сформувати жодної стійкої більшості.
Від 250 до 400 тисяч українців Молдови можуть отримати український паспорт за спрощеною процедурою
26 червня Кабмін України за ініціативою МЗС включив Молдову до переліку держав, на громадян яких поширюється спрощена процедура набуття українського громадянства. Відмова від молдовського паспорта при цьому не вимагається, адже Україна визнає множинне громадянство з січня 2026 року. Раніше спрощена процедура діяла лише для етнічних українців із країн ЄС, Великої Британії, Канади, США, Норвегії, Швейцарії та Ісландії.
Міністр Сибіга назвав рішення «стратегічним кроком» і вписав його в ширший контекст:
«Це логічна, продумана та своєчасна відповідь на спроби держави-агресора дестабілізувати дружню Молдову через маніпуляції з питанням громадянства для мешканців Придністровського регіону».
За різними оцінками, у Молдові проживає від 250 до 400 тисяч етнічних українців, більшість компактно в північних районах і в Придністров’ї.
