Реальне партнерство: як Чернівці системно будують співпрацю з Румунією та Молдовою

Тема національних спільнот і відносин із сусідами дедалі частіше стає інструментом маніпуляцій – як з боку Росії, так і популістських сил у Центральній Європі. У таких умовах критично важливими є реальні кейси, де міжетнічний діалог працює на зміцнення української демократії та європейську інтеграцію. Чернівці своєю міжмуніципальною співпрацею з містами Румунії та Молдови давно вийшли за межі формального побратимства. Сьогодні це рівноправне партнерство, спільні інфраструктурні проєкти та культурний обмін.

Досвід Буковини як «контактної зони» доводить: саме через таку взаємодію будується довіра, без якої неможливе справжнє добросусідство й успішний вступ України до ЄС.

Про те, як муніципальна дипломатія створює фундамент для регіональної безпеки та європейського майбутнього, поговорили з Сергієм Бостаном, директором департаменту соціально-економічного розвитку та стратегічного планування Чернівецької міської ради.

Скільки у Чернівців міст-побратимів?

За словами Сергія Бостана, станом на сьогодні Чернівці мають 19 міст-побратимів. Міська влада високо цінує ці зв’язки, підкреслюючи, що вони виходять за рамки формальностей.

«Це не просто протокольні зв’язки. Вони відображають справжнє партнерство, дружбу і дають змогу спільно реалізовувати успішні міжнародні проєкти», – додає Бостан. 

Паралельно ведеться робота над розширенням цієї мережі для посилення міжмуніципальної співпраці, солідарності з Україною та реалізації нових спільних міжнародних ініціатив.

Зокрема, з сусідніми країнами – Румунією та Молдовою – Чернівці мають шість міст-побратимів. З першою укладено найбільшу кількість таких угод – чотири. Ймовірно, це зумовлено спільним кордоном та широким потенціалом для співпраці. До списку румунських побратимів входять Сучава (яку Сергій назвав найближчим партнером), Ясси, Тімішоара та Клуж-Напока. З Молдовою укладено дві угоди про побратимство. Це міста Бєльці та Кишинів.

Щодо інших країн, то, за словами Сергія Бостана, однією з найбільш результативних є співпраця з німецькими партнерами. Її ефективність пояснюється багатогранністю: відносини не обмежуються лише двостороннім рівнем, а передбачають спільну подачу заявок на європейські гранти та реалізацію різнопланових ініціатив.

У Німеччині Чернівці мають два міста-побратими: Дюссельдорф та Мангайм. Співпраця з першим зосереджена на підтримці українців у Німеччині та просуванні українського культурного продукту. Як приклад Бостан навів організацію потужних заходів і виставок у Дюссельдорфі, присвячених Володимиру Івасюку, фестивалю «Червона Рута» та Василю Стусу, які відбулися за участі відомих українських культурних діячів і письменників.

З Мангаймом співпраця також є дуже тісною, особливо у сфері залучення європейських коштів та інфраструктурних проєктів. Зокрема, завдяки допомозі Мангайма з медичним обладнанням у Чернівецькій міській поліклініці вдалося відкрити реабілітаційне відділення.

«Ми ніколи не позиціюємо себе як прохачів, – додає Сергій,  – натомість намагаємося формувати рівні відносини. Саме цей підхід суттєво відрізняє нашу співпрацю від багатьох інших».

Партнерство – це дружба й взаємне навчання, а не кількість угод

Сергій Бостан вважає, що міжмуніципальне партнерство є недооціненим механізмом зовнішньої політики та дипломатії. Воєнні часи, на жаль, лише підтвердили його високу спроможність: міста та громади відіграють ключову роль у вирішенні завдань зовнішньої політики, забезпечуючи підтримку, солідарність з Україною та формуючи коаліцію дружніх країн.

Очільник департаменту соціально-економічного розвитку та стратегічного планування Чернівецької міської ради наводить яскравий приклад ефективності такого механізму. Дюссельдорф, німецький побратим Чернівців, який раніше мав сильне російське лобі, уже в березні 2022 року, незабаром після початку повномасштабного вторгнення, розірвав побратимство з Москвою та уклав із Чернівцями. Цей крок став потужним сигналом не лише для України, а й інших німецьких міст. Бостан зазначив, що на той момент у Німеччині панував скептичний настрій щодо спроможності України чинити опір, але не на рівні місцевого самоврядування. Рішення Дюссельдорфа, міста з великим впливом росіян, створило тиск на федеральний уряд. Це дало поштовх до розвитку партнерств між українськими та німецькими містами, що, на думку Бостана, зробило українсько-німецькі міжмуніципальні відносини своєрідним зразком для світу.

