Бути кримською татаркою — значить, бути вільною: як вимушена переселенка інтегрується в Чернівцях
10 Квітня, 2024
Наративи російської пропаганди про те, що Україна рано чи пізно розпадеться, а її частини заберуть собі сусідні країни не нові. Їх вже роками продукують у прокремлівських ЗМІ, при чому ще задовго до повномасштабного вторгнення в Україну.
Особлива увага в цих припущеннях російських «аналітиків» була завжди прикута до Закарпаття. Адже вони вважали (і досі у це свято вірять), що більшість закарпатців не проти будь-яким способом обміняти свої українські паспорти на європейські і стати громадянами іншої країни як це було у минулих століттях.
Фото: Twitter / Toroczkai László
Відповідно час від часу й з’являються різні заяви, в тому числі європейських політиків.
Так, 11 листопада лідер угорської праворадикальної партії Mi Hazánk («Наша Батьківщина») Ласло Тороцкоі у Twitter побажав Польщі з нагоди Дня незалежності, щоб незабаром «зустрітися на спільному польсько-угорському кордоні”.
А для ілюстрації обрав фотографію, де польський та угорський прикордонники тиснуть один одному руки на спільному кордоні. Фото зроблене після захоплення Угорщиною Закарпаття у 1939 році в районі села Ужок.
Реакція не забарилася. Звісно, підхопили її у першу чергу всі центральні російські ЗМІ.
Але у Польщі, яка у 1939 році справді підтримувала та підбурювала прагнення Королівства Угорського до силового захоплення Карпатської України, польські користувачі Twitter відреагували в цілому вкрай негативно.
«Польща поважає територіальну цілісність наших сусідів. Сподіваюся, Угорщина ніколи не нападе на своїх сусідів», – відреагував польський бізнесмен Марек Татала.
Офіційних заяв не послідувало, очевидно польські політики вирішили просто не звертати уваги на свого маргінального угорського колегу.
Натомість речник міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко закликав угорський уряд засудити заяви депутата Ласло Тороцкоі.
«Заклик угорського депутата Ласло Тороцкоі до перегляду державних кордонів є неприйнятним. Закликаємо уряд Угорщини засудити такі безвідповідальні висловлювання, які підважують двосторонні відносини та не відповідають духу добросусідства», – зазначив Ніколенко на власній сторінці у Facebook.
Відповідної реакції з боку Угорщини також не сталося.
Що передувало?
Очевидно, що твіт Тороцкоі був не випадковим.
Адже передував йому інша заява, а саме виступ Владіміра Путіна 4 листопада, у якому кремлівський вождь на зустрічі з російськими «істориками» заявив, що нібито в Румунії, Угорщині та Польщі досі зберігається ідея поглинання України, сформована ще перед Другою світовою війною.
Міністерство закордонних справ Румунії практично одразу заперечило вигадки президента РФ.
«МЗС Румунії заперечує твердження, висловлені президентом Росії до Дня народної єдності, які хибно нав’язують думку про територіальні претензії Румунії до України.
Агресивна війна, яку Росія розв’язала 24 лютого, є серйозним та грубим порушенням принципів міжнародного права. У зв’язку з цим Румунія знову підтверджує рішучу підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів», – наголосили в МЗС Румунії.
У Варшаві також звинуватили Путіна у поширені дезінформації: «Він розповів про чутки та фейкові новини, які абсолютно далекі від реальності».
Останніми відреагували у міністерстві закордонних справ Угорщини, де назвали заяву російського диктатора про наявність у Будапешта територіальних претензій до України «некоректною».
«Ми не вважаємо коректними заяви, які поглиблюють військовий конфлікт. Замість таких декларацій потрібне негайне припинення вогню та мирні переговори», – заявили в МЗС Угорщини.
Отже, насправді жодна із сусідніх з Україною держав, окрім агресивної Росії, не має жодних територіальних претензій до України. Зрозуміло, що Кремль поширює ці наративи лише з метою дестабілізації стабільних відносин України із сусідніми країнами.
Хто такий Ласло Тороцкоі?
44-річний Тороцкоі є ультраправим політиком та журналістом, засновником радикальних рухів HVIM (2001) та Hunnia (2007), у 2003-2013 роках був головним редактором і видавцем журналу Magyar Jelen («Угорське сьогодення»). Мер містечка Ашоттхалом з 2013 року. На початку 2015 року був ініціатором зведення першого паркану на південних рубежах Угорщини для перешкоджання потоку мігрантів.
Ласло Тороцкоі не вперше озвучує претензії Угорщини на Закарпаття.
Так у 2018 році під час відзначення подій Угорської революції-1956 у Будапешті заявив, що Україна має надати автономію Закарпаттю згідно з результатами референдуму 1991 року.
«Закарпаття має отримати самовизначення, закарпатські угорці — територіальну автономію, а якщо Україна теж не може цього зробити, тоді поверніть Підкарпаття Угорщині!», – заявив він.
