Словаччина бойкотувала декларацію про повернення українських дітей і відновила аташе з Росією, Мадяр розблоковує переговори, а Румунія п’ять місяців без уряду — важливе у сусідів за тиждень
11 Жовтня, 2026
З 26 вересня Молдова на 60 днів ввела надзвичайний стан в енергетичному секторі: в країні скоротять кількість освітлення та споживання пального у органах влади. Тим часом у Румунії опитування зафіксувало інверсію в політичних вподобаннях — лідер ультраправої AUR Сіміон на гіпотетичних виборах випереджає президента Дана 57% проти 43%.
У Польщі 23 вересня російський гелікоптер Мі-8 порушив повітряний простір над одним із міст і 56% поляків висловились за скликання Ради національної безпеки. На тлі цього угорський президент Бака на Генасамблеї ООН засудив агресію Росії проти України, порівнявши боротьбу українців із революцією 1956 року. А словацька коаліція Фіцо знову опинилась на межі: внутрішній конфлікт у SNS навколо відставки одного з міністрів може позбавити уряд парламентської більшості.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 21 по 27 вересня 2026 року.
Новий президент Угорщини порівняв боротьбу України з революцією 1956 року
Президент Угорщини Андраш Бака, який обійняв посаду 19 серпня, на 81-й сесії Генасамблеї ООН засудив повномасштабну агресію Росії проти України як порушення Статуту ООН.
«Україна сьогодні бореться за збереження своєї незалежності. Ми поважаємо право України на самооборону, суверенітет і територіальну цілісність у межах міжнародно визнаних кордонів, а також право її народу самому вирішувати своє майбутнє», — заявив Бака.
Він провів історичну паралель, зазначивши за ту саму свободу, за яку угорці боролися 1956-го, сьогодні борються українці. Бака попередив, якщо силове захоплення територій стане прийнятним методом, «кожна менша країна матиме підстави тривожитися за своє майбутнє».
Угорський президент наголосив і на реформі правосуддя вдома, заявивши, що нова політична більшість не повинна ставати «новим власником держави».
56% поляків хочуть скликання Ради безпеки через російські атаки
Більшість поляків (56,3%) вважають, що президент Кароль Навроцький має скликати Раду національної безпеки (RBN) через нещодавні російські провокації. Про це свідчить опитування SW Research для Onet , проведене 22–23 вересня на вибірці з 802 респондентів. Проти висловились лише 16,3%. Приводом для такого кроку вважають низку інцидентів: 23 вересня російський гелікоптер Мі-8 порушив повітряний простір Польщі біля Бранєва, тижнем раніше дрони атакували потяг біля кордону, а безпілотник влучив у вантажівку на українському боці пункту пропуску Дорогуськ-Ягодин.
Прем’єр Дональд Туск 24 вересня повідомив, що Польща евакуювала прикордонні переходи в Грубешуві та Дорогуську через російський удар по Україні, попередивши: «Осінь і зима справді можуть бути критичними».
Речник президента Кароля Навроцького Рафал Лешкевич заявив, що Канцелярія президента обговорює можливість скликання засідання Ради національної безпеки, але рішення ще не прийнято.
Водночас за даними іншого опитування SW Research для rp.pl, ймовірною агресію Росії проти країни НАТО, вважають ймовірним понад 60% поляків.
Коаліція Фіцо знову на межі через суперечку в Словацькій національній партії
Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо 25 вересня попередив, що уряд може втратити парламентську більшість через внутрішній конфлікт у одного з партнерів коаліції — Словацькій національній партії (SNS). Лідер SNS Андрей Данко домагається відставки міністра довкілля Томаша Тараби, якого сама ж партія свого часу висунула. Тараба натякнув, що у разі звільнення може створити нову депутатську групу . Це може позбавити коаліцію її хиткої більшості у 150-місному парламенті.
«Це кадрове рішення SNS веде до втрати парламентської більшості», — заявив Фіцо.
Він додав, що відкличе власне подання про звільнення Тараби, подане президенту, якщо партія дійде згоди. Президент Петер Пеллегріні відклав розгляд відставки міністра до наступного тижня, Фіцо ж заявив, що SNS має самостійно вирішити власні конфлікти, але гарантувати збереження коаліційної більшості.
У свою чергу лідер SNS Андрей Данко відреагував погрозою заблокувати роботу парламенту, маючи власну депутатську групу з чотирьох депутатів.
Чехія ввела стеження за маршрутами російських дипломатів, однак опозиція вважає, що цього замало
Цього тижня Чехія запровадила нові правила для в’їзду та виїзду російських дипломатів. Відтепер ті зобов’язані повідомляти владу щонайменше за день, вказуючи мету поїздки, маршрут, тривалість і місця перебування. Міністр МЗС Мацінка назвав крок «абсолютно природним» і взаємним, адже Росія застосовує аналогічні обмеження до чеських дипломатів.
«Враховуючи поточну ситуацію, абсолютно природно, що європейські держави намагаються перешкодити вільному пересуванню російських розвідників по своїй території», — заявив він.
Чехія давно лобіює обмеження для російських дипломатів на рівні ЄС, наголошуючи, що більшість із них є офіцерами розвідки під дипломатичним прикриттям. З січня правила ЄС вже вимагають повідомляти про такі випадки влади третіх країн, але кожна держава може запровадити суворіші вимоги, і Прага скористалась цим правом першою. Утім, опозиціонер Мартін Купка (опозиційна права партія ODS) назвав захід «половинчастим»:
«Російські дипломати можуть продовжувати в’їжджати до Чехії за шенгенськими візами — і держава не може відмовити».
Лідер ультраправої AUR в Румунії зробив реванш за рік: опитування показує перевагу Сіміона над діючим президентом
Опитування Impactum Insights для Ethical Media Alliance, проведене 21–22 вересня серед 800 респондентів зафіксувало різкий розворот електоральних настроїв у Румунії. У гіпотетичному повторному другому турі лідер ультраправої AUR Джордже Сіміон випередив би діючого президента Нікушора Дана з результатом 57% проти 43% серед тих, хто визначився із вибором. Це цілковита інверсія травневого результату 2025-го, коли переміг Дан з результатом 53,6% проти 46,4%. Причину соціологи вбачають у демобілізації електорату Дана, адже він утримав лише 59% своїх минулорічних виборців проти 91% у Сіміона. При цьому на парламентських виборах також впевнено лідирує AUR — 33% голосів.
Приводом для опитування стала справа екскандидата в президенти Келіна Джорджеску з обшуками та затриманням. Дії прокуратури вважають законними 95% виборців Дана, але лише 36% виборців Сіміона. А 83% прихильників AUR взагалі переконані, що це «постановка».
Молдова оголосила надзвичайний стан через нестачу палива та електрики
З 26 вересня в Молдові офіційно на 60 днів ввели надзвичайний стан в енергетичному та гідрологічному секторах. Прем’єр-міністр країни Василе Тофан 22 вересня назвав це превентивним кроком захисту від наслідків одразу трьох регіональних криз напередодні зими. Пріоритет в електропостачанні отримають лікарні, екстрені служби та критична інфраструктура, з 18:00 до 22:00 обмежать потужності на експорт, а оператор мереж Moldelectrica зможе просити аварійної допомоги в сусідів.
Громадські будівлі мають скоротити освітлення щонайменше на 30%, а декоративну підсвітку вимкнути повністю. Органам влади передбачено зменшити споживання пального на 20%, а електроенергії на вуличне освітлення — на 50% проти торішнього. Через маловоддя Дністра і Прута заборонили забір води на зрошення та поливання вулиць і зелених насаджень із централізованих мереж.