Сергій Бостан наголосив, що партнерство для Чернівців – це передусім дружба. Місто ніколи не женеться за кількістю угод, оскільки «коли за папірцями нічого не стоїть, воно того не вартує».

«Ми реально шукаємо друзів, з якими можемо обмінюватися досвідом, спільно розвиватися, реалізовувати проєкти та використовувати всі можливості», – зауважує він. 

Підготовка до кожного побратимства триває довго, оскільки необхідно зрозуміти спільні цінності, підходи та пріоритети.

Для уникнення втрати зв’язків через людський фактор (наприклад, зміну влади) міська рада завжди будує паралельні контакти між різними інституціями: муніципалітетами, університетами, школами, закладами охорони здоров’я, бізнесом та громадськістю. Таким чином, якщо одна ланка випадає, інші підтримують спроможність цих відносин. Це забезпечує: обмін досвідом та нові контакти, участь у міжнародних програмах та залучення європейських інвестицій, а також культурні обміни та підтримку української діаспори і біженців.

Окремо Сергій наголошує на важливості культурної дипломатії. Чимало іноземців досі слабко орієнтуються в українських традиціях, а Східну Європу десятиліттями помилково ототожнювали з російською сферою впливу. Через війну світ зіткнувся з «браком розуміння того, хто ж такі українці».

На думку посадовця, сьогоднішнє завдання – зруйнувати стереотип про Україну як країну, що лише «постійно щось просить». Натомість через міжмуніципальні зв’язки необхідно демонструвати багатство нашої культури та цивілізаційну спільність із Європою, відкриваючи іноземним партнерам не лише Чернівці, а й Україну в цілому.

Нарешті, партнерство – це завжди двосторонній процес. Сергій Бостан переконаний: не лише Чернівці переймають закордонний досвід, а й іноземні колеги виявляють неабиякий інтерес до українських кейсів. Їх цікавить, як місто функціонує, долає виклики та визначає пріоритети в умовах повномасштабної війни.

Оскільки Україна вже перебуває у статусі кандидата на вступ до ЄС, налагодження зв’язків на рівні муніципалітетів стає критично важливим. Саме така співпраця дозволяє впроваджувати європейські стандарти та політики безпосередньо «на місцях», перетворюючи формальне побратимство на реальний інструмент інтеграції.

Румунські міста-побратими Чернівців

Сергій Бостан зазначає, що тема стосунків із Румунією та Молдовою є для нього особливо близькою, зважаючи на наукові інтереси ще зі студентських часів. Він підкреслює, що відносини з сусідами завжди відрізняються від партнерства з іншими країнами. Чернівецькій області тут пощастило. Відносини з Румунією, особливо з найближчим побратимом Сучавою, налагодилися ще у 90-х роках. Бостан наголошує, що зв’язок є природним, зважаючи на спільне історичне коріння в регіоні Буковина та близьку відстань, яка скоротиться ще більше після вступу України до ЄС.

Посадовець нагадує, що в середині 2000-х відносини були непростими. Проте після вступу Румунії до ЄС і НАТО вони вийшли на якісно новий рівень. Повномасштабне вторгнення Росії стало остаточним фактором зближення: спільна загроза цивілізованій Європі перетворила сусідів на стратегічних союзників.

«Румунія відреагувала на повномасштабне вторгнення з перших годин. Уже вранці 24 лютого мери румунських міст телефонували та пропонували допомогу. До кінця дня на кордоні утворилися великі черги, і румунські партнери відразу почали приймати біженців та забезпечувати їх усім необхідним прямо на пункті пропуску», – додає він. 

Одна з найперших потреб виникла щодо забезпечення критичної інфраструктури. Сергій пригадує: 

«Вони допомогли нам отримати надпотужні генератори для таких підприємств, як водоканал і теплокомуненерго, щоб ті могли працювати. Тоді ми навіть не уявляли, що це за генератори. Коли нам сказали, що для розвантаження потрібен кран, ми не могли зрозуміти, наскільки вони великі. Лише коли фура приїхала і ми побачили їх наживо, стало ясно, про що йшла мова». 

