Словаччина бойкотувала декларацію про повернення українських дітей і відновила аташе з Росією, Мадяр розблоковує переговори, а Румунія п’ять місяців без уряду — важливе у сусідів за тиждень
11 Жовтня, 2026
21 серпня румунський F-16 знищив морський дрон біля газової платформи у Чорному морі. Це 23-я ціль цього року, що більше, ніж за всі роки з 2022 по 2025-й разом. Урсула Фон дер Ляєн назвала атаки «гібридною війною» проти ЄС. Але триває не тільки дронова, а й гібридна війна: у Словаччині виявили в закуплених дорожніх камерах «російський слід», і лише тиск опозиції змусив уряд ініціювати незалежний аудит.
Угорщина відзначила 100 днів уряду Мадяра: розблоковано €16,4 млрд із заморожених фондів ЄС, усунуто президента Тамаша Шуйока, перезапущено суспільне телебачення, засновано антикорупційне агентство. Проте головні виклики попереду. Росія тим часом знижує консульський збір за паспорт для мешканців Придністров’я з $600 до $65, паспортизуючи регіон перед виборами. А 68% поляків підтримують ліміт каденцій за угорською моделлю, хоча саме ця реформа виштовхнула б із польської політики і Туска, і Качинського.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 17 по 23 серпня 2026 року.
Українська діаспора організувала акції у десятках країн щодо заморожених активів РФ
22–24 серпня, напередодні 35-ї річниці незалежності України, українці проводять мітинги у десятках країн — від Сеула до Лейпцига, від Базеля до Вільнюса. У Польщі акція запланована в Жешуві. Організатори акції озвучують основні чотири вимоги: посилення виконання санкцій, передача заморожених активів РФ Україні, спільний «небесний щит» проти балістики, ратифікація Спеціального трибуналу за злочин агресії.
Головним аргументом акцій стало те, що у грудні 2025-го ЄС затвердив позику для України в €90 млрд, однак профінансував її коштом власного бюджету і платників податків, а не з €210 млрд заморожених активів ЦБ Росії, які й далі лежать переважно в Бельгії. Використати «заморожені» російські активи Євросоюз використати не зміг, оскільки Бельгія заблокувала пропозицію «репараційної позики» на €140 млрд.
100 днів Мадяра: Угорщина «бачить майбутнє», але попереду стабілізація економіки, медицини й освіти
22 серпня виповнилось 100 днів роботи уряду Пийтера Мадяра і німецький мовник ARD підбив основні підсумки. На думку німецької політологині Еллен Босс, після останньої перемоги Орбана Угорщина жила в «майже депресивній» атмосфері. За 100 днів нового уряду Угорщина приєдналась до Європейської прокуратури, кабінет міністрів запровадив антикорупційні заходи, розблокував €16,4 млрд із заморожених фондів ЄС, змінив керівництво Конституційного суду, усунув президента Шуйока і обрав нового — Андраша Бака, перезапустив мовлення суспільного телебачення для його реформування, заснував агентство з повернення активів, вивезених за Орбана.
Головний виклик для Пийтера Мадяра зараз, який фіксують аналітики: «цілком безнадійний стан економіки, соцсфери, освіти, лікарень» і нова конституція, роботу над якою очікують восени.
Дрони біля газової платформи: російські безпілотники порушили безпеку Румунії 23 рази протягом цього року
21 серпня румунський F-16 знищив морський дрон з вибухівкою, який дрейфував за кілька сотень метрів від газової платформи Neptun Deep у Чорному морі за 80 км від Констанци. Міністр оборони Раду Мірута підтвердив, що: дрон не мав українського походження і становив загрозу для кількох сотень робітників та критичної інфраструктури. За тиждень до цього поблизу того ж Neptun Deep нейтралізували ще два дрони типу «Гербера». Голова ЄК фон дер Ляєн назвала атаки «гібридною війною» проти ЄС.
