fbpx
01 Листопада, 2021

Половина міст і сіл Словаччини потрапили у паливну кризу через подорожчання газу та електрики

Половина міст і сіл Словаччини потрапили у паливну кризу через подорожчання газу та електрики

Близько третини органів місцевого самоврядування та половина міст Словаччини потрапили у скрутну ситуацію зі зростанням цін на електроенергію та газ на світових ринках. Міста та муніципалітети є найбільшими засновниками шкіл, дитячих садків чи соціальних закладів. Тому їх опалення – суттєва складова місцевих бюджетів. 

Так, наприклад, у селі Недедза в окрузі Жиліна всерйоз думають, чи буде їм на наступний рік чим опалювати та освітлювати дитячий садок, міську канцелярію та будинок культури.

Kurenie Plynom 1024x687

“У нас дві АЕС, ми використовуємо електроенергію зі Словаччини, тож чому повинні платити такі шалені ціни?” — запитує староста села Петер Вайда (Peter Vajda).

У іншому словацькому місті Турчянське Тепліце у 2021 році витратять близько 130 000 євро за електроенергію і 86 000 євро за газ.

“Наразі ми маємо закупити енергоносії на період з 1 січня 2022 року. Зараз ситуація в буквальному сенсі хаотична, екстремально зростають ціни на необхідні товари, електроенергію та природний газ” – розповідає міський голова Ігор Гус (Igor Hus).

За його словами, в наступному році вони очікують витрати на електроенергію не менше 189 тис. євро і на газ 230 тис. євро, що на 31 і 168 відсотків більше порівняно з початковими цінами.

У чому причина?

Важливо також те, що муніципалітети самі повинні купувати електроенергію та газ у постачальників. При цьому їм потрібно знайти постачальника з хорошими цінами. Однак за останні тижні ціни на сировину різко зросли – електроенергія подорожчала втричі, а газ – в чотири рази. Таким чином, сотні муніципалітетів і міст будуть змушені скоротити інші витрати, зокрема на культурні заходи зі своїх бюджетів.

Процедура закупівлі у нових постачальників займає дуже багато часу. Зазвичай від укладання угоди до її підписання проходить кілька тижнів. Однак постачальники не хочуть чекати так довго, оскільки не знають, як зміниться роздрібна ціна. Тому вони намагаються не анонсувати тарифи, щоб не гарантувати містам чи муніципалітетам низькі ціни, за які потім самі доплачуватимуть.

“Приватні компанії та домогосподарства можуть домовитися з постачальником про поставки практично протягом одного дня. Місцевій владі потрібно кілька тижнів, перш ніж керівництво зможе підписати договір. Ціна зазвичай визначається під час підписання контракту. Але ніхто не може передбачити, куди вона рухатиметься за кілька тижнів. Особливо це виражено в умовах нинішніх різких коливань”, – пояснює Ян Пішта (Ján Pišta) з енергетичної консалтингової компанії JPX.

Проблеми з цінами на енергоносії озвучила також Асоціація надавачів амбулаторної допомоги.

“Ця проблема зачепила приблизно 10 000 машин швидкої допомоги у Словаччині. І це відбувається тут і зараз. Орендодавці та власники будинків, у яких розташовані наші лікарні, вже оголошують про підвищення орендної плати”, – зазначила Ная Тренчанска Бедушова (Naďa Trenčanská Bedušová), виконавчий директор Асоціації амбулаторних лікарів.

Міністр економіки Словаччини Річард Сулік (Richard Sulík) назвав ціни на енергоносії для лікарень та органів місцевого самоврядування на наступний рік “серйозною проблемою, яку потрібно вирішити”. Але його відомство та уряд поки-що не знайшли жодного рішення.

Нагадаємо, раніше у Кошицькому краї порахували збитки туризму через пандемію. За підрахунками, цей сезон виявився найгіршим за останні 20 років. Так, протягом минулого року туристів у Кошицькому краї стало на 40% менше внутрішніх (словацьких) туристів і аж на 70% менше туристів з-за кордону.

 

InfoPost.Media за матеріалами ekonomika.pravda.sk

Фото: cenyenergii.sk


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

 

Коментарі