Перед тим, ще у 2015 році колишній міністр сільського господарства в уряді Орбана Йожеф Тордян також заявляв, що якщо українці хочуть потрапити в ЄС, то повинні повернути Закарпаття Угорщині.
Зокрема запропонував Угорщині та уряду Орбана «викупити Закарпаття заради спільного кордону польсько-угорського державного союзу».
Тоді він вважав, що територію сусідньої країни слід повернути не силою, а шляхом переговорів, і для цього потрібно «мобілізувати угорців усього світу».
Також претензії на Закарпаття озвучували не раз з табору угорських праворадикальної партії Jobbik.
До речі, Ласло Тороцкаі також тісно був пов’язаний з Jobbik.
Ласло Тороцкоі. Фото: pecsma.hu
У 2016 році він прийняв запрошення лідера партії Габора Вона і навіть був обраний його заступником (віцепрезидентом). Утім після конфліктів з іншими членами партійної верхівки 8 червня 2018 року був виключений з лав Jobbik. А через короткий час заснував політичну організацію Mi Hazánk Mozgalom («Наша Батьківщина»), що 21 серпня 2018 року також була зареєстрована як партія.
На парламентських виборах в Угорщині 2022 року партія потрапила до парламенту, отримавши 6 місць.
Російська «деза» в угорському інформаційному просторі
Нагадаємо, що буквально за кілька днів до повномасштабного нападу російських військ на Україну, Кремлем була розгорнута дезінформаційна кампанія про можливість іншого військового зіткнення, а саме українсько-угорського.
Починаючи з 14 грудня велика кількість російських як маргінальних (як то ПолитНавигатор, Антифашист, Topcor ru, Русская Весна, Украина.Ру, тощо), так і мейнстримні медіа (Газета Ру, РИА Новости, Известия, Лента ру, Комсомольская правда, Regnum, Life та інші) розмістили новину практично з одним і тим самим заголовком:
«На Украине пообещали разгромить венгерскую армию силами одной бригады».
І в цьому ключі вкрай цікавим є той факт, що 15-16 грудня, коли тривала російська інформаційна кампанія, Ласло Тороцкоі також раптово вирішив записати звернення з приводу статусу Закарпаття.
У цьому зверненні угорський праворадикал згадує 1991 рік: тоді одночасно з всеукраїнським референдумом про незалежність України, на Закарпатті відбулося кілька місцевих «референдумів» (визнаних незаконними та нелегітимними) щодо самоврядності та автономії як всього регіону, так і окремих районів. Позиція Тороцкоі – Україна має узаконити рішення тих референдумів.
Оприлюднив Тороцкоі свої заяви 16 грудня (хоча записав відео раніше), коли російська дезінформаційна кампанія була у розпалі. Зрозуміло, що це був не просто збіг.
На жаль, зерна російської пропаганди потрапляють в Угорщині на благодатний грунт.
В цьому можна переконатися, в тому числі й за результатами соціологічних опитувань.
Наприклад, у ставленні угорців до сусідів-українців:
- «Фідес» – 21% проти чи дуже проти, 28% – за чи не проти;
- «Наша Батьківщина» – 41% проти чи дуже проти, 15% – не проти;
- Опозиція – 26% проти, 23% – не проти;
- Безпартійні – 22% проти, 26% – не проти.
(за даними ґрунтовного дослідження Policy Solutions, проведеного з 25 квітня до 4 травня 2022 року у співпраці з Závecz Research).
Це практично є наявним результатом антиукраїнської пропаганди в багатьох угорських ЗМІ, зокрема у підконтрольних уряду Орбана, яка особливо активно триває кілька останніх років. А особливо вона посилилась через український Закон про освіту, що набув чинності 28 вересня 2017 року та нібито суттєво звужує права національних меншин на право навчання рідною мовою.
«Рука Кремля» у Польщі
На жаль, у Польщі кремлівські наративи щодо «повернення українських земель» також мають своїх прихильників.
Скажімо, 9 листопада оглядач видання «Niezależny dziennik polityczny» стверджує, що нібито плани PiS (правлячої партії «Право і справедливість») «щодо Західної України давно перестали бути таємницею, а про те, що Польща планує повернути свої історичні землі, вже знає практично весь світ».
Автор статті робить припущення, що польський уряд нібито саме для цього відправив до України добровольців. А також вирішив при цьому «поділитися» територіями України з сусідами, «щоб ті, як бачите, не образилися і не висували законних демократичних претензій».
Цілком зрозуміло, що подібні нісенітниці грають на руку лише російському агресору і Кремлю.
Чи можуть автори подібних дописів та заяв прямо чи опосередковано отримувати фінансування з прокремлівських джерел? Звичайно, що можуть, хоча і довести це важко. Але однозначно путінська пропаганда активно використовує їх у своїй інформаційній війні, яку Україні також потрібно вигравати.
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.
