Польща викликала російського посла після падіння ракети Х-101 у Люблінському воєводстві

31 липня Польща викликала до Міністерства закордонних справ посла Росії після того, як у ніч проти 30 липня російська крилата ракета Х-101 впала на польській території. Прем’єр-міністр Дональд Туск підтвердив цей дипломатичний крок у соцмережах, а заступник міністра оборони Цезарій Томчик (Cezary Tomczyk) того ж дня офіційно підтвердив тип ракети — російська крилата ракета Х-101, запущена зі стратегічного бомбардувальника.

Ракета впала в сільськогосподарське поле поблизу села Тарнава-Колонія Люблінського воєводства, утворивши кратер діаметром близько 10 метрів з уламками, розкиданими в радіусі двох кілометрів. Жертв і пошкоджень житлових будинків не було. Відстань до польсько-українського кордону — 94 кілометри, до Львова — близько 150 кілометрів.

A Russian missile struck Poland overnight.

According to WP, Tusk immediately convened a coordination group and traveled to the missile’s impact site.

A Ukrainian Foreign Ministry official confirmed that it was an Kh-101 missile. pic.twitter.com/73X50rP8m1

— Jürgen Nauditt 🇩🇪🇺🇦 (@jurgen_nauditt) July 30, 2026

Власне ракета впала в ніч проти 30 липня під час масованого удару Росії по Україні, в якому було задіяно 74 крилаті, балістичні та гіперзвукові ракети, а також 284 ударних дрони типу «Shahed». Атака охопила шість українських областей, загинуло щонайменше вісім осіб, понад 50 — поранено.

Під час російського обстрілу НАТО активувало системи повітряної та наземної оборони у відповідь на порушення польського повітряного простору. У повітря були підняті два польські F-16, натівський літак-заправник Airbus A330 з Багатонаціональної багаторольової групи, польський літак системи раннього попередження Saab 340 AEW&C та польський гелікоптер Мі-24. Що важливо, один з українських льотчиків переслідував ракету аж до польського кордону, але припинив погоню приблизно за 20 секунд до того, як та перетнула б польський повітряний простір, побоюючись, що польські F-16 можуть сприйняти його за загрозу.

Провокація і тест для Альянсу

За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень, лише з 2024 по 2026 рік зафіксовано щонайменше 144 інциденти, пов’язані з дронами та ракетами російського походження в Європі. Румунія цього року пережила 18 таких порушень. Зокрема, впродовж вихідних 24–26 липня (за кілька днів до інциденту в Польщі) румунські ВПС тричі піднімали F-16 для перехоплення дронів, а Бухарест оголосив персону нон ґрата одного з працівників посольства Росії.

Водночас ракетний удар по польській території різко змістив дипломатичну розмову між Варшавою і Києвом із полемічної площини в практичну. Є сподівання, що спільна безпека виявиться сильнішим об’єднавчим чинником, ніж суперечки про символіку та державні нагороди.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга негайно зв’язався зі своїм польським колегою Радославом Сікорським і запевнив у повному сприянні розслідуванню. Він також наголосив, що посилення повітряного щита України має стати невідкладним пріоритетом для всієї євроатлантичної спільноти.

InfoPost.Media
Титульне фото: Getty Images