Мадяр розблокував переговори України і ЄС, у румунському порту вибухнув морський дрон, а Росія розширює вплив у Придністров’ї — важливе у сусідів за тиждень
07 Червня, 2026
Росія вперше поранила цивільних на території НАТО, Румунія відповіла висилкою російського консула та закриттям генконсульства в Констанці. Для Орбана шукають посаду в ООН, яка забезпечить йому дипломатичний імунітет від угорського правосуддя. Словаччина Фіцо залишилась єдиним аутсайдером разом з Угорщиною в ЄС, відмовившись від трибуналу проти Росії — і одночасно лідером Вишеградської четвірки за підтримкою українців.
Президент Чехії б’є на сполох, бо половина країн вийшла з боєприпасної ініціативи після повернення Бабіша до влади. Молдова прагне вступити в НАТО, але більшість громадян — проти. А указ Зеленського про назву підрозділу на честь УПА спровокував найгостріший за останній час дипломатичний скандал з Польщею.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 26 по 31 травня 2026 року.
Орбан може отримати посаду в ООН, щоб забезпечити собі захист від угорського правосуддя
За даними джерел угорського розслідувального видання VSquare, в колах американського MAGA-руху виникла ідея забезпечити угорському експрем’єру Віктору Орбану високу посаду в ООН, яка дасть дипломатичний імунітет. При цьому конкретна посада залишається другорядним питанням, головне — захистити від можливих антикорупційних розслідувань нового уряду Пийтера Мадяра.
Ключову роль у цьому може відіграти президент Аргентини Хав’єр Мілей. Його підтримка важлива з огляду на те, що наступним генсеком ООН може стати аргентинець Рафаель Гроссі, теперішній глава МАГАТЕ.
Крім імунітету, посада в ООН забезпечить Орбану роботу в Нью-Йорку, де вже рік проживають його дочка і зять. Сам Віктор Орбан на питання журналістів про можливі переслідування прогнозовано відмежувався від якихось дій.
Словаччина відмовилась приєднатись Спеціального трибуналу проти Росії
Більш ніж 40 країн підтримали створення Спеціального трибуналу для притягнення до відповідальності російського керівництва за злочин агресії проти України. Серед членів ЄС від ініціативи відмовилися лише двоє — Угорщина та Словаччина.
Словацький євродепутат Любош Блага заявив, що країна не приєднається до трибуналу, кваліфікувавши проєкт як спробу «політизувати судову систему» і використати її як інструмент проти Росії. На його думку, Братислава надає перевагу дипломатичним рішенням над ескалацією.
Група з 31 словацького фахівця з міжнародного права публічно закликала уряд переглянути позицію, наголосивши, що покарання міжнародних злочинів має принципово важливу стримувальну функцію. Трибунал, створений за угодою між Україною та Радою Європи, покликаний визначити покарання найвищого політичного та військового керівництва РФ, зокрема президента Путіна.
82% словаків підтримують прийом українців — і це найвищий результат у Вишеградській четвірці
Попри роки війни та антиукраїнську риторику уряду Фіцо, словацьке суспільство продемонструвало несподівану стійкість солідарності. За даними Євробарометру-105 (весна 2026), проведеного між 12 березня і 5 квітня 2026 року в усіх 27 країнах ЄС, 82% респондентів у Словаччині підтримують прийом людей, що тікають від війни в Україні — це найвищий показник серед країн В4 і вище за середній по ЄС (80%).
У Польщі підтримка становить 77%, в Угорщині — 69%, а в Чехії — лише 51%, що є найнижчим результатом у всьому ЄС.
При цьому за кількістю прийнятих українців на 1000 мешканців Словаччина входить до трійки лідерів ЄС — 26,2 особи. Попереду лише Чехія (34,8) та Польща (26,3). Чехія, яка прийняла найбільше українців відносно свого населення, фіксує водночас найнижчу суспільну підтримку — разючий парадокс. Різниця між Словаччиною і Чехією — 31 відсотковий пункт.
Президент Чехії рятує боєприпасну ініціативу для України, з якої вийшла половина країн
Президент Чехії Петр Павел під час візиту до Таллінна заявив, що кількість країн, які фінансують чеську ініціативу із закупівлі боєприпасів для України, скоротилася з 18 до 9. Це рівно вдвічі з моменту, коли прем’єром у грудні 2025-го став Андрей Бабіш.