Одним із найважливіших результатів партнерства з Румунією стало створення в Сіреті першого гуманітарного хабу за межами України. Він став ключовим логістичним вузлом для доставки допомоги не лише до Чернівців, а й інших регіонів країни. Ще однією оперативною відповіддю на виклики війни стала ініціатива Тімішоари: створення міжнародної мережі партнерів у форматі чату, що об’єднав представників майже 20 країн для прямої координації підтримки.

Нині ця співпраця трансформувалася у конкретні інфраструктурні проєкти. Зокрема, успішне завершення транскордонної ініціативи із Сучавою дозволило сучасно обладнати приймальне відділення у Центральній міській дитячій лікарні Чернівців.

Окремо Сергій Бостан виділив нове побратимство з Клуж-Напокою – потужним інноваційним та ІТ-центром Румунії. Це партнерство було логічним кроком, адже з початком повномасштабної війни Чернівці стали центром релокації для багатьох ІТ-компаній.

Така співпраця є прикладом кроссекторального підходу: зв’язки налагоджуються одночасно між місцевою владою, бізнесом, університетами та громадянським суспільством (зокрема, із Союзом українців Румунії). Саме така багатошарова взаємодія створює міцну основу для добросусідства та спільного економічного розвитку.

«Завдяки цим побратимствам створюється майданчик, де різні за напрямками своєї діяльності інституції можуть знайти собі партнера або підприємці – бізнес-партнера», – говорить він. 

Співпраця з сусідами-членами ЄС дозволяє Чернівцям активно подаватися на європейські програми. Це чудова можливістю для залучення позабюджетних грантових коштів у розвиток муніципальної інфраструктури, що сьогодні критично важливо.

Співпраця з Молдовою: євроінтеграція, діаспора й протидія російському впливу

Сергій Бостан зазначає, що партнерство з двома містами-побратимами в Молдові – Кишиневом та Бєльцями – є водночас і простішим, і складнішим. З одного боку, взаємодія полегшується завдяки значній кількості етнічних українців та збільшенню числа біженців. З іншого – вона ускладнюється тим, що Молдова, як і Україна, перебуває під постійним тиском Росії через невирішений конфлікт у Придністров’ї та системний російський вплив.

Незважаючи на складну зовнішню ситуацію, Молдова підтвердила свій європейський вибір на останніх виборах, що, на думку Бостана, дає Україні більше певності у напрямку співпраці. Водночас на початку повномасштабного вторгнення бракувало «живих контактів» і конкретних спільних проєктів з боку Молдови, що можна пояснити її власними внутрішніми викликами та зовнішнім тиском.

Чернівці прагнуть розвивати муніципальні зв’язки, незважаючи на «труднощі російського фактору», оскільки євроінтеграційні процеси України та Молдови тісно взаємопов’язані.

«Це надзвичайно важливо, адже Україна й Молдова йдуть пліч-о-пліч у питанні євроінтеграції. Багато хто зазначає, що Молдова цього року нас випередила, хоча це може звучати дивно. Втім, у нас дуже багато спільних проєктів», – міркує він. 

Особливу увагу Сергій Бостан приділяє підтримці української національної спільноти в Молдові, що є важливим елементом добросусідства. Він навів приклад регулярної співпраці з українською діаспорою, науковцями та студентами української філології в Бельцькому державному університеті імені Алеку Руссо, а також сприяння Українському народному дому.

Бостан підкреслює, що така підтримка є критично важливою: у Молдові значні ресурси та фінансування з боку Росії спрямовуються на підтримку проросійських рухів. У цьому контексті захист прав та інтересів національних меншин стає складовою протидії російському впливу.

Сергій Бостан висловив сподівання, що проєвропейський вектор, який переміг у Молдові, посилить міжмуніципальну співпрацю. Він нагадав про наявний позитивний досвід проєктної діяльності: Кишинів, Чернівці та Мангайм із 2016 року брали участь у тристоронніх міжнародних проєктах, залучаючи європейські кошти на муніципальну інфраструктуру.