За статистикою Міноборони Румунії, до 17 серпня повітряний простір країни вже було порушено 23 рази — більше, ніж за всі роки з 2022 по 2025 разом. Уламки дронів знаходили на румунській території 27 разів тільки цього року проти 16 за весь 2025-й. Росія атакувала цілі поблизу румунського кордону 54 рази лише за перші вісім місяців 2026-го. НАТО провело в Румунії щонайменше 42 місії повітряного патрулювання, а це більше, ніж за всі попередні роки разом.
У Словаччині знайшли «російський шпигунський слід» у закуплених дорожніх камерах
Служба безпеки Словаччини NBÚ виявила приховані лазівки в дорожніх радарах NERO R-ONE, закуплених через кіпрський офшор з підробленими сертифікатами. Так, камери містили закодований список російських телефонних номерів, SMS-повідомлення з яких відкривають доступ до командного рядка й мережі. Крім того, веб-портал управління відкривав живий відеопотік будь-кому, хто знає IP-адресу пристрою. NBÚ класифікувала системи як «значну кіберзагрозу».
Словацький уряд планував закупити 279 таких камер, але встиг встановити лише дві в пілотному режимі, їх і деактивували 10 серпня. Уряд Фіцо спочатку заперечував як сам факт порушення, так і російське походження камер, і лише тиск опозиції змусив ініціювати незалежний аудит.
Роберт Фіцо зближується з ультраправими перед регіональними виборами
Правляча партія Роберта Фіцо Smer зближується з ультраправою «Республікою» (Republika) перед регіональними виборами 24 жовтня. Партії не укладали формальний альянс, але вже мають практичні домовленості. Republika вже підтримує кандидатів Smer на посади голів регіонів у Тренчині й Трнаві, а також незалежного кандидата від Hlas у Кошице, якого підтримує і Smer.
Ключові гарячі точки на місцевих виборах — Банська Бистриця і Пряшів, важливі як для правлячої партії, так і для «правих». Дедлайн подачі списків кандидатів — 25 серпня.
68% поляків хочуть «угорської реформи», яка виштовхнула б з політики Дональда Туска і Ярослава Качинського
За даними опитування SW Research, проведеного 18–19 серпня, 67,6% поляків підтримують запровадження ліміту каденцій прем’єра та депутатів, аналогічно до угорської конституційної реформи Пийтера Мадяра. Проти — лише 12,4%. Підтримка зростає з віком (від 50% серед наймолодших до 72% серед старших) і вища в людей з вищою освітою та в мешканців великих міст.
Конкретні наслідки для польської політики могли б стати разючими у разі запровадження таких змін. Якби ліміт запровадили за угорською моделлю (8 років для прем’єра, 12 — для депутата з урахуванням усього попереднього стажу), прем’єром більше не міг би бути Дональд Туск (близько 9 років і 7 місяців загального стажу). З Сейму вибули б Ярослав Качинський (9 каденцій), Маріуш Блащак (5), Владислав Косиняк-Камиш (3) та Кшиштоф Босак (3). Натомість із відомих політиків залишились би Матеуш Моравецький (2 каденції) та Славомір Менцен. Тобто реформа, яку поляки підтримують в теорії, знищила б кар’єри лідерів практично всіх партій — і правлячих, і опозиційних.
Москва «паспортизує» Придністров’я перед виборами: консульський збір за російський паспорт знизять майже вдесятеро
Росія планує знизити консульський збір за подачу заяви на отримання громадянства для мешканців Придністров’я — з $600 до $65. Таку ж пільгу передбачили для мешканців невизнаних Абхазії та Південної Осетії. З 1 серпня збір зріс майже вдесятеро, тому фактично виняток для Придністров’я повертає довоєнні умови.
Також у травні Владімір Путін підписав указ про спрощений порядок отримання громадянства для мешканців Придністров’я. Отримати російський паспорт можна без вимог постійного проживання в Росії, знання мови та законодавства. Лідер регіону Вадим Красносельський повідомив, що понад 60 тисяч мешканців вже подали заяви за спрощеною процедурою, а зростання консульського збору одразу спричинило «проблему», яку тепер Москва вирішила.