Ініціатива була близька до скасування після приходу Бабіша до влади, але залишилася діючою під тиском іноземних союзників. За даними FT, Німеччина та кілька північних країн продовжують брати участь, проте один із західних військових чиновників визнав: «деякі країни тепер вважають дивним платити за щось, що навіть не підтримується належним чином правлячими політиками країни-лідера».
З початку запуску у 2024 році Чехія поставила Україні понад 3 мільйони артилерійських снарядів — 1,5 млн у 2024-му та 1,8 млн у 2025-му. На 2026-й укладено контракти ще на близько 1 млн снарядів. Павел наполягає:
«Ця ініціатива забезпечувала до 50% усіх великокаліберних боєприпасів для України — замінити її нічим».
Причина кризи — популістська риторика Бабіша, який обіцяє пріоритет «чеським домогосподарствам, а не Україні».
Президента Польщі обурив указ Зеленського про назву спецпідрозділу ЗСУ на честь УПА
Указ Володимира Зеленського про присвоєння почесного найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» ССО ЗСУ спровокував дипломатичний конфлікт між Варшавою і Києвом. Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що рішення Зеленського «дало найкращий матеріал і багато кисню російській пропаганді», та запропонував на засіданні Капітули ордена Білого орла 8 червня розглянути питання про позбавлення Зеленського найвищої державної нагороди Польщі, наданої у квітні 2023 року.
МЗС Польщі однозначно негативно оцінило надання підрозділу імені «Героїв УПА», а заступник міністра Марцін Босацький передав польське розчарування послу України Василю Боднару.
У відповідь речник МЗС України Георгій Тихий висловив жаль через ескалацію та застеріг:
«На суперечках між українцями і поляками вигравала тільки Москва».
Він нагадав, що обидві країни шукають нові шляхи порозуміння після повномасштабного вторгнення Росії, зокрема відновили пошук жертв Волинської трагедії та роботу Конгресу істориків.
Румунія висилає російського дипломата та закриває генконсульство після падіння російського дрона на багатоповерхівку
Вперше за час війни Росії проти України щільно заселена територія країни — члена НАТО зазнала прямого удару, який спричинив поранення цивільних. Російський дрон-камікадзе «Герань-2» врізався у дах багатоквартирного будинку в Галаці під час масованої нічної атаки на Україну. Тоді зі зграї з 43 безпілотників на румунську територію залетів лише один. Постраждали двоє: жінка отримала опіки першого ступеня, 14-річний хлопець — гостру стресову реакцію.
У відповідь президент Нікушор Дан після засідання Ради нацбезпеки оголосив про закриття генконсульства РФ у Констанці та висилку консула. Генконсул Андрєй Косілін має покинути країну протягом 72 годин, а саме консульство припинить роботу за 30 днів. Речниця МЗС Росії Марія Захарова пообіцяла «невідворотні відповідні заходи».
Дан назвав подію «найсерйознішим інцидентом безпеки на румунській землі з початку вторгнення» та поговорив із генсеком НАТО Марком Рютте, який запевнив в «абсолютній солідарності» Альянсу. Bloomberg вказує на критичні прогалини у системах виявлення й перехоплення дронів на східному фланзі НАТО. Аналітики ISW вважають, що Кремль навмисно тестує реакцію Альянсу.
Румунія зафіксувала вже 28 порушень свого повітряного простору російськими дронами з початку атак на порти Одещини.
Молдова хоче в НАТО — але не зараз: більшість молдован проти членства в Альянсі
Глава МЗС Молдови Міхай Попшой відверто визнав, що особисто підтримує вступ країни до НАТО, але суспільний запит поки що не дозволяє поставити це питання на порядок денний.
«Справжні гарантії безпеки може дати тільки НАТО», — заявив він у програмі Eurosecuritate, додавши, що молдовські політики свідомо уникають теми через її непопулярність.
За даними травневого опитування iData, 54,5% громадян Молдови виступають проти членства в Альянсі, тоді як лише 33,6% — за. Ще жорсткіші цифри фіксувало дослідження липня 2025-го: 66% молдован проголосували б проти на гіпотетичному референдумі.
Конституційний нейтралітет Молдови формально унеможливлює вступ до військових альянсів без зміни Основного закону. При цьому країна вже вийшла з орбіти Москви: цьогоріч президентка Мая Санду підписала укази про денонсацію угод СНД, а офіційний вихід відбудеться у квітні 2027-го.