«Приємно, що в Молдові з’явився посол (Паун Роговей – авт.), і вдвічі приємніше, що він родом звідси. Тому, я думаю, що наші зв’язки в цьому напрямку теж набудуть нового імпульсу», – підсумовує Сергій. 

Буковина як контактна зона

Як приклад практичної реалізації рекомендацій ЄС щодо захисту прав національних спільнот, Сергій Бостан наводить кейс міжнародної наукової співпраці – міжнародний дисциплінарний проєкт «Буковина як контактна зона», що реалізовувався ГО «Квадрівіум» (Чернівці, Україна), Центром європейських студій Ясського університету ім. А.Й. Кузи (Румунія) та Центром управління та культури Європи Університету Санкт-Галенна (Швейцарія) за підтримки Державного секретаріату освіти, досліджень та інновацій SERI (Швейцарія). Він мав на меті дослідити взаємодію культурних, історичних елементів та ідентичностей в українсько-румунському прикордонному регіоні. Ключовим елементом дослідження стало соціологічне опитування, проведене серед етнічних румунів, які проживають у Північній Буковині (Україна) та етнічних українців, які проживають у Південній Буковині (Румунія). Метою було з’ясувати наявність протиріч, несприйняття чи дискримінації між спільнотами.

«І перше, і друге опитування з різницею два-три роки підтвердило, що на побутовому рівні немає жодних протиріч та дискримінації. Є абсолютно повне розуміння і підтримка між цими двома національними спільнотами», – говорить Сергій. 

Бостан, який сам був експертом проєкту, зазначає: якщо немає протиріч між спільнотами на місцях, то не може бути й мови про дискримінацію чи напруженість у міжетнічних відносинах. Сергій додає, що це наукове дослідження фактично спростовує багато політичних спекуляцій. Він не виключає, що наративи про напруженість «проштовхувалися російською стороною протягом багатьох років» задля інструменталізації цієї теми.

Таким чином, наукова та експертна співпраця за посередництва Швейцарії – країни з унікальним досвідом регулювання міжетнічних відносин – стала практичним прикладом імплементації європейських підходів. Ця ініціатива продемонструвала, як на основі наукових даних можна формувати політичну націю та розбудовувати добросусідство.

Стратегічні виклики Чернівців у розбудові партнерства з Румунією та Молдовою

На думку Сергія Бостана, головний стратегічний виклик для Чернівців – це війна. Її вплив на Україну є прямим, а на Молдову – опосередкованим через конфлікт у Придністров’ї. Другим критичним аспектом є спільний рух обох країн до ЄС. Бостан наголошує: для успішної євроінтеграції важливо неухильно виконувати умови Євросоюзу та діяти узгоджено, адже спільний вступ завжди є ефективнішим, ніж спроби інтеграції поодинці.

За прогнозами Бостана, Румунія стрімко розвиватиме військову підтримку та співпрацю з Україною і поступово перебере на себе роль головного адвоката України на європейському та євроатлантичному рівнях (співпраця з НАТО та США), де раніше ключову роль відігравала Польща. Ці зміни відбуваються у контексті посилення ролі Чорноморського регіону та формування Балтійсько-Чорноморського об’єднання.

У цій новій геополітичній конфігурації Чернівці набувають особливого статусу, залишаючись на перетині цих важливих шляхів.

«Головне завдання міста – використати цей потенціал з максимальною користю для нашої громади для залучення інвестицій, збільшення виробництва та логістичного розвитку», – вважає посадовець. 

У питанні міжетнічного діалогу Сергій Бостан залишається оптимістом: він впевнений в успіху за умови, що Україна й надалі розбудовуватиме добросусідські відносини, засновані на найголовнішому ресурсі – взаємній довірі.

«Якщо ми будемо чути один одного, будувати відносини на взаєморозумінні, все буде добре. Чернівці активно розвивають міжміську та міжнародну співпрацю: збільшується кількість проєктів і дипломатичних представництв (зокрема, нещодавно відкрили почесне консульство Угорщини), а посли регулярно відвідують регіон. Це покращує міжнародний імідж міста, сприяє просуванню українських ініціатив та цінностей, залученню підтримки й обміну досвідом із партнерами».

Лілія Шутяк,
регіональна координаторка ініціативи Re:Open Ukraine
Фото: Аріна Культасова