Польська опозиція пропонує депортувати безробітних українців призовного віку, уряд проти
09 Серпня, 2026
У ніч проти 30 липня на Люблінське воєводство Польщі впала російська крилата ракета Х-101, після чого Варшава викликала посла Росії. На цьому тлі нове опитування фіксує, що лише 27% поляків готові добровільно записатися до сил оборони. Рекордна спека зупинила угорську АЕС «Пакш», адже рівень Дунаю впав до найнижчого значення в історії вимірювань, Словаччина запропонувала Угорщині допомогу.
У Словаччині намагатимуться законодавчо закріпити референдум щодо дострокових виборів, а у Румунії триває третій місяць без повноцінного уряду: ультраправа AUR з екскандидатом Джеорджеску активізує виборців із наметовою кампанією
Молдова ж фіксує тихий прогрес в інтеграції Придністров’я: кількість перетинів кордону зросла з 2 до 40 тисяч на добу за рік.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 27 липня по 2 серпня 2026 року.
Як Угорщина вписала 11 вимог у переговорну рамку ЄС і чому зміна Орбана на Мадяра не вирішила все автоматично
Угорська карта в євроінтеграції України протягом останніх років вийшла за межі двосторонньої суперечки через права закарпатських угорців. Угорщина вписала свої 11 вимог безпосередньо в Переговорну рамку ЄС і таким чином перетворила двостороннє питання на формальну умову всього Кластера №1 («Основи»), який «відкривається першим і закривається останнім». Доки вимоги не виконані, Єврокомісія технічно не може рекомендувати рух до інших кластерів — незалежно від того, хто накладає вето.
Ключовий парадокс в тому, що закон №3504-IX грудня 2023 року, ухвалений за рекомендаціями Венеційської комісії, виконав вимоги Брюсселя, але не задовольнив Будапешт. Тоді уряд Віктора Орбана фактично вимагав повернення до моделі 2015 року. Зміна влади в Угорщині відкривала вікно можливостей, але для України це означає не кінець роботи, а переведення питання з площини зовнішнього шантажу в площину власної відповідальності за швидку і робочу імплементацію. Детальніше — в матеріалі аналітикині Інституту Центральноєвропейської стратегії Глорії-Анастасії Чмельової: Експлейнер: Права національних меншин та вступ України до ЄС — як це повʼязано і як ні.
Hlas у вересні знову спробує закріпити право словаків на референдум про дострокові вибори
Словацька коаліційна партія Hlas обіцяє у вересні внести до словацького парламенту законопроєкт про закріплення в Конституції можливості скорочення терміну повноважень парламенту через референдум.
У червні Hlas вже намагався закріпити цю норму через поправку до законопроєкту про подовження термінів у самоврядуванні, однак парламент її відхилив.
«Опозиція дістане нову можливість показати, що не боїться людей. Бо громадянин має мати право не лише давати владу політикам, а й забирати її», — заявив голова Національної ради Ріхард Раші (Hlas).
Опозиційні партії «Прогресивна Словаччина» (PS) та «Свобода і Солідарність» (SaS) вже заявили, що не підтримають законопроєкт. Зі свого боку аналітики New Geopolitics Research Network зазначають, що попри дискусії, ймовірність дострокових виборів залишається низькою. Проурядова коаліція вижила після вотуму довіри 18 червня (78 голосів «за») і зберігає парламентську більшість. Чергові парламентські вибори у Словаччині заплановані на 2027 рік.
Угорщина призупиняє роботу АЕС «Пакш» через обміління Дунаю, Словаччина обіцяє допомогти
Рекордна спека кінця липня відкрила нову енергетичну проблему в Європі. 27 липня рівень Дунаю впав до найнижчого значення в історії вимірювань, що призвело до призупинення частини енергоблоків угорської АЕС «Пакш». До 1 серпня електростанція виробляла лише 480 МВт замість звичних ~2000, а 30 липня угорський уряд оголосив, що АЕС, ймовірно, буде повністю зупинено. Румунська Чернавода превентивно також зупинила один реактор, три реактори з тієї ж причини відключили у Франції.
