Словаччина бойкотувала декларацію про повернення українських дітей і відновила аташе з Росією, Мадяр розблоковує переговори, а Румунія п’ять місяців без уряду — важливе у сусідів за тиждень
11 Жовтня, 2026
Вночі проти 13 вересня Росія вдарила дронами по заходу України: один «Герань-5» впав за кілометр від польського кордону, інший — за п’ять. При цьому потяг Київ–Варшава отримав пошкодження до перетину кордону, польські F-16 піднімалися в повітря, а мешканців прикордонних районів попередили про загрозу. Цього ж тижня прем’єр Туск повідомив, що Україна допомогла зупинити підготовлений Росією напад на прикордонний перехід.
Тим часом Словаччина вдруге поспіль заблокувала в ЄС продовження персональних санкцій проти Росії, домагаючись виключення зі списків олігархів Фрідмана та Усманова. Водночас у внутрішній політиці не все гладко, адже словацька коаліція перебуває під новим тиском: Фіцо пригрозив розпадом через бюджетний «шантаж» партнерів. Угорський прем’єр Мадяр після саміту Вишеградської четвірки в Братиславі заявив, що Будапешт підтримає відкриття нових кластерів для України лише після законодавчого закріплення червневої угоди про закарпатських угорців. А Молдова остаточно оголосила про відмову від «Газпрому» — нові постачальники газу для сезону 2026–2027 вже законтрактовані.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 7 по 13 вересня 2026 року.
Мадяр: відкриємо кластери ЄС для України, коли Київ виконає червневу угоду про угорців
11 вересня на прес-конференції після саміту Вишеградської четвірки в Братиславі Мадяр заявив, що Угорщина підтримає відкриття додаткових кластерів лише після того, як Київ законодавчо закріпить червневу угоду про права закарпатських угорців у сфері освіти, культури, мови та адміністрації.
«Конкретні заходи, про які домовилися, досі не імплементовані», — наголосив він.
Паралельно прем’єр порівняв Україну з Сербією: та веде переговори 12 років і відкрила лише два з шести кластерів
«Несправедливо вимагати від нас відкривати кластери для України, поки по першому і шостому прогресу немає», — сказав він.
Водночас речник МЗС України Георгій Тихий повідомив, що Україна направила угорській стороні пропозицію з місцем і часом проведення зустрічі лідерів. Цю зустріч планували й раніше, але вона не відбулася з різних причин. Підтвердив роботу над створенням передумов для переговорів з Угорщиною і віцепрем’єр з євроінтеграції Всеволод Ченцов.
«Ми працюємо над проєктом законодавства (про освіту для нац. меншин), який незабаром буде представлено парламенту».
Минулого місяця про внесення до парламенту у вересні перших проєктів змін відповідно до досягнутих у червні угод з Угорщиною, заявляв і посол України в Угорщині Федір Шандор.
Словаччина вчергове заблокувала санкції ЄС проти російських функціонерів
11 вересня посли ЄС вдруге поспіль не змогли продовжити персональні санкції проти Росії, наступна спроба у понеділок, за день до крайнього терміну 15 вересня. Ключовий блокувальник — Словаччина, яка вимагає вилучення зі санкційних списків російських олігархів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова. Ситуацію ускладнила Франція, посол якої також виступив за зняття обмежень з Усманова.
Це вже не перший раз, адже у березні Братислава до останнього домагалася того ж результату, і тоді санкції зрештою продовжили без поступок.
Фіцо пригрозив розпадом коаліції через бюджет та «шантаж» з боку Hlas і SNS
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо пригрозив розпадом коаліції, якщо бюджет-2027 не передбачить значних коштів для сільського господарства. Також він заявив, що не дозволить перетворити головний фінансовий документ на інструмент «політичного шантажу» з боку коаліційних партнерів.
