Молдова офіційно розпочала процес виходу з СНД
20 Січня, 2026
Російські дрони залетіли вглиб території Польщі, що викликало реакцію НАТО, а Словаччина стурбувалась відсутністю систем ППО. Попри це словацький прем’єр вирішив продовжити блокування санкцій проти РФ. Угорщина ризикує залишитись без нових блоків АЕС «Пакш-2» через рішення суду ЄС, однак отримає додаткові кошти від Євросоюзу на переозброєння.
У відносинах з Україною в Угорщини настав новий етап переговорів та продовження інфраструктурних проєктів, зокрема із Ужгорода євроколією рушили перші потяги до Будапешта і Відня.
Румунія залишається в полоні прихильності до ультраправої AUR, а євродепутати закликають пришвидшити відкриття переговорів про вступ до ЄС Молдови. І наостанок – колонка письменника Андрія Любки про сучасну Європу і те, що може її зруйнувати.
Це та більше – у дайджесті важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 8 по 14 вересня 2025 року.
🎧 Публікацію можна прослухати також на одній з платформ:
Spreaker Spotify Apple Podcasts
Польща активувала 4-ту статтю договору НАТО після збиття російських дронів
Польща активувала статтю 4 Північноатлантичного договору для проведення консультацій із союзниками після збиття кількох російських дронів, що вторглися в повітряний простір країни. Польська влада зафіксувала та відстежила 19 перетинів повітряного простору російськими дронами між 9-10 вересня.
«Збиття дронів, що загрожують нашій безпеці, – це успіх польських та натівських сил, який водночас змінює політичну ситуацію», – заявив прем’єр-міністр Дональд Туск, додавши, що «союзницькі консультації набули форми офіційного запиту на активацію статті 4 Північноатлантичного договору».
На основі цього Варшава запросила додаткові системи протиповітряної оборони та технології боротьби з дронами, щоб краще захистити свою територію від майбутніх подібних вторгнень. Також Польща обмежила польоти вздовж свого кордону з Білоруссю та Україною до 9 грудня.
Туск наголосив у Сеймі, що це був перший випадок з початку повномасштабної війни в Україні, коли дрони «летіли безпосередньо з Білорусі», а не внаслідок помилок чи провокацій. У операції зі збиття дронів брали участь натівські літаки з Італії, Нідерландів та Німеччини — це перший випадок, коли авіація НАТО залучалася до нейтралізації загроз у повітряному просторі союзників.
Генсек НАТО Марк Рютте засудив «безрозсудну поведінку» Росії та заявив, що союзники висловили солідарність із Польщею. Більше — на Euronews.
Словаччина занепокоїлась відсутністю власної ППО після російських безпілотників у Польщі
Збиття російських дронів над Польщею занепокоїло сусідню Словаччину, у якій влада визнала відсутність засобів для захисту власного неба. Президент Петер Пеллегріні заявив, що інцидент у Польщі є «серйозним попередженням», додавши: «Словацька Республіка не має і не володіє жодними засобами протиповітряної оборони». Він попередив, що якщо дрони потраплять у словацький повітряний простір, громадяни «можуть лише сподіватися, що вони не впадуть на населені пункти».
Прем’єр-міністр Роберт Фіцо назвав порушення польського повітряного простору «серйозним інцидентом» з потенційно далекосяжними наслідками, але засумнівався, був інцидент навмисним або випадковим. Міністр оборони Роберт Каліняк зазначив: «Якщо один [дрон] збився з курсу, ви можете вірити, що це випадково. Якщо десять збилися з курсу, то це було спричинено чимось конкретним».
Міністр закордонних справ Юрай Бланар пообіцяв «абсолютну солідарність» з Варшавою, але викликав критику заявою: «Я хочу вірити, що дрони, які увійшли в польський повітряний простір, не були там, щоб атакувати Польщу, а мали потрапити в Україну».
Інцидент виявив вразливість Словаччини після передачі системи ППО С-300 Україні у 2022 році. Опозиційні політики стверджують, що країна залишається небезпечно незахищеною, тоді як урядові фігури взаємно звинувачують один одного у втраті оборонних можливостей. Наразі Словаччина веде переговори про закупівлю нових систем протиповітряної оборони з Ізраїлю, але процес займе тривалий час. Детальніше — у дайджесті Slovak Spectator.
Словацький прем’єр заблокував 19-й пакет санкцій проти Росії
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив у четвер, що не підтримає 19-й пакет санкцій ЄС проти Росії, доки Європейська комісія не запропонує конкретні заходи для захисту промисловості та стабілізації цін на енергоносії. На прес-конференції в Братиславі разом з президентом Європейської ради Антоніу Кошта Фіцо критикував кліматичні цілі ЄС і вимагав від Брюсселя більше враховувати потреби європейської промисловості.
«Я не підтримаю нові санкції проти Росії, доки Європейська комісія не висуне реалістичні пропозиції щодо того, як узгодити наші амбітні кліматичні цілі з потребами автомобільного виробництва не лише в Словаччині, а й по всьому ЄС, а також з потребами важкої промисловості», – заявив Фіцо.