Словаччина опинилася в іншому становищі. Атомні алектростанції у Моховце та Ясловських Богуніце використовують градирні, де вода охолоджується випаровуванням, це мінімізує залежність від температури і рівня річок. Водночас прем’єр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що Словаччина готова допомогти сусідній Угорщині. Також він запевнив словаків, що словацьким АЕС жодна кризова ситуація не загрожує.
Попри падіння російської ракети в Польщі 58% поляків не готові захищатимуть країну
У ніч проти 30 липня на території Люблінського воєводства впала російська крилата ракета Х-101, запущена зі стратегічного бомбардувальника. Прем’єр Польщі Дональд Туск підтвердив дипломатичний крок у відповідь, Польща викликала посла Росії до МЗС.
На цьому тлі 1 серпня IBRiS опублікував результати опитування для Radio ZET: лише 27% поляків готові добровільно записатися до сил оборони у разі загрози війною — 58,1% відповіли «ні», ще 14,9% не визначилися. Серед жінок готових лише 14%, серед чоловіків — 42%. При цьому серед виборців опозиції (PiS, Razem, Konfederacja) готових воювати — 35%, серед виборців правлячої коаліції — лише 21%. 23,2% поляків розглядають еміграцію у разі збройного конфлікту.
Ультраправа AUR об’їжджає Румунію з екскандидатом Джеорджеску і 34% рейтингом
Поки Румунія третій місяць без повноцінного уряду, AUR запустив кампанію «AUR тебе чує»: партійці розставляють намети на центральних площах, зустрічаються з фермерами й підприємцями. Офіційно — для збору проблем у парламентські ініціативи, а фактично для передвиборчої мобілізації електорату. Особлива роль відведена Келіну Джеорджеску, результати президентських виборів якого Конституційний суд анулював у 2024 році через підозру в іноземному фінансуванні та маніпуляціях у TikTok.
Таким чином AUR намагається підкреслити, що присутня там, де держава не допрацьовує.
Липневий рейтинг CURS зафіксував підтримку AUR на рівні 34%, це вдвічі більше за результат грудня 2024-го. Лідер партії Джордже Сіміон уповноважив фракцію вести переговори щодо дострокових виборів, заявивши про готовність до компромісу. Однак саме бойкот AUR робить формування більшості навколо будь-якого прем’єра практично неможливим.
Молдова обирає поступову інтеграцію Придністров’я: кількість перетинів кордону зросла в 20 разів за рік
Прем’єр-міністр Молдови Василе Тофан заявив, що Кишинів робить ставку на «поступову, а не примусову» інтеграцію Придністров’я в економічний простір Молдови. За його словами, кількість перетинів кордону жителями Придністров’я зросла з приблизно 2 тисяч на добу торік до 40 тисяч цього року.
«Мені приємно, що жителі Лівого берега Дністра дедалі активніше інтегруються в життя правого берега. Якщо торік ми фіксували близько 2 тис. перетинів кордону на добу, то цього року їх кількість зросла до 40 тис. Це люди, які працюють на правому березі. Тому в Кишиневі ви частіше чуєте російську мову», — заявив прем’єр, звернувшись до кишинівців із закликом ставитися до цього з розумінням.
Тофан також повідомив, що держава щороку витрачає близько 250 млн леїв на пенсії, допомогу та виплати при народженні дитини для громадян Молдови з молдовськими паспортами, які народилися та живуть на Лівому березі.
Водночас уряд запропонував відкласти до 1 вересня скасування податкових пільг для підприємств Придністров’я. Контекст придністровського питання в євроінтеграції Молдови ми розповідали у матеріалі ПМР, Гагаузія та російська «Матрьошка»: що може вплинути на євроінтеграцію Молдови.
