Мадяр розблокував переговори України і ЄС, у румунському порту вибухнув морський дрон, а Росія розширює вплив у Придністров’ї — важливе у сусідів за тиждень
07 Червня, 2026
Президент Росії Владімір Путін 15 травня підписав указ, який кардинально спрощує отримання російського громадянства для жителів невизнаного Придністров’я. Президентка Молдови Мая Санду назвала це рішення замаскованим інструментом мобілізації для війни проти України. Наступного дня вона публічно засудила спробу Кремля використати «паспортизацію» як важіль тиску на Кишинів.
Згідно з дросійським указом, право на отримання російського громадянства за спрощеною процедурою отримали іноземні громадяни або особи без громадянства віком від 18 років, які постійно проживають у Придністров’ї. Раніше для натуралізації в Росії потрібно було виконати три обов’язкові умови: постійне проживання на території РФ протягом п’яти років, володіння російською мовою, знання історії Росії. Тепер жителі регіону Молдови можуть подати заявку на російське громадянство безпосередньо в дипломатичні представництва та консульські установи Росії, не виконуючи жодної з цих умов.
Виступаючи на конференції з безпеки в Таллінні 16 травня, Санду різко розкритикувала указ Путіна:
«Ймовірно, їм потрібно більше людей для відправки на війну в Україні».
За словами молдовської президентки, це одна з тактик Росії для залякування Молдови через її зусилля щодо реінтеграції Придністров’я, де російські війська дислокуються з моменту розпаду СРСР.
Санду розкрила важливу деталь: з початку повномасштабної війни в Україні більшість жителів Придністров’я почали отримувати саме молдовське громадянство, бо відчували себе безпечніше з паспортом Республіки Молдова, а не Росії.
За даними Бюро реінтеграції Молдови, на початок 2026 року понад 350 тисяч жителів придністровського регіону є громадянами Молдови. Загалом у державному реєстрі населення зареєстровано майже 365 тисяч жителів регіону.
Схема спрощеного надання російського громадянства не нова. Аналогічні операції Москва проводила на окупованих територіях України, а також у грузинських регіонах Абхазії та Південної Осетії, які контролюються Росією. Ця тактика дозволяє Кремлю створювати юридичні підстави для «захисту співвітчизників» і потенційно мобілізувати населення окупованих територій для участі у війні проти України.