Фіцо заявив, що підтримка його урядом будь-яких нових санкцій залежатиме від планів Комісії щодо зменшення тиску на європейських виробників та зниження витрат на енергію. Позиція словацького лідера може ускладнити прийняття нового санкційного пакету, оскільки для його ухвалення необхідна одностайність усіх членів ЄС. Детальніше — на Euractiv.
Суд ЄС скасував дозвіл на будівництво АЕС Угорщиною та РФ
Суд Європейського Союзу в Люксембурзі анулював дозвіл Єврокомісії на фінансування Угорщиною будівництва нових енергоблоків АЕС «Пакш» спільно з Росією. У рішенні від 11 вересня суд зазначив, що Єврокомісія «мала перевірити, чи відповідає пряма передача контракту на будівництво двох нових реакторів російському підприємству правилам ЄС у сфері державних закупівель». Критичним моментом стало те, що Будапешт уклав прямий контракт з підприємством концерну «Росатом» без проведення тендеру.
Проект «Пакш-2» передбачав будівництво двох нових енергоблоків № 5 і 6 загальною вартістю 12,5 млрд євро, з яких Москва профінансувала 10 млрд євро, а Угорщина – 2,5 млрд євро. Будівництво доручили російській компанії «Атоменергопроект» з «Росатому» в рамках двосторонньої угоди про мирне використання атомної енергії, підписаної у 2014 році. Нові реактори мали замінити чотири існуючі радянські реактори 1970-80-х років.
Рішення стало результатом апеляційної скарги Австрії, яка після невдалого позову до Суду загальної юрисдикції у 2022 році подала апеляцію до вищої судової інстанції. Єврокомісія поки утримується від коментарів, лише зазначивши, що «бере рішення до відома і визначається з можливими подальшими кроками». Це рішення може суттєво вплинути на реалізацію одного з найбільших енергетичних проектів Угорщини та її енергетичну співпрацю з Росією. Ширше про ситуацію з АЕС в Угорщині — на DW.
Угорщина отримає понад 16 млрд євро від ЄС на переозброєння
Програмою фонду EU-SAFE передбачено виділення до 150 мільярдів євро фінансової допомоги у вигляді довгострокових позик країнам ЄС для інвестицій в оборонний потенціал. Найбільшими отримувачами стануть Польща, Італія, Франція, Румунія, та Угорщина. Остання отримає пільгове фінансування на понад 16 мільярдів євро, що становить приблизно 7% ВВП країни. Парадоксально, що прем’єр Віктор Орбан спочатку виступав проти цієї ініціативи європейських запозичень, але тепер готовий отримати значну частину коштів.
Важливо, що ЄС прагне використовувати ці кошти всередині Євросоюзу, адже фінансування передбачає не більше 35% витрат на компоненти з-за меж ЄС, Європейської асоціації вільної торгівлі або України.
Розподіл фінансування не є автоматичним — країни ЄС мають подати детальні плани витрат до листопада. Угорські ЗМІ припускають, що значна частина коштів може потрапити до компаній, пов’язаних з урядом, зокрема до 4iG – телекомунікаційної фірми, що швидко розширилася в оборонний сектор і стала найбільшим оборонним підрядником країни. Влітку компанія придбала 75% державної угорської збройової промисловості за 75-82 мільярди форинтів (190-200 мільйонів євро).
Фінансування SAFE може використовуватися також для розвитку інфраструктури, включаючи залізниці та мости, що потенційно відкриває можливості для друга дитинства Орбана Лорінца Месароша — колишнього газового слюсаря, який став найбагатшим підприємцем країни з 2010 року. Угорщина значно збільшила військові витрати останніми роками, і ця тенденція очікувано продовжиться. Детальніше про переозброєння ЄС та Угорщини — на сайті Єврокомісії.
Фото: Укрзалізниця, соцмережі заступника керівника Офісу Президента України Віктора Микити та Віталія Глаголи
Україна спільно з Угорщиною запустили прямі потяги з Відня та Будапешта до міст Закарпаття
З вересня 2025 року розпочали функціонувати прямі залізничні рейси з Угорщини до Ужгорода та Берегово на Закарпатті. Потяги Tisza EuroCity забезпечуватимуть сполучення Відня та Будапешта з обласним центром Закарпатської області, а до Берегово можна доїхати з прикордонної станції Захонь. Перший потяг з Ужгорода за маршрутом Ужгород-Будапешт-Відень відправився 12 вересня новозбудованою вузькою євроколією.
Запуск нових маршрутів став можливим завдяки модернізації української залізничної системи та співпраці залізниць Австрії, Угорщини та України. 5 вересня на Закарпатті урочисто відкрили залізничну колію європейського стандарту між Чопом та Ужгородом протяжністю 22 кілометри – перший проєкт такого масштабу в історії незалежної України. Тепер між містами функціонують дві паралельні колії: широка (1520 мм) та євроколія (1435 мм). Більше про євроколію та нові рейси – у матеріалі Infopost.