Попередження Фіцо адресоване обом молодшим партнерам його партії — Hlas-SD та Словацькій національній партії (SNS). Окремою кризовою точкою залишається конфлікт усередині SNS: лідер партії Андрей Данко вимагає звільнення міністра довкілля Томаша Тараби, а SNS погрожує парламентським блокувонням, якщо той не покине посаду до 15
Обидві партії — Hlas і SNS — балансують на межі п’ятивідсоткового виборчого порогу, що фактично утримує їх від розпаду коаліції. Черговий парламентські вибори у Словаччині заплановані на осінь 2027 року.
Росія планомірно нарощує обстріли біля україно-польського кордону
Минулий тиждень з 8 по 13 вересня став випробуванням на міцність нервів для Польщі. У четвер, 10 вересня, прем’єр Польщі Дональд Туск повідомив, що Україна допомогла зупинити напад Росії на україно-польський прикордонний перехід. За його словами, особисто директор ЦРУ Джон Ретліфф передав йому «достатньо точний звіт» про можливі сценарії найближчих місяців.
Вночі проти 13 вересня Росія завдала удару реактивними «Геранями-5» по заходу України: один дрон впав за 1 км від кордону, інший — за 5 км. Внаслідок дронової атаки також було уражено локомотив потягу Київ–Варшава перед кордоном. Польський простір дрони не порушили, але у повітря підіймали польські F-16, а мешканців прикордонних регіонів попередили про можливу загрозу.
Водночас згідно зі звітом, опублікованим на початку цього року Міжнародним центром боротьби з тероризмом, Польща є головною ціллю зростаючої диверсійної кампанії Росії в Європі. У Польщі сталося так багато подібних інцидентів, що німецький журнал Der Spiegel назвав країну «лабораторією для майбутніх війн». Тільки цього вересня стались пожежа на польському заводі — найбільшому виробнику дронів в ЄС, знайдена вибухівка на атомній станції в Німеччині біля польського кордону, дроновий удар по Лейпцизькому аеропорту.
Етнічні угорські школярі у Трансільванії випередили румунських однолітків за рівнем освіти
11 вересня Інститут дослідження національних меншин представив результати тест PISA-2025 для угорськомовних учнів Румунії. Головним висновком стало те, що рівень угорськомовної освіти в Трансільванії перевищує рівень румуномовної за всіма трьома показниками — математика, читання та природознавство. У малих і середніх містах румунської Трансільванії результати тестувань в угорськомовних школах наближаються навіть до угорського національного середнього рівня. Однак порівняно з PISA-2022 падіння у трансільванських угорців виявилося різкішим, ніж у румунських однолітків і суттєво глибшим, ніж в Угорщині.
Оскільки в опитуванні PISA запитують про мову, якою користуються вдома, а також вказують мову навчання, окрім результатів тих, хто навчається мовою більшості та угорською мовою, окремо розглядалися також результати учнів, рідною мовою яких є угорська, але які навчаються румунською.
За результатами опитування 85% учнів, які розмовляють угорською, отримують у Румунії освіту угорською мовою. Оскільки до закладів освіти для меншин ходять також ті, хто вдома розмовляє не угорською, а, наприклад, ромською чи румунською мовою, на 100 учнів, які розмовляють угорською, припадає 91 учень, що навчається угорською мовою.
Молдова остаточно відмовляється від «Газпрому»
Молдова не повернеться до енергетичної моделі, побудованої на дешевому російському газі та електриці від Кучурганської МГРЕС у Придністров’ї. Про це заявив міністр енергетики Молдови Дорін Жунгіету. За його словами, державний трейдер Energocom уже уклав контракти на більшість газу, необхідного для сезону 2026–2027 років. Хоча тарифи зросли, план компенсацій для споживачів ще розробляють, а ринки Європи залишаються нестабільними.
Міністр також анонсував консолідацію 12 розподільних компаній Moldovagaz, яку досі контролює «Газпром», і розвиток електроінтерконекторів із Румунією. Придністров’ю Кишинів прямо порадив формувати власні резерви.
Після повної лібералізації газового ринку Молдови у квітні 2026 року провідними постачальниками стали Romgaz та болгарська Bulgargaz — обидві отримали 10-річні ліцензії. Постачання з румунського родовища Neptun Deep заплановані після 2027 року.