Українцям у Польщі законодавчо продовжили допомогу після вето президента Навроцького
Польський Сейм 12 вересня ухвалив новий закон, що регулює статус українських біженців та виплату їм грошової допомоги, після вето президента Кароля Навроцького на попередні поправки. Нове законодавство робить жорсткішими умови отримання виплати «800+» – тепер право на неї буде пов’язане з обов’язковим працевлаштуванням та навчанням дітей у польській школі, а також з отриманням щонайменше 50% мінімальної заробітної плати.
Польська влада щомісяця перевірятиме працевлаштування українців, і у разі його відсутності виплату призупинять. Додатково контролюватимуть, чи не виїхали українці з Польщі. Винятки передбачено лише для людей з інвалідністю. Паралельно вводяться обмеження на медичні послуги для дорослих українців — зокрема на лікувальну реабілітацію, стоматологічне та медикаментозне лікування.
Закон продовжує легальний статус перебування українців у Польщі до 4 березня 2026 року відповідно до рішення Ради ЄС. Нововведення відображають зміну підходу польської влади до підтримки українських біженців з акцентом на їх інтеграцію через працевлаштування та залучення до польської освітньої системи. Більше — у публікації РАР.
Ультраправа AUR лідирує за симпатіями виборців у Румунії
Останнє соціологічне дослідження, проведене в Румунії з 1 по 9 вересня 2025 року, демонструє стійку підтримку крайньо-правого Альянсу за єдність румунів (AUR), який продовжує лідирувати в електоральних симпатіях.
Так, серед респондентів, які визначилися з партійними уподобаннями (78,7% від загальної вибірки) AUR демонструє 40,8% підтримки (проти 40,5% у червні та 38,1% у травні 2025), тоді як її сателіти не мають поки ресурсу на подолання виборчого бар’єру до парламенту – POT має 3,3% (проти 4,2% у червні), а SOS Romania – 2,8% (проти 1,9% у червні).
Сукупна електоральна підтримка чотирьох партій урядової коаліції становить майже 50%, тоді як поокремо вони отримали від 4% (Демократичний альянс угорців Румунії UDMR) до 17,9% (Соціал-демократична партія PSD).
Стабільно високим залишається рівень електоральної активності румунів – 71% респондентів заявили про максимальну готовність брати участь у виборах, тоді як лише 11% категорично відмовляються голосувати. За словами директора INSCOP Research, яка проводила дослідження, Ремуса Штефуряка, в Румунії спостерігається сильна поляризація, за якої половина виборців підтримує партії влади, а інша половина – опозиційні сили. Детальніше про електоральні вподобання румунів – у дослідженні INSCOP Research.
Депутати Європарламенту закликали пришвидшити вступ Молдови до ЄС
Європейський парламент ухвалив резолюцію, що засуджує посилення гібридних операцій та втручання Росії в парламентські вибори в Молдові, призначені на 28 вересня. Документ підтримали 490 депутатів, 65 проголосували проти, ще 86 утрималися. Резолюція відзначає, що дії Росії спрямовані на дестабілізацію Молдови та підрив її демократичного курсу, включаючи майбутнє членство в ЄС.
Євродепутати високо оцінили прихильність Кишинева реформам та закликали Раду ЄС якомога швидше розпочати переговори по першому кластеру («Основи»). За словами депутатів Європарламенту, «Росія намагається загальмувати європейський курс Молдови, повернути її у свою сферу впливу та використати для нападу на Україну та ЄС».
Молдова отримала статус кандидата на вступ до ЄС разом з Україною 23 червня 2022 року та офіційно розпочала переговори про членство 25 червня 2024 року. Єврокомісар з розширення Марта Кос заявила, що Молдова виконала умови для відкриття не лише першого, але й другого та шостого кластерів переговорів. У червні 2025 року лідери 27 країн ЄС запропонували перейти до наступного етапу вступу Молдови. Більше про це — на NewsMaker.
Андрій Любка. Центральна Європа: картковий будинок, що сиплеться на наших очах
Сьогодні Центральна Європа нагадує картковий будинок, стіни в якому завалюються одна за одною.
Спочатку від європейських ідеалів свободи й демократії відійшла Угорщина під керівництвом Віктора Орбана, згодом цією ж стежкою пішла Словаччина під проводом Роберта Фіцо. Румунія під час президентських виборів пройшла над прірвою, але зростання праворадикальних і популістичних рухів не віщують нічого доброго в наступному виборчому циклі.
Зростання антиукраїнських настроїв у Польщі і потенційний конфлікт між президентом та урядом підкосять лідерські позиції країни в регіоні та провадитимуть до (само)ізоляції й фокусу на внутрішніх проблемах.
І вже за кілька тижнів до цього «кульгавого» клубу цілком вірогідно долучиться й Чехія, де після виборів може бути сформовано популістичний, євроскептичний і по суті проросійський уряд.
Як виявилося, Росії не потрібно бомб і танків, щоб схиляти цілі країни на свою сторону – вистачить маніпуляцій громадською думкою і схильних до політичного колабораціонізму місцевих еліт. Читати колонку Андрія Любки повністю – на Infopost.
